Емоційний розвиток і його значення у соціальному вихованню дитини

2) Авторська методика О.С. Безверхого «Діагностика  моральної саморегуляції молодшого школяра»;

3) методика «Веселий – сумний» – вимірювання рівня інтелектуальних почуттів.

Методика «Вивчення  розуміння  емоційних  станів  людей, зображених на картинці» [21]. Мета – виявити ступінь розуміння дитиною емоційних станів людей. Обладнання: картинки (фотографії), із зображенням дітей  і  дорослих,  у  яких  яскраво  виражено,  емоційний  стан  як  основних емоцій  (радість,  страх,  гнів, горе),  так  і  їх  відтінків,  сюжетні  картинки  із зображенням позитивних і негативних вчинків дітей і дорослих.

Проведення дослідження. Індивідуально з дітьми 3-7 років проводиться 2 серії.

Перша серія. Дитині послідовно показують картинки дітей і дорослих і питають: «Хто  зображений  на  картинці?  Що  він  робить?  Як  він  себе відчуває? Як ти здогадався про це? Опиши картинку».

Друга серія. Дитині послідовно показують сюжетні картинки і ставлять питання: «Що  роблять  діти  (дорослі)?  Як  вони  це  роблять  (дружно, сваряться, не звертають уваги один на одного і т.д.)? Як ти здогадався? Кому з них добре, а кому погано? Як ти здогадався?»

Обробка даних. Підраховують число вірних відповідей в різних вікових групах окремо по кожній серії і по кожній картинці. Виявляють, чи доступне дітям розуміння емоційних станів дорослих і однолітків, на які ознаки вони спираються,  кого  краще  розуміють:  дорослого  або  однолітка.  Визначають залежність цих показників від віку дітей.

Методика «Діагностика  моральної  саморегуляції  молодшого школяра» (О.С. Безверхий) [2, с. 36].

Мета – дослідження моральної саморегуляції молодших школярів

Методика, побудована на основі інтерпретаційної проекції –  «методикою тематичної  проекції  внутрішніх  станів  молодшого  школяра  в  процесі здійснення  морального  вчинку»  або  скорочено «методикою  тематичної проекції внутрішніх станів» (МТПВС).

Методологічна  основа  методики. В основі  кожного з сюжетів для оповідань лежить конфлікт між особистим інтересом і моральною вимогою. Молодші  школярі  переважно  добре  відрізняють  моральні  вимоги  від неморальних  (наприклад,  пов'язаних  з  соціальними  умовностями  або  з компетентністю).

Моральні вимоги регулюють  дії, які мають наслідки для інших  людей. З цієї точки зору існує один вид моральних заборон (не завдавати шкоди іншим людям без моральної санкції суспільства – норма неприпустимості агресії) та два  види  моральних  приписів  (надавати  іншим  людям  підтримку  та допомогу,  якщо  вони  страждають  та  вживати  санкції  до  порушників моральних норм).

Моральні заборони можуть порушуватися з різних причин залежно від потреб  дитини  і  в  різнорідних  ситуаціях. О.С.  Безверхий  виявив  чотири внутрішні спонуки, які є причинами агресії (порушення моральних заборон, що веде до завдавання шкоди іншій особі) – ворожість, корисливе прагнення домінувати, демонстративність та ситуативне інструментальне використання. Здійснення  позитивних  моральних  вчинків  є  певною  мірою одноманітним з точки зору внутрішніх станів та моральних почуттів. Наявні при  цьому  внутрішні  стани  (самоповаги – моральної  гордості,  радості, інтересу) тією чи іншою мірою знайомі всім дітям, варіативність цих станів у конкретній  ситуації  низька.  Тому  використання  позитивних  моральних вчинків  для  класифікації  груп  дітей  за  усталеними  формами  реагування  в процесі здійснення морального вчинку виявилося неефективним.

Інший характер мають  ситуативні реакції дитини в процесі  порушення моральної  норми  (здійснення  негативного  морального  вчинку).  Внутрішні стани  дитини  відрізняються  значною  варіативністю  та  проявом різноманітних  почуттів.  Тому  саме  порушення  моральних  норм  дають можливість виділити групи з різними видами моральної саморегуляції.

Хід  роботи. Методика  подає низку ілюстрованих  оповідань.  Кожна ситуація,  яка містить сталий  виразний  внутрішній  стан  персонажа оповідання,  ілюструвалася  картиною.  Перед  випробуваною  дитиною ставиться  низка  запитань,  відповіді  на  які  розкривають  розуміння  нею внутрішніх станів головного персонажа, який здійснював вчинок з виразним  моральним змістом.

Методика  містить  сюжети  з  описом  здійснених  дитиною  моральних порушень.  Кожний  сюжет  ілюструвався  картинами,  в  яких  фіксувалися ключові  ситуації.  В  цих  ситуаціях  молодший  школяр,  відповідаючи  на запитання  психолога,  описував  внутрішній  стан  головного  персонажа оповідання – його думки, почуття, бажання, наміри.

Оповідання  «Образа».

1.  Сашко   вийшов  у  двір  погуляти.  Друзів  у  дворі  не  було.  Він  побачив маленьку дівчинку Таню з лялькою. І пішов до неї.

(Дитині  показується   картинка  №1  і  задаються   почергово  питання  з поданого нижче переліку.)

Як ти вважаєш, про що зараз думає Сашко?

Як ти вважаєш, які  зараз почуття у Сашка, що він  відчуває, що у нього на душі?

Як ти вважаєш, чого зараз  хоче Сашко?

Як ти вважаєш, що зараз  зробить Сашко?

2. Сашко   вихопив  у  Тані  ляльку  і  підняв  ЇЇ  високо  над   собою.  Таня намагалася дістати  ляльку, але не могла дотягнутися. І Сашко подумав:

(Дитині показується  картинка №2 і задаються питання.)

3. Таня не  змогла дістати ляльку і гірко  заплакала.

(Дитині показується  картинка №3 і задаються пи: тання.)

4. В цей  час поряд проходила старшокласниця.

(Дитині показується картинка №4.)

Вона забрала у Сашка  ляльку і насварила його.

(Дитині задаються  питання.)

5. Тільки-но  старшокласниця пішла, Сашко знову  відібрав ляльку. І Таня

гірко розплакалася.

(Дитині показується  картинка №5 і задаються питання).

6. Відібравши ляльку, Сашко кинув її на землю. Лялька розбилася.

(Дитині показується  картинка №6 і задаються питання.)

7. Сашко повернувся  і пішов собі. Таня стояла і  гірко плакала.

(Дитині показується  картинка №7 і задаються питання.)

8. Сашко повернувся  додому. Мама зустріла його і спитала:

(Дитині показується  картинка №8.)

«Як справи? Чи не сталося  чогось у дворі?»

(Дитині задаються  запитання.)

9. Сашко відповів: «Ні, мамо, все добре».

(Дитині показується  картинка №9 і задаються питання.)

10.  Десь  через  годину  Сашко  пішов  у  магазин  за хлібом.  І  по  дорозі зустрів дівчинку Таню, у якої відібрав і розбив ляльку.

(Дитині показується  картинка №10 і задаються питання.)

11. Від сусідки  мама дізналася про вчинок  Сашка і насварила його.

(Дитині показується картинка № 11 і задаються питання.)

12. Ввечері,  коли сім'я Сашка сіла дивитися  цікавий фільм по

телевізору,

Сашка покарали і відправили в іншу кімнату.

(Дитині показується  картинка № 12 і задаються питання.

13. Наступного  дня тато повів Сашка в магазин і купив таку ж ляльку, яку було розбито, щоб Сашко віддав її Тані.

(Дитині показується  картинка №13 і задаються питання.)

14. Купивши  ляльку, тато сказав Сашкові: «Цю  ляльку я купив тобі за

гроші,  які  ми  з  мамою  відкладали  тобі  на  день  народження.  Тепер  тобі доведеться залишитися без подарунка».

(Дитині показується  картинка №14 і задаються питання.)

Ключ до оповідання «Образа»

№ п/п	Оповідання «Образа» (в таблиці подано текст для хлопчиків)	Тип з високим рівнем моральної саморегуляції	Залежний тип	Тип з низьким рівнем моральної саморегуляції
1	2	3	4	5
2	Сашко вийшов у двір погуляти. Друзів у дворі не було. Він побачив маленьку дівчинку Таню з лялькою. І пішов до неї.	Хоче погратися з дівчинкою. Ігрові інструментальні прагнення.	Нейтральні щодо дівчинки думки та переживання або ігрові інструментальні прагнення.	Агресивні наміри познущатися над дівчинкою, забрати іграшку, знищити її, отримати задоволення від її плачу і прохань.
3	Таня не змогла дістати ляльку і гірко заплакала.	Прагнення віддати ляльку, емпатія, провина, сором перед дівчиною.	Негативні переживання, пов'язані з страхом покарання та іншими формами залежності від уявного суб'єкта покарання.	Стан задоволення. Агресивні наміри познущатися над дівчинкою, забрати іграшку, знищити її, отримати задоволення від її плачу.
4	В цей час поряд проходила старшокласниця. Вона забрала у Сашка ляльку і насварила його.	Сором перед дівчинкою або провина.	Страх та сором Перед старшокласницю, яка може покарати або розповісти старшим.	Агресія проти старшокласниці, іноді страх, що вона покличе дорослих.
5	Тільки-но старшокласниця пішла, Сашко знову відібрав ляльку. І Таня гірко розплакалася.	Провина, сором перед дівчинкою, розуміння, що робить погано.	Негативні переживання, пов'язані зі страхом покарання та іншими формами залежності від уявного суб'єкта покарання.	Стан задоволення. Агресивні наміри познущатися над дівчинкою, забрати іграшку, знищити її, отримати задоволення від її плачу і прохань.
6	Відібравши ляльку, Сашко кинув її на землю. Лялька розбилася.	Провина, сором перед дівчинкою, розуміння, що робить погано.	Негативні переживання, пов'язані зі страхом покарання та іншими формами залежності від уявного суб'єкта покарання.	Негативні переживання, пов'язані зі страхом покарання та іншими формами залежності від уявного суб'єкта покарання. Іноді задоволення.
7	Сашко повернувся і пішов собі. Таня стояла і гірко плакала.	Провина, сором перед дівчинкою, розуміння, що робить погано.	Негативні переживання, пов'язані зі страхом покарання та іншими формами залежності від уявного суб'єкта покарання.	Нейтральні переживання, не пов'язані з щойно минулими подіями. Іноді – пов'язані з образою позитивні емоції.
8	Сашко повернувся додому. Мама зустріла його і спитала: «Як справи? Чи не сталося чогось?» все розказати мамі.	Хоче розказати мамі правду, соромно, що зробив поганий вчинок, почувається винним, збирається.	Побоїться сказати мамі, бо його будуть сварити або бити. Йому погано, він боїться. Іноді страждання.	Вдасться до обману, щоб його не сварили. Внутрішній стан нейтральний, спокійний.
9	Сашко відповів: «Ні, мамо, все добре».	Почувається винним, хоче розказати мамі правду.	Йому погано, він боїться, його мучить те, що він обманув.	Стан нейтральний. Думає, щоб мама не дізналася.
10	Десь через годину Сашко пішов у магазин за хлібом. І по дорозі	Він почуває себе винним	Він боїться, щоб дівчинка не розповіла мамі	Стан нейтральний і байдужий. Іноді знову.
1	2	3	4	5
11	Від сусідки мама дізналася про вчинок - Сашка і насварила його.	Соромно, почуває себе винним.	Боїться, що його будуть бити, соромно.	Боїться покарання, соромно.
12	Ввечері, коли сім'я Сашка дивилася цікавий фільм по телевізору, Сашка покарали і відправили в іншу кімнату.	Думає про свій поганий вчинок, сором, провина. Хоче якось загладити свою провину перед  дівчинкою.	Йому погано, страждає, соромно перед батьками, думає про свій поганий вчинок.	Думає, як би обманути батьків і подивитися улюблений фільм. Часто злість на батьків або ненависть до них. Іноді злість на дівчинку, що через неї його покарали.
13	Наступного дня тато повів Сашка в магазин і купив таку ж ляльку, яку було розбито, щоб Сашко віддав її Тані.	Задоволений,  що нарешті поверне Тані ляльку і попросить у неї пробачення.	Думає про свій поганий вчинок.	Добре себе почуває. Стан нейтральний.
14	Купивши ляльку, тато сказав Сашкові: «Цю ляльку я купив тобі за гроші, які ми з мамою відкладали тобі па день народження. Тепер тобі доведеться залишитися без подарунка».	Задоволений, що дівчинка отримає ляльку взамін розбитої.	Пригнічений тим, що лишиться без подарунка. Іноді страждає. Іноді думає про свій поганий вчинок.	Сердиться на батьків за те, що залишили його без подарунка, або на сусідку, через яку батьки дізналися про його агресію, або на дівчинку, через яку він лишився без подарунка.

Підрахунок  балів. Після виконання методики підраховується кількість співпадінь  з  даними  ключа  і  визначається  близькість  випробуваного  до кожного  з  трьох  типів  моральної  саморегуляції.  Досліджуваному приписується той тип, за яким він отримав найбільше балів. Якщо показники за іншими типами складають більше, ніж половину балів приписаного типу, можна говорити про наявність тенденцій, властивих іншому типу, тобто про домішку іншого типу.

Типи  моральної  саморегуляції  дітей. На  основі  аналізу відповідей дітей виділено три типи емоційного регулювання.

1.  З   низьким  рівнем  розвитку  моральної саморегуляції та  підвищеною агресивністю:

- агресивні, агресія  ворожа, просоціальність низька;

- агресивні,  агресія   є  інструментом  самодемонстрації, просоціальність низька;

- агресивні,  агресія   є  інструментом  домінування  з  корисливою  метою, просоціальність низька;

- агресивні, агресія  ворожа, відсторонені;

- конформні, морально  байдужі, емоційно відсторонені.

2. З сформованою  моральною саморегуляцією:

- неагресивні,  просоціальність   висока,  є  помірна  залежність  у  формі сорому;

- неагресивні, просоціальність  висока, рівень сорому невисокий.

3. З високою  залежністю:

- неагресивні, залежні,  домінують страх і сором з  переважанням сорому;

- неагресивні,  сильно  залежні,  переживання  страху  і  сорому  з переважанням страху.

Методика «Веселий–сумний» [9,  с.  120]. Мета – оцінити емоційне

відношення  до  процесу  навчання  в  школі). Хід  роботи – на  мал. 1 і  1а зображені діти в різних ситуаціях, пов'язаних з школою і навчанням.

Зміст малюнків.

1. Діти йдуть в школу, а одна дитина дивиться на них з вікна.

2. Учень у дошки  відповідає урок; поряд стоїть  вчителька.

3. Діти в класі під  час уроку.

4. Учень в шкільному  коридорі, розмовляє з вчителькою.

5. Дитина будинку, готує  уроки.

6. Учень в шкільному  вестибюлі поблизу роздягальні.

На всіх картинках  немає обличчя.

Експериментатор просить  дитину описати, яким, на його думку, повинен бути вираз обличчя у дітей на картинках – веселий або сумний, і пояснити, чому. Бажано хлопчикам запропонувати картинки із зображенням хлопчиків, дівчаткам – із зображенням дівчаток.

Звичайно діти охоче  відповідають на питання, але якщо дитина говорить не «знаю», то в цьому випадку йому потрібно поставити додаткові питання: «Як ти думаєш, що тут взагалі відбувається? Хто це намальований?» і т.п.

Висновки.

Емоційно  неблагополучними,  тривожними  вважаються  відповіді приблизно такого змісту:

- у хлопчика, який дивиться  з вікна, дуже сумне лице, оскільки  він погано вчився і його покарали;

- хлопчика викликали  до дошки відповідати урок, а  він не підготувався, не знає, що говорити, тому у нього сумне лице;

- у цього хлопчика  сумне лице, оскільки вчителька  поставила йому двійку;

- хлопчика лають за  погану поведінку, тому він  такий сумний;

- хлопчик виконує домашнє  завдання, але задано дуже багато і він боїться, що не встигне все зробити; тому він сумний;

- хлопчик сумний, він  спізнився в школу, тепер його  лаятимуть.

Відповіді, в яких описується весела або серйозна дитина, відображають позитивну настроєність і оцінюються як емоційно благополучні.

Якщо дитина (випробовуваний) дає 5-6 «тривожних» відповідей, то це свідчить про те, що вона «хворобливо» відноситься до навчання в школі, для неї цей етап в житті пов'язаний з сильними емоційними переживаннями.

 

2.2. Аналіз результатів  дослідження

 

З метою вивчення рівня розуміння емоційних станів людей молодших школярів було  проведено методику «Вивчення розуміння  емоційних станів людей, зображених на картинці».

Результати дослідження  представлені у табл. 2.1.

 

Таблиця 2.1.

Рівень розуміння молодшими школярами емоцій інших людей

Рівень емоційного розуміння	Хлопчики %	Дівчатка %	Загальний показник %
Високий	61,54	92,31	76,92
Середній	30,77	7,69	19,23
Низький	7,69	0	3,85

 

Як бачимо з таблиці 2.1., 76,92% школярів віком 7-8 років добре  вміють розпізнавати  емоції  інших  людей; 19,23%  показали  середній  рівень розпізнавання  емоцій; 3,85% – показали  низький  рівень.  З  таблиці  також видно,  що  дівчатка  краще  орієнтуються  у  емоційних  станах  людей,  ніж хлопчики. На нашу думку, це свідчить про те, діти добре розуміють емоційні переживання  партнерів  у  ситуаціях  міжособистісної  взаємодії,  можуть розпізнавати як приємні, так і неприємні відчуття та мають високий рівень готовності  дітей  декодувати  емоційний  контекст різних ситуацій спілкування.  Крім  того,  ми  можемо  припустити,  що  дівчатка  швидше відгукуватимуться  на  емоційний  стан  партнера  по  спілкуванню,  ніж хлопчики, є більш емоційно чутливими та емпатійними, тобто у них вищий рівень розвитку уміння розпізнавати емоційні стани оточуючих.

З  метою  вивчення  розвитку моральних почуттів  молодших школярів було  проведено  методику  вивчення  рівня  моральної  саморегуляції  О.С. Безверхого. Результати за дослідження представлені у таблиці 2.2.