Дослідження рівня агресивності підлітків

• комплексності (впливу на комплекс факторів);
• врахування вікових особливостей (високу соціальну активність підлітка, допитливість, схильність до ризику та заперечувальної поведінки, залежність від молодіжної субкультури). Оскільки прагнення отримати статус дорослого закономірне для підліткового віку  і життєво необхідне  для повноцінного психічного  та особистісного розвитку учня, педагог повинен правильно сприймати пов’язані із цим негативні вчинки, не перешкоджати проявам дорослості, а скеровувати його енергію у позитивному напрямі. Потребу підлітків мати зразок для наслідування вчитель може використати як один із каналів впливу на дітей, організовуючи вечори, зустрічі із відомими людьми, розкриваючи зміст життя і діяльності високоморальних, творчих особистостей.
• пріоритетності групових форм роботи;
• особистісної зацікавленості та відповідальності всіх учасників    психопрофілактичної роботи.

    Тому під час активної практики   на четвертому та п’ятому курсах ми збираємося:

1. Вести широку роз’яснювальну роботу з батьками. При цьому,  до роботи з батьками найбільш проблемних підлітків,   ми плануємо залучити психолога школи, продемонструвати результати отриманої діагностики. Як відомо, вчасно наведені цифри та факти можуть справити відповідне враження на батьків. Батькам потрібно нагадувати, що важливе значення для підлітка має спільна діяльність із дорослими (батьками), організована на основі інтересів, захоплень. Зміст такої співпраці може бути різним,  головне тут  те, що спільна діяльність породжує спільність переживань, почуттів, настроїв, намірів, полегшує контакт із підлітком, зумовлює емоційну та духовну близькість. У ній дитина пізнає складний внутрішній світ дорослих, глибину думок і переживань, вчиться турботливо ставитися до людей.

2. Проводити індивідуальну роботу з підлітками з залученням не тільки психологів, робітників правоохоронних органів, а й підлітків, які відбували покарання за проявлену агресивну поведінку з відповідними наслідками.

3. Рекомендувати читати літературу, яка може справити сильне емоційне враження на психіку підлітка (зокрема, книгу Л.Габишева «Одлян или воздух свободы»).

4. Проводити аналіз телевізійного насильства за схемою, представленою у таблиці 4.

Таблиця 4

Схема аналізу  теленасильства (за Е.Пайном та К.Маслачом)

Кількість актів насильства	Дата	Дата	Дата	Дата
Жертва відчуває біль
Жертва помирає
Насильство скоює «хороший хлопець»
Насильство скоює «поганий хлопець»

                                                                            

                                                                                             Продовження таблиці 4

Насильство не покаране
Насильство покаране
Програми, які дивляться підлітки	Назва програми	Назва програми	Назва програми	Назва програми

       5. Намагатись впливати на підлітка за допомогою активного соціального научіння. Зокрема, за допомогою відомого методу «публічність вчинку», за яким можна запропонувати проблемно-агресивному підлітку провести бесіду з молодшими школярами про небажаність агресивної поведінки, про потребу бути толерантним у відношеннях з іншими.

6. Торкатися проблем профілактики агресивності на уроках англійської мови. Зокрема, при обговоренні чи написанні творів з теми “My Favourite Film (TV programme, Cartoon)” мотивувати учнів до висловлення своїх думок на такі запитання: “Who is the character you admire the most in this film (TV programme, cartoon)?”, “What are his or her positive/negative features?”,  “What kind of feelings and emotions do you experience while watching this film (TV programme, cartoon)?”, “Would you like to behave like he or she? Why?”, “Would you recommend your friends and classmates to watch it? Why?”

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                  ВИСНОВКИ ДО 2 РОЗДІЛУ 

Методика «перевірки підготовленості до міжособистісного пізнання»

анкетування

«розуміння інших людей»

«оцінка впливу невербальних факторів на сприйняття в процесі  спілкування»

опитування

перевірка здібностей до розуміння внутрішнього світу за невербальними ознаками.

 

рівні здатності правильного розуміння невербальні сигналів іншої людини й порівнювати ці сигнали з вербальними сигналами

Такий результат говорить про те, що студенти, які були опитані, отримують знання про прояви безслівного  мовлення здебільшого від спостереження, вони непогано інтерпретують міміку та жести.

Але навіть зважаючи на те, що всі опитані студенти мають  середній рівень,

Враховуючи власні спостереження, можна виявити наступну тенденцію: ті студенти, які мають високі показники  у навчальному процесі,у результаті нашого дослідження  отримали більш високі бали (Гордієнко,Солоха, Черниш, Альтшулер), і навпаки – ті, хто має більш низькі показники у процесі навчання , отримали більш низькі бали у анкетуванні (Пожар, Ільїченко,Самойленко, Жданкова).

Аналіз отриманих даних  показав, що  серед 30 поведінкових аспектів (100%) студенти інтерпретували більшість з них правильно – 86,7%. Ми знову спостерігали, що вищі показники в учбовій діяльності студентів сприяють правильнішому трактуванню поведінкових аспектів. Даний етап також виявив, що саме респонденти чоловічої статі мали більшу кількість помилок при інтерпретуванні поведінкових аспектів у порівнянні з відповідями респондентів жіночої статі.

серед яких 75% респондентів визначили інтелектуально-вольовий стан кожного фото правильно, а  25 % опитаних назвали не всі інтелектуально-вольові стани правильно,  але вказували ситуації, при яких можна зустріти даний стан людини.

Цікавим в цьому етапі став той факт, що

негативні прояви нашою  поведінки через невербальний канал  є особливо зрозумілими у суспільстві. А ті емоційно-вольові стани, які є менш емоційно-забарвленими (спокій, нейтральний стан, нудьга) рохпізнавалиль не всіма студентами.

найменш розпізнаними виявились  такі стани як розгубленість та нудьга – 58,3%, а також подив – 66,6%. 

такі інтелектуально - вольові стани, як печаль,сум, нудьга, а також негативізм і критичність  були розпізнані усіма респондентами. Це дає підстави говорити про те, що

 

 

 

 

 

У програмі зниження рівня агресивності ми висунули такі рекомендації: вчителям спрямовувати профілактичну роботу на сім’ю підлітка, його референтну   групу; обговорювати  наслідки небажаної поведінки та засобів утримання від неї; враховувати вікові особливості у роботі з підлітками; рекомендувати читати літературу, яка може справити сильне емоційне враження на психіку підлітка; впливати на підлітка за допомогою активного соціального научіння.

                ВИСНОВКИ

В наш час особливої гостроти набуває тема агресивної поведінки людини. Ця проблема є актуальною не тільки для науковців, психологів, так і для нас, майбутніх вчителів, тому що особливого загострення вона набуває саме в підлітковому віці. 

Ми проаналізували наукову літературу щодо визначення джерел появу агресивного стану та  формування агресивності у підлітковому віці. Згідно з ними, існує декілька точок зору на трактування агресивності, за якими це ― фізична або словесна поведінка людини, спрямована на пошкодження або руйнування; підсвідомо закладений  інстинкт (Т.Гобс); форма зовнішнього спрямування інстинкту смерті проти навколишнього світу (З.Фройд); вроджена реакція людини для «захисту займаної території» (Лоренц, Ардрі);  установка до панування (Моррісон);  реакція особистості на ворожу для людини оточуючу дійсність (Хорци, Фромм); пов’язаність агресії і фрустрації  (Доллард, Дуб,  Маллер).

Поняття «засоби масової інформації» («мас-медіа») охоплює множину соціальних інститутів (преса, радіо, телебачення, Інтернет, видавництва тощо), для яких характерні такі якості, як  звернення до масової аудиторії, доступність багатьом людям, корпоративний характер виробництва і розповсюдження інформації.

Об’єднання і взаємопроникнення суб'єктивних реальностей окремих індивідів, об'єктивної реальності соціального світу і віртуальної реальності мас-медіа утворює медіа-середовище, специфічними ознаками якого є множинність, віртуальність, уніфікаційна здатність, інтерактивність, відчуження тексту від їх авторів, міфологічність, нестабільність, агресивність, стресогенність. 

Основними  негативними ефектами впливу  телебачення на підлітків  є:       1)наслідування підлітками асоціальної (кримінальної) поведінки кіно персонажів; 2)штучне «одорослення» та рання сексуалізація підлітків; 3)формування у підлітків викривлених світоглядних цінностей та установок; 4) зменшення пізнавальних інтересів, інертність («лінивість») психіки; 5)«наркотизація» дитячої аудиторії, відволікання дітей від реального життя, дитячих обов’язків, навчання та перенесення їх у віртуальний світ телефантазій.

   Найбільш чутливими до впливу агресивного телебачення є поведінкова та мотиваційно-ціннісна сфери життя юної особистості.

Під час нашого дослідження  було діагностовано сили впливу засобів масової інформації (зокрема, телебачення) на рівень агресивності підлітків у одній із середніх загальноосвітніх шкіл міста Кривого Рогу. Ми визначили  роль телебачення у житті підлітків за допомогою анкети «Чи телеман я?» і в результаті виявилось, що для 28% респондентів  телебачення ― лише джерело інформації, а для 72% ― це невід’ємна частина життя.  Також  за методикою Баса-Даркі було визначено індекс агресивності, показник якого в середньому склав 20,5 бала, індекс ворожості становив 11 балів, параметр опосередкованої агресії ― 6 балів, що є досить високими. Ми виявили, що респонденти, у житті яких телебачення займає значне місце, відрізняються від незалежних від нього за параметрами фізичної, вербальної та опосередкованої агресії, роздратування, негативізму і ворожості. Нами був визначений кореляційний зв’язок між результатами тесту «Чи телеман я?»  та опитувальника Басса-Даркі. Як виявилося, рівень кореляційного зв’язку засвідчив наявність прямопропорційної залежності між надмірним, неконтрольованим переглядом сцен жорсткості, насильства по телебаченню та  формуванням  відповідних рис характеру.

Ми провели бесіду серед учнів, чия агресивність у їх поведінці вже набуває чітко вираженої характерної риси. Як виявилось, вони  систематично  та навіть вибірково дивляться саме сцени насильства по телебаченню та ідентифікують себе з головними героями бойовиків, а агресивність розглядають як таку рису характеру, без якої неможливо вижити в даному суспільстві. Серед інших чинників, які провокують їх агресивний стан, вони назвали конфлікти з батьками, однолітками, вчителями,  агресивні приклади розв’язання конфліктів серед знайомих та родичів.

У програмі зниження рівня  агресивності ми висунули такі рекомендації педпрацівникам, як спрямовувати профілактичну роботу на сім’ю підлітка, його референтну   групу, групу за інтересами; обговорювати  наслідки небажаної поведінки та засобів утримання від неї; враховувати вікові особливості у роботі з підлітками; рекомендувати читати літературу, яка може справити сильне емоційне враження на психіку підлітка; впливати на підлітка за допомогою активного соціального научіння.

 

 

 

 

 

                                 

  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                                                                                                                               

 

                            СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 

1. Бандура А. Подростковая агрессия: Изучение влияния воспитания и семейных отношений/ А.Бандура, Р.Уолтерс ― М.: Эксмо-Пресс, 2000. ― 512с.
2. Бэрон Р. Агрессия//  Р.Бэрон, Д.Ричардсон ― Санкт-Петербург, 1997. ― 336с.
3. Бронфенбреннер У. Два мира детства. ― М.: Прогресс, 1996. ― 167с.
4. Видатко С. Психопрофілактика агресивної поведінки підлітків: Психопрофілактика/ С.Видатко, Т.Гончаренко ― К., 2003 ― С.66-87.
5. Винтерхофф-Шпурик П. Медиапсихология. Основные принципы/ Пер. с нем.― Харьков: Гуманитарный центр, 2007. ― 288с.
6. Вовчик-Блакитна О.О. Емоційне благополуччя дитини ― засіб і мета реабілітаційної роботи// www. library.rehab.org.ua/ukrainian/logop/vov.
7. Гиляров М.С. Биологический энциклопедический словарь/ Гл. ред. М.С.Гиляров; Редкол.: А.А.Баев, Г.Г.Винберг, Г.А.Заварзин и др. — М.: Сов. энциклопедия, 1996. — 831 с.
8. Городяненко В.Г. Соціологія: підручник. ― К.: "Академія", 2003р.// www.politics.ellib.org.ua/pages-cat-48.html
9. Зливков В.Л. Як допомогти дитині впоратися з агресією: технологія індивідуального підходу// Шкільний світ. ― 2006. ― №9. ― С.6-9.
10. Кльоц Л. Профілактика агресивної та жорстокої поведінки серед      неповнолітніх/ Л.Кльоц, Н.Носок ― Психолог, 2009. ― №19. ― С.8-18.
11. Кондрашова Л.И. Формирование эмоциональной культуры старшеклассников средствами учебно-воспитательного процесса/ Л.И.Кондрашова,  Л.Е.Соколова ― Кривой Рог, 1994. – С.65-70.
12. Лящук Л. Агресивна дитина. ― Психолог, 2008. ― №30-32. ― С.3-7.
13. Мізерна О.О. Проблеми дослідження агресивної поведінки підлітків //Психологія. Збірник наукових праць НПУ імені М.П.Драгоманова. Випуск 17. – К.:  НПУ імені М.П.Драгоманова, 2002. – С.152-156.
14. Петрунько О.В. Діти і  медіа: соціалізація в агресивному медіа середовищі: Монографія. ― Полтава: ТОВ НВП «Укрпромторгсервіс», 2010. ―  480с.
15. Петрунько О.В. Агресивне телебачення та його деструктивний потенціал. ― Освіта і управління, 2004. ― №3-4. ― С.55-61.
16. Реан Л.А. Психология подростка. ― М.,2003. ― С.276-288.
17. Савчин М.В. Вікова психологія/ М.В.Савчин, Л.П.Василенко ― К.: Академвидав,  2006. ― 360с. (Альма-матер).
18. Д.И.Фельдштейн. Психология развития личности в онтогенезе. ― М.: Педагогика, 1989. ― 208с.
19. Харрис Р. Психология массовых коммуникаций. ― Санкт-Петербург: Прайм-Еврознак, 2002. ― 448с.//www.koob.ru.
20. Хорни К. Невротическая личность нашого времени: Самоанализ. ― М.: Прогресс, Универс, 1993. ― 480с.
21. Чалдини Р. Психологический атлас поведения человека/ Р.Чалдини, Д.Кенрик, С.Нейберг. ― Санкт-Петербург: Прайм-Еврознак, 2008. ― 575с.
22. Чорна Л. Сучасне телебачення та його вплив на внутрішній світ і поведінку людини. ― Психолог, 2003. ― №46. ― С.18-21.
23. Школьник Л.С. Влияние средств массовой коммуникации на интересы детей и молодёжи: Сб.науч. тр./ Ред. Л.С.Школьник, В.С.Хелемендрик. ― М.: НИИОП, 1998. ― 116с.
24. Щорс В. Негативний вплив ЗМІ на молодь/ В.Щорс, О.Столяренко ― Психолог, 2009. ― №32. ― С.48-49.