Особливості ефективної взаємодії у системі "педагог - обдарований учень"

     Працівник – уміння визначати мету і досягнути її, розподіляти час, систематичне і планомірне підвищення кваліфікації, спрямованість на підвищення продуктивності праці, здібності до творчості, всебічна освіченість, розумний оптимізм, помірний скептицизм, бажання трудитися, відданість справі, уміння працювати в колективі, наполегливість, дисциплінованість, відповідальність, активність, орієнтація у виробничих ситуаціях, уміння розподіляти працю, готовність нести відповідальність.

     Людина – високі моральні якості, активна участь у громадському житті, активна життєва позиція, особистий приклад у сім'ї в усьому, повага до законів держави, національна гідність, патріотизм, готовність до захисту України, міцне здоров'я, здоровий образ життя, гуманізм, духовність, релігійність, потреба в спілкуванні, відкритість, моральність, критичне ставлення до своєї дії. 
 
 
 
 
 

     Глава 2. Емпіричні дослідження  міжособистісного взаємодії педагогів з обдарованими дітьми

     2.1. Організація, база  та методи дослідження 

     Опис  об'єкта дослідження

     При вивченні особливостей взаємодії педагогів з обдарованими учнями використовувалися методики, які були максимально наближені до умов реальної діяльності вчителя, забезпечували високий рівень мотивації в умовах групового експерименту, відповідали вимогами надійності та валідності, а також були прийнятні для вчителів, які працюють за різними навчальними програмами.

     Мета  дослідження полягала в тому, щоб  визначити рівень готовності педагогічного колективу Сумської обласної гімназії-інтернату для талановитих та творчо обдарованих дітей до ефективної взаємодії  з обдарованими учнями.

     З метою отримання таких даних  був обстежений колектив вчителів і вихователів Сумської обласної гімназії-інтернат у складі 29 осіб, з них 16 чоловік – вчителі-предметники, а 13 – вихователі. В експерименті брали участь педагоги, які пропрацювали в колективі більше трьох років. Вищу освіту мають 28 людини, середню спеціальну – 1 педагог.

     Опис  методів дослідження.

     В обстеженні були використані наступні методики:

1. Методика К.Н Томаса («Оцінка способів реагування в конфлікті») дозволила визначити типові способи реагування на конфліктні ситуації (суперництво, співробітництво, компроміс, уникнення, пристосування). Ця методика дозволяє також оцінити ступінь адаптації кожного члена колективу до спільної діяльності та до ефективної взаємодії з обдарованими учнями.

 
     

2. Тест комунікативної толерантності (В. В. Бойко)

     Дана  методика допомогла зрозуміти, наскільки педагоги здатні приймати або не приймати індивідуальність обдарованого учня, тобто визначає рівень комунікативної толерантності.

     Зрозуміло, отримані результати дозволяють помітити лише основні тенденції, властиві взаєминам  педагога і обдарованого учня. У  безпосередньому, живому спілкуванні  особистість може проявитися яскравіше  і багатогранніше.

3. Методика діагностики міжособистісних відносин (А. А. Рукавишников). Вона дозволила простежити закономірності типових способів ставлення педагогів до людей взагалі і до обдарованих учнів зокрема  за наступними шкалами: включення, контроль, афект.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     2.2. Аналіз та інтерпретація  отриманих результатів

     Проведене дослідження в даному напрямі  підтвердило, що специфіка сфер суб'єктів  спілкування, педагогів та обдарованих  учнів, може викликати труднощі в  міжособистісному взаємодії. На основі результатів дослідження була побудована класифікація психологічних особливостей міжособистісної взаємодії педагогів  і учнів як суб'єктів освітнього процecу, які призводять до ускладнень у спілкуванні в наступних сферах: емоційній, когнітивній, інструментальній, комунікативній, мотиваційній, сфері міжособистісних відносин.

     Згідно  з отриманими результатами міжособистісний  стиль педагогів характеризується суперечливими тенденціями. З одного боку, в ньому переважає прагнення  до домінування, авторитарності, директивності, з іншого прагнення до співпраці, партнерської взаємодії ..

     Проведене дослідження показало, що не тільки подібність або відмінність сфер міжособистісної взаємодії обумовлюють  успішність чи неуспішність даного процесу, а й психологічні особливості  сфер педагога як суб'єкта міжособистісного взаємодії також можуть вплинути на цей процес. Негативні тенденції  в більшій мірі проявляються в  емоційній, комунікативної, інструментальної, мотиваційній сфері педагогів.

     Спеціальна  підготовка педагогів до міжособистісної  взаємодії повинна включати формування основних сфер компетентностей педагогів  як суб'єктів міжособистісної взаємодії, що буде сприяти оптимізації цього  процесу.

     Інтерпретація

     На  основі ряду робіт відомих вчених, визначено основні елементи (компетентності) готовності вчителя до взаємодії з обдарованими дітьми [18, 27] (Таблиця).

     Елементи  готовності вчителя до роботи з обдарованими дітьми. 
Таблиця

      
За результатами тестування на визначення мотиваційної готовності вчителя до роботи з обдарованими дітьми всі  вчителі та вихователі розподілені за категоріями високого, середнього та низького рівнів. Найбільш високий потенціал для роботи з обдарованими дітьми мають вчителі української мови, біології, низький - вихователі, тим більше, що 40% з них характеризуються низьким рівнем готовності до роботи з такими дітьми.

     За  результатами діагностики  було зроблено такі висновки:

        1. Необхідно підвищувати методичну  готовність вчителя до роботи  з обдарованими дітьми через  систему семінарів, курси підвищення  кваліфікації;

        2. Проводити додаткові заняття  та тренінги з педагогами для корекції та підвищення їх готовності до ефективної взаємодії зі здібними та обдарованими дітьми.

     На  основі результатів аналізу мотиваційної готовності була проаналізована система  роботи педагогів, які одержали високі бали і, отже, характеризуються високим  рівнем готовності до взаємодії з обдарованими дітьми. Приклад цих педагогів - яскравий показник залежності особистісно-професійних якостей педагога, його готовності до ефективної взаємодії і ступеня розкриття здібностей школярів (самореалізації на різних рівнях).

     Не  менш важливі особистісна і комунікативна  готовність вчителя і вихователя до ефективної взаємодії з обдарованими школярами. Педагоги відзначають наступні особистісні якості, необхідні для роботи зі здібними та обдарованими дітьми: високий рівень емпатії, толерантність, тактовність, врівноваженість, високий рівень комунікативної компетентності, прагнення до особистісного зростання, наявність активної життєвої позиції, почуття гумору, лідерські та організаторські здібності.

     Такі  вчителі ведуть за собою дітей, вірніше, діти йдуть за ними, намагаючись  ні на секунду не відстати, не пропустити ні жесту, ні слова. Причина в тому, що діти бачать глибокий професіоналізм, притаманний педагогам, особистісну  зацікавленість у своїй справі, усвідомлення його важливості і необхідності, і, що важливо, інтерес до самих учням, розуміння, повагу, спілкування не зверхньо, а на рівних. Такий вчитель, дійсно, запалює серця дітей, змушує їх іти  вперед, проявляти себе з різних сторін, ставати краще.

     Таким чином, тільки вчитель, що поєднує в  собі всі елементи особистісно-професійної  готовності до ефективної взаємодії з обдарованими дітьми (професіоналізм поряд з такими особистісними якостями як зацікавленість у своїй справі, прагнення до самоосвіти, розуміння, повагу та інтерес до дітей і ін, розглянуті нами вище), здатний здійснювати ефективну взаємодію з обдарованою дитиною, допомагаючи дитині самореалізуватися, знайти своє місце в цьому світі.

      
 
 
 
 
 
 
 
 

     ВИСНОВОК

     Важливу роль у навчанні, вихованні та розвитку обдарованої дитини відіграє педагогічна  взаємодія, опосередкована роллю педагога, як головного організатора і координатора цього процесу.

     Розглядаючи міжособистісну взаємодію як міжособистісний контакт між вчителями та учнями, що призводить до взаємних змін поведінки, діяльності, відносин, установок, ми відзначаємо, що саме він лежить в основі ефективності педагогічного спілкування та взаємодії. Дорослий для дитини - не просто умова його особистісного розвитку, а один з учасників цього процесу, його суб'єкт. Спільна діяльність і діяльне спілкування дорослих і дітей - те середовище, в якій виникає і розвивається особистість дитини і особистість дорослого.

     Психологічні  особливості суб'єктів спілкування  визначають успішність побудови педагогічної взаємодії. Механізми міжособистісної  взаємодії пов'язані з психологічними особливостями педагога як суб'єкта спілкування.

     Психологічні  особливості міжособистісної взаємодії вивчалися нами через подібність або відмінність сфер суб'єктів міжособистісної взаємодії, а також досліджувалися психологічні особливості сфер педагога як суб'єкта, що безпосередньо впливають на процес міжособистісної взаємодії в навчальній діяльності. Ми вважаємо, що модель педагога як суб'єкта міжособистісної взаємодії включає сфери особистості педагога, безпосередньо впливають на зниження або підвищення ефективності педагогічної взаємодії вчителя і обдарованих учнів. Нами були виділені наступні сфери: когнітивна, мотиваційно-потребностная, інструментальна, емоційна, комунікативна, сфера міжособистісних відносин. Результати проведених досліджень підтвердили, що подібність або відмінність сфер суб'єктів міжособистісної взаємодії, особливості цих сфер у педагога як суб'єкта міжособистісного взаємодії визначають успішність чи неуспішність побудови контакту між вчителями та обдарованими учнями, призводять до появи ускладнень в міжособистісному взаємодії.

     На  основі результатів проведеного  дослідження нами була побудована класифікація психологічних особливостей міжособистісної  взаємодії педагогів з учнями, що призводять до ускладнень; виділені найбільш «проблемні» сфери міжособистісної  взаємодії педагогів з обдарованими учнями як суб'єктів спілкування.

     Аналіз  результатів вивчення сфер міжособистісної  взаємодії педагога як суб'єкта показав, що психологічні особливості, що призводять до негативних проявів більшою мірою  виявлено в емоційній, комунікативній, інструментальній, мотиваційно - діяльнісній сфері педагогів. 26% педагогів мають проблеми емоційної сфери, що призводять до ускладнень у взаємодії з обдарованими учнями, 23% педагогів мають негативний характер комунікативної установки, у 26% педагогів виявлялися труднощі при встановленні суб'єкт - суб'єктних відносин з учнями та застосування технологій співпраці на уроках та в позаурочний час. Міжособистісний стиль педагогів характеризується суперечливими тенденціями. З одного боку в ньому переважає прагнення до домінування, авторитарності, директивності, з іншого боку - прагнення до співпраці, партнерської взаємодії.