Особливості прояву агресії у підлітковому віці

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І  НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ПОЛТАВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 

імені В.Г.Короленка

Психолого-педагогічний факультет

 

Кафедра психології

 

 

 

 

Особливості прояву агресії  у підлітковому віці

 

 

 

 

 

Курсова робота

студентки групи П-311

Захищено _____________________   психолого-педагогічного 

З оцінкою _____________________   факультету

Науковий  керівник _______________   заочної форми навчання

Дейнека І. М.

Науковий керівник:

асистент Борбицька Н. О.

 

 

 

 

 

Полтава

2011 

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………….3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ЯВИЩА АГРЕСІЇ У ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ ЯК ПСИХОЛОГІЧНОЇ ПРОБЛЕМИ……………………..……………...6

        1.1. Загальна характеристика підліткового віку……….……………….…….6

1.2. Поняття агресії та її властивості…………………………………………..13

1.3. Специфіка прояву агресії у підлітковому віці...…….. …...…………….17

Висновки  до першого розділу …………………………..20

РОЗДІЛ   2.   МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ АГРЕСІЇ В ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ………………………………………………………..22

1. Обґрунтування вибору методик …………………………..22
2. Методика діагностики стану агресії (за А. Басса, А. Дарки)……………24
3. Методика оцінки агресивності у соціально-психологічних взаєминах (за А. Ассінгером)……………………………………………………………..26
4. Методика вимірювання імпульсивності (за В. А. Лосенковим)………..27
5. Методика визначення стриманості або нестриманості та типу агресивної поведінки (за Є. Ільїном та П. Ковальовим)………………...28

Висновки  до другого розділу …………………………..28

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ……………………...…………..…………………….…..30

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………………..32

ДОДАТКИ ………………………....................................……………………….….35 

ВСТУП

Підлітковий вік – це період розвитку дітей, що відрізняється міцним підйомом життєдіяльності  та глибоким перебудуванням організму  і є одним із складних періодів в онтогенезі людини. У цей період не тільки відбувається суттєве перебудування  психологічних структур, що склалися раніше, але виникають нові утворення, закладаються основи свідомої поведінки, вимальовується загальна спрямованість  у формуванні моральних уявлень  і соціальних установок.

На думку  Мухіної, підлітковий період онтогенезу – це перехід від дитинства  до дорослості, що гостро проходить, де опукло переплітаються протирічні тенденції розвитку. Мухіна В. С. проголошує підлітковий вік періодом важких «катастроф», говорить про атмосферу розпачу і безнадії, про історизм, жорстокість підлітків, навіть про «характерну» для цього віку манію руйнування, про схильність до злочинності, дегенерації, про зріст кількості самогубств.

При цьому  тривожливі моменти у поведінці  частини підлітків, такі як жорстокість, підвищена тривожливість, набувають  стійкого характеру зазвичай у процесі  стихійно-групового спілкування, яке  складається в різних компаніях.

Психологічний портрет підлітка був би неповним, якби в ньому не вистачало такої  важливої деталі, як агресія. На жаль, останнім часом помітний значний зріст  як агресивності підлітків, так і  проявів ними протиправної поведінки.

Агресивна поведінка підлітків стає джерелом душевних страждань не тільки батьків, але й власне підлітків, котрі  нерідко самі стають її жертвами з  боку ровесників. Вона викликає глибоку  стурбованість у педагогів і  працівників правоохоронних закладів. Практично така поведінка зачіпає  всіх, хто так чи інакше зустрічається  з підлітками.

Проблема  агресивної поведінки залишається  актуальною протягом всього існування людства у зв'язку з її розповсюдженням й дестабілізуючим впливом. Бертран Рассел, видатний філософ XX ст., вважає, що останнім часом тема агресії стала чи не найпопулярнішою у світовій психології. Їй присвячена велика кількість статей і книг. У Європі та Америці регулярно проводяться міжнародні конференції, симпозіуми й семінари з цієї проблематики. На думку автора, у цій цікавій та складній галузі існує ще багато невирішених проблем.

Не слід забувати про те, що людина, пригнічена певним зарядом агресивної активності, неодмінно страждає від неї сама, причому у великій мірі. У наш  бурхливий час мало хто здатен реально керувати власною агресивністю. Роздратованість і нетерплячість, які завжди супроводжують мимовільні прояви агресивності, мають неприродній, нав'язливий, компульсивний характер. Фактично переважаюча більшість  людей є рабами власної агресивності, особливо якщо від народження вони наділені нею в значній мірі.

Даною проблемою  у вітчизняній і зарубіжній психології займались З. Фрейд, А. Фрейд, Е. Фромм, А. Бандура, К. Міллер, Дж. Доллард, Л. Берковіц, О.О. Реан, Л.М. Семенюк. На основі їх досліджень і з урахуванням того факту, що проблема достеменно не вивчена, нами сформульована тема, мета, задачі, об’єкт, предмет даного дослідження.

Сьогодні  світ відзначається великою жорстокістю  та насильством. На першому місці  серед дестабілізуючих чинників стоїть ескалація агресії у найрізноманітніших формах. Розвиток технологічної цивілізації  призвів до перегляду основних цінностей  та ідеалів, які в минулому виступали  в якості обмежувачів агресивних ексцесів і сприяли упорядкуванню  людських стосунків. Не можна заплющувати  очі на таку серйозну проблему, якою є агресивність. Тому зважаючи на усе вище сказане тема даної курсової роботи є актуальною.

Мета курсової роботи – здійснити теоретичний та методичний аналіз особливостей прояву агресії у підлітковому віці.

Завдання  роботи:

1. Дати загальну характеристику підлітковому віку;
2. Провести теоретичний аналіз поняття агресії та її властивостей;
3. Визначити основні психологічні характеристики та прояви агресії у підлітковому віці;
4. Проаналізувати основні методи дослідження агресивності підлітка та підібрати комплекс методик дослідження.

Об’єктом є психологічне явище агресії у підлітковому віці.

Предмет – особливості прояву агресії у підлітковому віці.

Структура   роботи:   робота  складається зі: вступу,  двох  розділів, висновків, списку використаних джерел (у кількості – 27) та додатків. Кількість сторінок – 46.

 

РОЗДІЛ 1.

ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ЯВИЩА АГРЕСІЇ У ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ ЯК ПСИХОЛОГІЧНОЇ ПРОБЛЕМИ

 

У першому  розділі нами будуте розглядатися загальна характеристика підліткового віку, поняття агресії та її властивості а також специфіка прояву агресії у підлітковому віці.

 

1. Загальна характеристика підліткового віку

 

Підлітковий вік – це один з найважливіших  етапів життя людини. В ньому багато джерел і починань всього подальшого становлення особистості. Вік цей  нестабільний, ранимий, важкий і виявляється, що він більше, ніж інші періоди  життя, залежить від реальностей навколишнього середовища.[5]

Підлітковий вік охоплює період від 11-12 до 14-15 років, що відповідає середньому шкільному  віку, тобто 5-9 класам сучасної школи. У  цей період в особистості дитини відбуваються складні і суперечливі  зміни, на підставі чого його ще називають  важким, критичним, перехідним. Така оцінка зумовлена багатьма якісними змінами, які нерідко пов’язані з докорінним ламанням попередніх позицій, особливостей активності, інтересів і стосунків  дитини. Відбуваються вони за порівняно  короткий час. здебільшого бувають  несподіваними і надають процесові  розвитку стрибкоподібного, бурхливого характеру. Майже завжди ці зміни  супроводжуються появою у підлітка суб’єктивних труднощів. Ускладнюється  і його виховання, у різних формах проявляється непослух, опір і протест (замкненість, грубість, негативізм).

Підлітковий вік називають перехідним і тому, що у цей період відбувається перехід  від дитинства до юності, від незрілості до зрілості. Ця особливість проявляється в фізичному, розумовому, моральному, соціальному та духовному розвитку особистості [19].

Взагалі підлітковий вік пов’язаний з  перебудовою організму дитини. Ріст дорослої людини залежить як від спадкових  факторів, так і від умов оточуючого середовища. Чим раніше починається статеве дозрівання, тим коротший період швидкого росту і тим швидше він закінчується. Перш за все, у молодих людей бурхливо змінюється зріст і вага, змінюються пропорції тіла. Спочатку до «дорослих» розмірів доростають голова, кисті рук і ступні, потім – руки та ноги – і в останню чергу – тулуб. Це призводить до деякої непропорційності тіла, підліткової незграбності. Діти часто відчувають себе в цьому віці незграбними, вайлуватими.

У підлітковий  період у зв'язку з швидким розвитком  організму виникають труднощі у  функціонуванні серця, легенів, кровопостачанні  мозку. Тому для дітей цього віку характерні перепади судинного та мозкового  тонусу. Такі перепади викликають швидку зміну фізичного стану та відповідно настрою. При цьому дитина може довгий час переносити фізичні навантаження, пов'язані з його захопленнями (наприклад, грати у футбол, шалено танцювати  на дискотеці), і одночасно у досить спокійний період «падати від втоми». Особливо часто це проявляється по відношенню до інтелектуальних навантажень.[10]

На формування особистості в підлітковий період значний вплив здійснює процес статевого  дозрівання. Лінії психічного і фізіологічного розвитку не йдуть паралельно, через  що індивідуальні межі вступу в статеве  дозрівання значно варіюють. Одні діти вступають раніше, інші – пізніше. В середньому статеве дозрівання триває 3-4 роки.

У дітей  обох статей дозрівання стосується спочатку внутрішніх органів, а потім тіла. У дівчаток розширюється таз, а плечі  залишаються вузькими, у хлопчиків  – зворотні пропорції: збільшення ширини плечей, таз залишається вузьким.

Емоційна  нестабільність підсилює статеве збудження. Більшість хлопчиків усвідомлюють джерела цього збудження, у дівчаток більше індивідуальних відмінностей: одні з них відчувають статеві збудження, інші мають невизначені відчуття, які пов’язані із задоволенням потреб у підтримці, самоповазі, любові.

Вплив батьків  та інших дорослих, а також однолітків, стає визначальним у привласненні підлітком  тілесних параметрів «Я». Статеве дозрівання робить його тіло відверто сексуальним для самого себе і оточуючих та вимагає побудови фізичного образу «Я» згідно норм адекватної статевої поведінки, заданої суспільством і, особливо жорстоко, - групою однолітків.

Слід  підкреслити, що переважно у підлітковому віці відбуваються найглибші зміни  психосексуальної свідомості особистості [5,22].

На підлітковий  вік припадає активний пізнавальний розвиток особистості. Розгортається він у малопомітних для дитини і для тих, хто її оточує, формах. Упродовж всього періоду триває розвиток мислення, пам’яті, формується цілісніше усвідомлення того, що відбувається навколо, розширюються межі уяви, діапазон суджень. Когнітивний розвиток у підлітковому віці характеризується розвитком абстрактного мислення, логічної пам’яті, використання мета когнітивних навичок. Ці фактори суттєво впливають на зміст думок підлітка, його здатність до моральних суджень [19].

У підлітковому віці спостерігається розвиток обсягу уваги, здатності до переключення й  розподілу уваги та підвищення стійкості  уваги. Разом із цим у підлітків  погіршуються результати навчальної діяльності. Це відбувається тому, що його розумові здібності, на відміну вод здібностей молодшого школяра, набувають нової  якості: вони стають опосередкованими. Це стається завдяки розвитку понятійного, мовно-логічного, абстрактного мислення. Підліток може оперувати поняттями, міркувати про властивості та якості предметів, будувати гіпотези, планувати дослідницьку діяльність та засвоювати масиви інформації.

Причини неуважності полягають у суперечливості самого вікового періоду: підліток здатен придумати спосіб запам’ятовування нової формули, тобто керувати своєю  пам’яттю, може будувати гіпотезу, тобто  спрямовувати, регулювати процес свого  мислення, але йому дуже важко керувати своєю особистістю.

В основному  це пов’язано з новими інтересами, переживаннями та хронічної емоційною  нестабільністю, яка виявляється  в імпульсивності, нестриманості, іноді агресивності.[24]

Розумова  діяльність підлітка і його поведінка  залежить від стану його мотиваційної сфери. Підліток уважний лише тоді, коли це пов’язано з його актуальними потребами та переживанням.

Усі інтимні  переживання тією чи іншою мірою  пов’язані з пошуком себе, із пізнанням своїх здібностей та можливостей, із прагненням дізнатися як оцінюють його оточуючі, із постійним перебиранням на себе різних дорослих ролей та гострою  необхідністю у формуванні власного образу «Я».

Це для  підлітка головне. Я якщо те чи інше навчальне завдання сприяє розвитку особистості, якщо навчальна ситуація пов’язана з переживаннями, якщо характер і форми спілкування  з ним дають можливість здобути  позиції дорослої людини, то увага  стає стійкою та концентрованою.[8,19]