Интернет реклама

Україна перебуває в процесі розвитку та бурхливих змін, ці зміни безпосередньо впливають на суспільство, а особливо на молодь. Сучасний етап державотворення, курс на оновлення всіх сфер суспільного життя визначають актуальність, важливість соціального виховання, соціалізації та самовизначення молоді.

Процеси реформування суспільства в усіх сферах життя впливають на рівень освіти, характер трудової діяльності та життєвий рівень української молоді; має місце зміна світогляду, способу життя, духовних потреб сучасного покоління молоді.

У зв’язку з розвитком нового способу життя в процесі соціалізації кількість негативних чинників, що впливають на молодь, постійно зростає. Для своєчасних заходів із профілактики негативного впливу цей процес необхідно контролювати.

Більшість молодих людей стоїть нині перед складним вибором у житті, до якого вони не підготовлені ні психологічно, ні організаційно, ні соціально, ні духовно.

Зміст соціалізації молоді залежить від такого важливого параметра, як соціальні інститути — системи спеціально створених або таких, що природно склалися, установ і органів, функціонування яких спрямоване на розвиток індивідів, насамперед шляхом освіти і виховання. Цю систему необхідно вдосконалювати.

Зміни у системі відносин власності вимагає не тільки соціальноекономічних і організаційн-управлінських заходів, але і постійної допомоги молодим людям у виборі свого життєвого призначення, в життєвому самовизначенні.

Вирішення цих проблем потребує передусім визнання суспільством молоді як головного суб’єкта так і об’єкта новітньої історії, усвідомлення того, що саме молодь являється чи не найважливішим чинником динамічних змін. Без фундаментального переосмислення ролі молоді в соціальних процесах, без трансформації суспільної свідомості щодо феномена молоді, українське суспільство не здійснюватиме швидкий прогрес у всіх галузях соціальної практики.

Являючись основною ланкою життєвого самовизначення, трудове самовизначення тісно пов’язане з визначенням молодими людьми свого місця у сфері трудової діяльності, питаннями вибору роду діяльності, професії, спеціальності. Вибір професії — одне з найважливіших стратегічних рішень у житті людини і складна комплексна проблема. Це складний акт самовизначення — свідомого вибору суб’єктом життєвої позиції, яка стає вирішальним чинником у виборі способів розв’язання тих чи інших життєвих проблем.

Поняття трудового самовизначення молоді є розгляд структурних властивостей: час початку і завершення такого самовизначення, роль і місце в системі основних подій людського життя, його тривалість і послідовність, настільки тісно і як саме воно пов’язане із подіями в житті.

Перехідний стан економіки зумовив відхилення у системі професіональних цінностей: сучасна молода людина з її особистісними особливостями, яка вступає у ринкові відносини, прагне добитися матеріального благополуччя найкоротшим шляхом. Необхідність виживання змушує зрадити своє покликання та обрати таку професію, оволодіння якою принесе більші матеріальні можливості.

Тобто існує сильна мотивація оволодіння «прибутковою» професією, але як часто у молодої людини немає необхідних для цього  особистісних якостей. Спостерігається також протиріччя між мотивацією вибору професії та можливістю оволодіти нею (елементарний брак коштів на навчання). В останні роки спостерігається зростання престижу освіти.

В сучасних умовах від спеціаліста вимагається високий рівень професіоналізму, бездоганна якість виконуваної роботи, а також постійне підвищення власної конкурентоспроможності на ринку праці. Він має бути цілеспрямованим, здатним до безперервного саморозвитку, стресовитривалим тощо.

Процес самовизначення завершується досягненням стабільного становища у тій чи іншій сфері соціального життя й формуванням відповідних переконань, принципів, ціннісних орієнтацій та мотивації.

1.2.           Соціалізація підлітків з синдромом комп’ютерної залежності

До комп’ютерної залежності більш схильні підлітки 11-17 років. У них

відбувається втрата відчуття часу, порушення зв’язків із навколишнім світом,

виникає почуття невпевненості, безпорадності, страху самостійного прийняття рішеннь і відповідальності за них.

Комп’ютерна залежність негативно впливає на особистість дитини, викликаючи емоційну й нервову напругу, астеноневротичні та психоемоційні

порушення, проблеми у спілкуванні та порушення соціальної адаптації. Нічне використання інтернету спричиняє порушення режиму сну, внаслідок чого виникає хронічна втома, підвищується дратівливість, конфліктність.

З метою подолання сонливості діти, які страждають залежністю, вдаються до підвищеного споживання кави, міцного чаю та інших тонізуючих речовин, що також шкодить їх здоров’ю. Щоб придбати нові ігри чи пристрої для гри або для оплати користування інтернетом деякі діти вдаються до шахрайства.

За ступінню впливу на гравця найбільш потужними є рольові комп’ютерні ігри, які сприяють інтеграції свідомості з комп’ютером, що може призвести до повного самоототожнення дитини з комп’ютерним героєм. У нормальному стані відбувається короткочасове поринання гравця у віртуальну реальність з метою зняття напруги, відволікання від побутових проблем.

У випадку патологічного відхилення від норми, дитина повертається у реальний світ на короткий проміжок часу, тільки щоб поїсти, попити і трохи поспати.

Перебування залежної дитини в кіберпросторі може сягати 18 годин на добу. Залежність, як правило, помічають рідні і близькі користувача за змінами у поведінці, інтересах і режимі дня.

Психологічні симптоми комп’ютерної залежності:

      гарне самопочуття або ейфорія під час роботи за комп’ютером;

      неможливість зупинитися;

      постійне збільшення кількості часу перебування в інтернеті;

      зневага родиною і друзями;

      відчуття спустошіння, тревоги, роздратованності в періоди перебування поза інтернетом;

      брехня про свою діяльність своїм близьким;

      проблеми з навчанням.

Фізичні симптоми комп’ютерної залежності:

   біль в області зап’ястя через тривалу перенапругу м’язів;

   сухість в очах;

   головний біль;

   біль у спині;

   нерегулярне харчування;

   зневага особистою гігієною;

   порушення сну.

Небезпечні сигнали – передвісники інтернет-залежності:

      нав’язливе прагнення постійно перевіряти електронну пошту;

      очікування чергового сеансу онлайн;

      збільшення часу, проведеного онлайн;

      зростання витрат на інтернет-послуги.

Ознаками інтернет залежності є:

      повне поглинання інтернетом;

      потреба у збільшенні часу онлайн-сеансів;

      наявність неодноразових, малоефективних спроб скорочення часу перебування в інтернеті;

      поява симптомів абстиненції при скороченні користування інтернетом (повторна тяга, виникнення і посилення напруги через певний час);

      виникнення проблем з оточуючим середовищем (однолітками, членами родини, друзями);

      намагання приховати реальний час перебування в інтернеті;

      залежність настрою від використання інтернету (виражається емоційним і руховим збудженням, тривогою, нав’язливими розмірковуваннями про те, що зараз відбувається в інтернеті, фантазіями і мріями про інтернет, вільними чи несвідомими рухами пальців, що нагадує друкування на клавіатурі).

1,8 млрд. людей у світі підключені до Мережі. Щороку зростає кількість користувачів, серед яких дедалі більше дітей і підлітків. У розвитку інтернету виділяють три етапи:

1. Розвиток систем обробки інформації (у цей час активізувалися пошукові системи – Yahoo, Google).

2. Поширення комунікації та електронної комерції (онлайн-магазини, Amazon, Ebay).

3. Становлення інтернету як найбільшого середовища спілкування (соціальні мережі та блоги (мережеві щоденники), Facebook, You Tube, Skype, Twitter, Blogger, MySpace та ін.).

Поширеність інтернету в Україні, за останніми дослідженнями2, становить близько 20%.

Тобто майже кожен п’ятий українець користується Мережею.

Ще п’ять років тому користувачами інтернету були переважно мешканці великих міст, які використовували дротові технології та широкосмуговий доступ. Нині ж, завдяки розвитку мобільного інтернету за технологіями WAP і GPRS/EDGE, стрімке розширення Мережі відбувається4 навіть у порівняно невеликих населених пунктах, а вік користувачів починається з 7-8 років.

Кількість інтернет-користувачів у країні збільшується за рахунок розширення кабельної мережі у великих містах, а також шляхом підключення до мобільного інтернету в селах і невеликих містах, де немає фіксованого доступу. Так, тільки за перший квартал 2010 року кількість користувачів стільникового інтернету від «Київстар» − провідного телеком-оператора країни – за технологією GPRS/EDGE зросла на 25%. А їхня загальна кількість – понад два мільйони людей, серед яких не тільки дорослі, а й молодь – студенти, школярі.

Податкові відрахування від надання інтернет-послуг і електронної комерції – це стаття прибутків до Держбюджету України, що постійно зростає. Ця індустрія розвивається, підтримує економіку і відкриває нові інформаційні можливості для українських громадян. Експерти знайшли цікаву залежність – зростання рівня проникнення фіксованого інтернету на 10% тягне за собою збільшення ВВП на1,3%5.

Інтернет-технології стали природною частиною життя дітей і сучасної

молоді. Невміння працювати з комп’ютером і орієнтуватися в інтернет-просторі в сучасному суспільстві можна порівняти з невмінням писати й читати. Комп'ютер є не тільки розвагою, але й засобом спілкування, самовираження та розвитку. У кіберпросторі існує велика кількість спеціальних сайтів, адресованих дітям різного віку.

Самостійне пізнання інформаційного світу дозволяє розширити коло інтересів дитини і сприяє її додатковій освіті, спонукає до кмітливості, привчає до самостійного розв'язання задач.

Всесвітня мережа також задовольняє потребу підлітків у лідерстві. Діти, які добре знають комп'ютер та інтернет більш адекватно оцінюють свої здібності та можливості, вони більш цілеспрямовані та кмітливі.

Щоб повноцінно орієнтуватись у віртуальному просторі дитині треба вчитися структурувати великі потоки інформації, дотримуючись основних правил безпеки в мережі.

У сучасному суспільстві створено усі умови для того, щоб комп’ютерна залежність дедалі поширювалася, адже рівень комп’ютеризації невпинно зростає, постійно здешевлюються інформаційні технології, з’являються нові моделі комп’ютерів, зменшується їх розмір до кишенькового, що дає змогу користуватися цією технікою в будь-якому місці.

«Комп’ютерна залежність» — термін, який був уперше вжитий у 1987 році, але з появою Інтернету дослідник І. Гоулберг в 1995 році увів в обіг термін «Інтернет-залежність», а також він використав для більш скороченої назви синдрому термін «вебоголізм».

Поява феномену комп’ютерної залежності означала визнання цього явища як такого, що негативно позначається на психічному і фізичному здоров’ї людини. Отже, люди, в яких діагностовано синдром комп’ютерної залежності, потребують лікування та реабілітації так само, як і люди з іншими видами залежності. Дослідження в цій галузі сприяли формуванню бази знань, необхідної для розробки заходів, спрямованих на лікування, реабілітацію осіб із синдромом комп’ютерної залежності. Відкрито клініки лікування кіберзалежності в Голандії та Китаї, але лікарі звертають особливу увагу на те, що після пройденного курсу лікування людині потрібен самоконтроль. Коли йдеться про дітей і підлітків, такий самоконтроль забезпечити надзвичайно важко.

В Україні діє кілька центрів, які займаються лікуванням і реабілітацією осіб із синдромом комп’ютерної залежності. Створенні вони переважно у столиці, але й тут їх лічені одиниці. Практично всі вони спеціалізуються на лікуванні більш давніх видів залежності, і люди, залежні від комп’ютера, стали клієнтами таких Центрів зовсім недавно. Проблема також у тому, що жертвами комп’ютерів стають зазвичай діти та підлітки, і саме вони потребують найбільшої допомоги, але найменше по неї звертаються.

У контексті проблеми комп’ютерної залежності більшого значення набуває навіть не проблема реабілітації та лікування підлітків, а саме потреба в соціалізації таких дітей. На думку В. Москаленка, «Соціалізація — процес формування основних параметрів людської особистості (свідомості, почуттів, здібностей) в результаті входження її в реальний процес життєдіяльності. Соціалізація, як найпоширеніше поняття з_поміж тих, що характеризують творення особистості, є не тільки засвоєнням дитиною готових форм і способів соціального життя, способів взаємодії з матеріальною і духовною культурою, адаптацією до соціуму, але й виробленням свого власного соціального досвіду, ціннісних орієнтацій, свого стилю життя».

Комп’ютер сильно деформує особистість підлітка, призводить до виникнення різноманітних психологічних девіацій, перекрученого сприйняття навколишнього світу. Часто підлітки самі надають перевагу перебуванню у віртуальному, ніж у реальному світі, адже там вони відчувають себе «супергероями».