Особливості прояву агресії у підлітковому віці

Психологічні  тести – система прийомів для дослідження та оцінювання окремих психічних рис і властивостей людини. Вони являють собою певну систему завдань, надійність яких забезпечують систематичні дослідження серед представників певних вікових професійних, соціальних груп, результати та висновки яких враховуються, беруться як еталон, підлягають спеціальному математичному аналізуванню (кореляційному, факторному тощо).

Метою методу опитування є з'ясування розуміння  піддослідним тих чи інших завдань, життєвих ситуацій, вживаних у навчальній та практичній діяльності понять або  отримати інформацію про інтереси, погляди, почуття, мету діяльності та мотиви поведінки особистості. Найбільш поширеними різновидами опитування як методу психологічного дослідження є бесіда, інтерв'ю, анкетне  та соціометричне опитування.

Кількісний  і якісний аналіз психічних фактів полягає в обчислення коефіцієнтів правильного розв'язування завдань, частоти повторювання відзначеного психічного явища.

При обґрунтуванні  дослідження розвитку тривожності  в підлітковому віці одне з найважливіших  місць займає визначення рівня шкільної тривожності, особливостей особистісної тривожності учня та адекватності самооцінки підлітків.

Психолог  повинен знати, з якою метою використовується кожна методика, що з її допомогою  можна дослідити (які психологічні особливості). Також він повинне  знати вимоги до застосування даної  методики, її обмеження, мати і розпорядженні  стимульний матеріал (якщо він потрібний) і треба знати її процедуру (послідовність  етапів). Також треба знати дані про надійність і валідність методики. [24]

Згідно  до цілі нашого дослідження нами були обрані методики, що спрямовані на діагностику агресивної поведінки. Найбільш часто психологи використовують тест, розроблений А. Бассом і А. Дарки. Методика складається як самозвіт про схильність до форм агресивної поведінки, включає 75 пунктів і 8 шкал: “Вербальна агресія”, “Негативізм”, “Непряма агресія”, “Образливість”, “Роздратованість”, “Фізична агресія”, “Підозріння””, “Почуття вини”. Виділені шкали дозволяють оцінювати не тільки схильність до агресії, але й форми її прояву.

Методика  «Діагностика схильності до агресивної поведінки» А. Ассингера спрямована на виявлення ступеню агресивності. Респондент відповідає на запитання, які сформовані у ситуативні блоки. Підсумок балів дозволяє виявити рівні агресії: занадто агресивний, помірно агресивний, миролюбний. Крім того, завдяки цьому опитувальнику можна виявити провокує респондент сам агресію чи подавляє її.

За допомогою  методики «Рівень імпульсивності» (за В. А. Лосенковим) досліджуємо емоційно-регулятивні властивості особистості та їх вплив на прояв агресивних тенденцій.

Російськими вченими Є.П. Ільїним і П.А. Ковальовим розроблені методика «Агресивна поведінка», що спрямована на виявлення стриманості-нестриманості і виявлення типа агресивної поведінки.

Виходячи  з вищезазначеного ми вважаємо доцільним  використання у нашому дослідженні  саме цих методик.

 

2.2. Методика діагностики стану агресії (за А. Басса, А. Дарки)

 

За допомогою даної  методики ми можемо дослідити форми  агресивних ворожих реакцій.

Опитувальник складається  з 75 стверджень, на які піддослідний відповідає «так» чи «ні», довго не розмірковуючи над кожним запитанням (див. Додаток А1).

Відповіді оцінюються за вісьмома шкалами таким чином: 

1. фізична агресія використання – фізичної сили проти іншої особи;
2. побічна агресія – агресія, що непрямим шляхом спрямована на іншу людину або ні на кого не спрямована;
3. роздратування – готовність до прояву негативних емоцій при найменшому збудженні (запальність, грубість);
4. негативізм – опозиційна манера в поведінці супроти встановлених традицій та законів;
5. образа – заздрість і ненависть до оточуючих за реальні та умовні дії;
6. підозрілість від пильності і обережності до переконання в тому, що інші люди планують і приносять шкоду;
7. вербальна агресія – вираз негативних почуттів як через форму (крик), так і через зміст словесних відповідей (прокляття, погрози);
8. почуття вини – переконання суб'єкта, що він є поганою людиною, чинить зло і відчуває докори сумління.

При створенні опитувальника  автори користувалися такими принципами:

• питання може стосуватися лише однієї форми агресії;
• питання формуються таким чином, щоб найбільшою мірою послабити вплив суспільного схвалення відповіді на запитання.

Відповіді оцінюються за вісьмома шкалами таким чипом:

Фізична агресія:

«так» = 1, «ні» = 0: 1, 25, 31, 41, 48, 55, 62, 68.

«ні» = 1, «так» = 0: 9, 7.

Побічна агресія:

«так» = 1, «ні» = 0: 2, 10, 18, 34, 42, 56, 63.

«ні» = 1, «так» = 0: 11, 35, 69.

Роздратування:

«так» = 1, «ні» = 0: 3, 19, 27, 43, 50, 57, 64, 72.

«ні» = 1, «так» = 0: 11, 35, 69.

Негативізм:

«так» = 1, «ні» = 0: 4, 12, 20, 28.

«ні» = 1, «так» = 0: 36.

Образа:

«так» = 1, «ні» = 0: 5, 13, 21, 29, 37, 44, 51, 58.

Підозрілість:

«так» = 1, «ні» = 0: 6, 14, 22, 30, 38, 45, 52, 59. 

«ні» = 1, «так» = 0: 33, 66, 74, 75.

Вербальна агресія:

«так» = 1, «ні» = 0: 7, 15, 23, 31, 46, 53, 60, 71, 73.

«ні» = 1, «так» = 0: 33, 66, 74, 75.

Почуття вини:

«так» = 1, «ні» = 0: 8, 16, 24, 32, 40, 47, 54, 61, 67.

Індекс ворожості включає  до себе 5-ту і 6-ту шкали, а індекс агресивності (прямої або мотивованої) включає  до себе шкали 1, 3, 7. Причому ворожість  автори трактують як реакцію, яка розвиває негативні почуття та негативні оцінки людей і подій. А розглядаючи агресію, автори наголошують на мотивованій агресії як на прямому прояві, реалізації характерних для особистості деструктивних тенденцій.

Нормальною величиною  агресивності є її індекс, що дорівнює 21 + 4, а ворожості: 6,5 – 7( ±3). При цьому звертається увага на можливість досягнення певної величини, що вказує на ступінь агресивності.

 

2.3. Методика оцінки агресивності у соціально-психологічних взаєминах (за А. Ассінгером)

 

Дана методика дозволяє визначити, чи людина достатньо коректна у стосунках  з іншими і чи легко з нею  спілкуватися. Тест являє собою 20 запитань, на кожне з яких досліджуваному пропонується три варіанти відповіді (див. Додаток А2). Після того як досліджуваний відповість на усі запитання, номери відповідей додаються.

Якщо досліджуваний набрав від 36 до 44 балів, то рівень його агресивності визначається як помірний, тобто людина достатньо впевнена у собі і за необхідності сміливо відстоює свої інтереси.

Кількість у 45 балів та більше свідчить про надмірну агресивність, іноді  неврівноваженість і навіть жорстокість  у відношенні до інших. Щоб досягти  успіху, така людина може жертвувати інтересами близьких людей. оточуючих.

Якщо ж досліджуваний набирає  не більше 35 балів, то це вказує на миролюбність і невпевненість у власних силах і можливостях.

Якщо за сімома і більше питаннями  досліджуваний набрав по три бали і менше, ніж за сімома питаннями - по одному балу, то це вказує на те, що спалахи агресивності частіше несуть у собі руйнівний , ніж конструктивний характер. Така людина схильна до необдуманих  вчинків і жорстких дискусій, до людей ставиться зверхньо і своєю  поведінкою провокує конфліктні ситуації, яких вона цілком могла б уникнути.

Якщо  ж за сімома і більше питаннями  досліджуваний отримав по одному балу і менше, ніж за сімома питаннями - по три бали, то це вказує на надмірну замкнутість. Це не значить, що у людини не буває спалахів агресивності, але вона їх занадто контролює [15].

 

2.4. Методика вимірювання імпульсивності (за В. А. Лосенковим)

 

За допомогою методики «Рівень імпульсивності» (за В. А. Лосенковим) досліджуємо емоційно-регулятивні властивості особистості та їх вплив на прояв агресивних тенденцій.

Тест-опитувальни к складається з 20 запитань, до кожного з яких додано чотирибальну шкалу відповідей (див. Додаток А3). Дослідження може проводитися з одним досліджуваним чи з невеликою групою. Досліджуваному пропонується текст опитувальника з чотирибальною шкалою відповідей на кожне питання. У процесі обробки результатів підраховують величину показника імпульсивності Пі. Він є сумою балів, набраною за всіма шкалами тесту-опитувальника.

У даному тесті-опитувальнику  чотирибальна шкала відповідей.

Для запитань 1, 2, 3, 5, 8, 9, 10, 13, 16 номер шкали відповідей відповідає кількості балів, тобто 1, 2, 3 або 4.

Для запитань 4, 6, 7, 11, 12, 14, 15, 17, 18, 19, 20 бали рахуються за шкалою у  зворотному порядку, тобто шкалі  І відповідає 4 бали, шкалі 2 – 3 бали, шкалі 3 – 2 бали, а шкалі 4 – 1 бал.

Рівень імпульсивності може бути охарактеризований як високий, середній і низький.

Якщо величина Пі лежить у межах 66-80, то імпульсивність високого рівня, тобто виражена сильно; якщо величина Пі від 35 до 65, то рівень імпульсивності середній, тобто вона помірна, а якщо 34 і менше імпульсивність низького рівня.

 

 

 

2.5. Методика визначення стриманості або нестриманості та типу агресивної поведінки (за Є. Ільїном та П. Ковальовим)

 

      Методика розроблена Є. Ільїним  та П. Ковальовим і спрямована  на визначення стриманості –  нестриманості й типу агресивної  поведінки. (див. Додаток А4)

Ключ:

 

Пряма вербальна агресія: «+» – 1, 5, 9, 13, 17, 21, 37;

                                              «-» – 25, 29, 33.

Непряма вербальна агресія: «+» – 2, 6, 10, 14, 18, 30, 34, 38;

                                                 «-» – 22, 26.

Пряма фізична агресія: «+» – 8, 12, 16, 20, 32;

                                          «-» – 4, 24, 28, 36, 40.

Непряма фізична агресія: «+» – 7, 11, 15, 27, 35;

                                             «-» – 3, 19, 23, 31, 39.

 

За кожну  з відповідей нараховується 1 бал.

Що більша сума набраних балів, то вища схильність людини до агресії.

Сума  балів за пряму і непряму фізичну  агресію та пряму вербальну агресію 20 і більше дає підстави говорити про нестриманість, 10 і менше - про стриманість (витримку).

 

Висновки  до другого розділу

З метою дослідження  прояву агресії у підлітковому віці можуть бути використані наступні методики: методика діагностики стану агресії (за А. Басса, А. Дарки), методика оцінки агресивності у соціально-психологічних взаєминах (за А. Ассінгером), методика вимірювання імпульсивності (за В. А. Лосенковим), методика визначення стриманості або нестриманості та типу агресивної поведінки (за Є. Ільїном та П. Ковальовим).

Методика діагностики стану агресії А. Басса та А. Дарки дає змогу виділили вісім видів реакцій, таких як – фізична агресія, опосередкована агресія, роздратування, негативізм, образа, підозріливість, вербальна агресія та почуття провини.

Методика діагностики агресивності А. Ассінгера дозволяє визначити ступінь коректності людини у стосунках з іншими, а також те, настільки конструктивними є прояви її агресивної поведінки.

За допомогою  методики «Рівень імпульсивності» В. А. Лосенкова досліджується емоційно-регулятивні властивості особистості та їх вплив на прояв агресивних тенденцій.

Що ж  стосується методики «Агресивна поведінка» розробленою Є.П. Ільїним та П.А. Ковальовим то вона спрямована на виявлення стриманості-нестриманості і виявлення типа агресивної поведінки.

 

 

 

ЗАГАЛЬНІ  ВИСНОВКИ

Проаналізувавши особливості прояву агресії у підлітковому віці, ми прийшли до висновків, що:

Підлітковий вік охоплює період від 11-12 до 14-15 років – це час становлення справжньої індивідуальності, самостійності, це час загостреного прагнення до пізнання самого себе, до формування цілісного, непротирічного образу «Я». Також перехід до підліткового віку характеризується глибокими змінами умов, які впливають на особистісний розвиток дитини. Вони стосуються фізіології організму, відносин, які складаються у підлітків з дорослими і однолітками, рівня розвитку пізнавальних процесів, інтелекту і здібностей.

Агресія  –  це будь-яка форма поведінки, націленої на образу чи завдання шкоди іншій живій істоті, яка не бажає подібного поводження по відношенню до неї. Існує багато класифікацій агресії на види, однак найчастіше вчені виділяють ворожу та інструментальну агресію. Перша спрямована на завдання шкоди жертві, а друга – на досягнення певного бажаного результату.