Діагностика емоційної сфери

Автор: Пользователь скрыл имя, 03 Апреля 2013 в 11:17, курсовая работа

Описание работы

Мета дослідження - експериментальним шляхом дослідити гендерні особливості прояву тривожності у хлопчиків і дівчаток підліткового віку.
Об'єкт дослідження - хлопчики і дівчатка підліткового віку 12-14 років.
Предмет дослідження - гендерні особливості прояву тривожності у підлітків.

Содержание

Вступ
Розділ I ОСНОВНІ АСПЕКТИ ВИВЧЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ТРИВОЖНОСТІ ПІДЛІТКІВ.
1.1. Психологічні особливості розвитку емоційної сфери в підлітковому віці
1.2. Психологічна природа тривожності (причини та види тривожності).
Розділ II Емпіричне дослідження особистісної тривожності в підлітковому віці.
2.1. Методи і методики дослідження. Характеристика складу учасників експериментального дослідження.
2.2. Аналіз результатів дослідження.
Висновки
Список використаних джерел
Додатки

Работа содержит 1 файл

Емоциональная сфера подростков.docx

— 104.63 Кб (Скачать)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВОК

        В останнє десятиліття, як за кордоном, так і у нас в Україні, значно підвищився інтерес до проблем тривожності, емоційної й психічної напруженості й стресу.

         Тривожність, як комплексний емоційний  стан складається з фундаментальних  емоцій. Тривожність – це суб'єктивний  прояв неблагополуччя особистості,  її дезадаптація. Це риса особистості, готовність до страху.

       Розрізняють,  тривогу – як ситуативний прояв  й тривожність – як властивість  особистості. Це підтверджують  Ч.Д. Спілбергер і функціоналісти, які думають, що тривогу потрібно розглядати з погляду тих функцій, які вона виконує.

       Психоаналітики, вважають, що тривога – це сигнал, що попереджає „Его” про небезпеку, що насувається, вихідної від інстинктивних імпульсів. Тривога виникає тоді, коли не задовольняються базові потреби індивіда, наприклад, у безпеці.

      Також, тривожність  має вікову специфіку. Для кожного  вікового періоду існують певні  області, об'єкти дійсності, які  викликають підвищену тривогу  більшості дітей поза залежністю  від наявності реальної погрози  або тривожності, як стійкого  утворення. Так, у підлітковому  віці, що є, на думку багатьох  авторів, перехідним, кризовим, сенситивним  і т.п. найбільш значимими є  відносини з однолітками, порушення  сексуального розвитку, кризи ідентичності, авторитетів, синдром деперсоналізації, конфлікти самооцінки, нарцисичні кризи, асоціальність.

        Тривожність  – як особистісне утворення  може виконувати в поводженні  й розвитку особистості підлітка  мотивуючу функцію, підмінюючи  собою дії по інших мотивах  і потребах. Вплив тривожності  на розвиток особистості, поводження  й діяльність може носити як  негативний, так і позитивний  характер, хоча в останньому випадку воно має життєві обмеження, обумовлені вираженою адаптивною природою цього утворення.

       В основному,  поставлені завдання були виконані.

Проаналізована психолого-педагогічна  література з проблеми тривожності  в підлітків.

      Гіпотеза  нашого дослідження передбачала  виявлення особливостей прояву  тривожності в підлітків 13 –  14 років. Спираючись на теоретичний  огляд наукових праць вчених-психологів, ми можемо зауважити, що високий  рівень особистісної тривожності  спричинений психологічними особливостями даного вікового періоду: криза 13 років охоплює практично всі сфери життя підлітка, все ті фізіологічні зміни, що відбуваються с підлітком також впливають на загальний стан підлітка.  Підлітковий вік багатий переживаннями, труднощами і кризами. Отже, стан тривожності - наслідок підліткової кризи, який протікає, по-різному і дезорганірует особистість підлітка, впливає на всі сторони його життя. На розвиток загальної шкільної тривожності впливають особливості шкільного навчання, які представлені проблемами взаємодії з однолітками та вчителем як в шкільній діяльності, так і в міжособистісних відносинах, що призводить до труднощів у встановленні контактів, труднощів в спілкуванні. Все це в комплексі факторів, що впливають на утворення і подальший розвиток тривожності можуть сприяти підвищенню особистісної тривожності, як стійкого особистісного емоційного утворення, яке лише буде причиною багатьох проблем і невдач в подальшому житті підлітка.

Тому ми можемо цілком стверджувати, що гіпотеза нашого дослідження, теоретичне припущення, на практиці підтвердилось.

 

 

 

 

Список літератури.

  1. Астапов В. Н. Функциональный подход к изучению состояния тревоги. // Психологический журнал, 1992г. т. 13 №5.
  2. Абрамова Г. С. Введение в практическую психологию. – М.: изд. - во «Академия», 1996г., С. 224.

3. Волков Б.С. Психология подростка. – СПб.: ПоР, 2006. – 160 с.

4. Кочубей Б., Новикова Е. Как лечить тревожность. // Семья и школа, 1988г, №8.

5. Выготский Л.С. Вопросы психологии. – СПб: СОЮЗ. – 2007. – 224 с.

6. Давиденко С.В. Гендерные аспекты тревожности подростков. Доклад от 1.12.2003. – 5 с.

7. Ермолаева М.В. Психология развития. – М.: Московский психолого-социальный институт; Воронеж: НПО «МОДЭК», 2007. – 336 с.

8. Захаров А.И. Происхождение детских неврозов и психотерапия. – М.: ЭКСМО-Пресс, 2006. – 448 с.

9. Каган В.Е. Стереотипы мужественности-женственности и образ «Я» у подростков // Вопросы психологии. – 2005. – №3. С. 20–25.

10.  Кле М. Психология подростка: психосексуальное развитие. М.: Педагогика, 2006. – 172 с.

   11.  Прихожан А. Н. Причины и профилактика и преодоление тревожности. // Психологическая наука и образования, 1998г., №2.

12.  Корчак Я. Как любить детей. – М.: ЮНИТИ, 2003. – 351 с.

13.  Костина Л.М. Игровая терапия с тревожными детьми. – СПб.: Речь, 2007. – 240 с.

14.  Крайг Г. Психология развития. – СПб.: Питер, 2007. – 987 с.

    15.  Баярд Р. Баярд Д. Волнение беспокойного подростка. – М., 1978г.

16.  Миллер Скотт Психология развития: методы исследования. – СПб.: Питер, 2002. – 404 с.

17.  Мир детства. Подросток. Составители Б.З. Вульфов, И.В. Гребенников. М.: Педагогика, 2004. – 430 с.

18.  Наш проблемный подросток: понять и договориться. / Под ред. Л.А. Регуш. – Ростов-на-Дону: РГПУ, 2006. – 192 с.

19.  Немов Р.С. Психология. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2007. – 608 с.

20.  Практикум по возрастной психологии. Под ред. Головей Л.А., Рыбалко Е.Ф. – СПб.: Речь, 2006. – 688 с.

21.  Психология мотиваций и эмоций / Под редакцией Ю.Б. Гиппенреитер и М.В. Фаликман. – М.: ЧеРо, МПСИ, Омега-Л, 2006. – 752 с.

22.  Прихожан А.М. Психология тревожности: дошкольный и школьный возраст (+CD). – СПб.: Питер, 2007 – 192 с.

23.  Работа с родителями: Сборник статей. /Под общ. ред. Осиповой М.П., Бугрим Г.А. Минск: УП «Экоперспекгива», 2003. – 216 с.

24.  Развивающая сказкотерапия. Под ред. Д.Т. Зинкевич-Евстигнеевой. – СПб.: Речь, 2006. – 168 с.

25.  Реан А.А., Трофимова Н.Б. Гендерные различия структуры тревожности у подростков. // Актуальные проблемы деятельности практических психологов. Минск: МГУ, 2003. С. 6–7.

26.  Ремшмидт X. Подростковый и юношеский возраст: Проблемы становления личности. М.: Мир, 2004. – 319 с.

27.  Родители и дети: Психология взаимоотношений / Под ред. Е.А. Савиной, Е.О. Смирновой. – М.: «Коги-то-Центр», 2003. – 230 с.

28.  Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога. – М.: Изд-во ВЛАДОС-ПРЕСС, 2003. – 384 с.

29.  Ромицина Е.Е. Методика «Многомерная оценка детской тревожности». – СПб.: Речь, 2006. – 112 с.

30.  Снайдер Ди Практическая психология для подростков, или Как найти свое место в жизни. – М.: АСТ-ПРЕСС, 2007. – 288 с.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1. Шкала явной тревожности CMAS (адаптация А.М.Прихожан)

Шкалы: уровень тревожности

Назначение теста

Шкала явной тревожности  для детей (The Children’s Form of Manifest Anxiety Scale – CMAS) предназначена для выявления  тревожности как относительно устойчивого  образования у детей 8-12 лет.

Описание теста 

 Шкала была разработана  американскими психологами A.Castaneda, В.R.McCandless, D.S.Palermo в 1956 году на основе  шкалы явной тревожности (Manifest Anxiety Scale) Дж.Тейлор ( J.A.Taylor, 1953), предназначенной  для взрослых. Для детского варианта  шкалы было отобрано 42 пункта, оцененных  как наиболее показательные с  точки зрения проявления хронических  тревожных реакций у детей.  Специфика детского варианта  также в том, что о наличии  симптома свидетельствуют только  утвердительные варианты ответов.  Кроме того, детский вариант дополнен 11 пунктами контрольной шкалы,  выявляющей тенденцию испытуемого  давать социально одобряемые  ответы. Показатели этой тенденции  выявляются с помощью как позитивных, так и негативных ответов. Таким  образом, методика содержит 53 вопроса. 

 В России адаптация  детского варианта шкалы проведена  и опубликована А.М.Прихожан. Поданным  авторов и пользователей, детский  вариант шкалы доказывает достаточно  высокую клиническую валидность  и продуктивность ее применения  для широкого круга профессиональных  задач. Шкала прошла стандартную  психометрическую проверку, в которой  участвовали около 1600 школьников 7-13 лет из различных регионов страны.

Инструкция к  тесту 

 На следующих страницах  напечатаны предложения. Около  каждого из них два варианта  ответа: верно и неверно. В предложениях  описаны события, случаи, переживания. Внимательно прочти каждое предложение и реши, можешь ли ты отнести его к себе, правильно ли оно описывает тебя, твое поведение, качества. Если да, поставь галочку в колонке Верно, если нет – в колонке Неверно. Не думай над ответом долго. Если не можешь решить, верно или неверно то, о чем говорится в предложении, выбирай то, что бывает, как тебе кажется, чаще. Нельзя давать на одно предложение сразу два ответа (т. е. подчеркивать оба варианта). Не пропускай предложения, отвечай на все подряд. Давай потренируемся:

Утверждения                                                       Верно     Неверно

1. Ты мальчик.    

2. Тебе нравится играть  на улице, а не дома.    

3. Твой любимый урок  – математика.    

Примечание 

 • Методика может  проводиться как индивидуально,  так и в группах, с соблюдением  стандартных правил группового  обследования. Для детей 7-8 лет  предпочтительней индивидуальное  проведение. При этом если ребенок  испытывает трудности в чтении, возможен устный способ предъявления: психолог зачитывает каждый пункт  и фиксирует ответ школьника.  При групповом проведении такой  вариант предъявления теста, естественно,  исключен.

 • Примерное время  выполнения теста – 15-25 мин.

Тест

№                                           Утверждения                                                                                     Верно                Неверно

1 Тебе трудно думать  о чем-нибудь одном. 

2 Тебе неприятно, если  кто-нибудь наблюдает за тобой,  когда ты что-нибудь делаешь. 

3 Тебе очень хочется  во всем быть лучше всех. 

4 Ты легко краснеешь. 

5 Все, кого ты знаешь, тебе нравятся. 

6 Нередко ты замечаешь,  что у тебя сильно бьется  сердце. 

7 Ты очень сильно стесняешься. 

8 Бывает, что тебе хочется  оказаться как можно дальше  отсюда. 

9 Тебе кажется, что  у других все получается лучше,  чем у тебя. 

10 В играх ты больше  любишь выигрывать, чем проигрывать. 

11 В глубине души ты  многого боишься. 

12 Ты часто чувствуешь, что другие недовольны тобой. 

13 Ты боишься остаться  дома в одиночестве. 

14 Тебе трудно решиться  на что-либо. 

15 Ты нервничаешь, если  тебе не удается сделать то, что тебе хочется. 

16 Часто тебя что-то  мучает, а что – не можешь  понять. 

17 Ты со всеми и всегда  ведешь себя вежливо. 

18 Тебя беспокоит, что  тебе скажут родители. 

19 Тебя легко разозлить. 

20 Часто тебе трудно  дышать. 

21 Ты всегда хорошо  себя ведешь. 

22 У тебя потеют руки. 

23 В туалет тебе надо  ходить чаще, чем другим детям. 

24 Другие ребята удачливее  тебя. 

25 Для тебя важно, что  о тебе думают другие. 

26 Часто тебе трудно  глотать. 

27 Часто волнуешься из-за  того, что, как выясняется позже,  не имело значения. 

28 Тебя легко обидеть. 

29 Тебя все время мучает, все ли ты делаешь правильно,  так, как следует. 

30 Ты никогда не хвастаешься. 

31 Ты боишься того, что  с тобой может что-то случиться. 

32 Вечером тебе трудно  уснуть. 

33 Ты очень переживаешь  из-за оценок. 

34 Ты никогда не опаздываешь. 

35 Часто ты чувствуешь  неуверенность в себе. 

36 Ты всегда говоришь  только правду. 

37 Ты чувствуешь, что тебя  никто не понимает. 

38 Ты боишься, что тебе  скажут: «Ты все делаешь плохо». 

39 Ты боишься темноты. 

40 Тебе трудно сосредоточиться  на учебе. 

41 Иногда ты злишься. 

42 У тебя часто болит  живот. 

43 Тебе бывает страшно,  когда ты перед сном остаешься  один в темной комнате. 

44 Ты часто делаешь  то, что не стоило бы делать. 

45 У тебя часто болит  голова. 

46 Ты беспокоишься, что  с твоими родителям и что-нибудь  случится. 

47 Ты иногда не выполняешь  свои обещания. 

48 Ты часто устаешь. 

49 Ты часто грубишь  родителям и другим взрослым. 

50 Тебе нередко снятся  страшные сны. 

51 Тебе кажется, что  другие ребята смеются над  тобой. 

52 Бывает, что ты врешь. 

53 Ты боишься, что с  тобой случится что-нибудь плохое. 

Обработка и интерпретация  результатов теста

Ключ к тесту

 Ключ к субшкале  «социальной желательности» (номера  пунктов CMAS)

 •    Ответ «Верно»: 5, 17, 21, 30, 34, 36.

 •   Ответ «Неверно»: 10, 41, 47, 49, 52.

 Критическое значение  по данной субшкале – 9. Этот  и более высокий результат  свидетельствуют о том, что  ответы испытуемого могут быть  недостоверны, могут искажаться  под влиянием фактора социальной  желательности.

 Ключ к субшкале  тревожности 

 •    Ответы «Верно»: 1, 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 11, 12,13, 14, 15, 16, 18, 19, 20, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 31, 32, 33, 35, 37, 38, 39, 40, 42, 43, 44, 45, 46, 48, 50, 51, 53.

 Полученная сумма баллов представляет собой первичную, или «сырую», оценку.

Информация о работе Діагностика емоційної сфери