Особливості розвитку мислення молодшого школяра

    2.  вироблення гіпотези, пропозиції або проекту рішення задачі;

    3.  здійснення рішення;

    4.  перевірка рішення практикою і подальша оцінка.

    Успіх завдання залежить від того, наскільки правильно здійснюються розумові операції, як використовуються різні форми і види мислення .

   Підсумовуючи все це, можна сказати, що мислення є діяльністю, яка спирається на систему понять і направлена на вирішення задач, які підлягають меті і враховує умови, в яких завдання здійснюється. Для успішного виконання завдання необхідно постійно втримувати цю мету, здійснювати програму операцій, звіряти хід виконання з очікуваним результатом. На основі цього відбувається корекція неправильних ходів. [24, с. 720] 

1.2. Характеристика видів мислення, розумових операцій.

   З аналізу робіт Л.М. Веккера,  Л.С. Виготського, С.Л. Рубінштейна, Д.Б. Ельконіна, Р.С. Нємова та ін., присвячених даній проблемі, витікає, що в сучасній психології прийнята і поширена наступна дещо умовна класифікація видів мислення за такими різними підставами, як:

    1) генезис розвитку;

    2) характер вирішуваних задач;

    3) ступінь розгорнення;

    4) ступені новизни й оригінальності;

    5) засоби мислення;

    6) функції мислення і т.д.  

   За  генезисом розвитку розрізняють такі види мислення:

   1. наочно - дійове;

   2. наочно -образне;

   3. словесно -логічне;

   4. абстрактно -логічне.

   Наочно-дійове мислення – це вид мислення, що спирається на безпосереднє сприйняття предметів в процесі дій з ними. Це мислення є найбільш елементарним видом мислення, що виникає в практичній діяльності і є основою для формування складніших видів мислення.

   Наочно-образне  мислення - вид мислення, що характеризується опорою на уявлення і образи. При наочно-образному мисленні ситуація перетворюється в плані образу або уявлення.

   Словесно - логічне мислення - вид мислення, здійснюваного за допомогою логічних операцій з поняттями. При словесно-логічному мисленні, оперуючи логічними поняттями, суб'єкт може пізнавати суттєві закономірності й неспостережувані взаємозв'язки досліджуваної реальності.

   Абстрактно - логічне (відвернене) мислення - вид мислення, заснований на виділенні суттєвих властивостей і зв'язків предмета і відверненні від інших, несуттєвих.

   Наочно-дієве, наочно-образне, словесно-логічне і  абстрактно-логічне мислення є послідовними етапами розвитку мислення у філогенезі і в онтогенезі.

     За характером вирішуваних задач мислення розрізняють :

   - теоретичне;

   - практичне.

   Теоретичне  мислення - мислення на основі теоретичних міркувань і висновків, а практичне - це мислення на основі думок і висновків, яке засноване на вирішенні практичних задач.

   Теоретичне  мислення - це пізнання законів і правил. Основне завдання практичного мислення:розробка засобів практичного, перетворення дійсності, постановка мети, створення плану, проекту, схеми.

     За ступенем розгорнення мислення розрізняють :

   - аналітичне;

   - інтуїтивне.

   Аналітичне  мислення - мислення, опосередковане логікою міркувань, а не сприйняття. Це мислення розгорнене в часі, має чітко виражені етапи, представлене в свідомості самої мислячої людини. Інтуїтивне мислення  -мислення на основі безпосередніх чуттєвих сприйнять і безпосереднього відображення дій предметів і явищ об'єктивного світу. Це мислення характеризується швидкістю протікання, відсутністю чітко виражених етапів, є мінімально усвідомленим.

     За ступенем новизни й оригінальності мислення розрізняють :

   - репродуктивне;

   - продуктивне (творче).

   Репродуктивне мислення - мислення на основі образів і уявлень,

   почерпнутих з якихось певних джерел. Продуктивне мислення - мислення на основі творчої уяви.

     За засобами мислення розрізняють такі види мислення:

   - вербальне;

   - наочне.

   Наочне  мислення - мислення на основі образів і представлень предметів. Вербальне мислення - мислення, що оперує відверненими знаковими структурами.

   Встановлено, що для повноцінної розумової  роботи одним людям необхідно  бачити або уявляти предмети, інші вважають за краще оперувати відверненими знаковими структурами.

 За функціями мислення розрізняють :

   - критичне;

    - творче.

   Критичне  мислення направлене на виявлення недоліків  у думках інших людей. Творче мислення пов'язане з відкриттям принципово нового знання, з генерацією власних оригінальних ідей, а не з оцінюванням чужих думок. [8, с. 12-18]

   До  вирішення завдань мислення йде  за допомогою різноманітних операцій: порівняння, аналіз, синтез, абстракція і узагальнення.

    Порівняння - мислення зіставляє речі , явища і їх властивості, виявляючи схожість і відмінності, що приводить до класифікації.

   Аналіз  - уявне розчленовування предмету, явища або ситуації для виділення елементів, що становлять. Таким чином, ми відокремлюємо неістотні зв'язки, які дані в сприйнятті.

   Синтез  - зворотний аналізу процес, який відновлює ціле, знаходячи суттєві зв'язки і відносини.

   Аналіз  і синтез у мисленні взаємозв'язані. Аналіз без синтезу приводить  до механічного зведення цілого до суми частин, також неможливий синтез без аналізу, оскільки він повинен  відновити ціле з виділених аналізом частин. У складі мислення деяких людей спостерігається схильність у одних до аналізу, у інших до синтезу.

   Абстракція - виділення однієї якої-небудь сторони, властивості і відвернення від інших. Так, розглядаючи предмет можна виділити його колір, не помічаючи форми, або навпаки, виділити тільки форму. Починаючи з виділення окремих чуттєвих властивостей, абстракція потім переходить до виділення нечуттєвих властивостей, виражених в абстрактних поняттях.

   Узагальнення (або генералізація) - відкидання одиничних ознак при збереженні загальних, з розкриттям істотних зв'язків. Узагальнення може здійснитися шляхом порівняння, при якому виділяються загальні якості. Так, здійснюється узагальнення в елементарних формах мислення. У більш вищих формах узагальнення здійснюється через розкриття відносин, зв'язків і закономірностей. [18, с. 45-46]

   Абстракція  і узагальнення є двома взаємозв'язаними  сторонами єдиного розумового процесу, за допомогою якого думка йде  до пізнання. Пізнання здійснюється в  поняттях, думках і висновках.

   Думка є основною формою результату розумового процесу. Треба сказати, що думка  реального суб'єкта рідко є інтелектуальним актом в чистому вигляді, частіше воно насичене емоційністю. Думка є також і вольовим актом, оскільки в нім об'єкт щось затверджує або спростовує, міркування

 це  робота думки над думкою.

   Міркування  є обгрунтуванням, якщо виходячи з думки воно розкриває посилання, які зумовлюють його істинність.

   Міркування  є висновком, якщо виходячи з посилань  воно розкриває систему думок, що слідує з них.

   Таким чином, до операцій мислення відносять  порівняння, аналіз, синтез, абстракцію і узагальнення. Мислення здійснюється в поняттях і уявленнях, і головною формою протікання мислення є міркування, як робота над думкою.

   Мислення  продукт суспільного розвитку, але індивідуальний розвиток мислення, його особливості разом з тим залежать і від особливостей організму, стану головного мозку і його функціональних можливостей. Так, до індивідуальних особливостей мислення фахівці відносять якості розуму: широту мислення, самостійність мислення, швидкість, квапливість і критичність розуму.

   Широта  мислення - це здатність охопити все питання цілком, не упускаючи в той же час і необхідних для справи частковостей. Глибина мислення виражається в умінні проникати в суть складних питань. Якістю, протилежною глибині мислення, є поверховість думок, коли людина звертає увагу на дрібниці і не бачить головного.

   Самостійність мислення характеризується вмінням  людини висувати нові завдання і знаходити  шляхи їх рішення, не вдаючись до допомоги інших людей. Гнучкість думки  виражається в її свободі від  сковуючого впливу закріплених у  минулому прийомів і способів вирішення  задач, в уміннішвидко змінювати  дії при зміні обстановки.

   Швидкість розуму - здатність людини швидко розібратися в новій ситуації, обдумати і ухвалити правильне рішення.

   Квапливість розуму виявляється в тому, що людина, не подумавши всесторонньо питання, вихоплює якусь одну сторону, поспішає дати рішення, висловлює недостатньо  продумані відповіді і думки. [23, с. 20-26]

   Певна сповільненість розумової діяльності може бути зумовлена типом нервової системи  малою її рухливістю. За визначенням Айзенка: "Швидкість  розумових процесів є фундаментальним  базисом інтелектуальних відмінностей між людьми".

   Критичність розуму - вміння людини об'єктивно оцінювати свої і чужі думки, ретельно і всесторонньо перевіряти всі положення і висновки, що висуваються. До індивідуальних особливостей мислення відноситься перевага використання людиною наочно-дієвого, наочно-образного або абстрактно-логічного виду мислення.

   Як  уже наголошувалося, мислення здійснюється за законами, загальними для всіх людей, разом з тим у мисленні виявляються  вікові й індивідуальні особливості  людини. Так, психолог А.А. Смирнов відзначав, що мислення молодшого школяра  це "узагальнене, здійснюване за допомогою  слова і опосередковане наявними знаннями відображення дійсності, тісно  пов'язане з чуттєвим пізнанням світу".

   Узагальнюючи  все вище викладене, можна зазначити, що в сучасній психології прийнята і поширена наступна дещо умовна класифікація видів мислення за такими різними підставами, як: генезис розвитку; характер вирішуваних задач; ступінь розгорнення; ступені новизни та оригінальності; засоби мислення; функції мислення і т.д. До вирішення завдань мислення йде за допомогою різноманітних операцій, таких як порівняння, аналіз, синтез, абстракція та узагальнення. До індивідуальних особливостей мислення фахівці відносять такі якості розуму як: широта мислення, самостійність мислення, швидкість, квапливість і критичність розуму. Мислення здійснюється за законами, загальними для всіх людей, разом з тим у мисленні виявляються вікові і індивідуальні особливості людини. [3, с. 68] 

   1.3. Особливості мислення  молодшого школяра.

   Особливості мислення молодших школярів не можна  розглядати без урахування особливостей мислення дітей дошкільного віку. Наочно-образне мислення мають, як відомо, вже діти 5-6 років. Старші дошкільники  оперують у своїх міркуваннях  конкретними уявленнями, які виникають  у них впроцесі гри і в повсякденній життєвій практиці. У дошкільника  з'являються зачатки словесно-мовного  мислення (вони вже будують прості форми міркувань і виявляють  розуміння елементарних причинно-наслідкових залежностей).

   Отже, початкове навчання "підхоплює" і використовує ту форму мислення, яка виникла ще у дітей-дошкільників.

   Як  вже сказано, мислення включає ряд операцій, таких, як порівняння, аналіз, синтез, узагальнення і абстракція. З їх допомогою здійснюється проникнення вглиб тієї або іншої проблеми, що стоїть перед людиною, розглядаються властивості елементів, що є складовими цієї проблеми, знаходиться рішення задачі. Кожна з цих операцій у молодшому шкільному віці має свої особливості, розглянуті Б.С. Волковим:

   Аналіз: переважає практично дієвий і чуттєвий аналіз; розвиток аналізу походить від чуттєвого до комплексного і системного.