Емпіричне дослідження мисленневих здібностей підлітків

 

При складанні даної таблиці і занесення в неї результатів проведення даної методики по стовпцю № 4  виявлено, що коливання швидкості виконання завдання  походить від 57 секунд до 28 секунд. Крім того, при виконанні даного стовпця грає чинник складності, в якому в даному випадку трудність склала 50 % від спільного числа слів в даній таблиці, тобто є труднощі при заповненні всіх слів біля учнів з причини того, що виникає необхідність заповнення приголосних букв і потрібна в деяких випадках наявність підказок.

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 2.5.

Результати виконання  методики «Бракуючі букви в словах» (5 ст.)

№ випробуваного	Номер слова в даному стовпці, час  виконання кожного  слова в секундах										Час на виконання 5 завдання , сек..
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
1.	7	7	7	6	5	5	5	6	5	5	58
2.	7	6	6	5	5	5	5	6	5	5	55
3.	7	6	5	5	5	5	5	5	5	5	53
4.	7	6	6	5	5	5	5	5	5	5	53
5.	8	6	6	6	5	5	6	5	5	6	58
6.	8	5	6	5	6	6	5	5	6	5	60
7.	8	6	6	5	6	6	6	6	5	5	61
8.	7	6	6	6	5	5	7	6	6	6	60
9.	5	4	4	4	4	4	4	4	4	4	39
10.	5	4	4	4	4	3	3	4	3	3	37
11.	4	4	3	3	3	3	3	3	4	3	33
12.	4	4	3	3	3	4	4	3	3	3	34
13.	6	5	4	3	3	4	3	3	4	4	36
14.	5	4	3	3	4	3	4	3	4	4	32
15.	5	4	3	4	3	4	3	4	3	4	37

 

     При складанні  даної таблиці і занесення  в неї результатів проведення  даної методики по стовпцю  № 5  виявлено, що коливання швидкості виконання завдання  походить від 61 секунди до 32 секунд. Крім того, при виконанні даного стовпця грає чинник складності, в якому в даному випадку трудність склала 100 % від спільного числа слів в даній таблиці. Істотну роль грав критерій підказок.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 2.6.

Звідна (підсумкова) таблиця по отриманих результатах при виконанні методики

№ випробуваного	Номер стовпця, час  виконання кожного  з них в секундах					Загальний час виконання методики		Динамічність мислення, швидкість
	1	2	3	4	5
1.	44	49	51	54	58	2 мин.56 сек	слабка
2.	42	46	48	51	55	2 мин.42 сек.	середня
3.	33	44	46	49	53	2 мин. 25 сек	вища
4.	44	44	46	49	53	2 мин.36 сек	середня
5.	35	49	51	54	58	2 мин 47 сек	середня
6.	49	49	51	55	60	2 мин 64 сек	слабка
7.	40	49	53	57	61	3 мин	слабка
8.	48	50	52	56	60	2 мин. 66 сек	середня
9.	22	25	27	35	39	1 мин 48 сек	середня
10.	25	27	29	33	37	1 мин 57 сек	слабка
11.	21	23	25	29	33	1 мин 31 сек	середня
12.	22	24	26	30	34	1 мин 36 сек	середня
13.	24	26	28	32	36	1 мин 46 сек	слабка
14.	20	22	24	28	32	1 мин 26 сек	вища
15.	25	27	29	33	37	1 мин 51 сек	слабка

 

Швидкість протікання розумового процесу в кожному індивідуальному  випадку була визначена таким  чином:

До критерію найбільшої швидкості протікання розумового процесу увійшли показники виконання завдання серед підлітків 2,25 а найменшою - 3, серед хлопців - 1,26 і 1,51 найменшою. При цьому дані показники були визначені відповідно до отриманих даних досліджуваної групи, які можуть мінятися залежно від психологічного розвитку досліджуваної групи, крім того, середні дані і виводи по них були засновані на використовуваній літературі, так в підлітковому віці швидкість розумового процесу менше ніж у школярів юнацького віку через фізіологічний розвиток організму, а також розумовий розвиток дитяти, вплив на нього вчителя і інших однолітків. Хоча дані досліджувані групи досить самостійні в своєму виборі і своїх діях.

 

 

2.2.2. Обробка і аналіз результатів тестування за методикою «Вербальний лабіринт»

 

Отримані дані були занесені в таблицю, при цьому буквою «х» в першому стовпці було відмічено завдання номер 1, на прикладі якого було показано виконання методики.

Таблиця 2.7.

Результати  виконання  методики  «Вербальний лабіринт»

№ випробуваного	Номер стовпця, час  виконання кожного з них в хвилинах										Загальний час виконання методики, хвилин.
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
1.	х	7	7	8	9	9	9	10	10	7	76
2.	х	6	6	5	5	6	5	5	6	6	50
3.	х	6	5	6	5	6	6	6	5	5	61
4.	х	5	5	6	6	6	6	6	6	6	52
5.	х	6	6	7	7	7	7	7	7	7	54
6.	х	6	6	7	7	6	7	6	7	7	59
7.	х	8	9	9	10	10	10	7	7	7	77
8.	х	7	7	7	6	6	6	6	6	6	57
9.	х	4	5	5	4	5	4	5	4	4	40
10.	х	4	4	4	5	5	5	5	5	5	42
11.	х	5	5	3	3	5	3	4	5	4	40
12.	х	4	3	4	4	3	4	4	3	4	33
13.	х	4	5	4	4	5	4	5	4	5	40
14.	х	4	4	5	4	5	5	4	5	4	40
15.	х	3	4	4	3	3	4	3	4	3	31

 

На підставі отриманих  даних можна вивести спільний критерій зіставлення отриманих  результатів для визначення гнучкості, пластичності мислення. Отже, якщо узяти  за вищий показник гнучкості мислення число правильних відповідей 9-10, при  часі виконання завдання - 30-40 хвилин. То середній показник гнучкості мислення буде в разі правильних відповідей 8-6, при часі виконання завдання -  50 - 60 хвилин. І у результаті, нижчий показник гнучкості мислення складе при правильності відповідей - нижче 5 і часу виконання завдання більше 60 хвилин за виконання всієї методики. Звідси можна сформулювати і скласти звідну таблицю даної методики з вказівкою відносно кожного випробовуваного його рівень гнучкості і пластичності мислення. При цьому враховується не лише час відповіді, але і правильність відшукання слів, при визначенні яких дозволяє «підняти» рівень гнучкості мислення на 1 бал ( старання випробовуваного добитися результату без врахування часу).[7]

 

2.3. Висновки  за результатами дослідження

 

З метою впорядковування результатів виконання  методик була складена  звідна таблиця.

Таблиця 2.8.

Звідна таблиця результатів  випробування по двом методикам

№ випробуваного	Динамічність мислення, швидкість	Показник гнучкості мислення
1.	слабка	середній
2.	середня	середній
3.	вища	середній
4.	середня	середній
5.	середня	середній
6.	слабка	середній
7.	слабка	низький
8.	середня	середній
9.	середня	середній
10.	слабка	середній
11.	середня	середній
12.	середня	вищий
13.	слабка	середній
14.	вища	середній
15.	слабка	вищий

За даними звідної  таблиці можна зробити висновки:

1. Серед випробуваних переважає середній рівень розвитку мисленневих здібностей.

2. Середні показники  динамічності мислення в групі  нижче ніж показники гнучкості мислення.

3. Якість показників залежить від року випробуваного – чим старше, тим вище показник.

Можна передбачити, що розвиток гнучкості мислення випереджує розвиток динамічності мислення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

 

Мислення – це передусім психічний процес самостійного пошуку й відкриття суттєво нового, тобто процес опосередкування та узагальнення відображення дійсності під час її аналізу й синтезу, що виникає на основі практичної діяльності й досвіду. Інакше кажучи, це узагальнене та опосередковане пізнання світу в процесі практичної і теоретичної діяльності індивіда, засіб творчості особистості.

Вичерпні знання про  об’єкти дійсності, їх внутрішню, безпосередньо  не дану у відчуттях і сприйманнях  сутність людина одержує саме за допомогою мислення – вищої абстрактної форми пізнання об’єктивної реальності.

Мислення, емоції та поведінка  тісно переплітаються між собою, взаємовпливають одне на одне, змінюючи наше життя. Тому наші думки, індивідуальний спосіб сприйняття дійсності, характер мислення іноді допомагають нам, а іноді пригнічують.

Перспективною є така модель мислення, в основі якої перспективні емоції, прийняття життя таким, яким воно є, з усім спектром бажаних і  небажаних його проявів.

Рівень мислення особистості характеризується: самостійністю, гнучкістю, аналітичністю, розсудливістю, винахідливістю, глибиною думки, дотепністю, кмітливістю.

Самостійність - вміння побачити і сформулювати нову проблему без  сторонньої допомоги; осмислити і  використати суспільний досвід, при цьому бути незалежним у своїх поглядах, сміливо висловлювати думку. Особистість, якій притаманна самостійність мислення, не боїться поразок, над нею не тяжіють попередні невдачі, вона вірить у себе.

Гнучкість - вміння змінити  шлях рішення проблеми, якщо він не задовольняє умову. Людина з гнучким розумом уміє розглядати всі, навіть суперечливі точки зору, зважувати їх істинність. Вона - толерантна, схильна до міркувань, смілива, незалежна, рішуча у змінах і спростуванні, їй притаманне почуття новизни.

Аполітичність, логічність думок - уміння виділяти істотне й  узагальнювати, послідовно та чітко  приймати рішення, доречно висловлюватися.

Розсудливість - вміння оцінити  ситуацію, відповідно до цього будувати свою поведінку.

Винахідливість - уміння знайти вихід з будь-якої ситуації, розв'язати будь-яку проблему.

Глибина думки - здатність  детально аналізувати, порівнювати та знаходити істотне, здійснювати різносторонній підхід до розв'язання проблеми, аргументувати її рішення і не обмежуватися вузьким колом ідей.