Интернет реклама

Таблиця 4.

Результати розподілу  відповідей учнів на запитання: «Чи може спілкування в Інтернеті замінити реальні зустрічі з друзями?» (у відсотках)

2.2. Реалізація соціально-педагогічного засобу

В ході педагогічного експерименту були отримані дані по двом тестам, які дозволяють виявити рівень самооцінки дитини та виявити особистісний портрет кожного учня.

Таким чином були отримані наступні результати.

Діаграма 1. Результати розподілу учнів за  рівнями тривожності

(у відсотках)

Більшість дітей у колективі мають високий рівень тривожності – 56 %.

Діаграма 2. Результати розподілу відповідей учнів на запитання:

«Для чого ви найчастіше використовуєте комп’ютер?» (у відсотках)

Діаграма 3. Результати розподілу відповідей учнів на запитання:  «Скільки зазвичай годин в день ви сидите в Інтернеті?» (у годинах)

Діаграма 4. Результати розподілу відповідей учнів на запитання: 

«Чи може спілкування в Інтернеті замінити реальні зустрічі з друзями?» (у відсотках)

79 % учнів – не зможуть замінити спілкування в Інтернеті реальні зустрічі з друзями.

На початкових етапах роботи з тривожною дитиною слід керуватися наступними правилами:

1. Включення дитини в будь-яку нову гру повинне проходити поетапно. Хай він спочатку ознайомиться з правилами гри, подивиться, як в неї грають інші діти, і лише потім, коли сам захоче, стане її учасником.

2. Необхідно уникати моментів змагань і ігор, в яких враховується швидкість виконання завдання, наприклад, таких як "Хто швидший?".

3. Якщо ви вводите нову гру, то для того, щоб тривожна дитина не відчувала небезпеки від зустрічі з чимось невідомим, краще проводити її на матеріалі, вже знайомому йому (картинки, картки). Можна використовувати частину інструкції або правил з гри, в яку дитина вже грала неодноразово.

4. Ігри із закритими очима рекомендується використовувати тільки після тривалої роботи з дитиною, коли він сам вирішить, що може виконати цю умову.

Якщо дитина высокотревожен, то починати роботу з ним краще з релаксаційних і дихальних вправ, наприклад: "Повітряна кулька", "Корабель і вітер", "Дудочка", "Штанга", "Гвинт", "Водопад" і ін.

Трохи пізніше, коли діти почнуть освоюватися, можна до цих вправ додати наступні: "Подарунок під ялинкою", "Бійка", "Бурулька", "Дурниця", "Танцюючі руки".

У колективні ігри тривожної дитини можна включати, якщо він відчуває себе досить комфортно, а спілкування з іншими дітьми не викликає у нього особливих труднощів. На цьому етапі роботи будуть корисні ігри "Дракон", "Сліпий танець", "Насос і м'яч", "Головомяч", "Гусениця", "Паперові м'ячики".

Ігри "Зайчика і слони", "Чарівний стілець" і ін., сприяючі підвищенню самооцінки, можна проводити на будь-якому етапі роботи. Ефект від цих ігор буде лише в тому випадку, якщо вони проводяться багато разів і регулярно (кожного разу можна вносити елемент новизни).

Працюючи з тривожними дітьми, слід пам'ятати, що стан тривоги, як правило, супроводжується сильним затиском різних груп м'язів. Тому релаксаційні і дихальні вправи для даної категорії дітей просто необхідні. Інструктор по лікувальній гімнастиці Л. В. Агєєва зробила підбірку таких вправ для дошкільників. Ми дещо модифікували їх, внесли ігрові моменти, не міняючи змісту.

Рухомі ігри.

Вправи на релаксацію і дихання.

"Бійка"

Мета: розслабити м'язи нижньої частини лиця і грон рук.

"Ви з другом посварилися. Ось-ось почнеться бійка. Глибоко вдихніть, якнайміцніше стисніть щелепи. Пальці рук зафіксуйте в кулаках, до болю втисніть пальці в долоні. Затамуєте подих на декілька секунд. Задумайтеся: а може, не варто битися? Видихніть і розслабтеся. Ура! Неприємності позаду!"

Цю вправу корисно проводити не тільки з тривожними, але і з агресивними дітьми.

"Повітряна кулька"

Мета: зняти напругу, заспокоїти дітей.

Всі гравці стоять або сидять в крузі. Ведучий дає інструкцію: "Уявіть собі, що зараз ми з вами надуватимемо кульки. Вдихніть повітря, піднесіть уявну кульку до губ і, роздуваючи щоки, поволі, через прочинені губи надувайте його. Стежите очима за тим, як ваша кулька стає все більше і більше, як збільшуються, ростуть узори на нім. Представили? Я теж представила ваші величезні кулі. Дміть обережно, щоб кулька не лопнула. А зараз покажіть їх один одному". Вправу можна повторити 3 рази.

Ігрп "Корабель і вітер"

Мета: набудувати групу на робочий лад, особливо якщо діти втомилися.
"Уявіть собі, що наш парусник пливе по хвилях, але раптом він зупинився. Давайте допоможемо йому і запросимо на допомогу вітер. Вдихніть в себе повітря, сильно втягніть щоки... А зараз шумно видихніть через рот повітря, і хай вітер, що вирвався на волю, підганяє кораблик. Давайте спробуємо ще раз. Я хочу почути як шумить вітер!"

Вправу можна повторити 3 рази.

"Подарунок під ялинкою"

Мета: розслаблення м'язів особи, особливо навколо очей.
"Уявіть собі, що скоро новорічне свято. Ви цілий рік мріяли про чудовий подарунок. Ось ви підходите до ялинки, міцно-міцно зажмурюєте очі і робите глибокий вдих. Затамуєте подих. Що ж лежить під ялинкою? Тепер видихніть і розплющте очі. Про, диво! Довгождана іграшка перед вами! Ви раді? Посміхніться". Після виконання вправи можна обговорити (якщо діти захочуть), хто про що мріє.

"Дудочка"

Мета: розслаблення м'язів особи, особливо навколо губ.
"Давайте пограємо на дудочке. Неглибоко вдихніть повітря, піднесіть дудочку до губ. Починайте поволі видихати, і на видиху спробуйте витягнути губи в трубочку. Потім почніть спочатку. Грайте! Який чудовий оркестр!"

Всі перераховані вправи можна виконувати в класі, сидячи або стоячи за партами.

Етюди на розслаблення м'язів.

Приведені нижче етюди рекомендовані М. І. Чистякової в книзі "Психогімнастика" і напевно знайомі багатьом з вас. Ці етюди корисні для різних категорій: тривожних, аутичных, агресивних. Всі вправи в наший модифікації.

Гра "Штанга"

Варіант 1

Мета: розслабити м'язи спини.

Зараз ми з вами будемо спортсменами-важкоатлетами. Уявіть, що на підлозі лежить важка штанга. Зробіть вдих, відірвіть штангу від підлоги на витягнутих руках, підведіть її. Дуже важко. Видихніть, штангу на підлогу, відпочиньте. Спробуємо ще раз".

Варіант 2

Мета: розслабити м'язи рук і спини, дати можливість дитині відчути себе успішним.

"А зараз візьмемо штангу трохи легше і підніматимемо її над головою. Зробили вдих, підняли штангу, зафіксували це положення, щоб судді зарахували вам перемогу. Важко так стояти, киньте штангу, видихніть. Розслабтеся. Ура! Ви всі чемпіони. Можете поклонитися глядачам. Вам всі ляскають, поклонитеся ще раз, як чемпіони". Вправу можна виконати кілька разів.

Гра "Насос і м'яч"

Мета: розслабити максимальну кількість м'язів тіла.
"Хлоп'ята, розбийтеся на пари. Один з вас - великий надувний м'яч, інший насосом надуває цей м'яч. М'яч стоїть, обм'якнувши всім тілом, на напівзігнутих ногах, руки, шия розслаблені. Корпус нахилений декілька вперед, голова опущена (м'яч не наповнений повітрям). Товариш починає надувати м'яч, супроводжуючи рух рук (вони гойдають повітря) звуком "с". З кожною подачею повітря м'яч надувається все більше. Почувши перший звук "с", він вдихає порцію повітря, одночасно випрямляючи ноги в колінах, після другого "с" випрямився тулуб, після третього - у м'яча піднімається голова, після четвертого - надулися щоки і навіть руки відішли від бокам. М'яч надутий. Насос перестав накачувати. Товариш висмикує з м'яча шланг насоса... З м'яча з силою виходить повітря із звуком "ш". Тіло знов обм'якнув, повернулося в початкове положення". Потім гравці міняються ролями.

Ігри, сприяючі розслабленню.

Наступна три гра позаимствованы з книги К. Фопеля "Як навчити дітей співробітничати". Вони допоможуть створити в групі дитячого саду дружню атмосферу взаємодопомоги, довіри, доброзичливого і відкритого спілкування дітей один з одним.

2.3. Аналіз результатів експерименту дослідження

В ході педагогічного експерименту були отримані дані по двом тестам, які дозволяють виявити рівень самооцінки дитини та виявити особистісний портрет кожного учня.

Діаграма 5. Результати розподілу учнів за  рівнями тривожності

(у відсотках)

Таким чином, помітна позитивна тенденція щодо рівня тривожності дітей у школі.

Таблиця 5.

Результати розподілу учнів за рівнями тривожності (у відсотках)

ЗАКЛЮЧЕННЯ

Тривожністю зазвичай називають підвищену схильність випробовувати побоювання і неспокій. У якихось ситуаціях тривога виправдана і навіть корисна: вона мобілізує людину, дозволяє уникнути небезпеки або вирішити проблему. Це так звана ситуативна тривожність.

Але буває, що тривога супроводжує людину у всіх життєвих обставинах, навіть об'єктивно благополучних. Тобто стає стійкою межею особи.