Діагностика емоційної сфери

Тривожність може породжуватися  як реальним неблагополуччям хлопчиків  і дівчаток у найбільш значущих для  них сферах діяльності і спілкування, так і існувати всупереч об'єктивно  благополучному положенню, будучи наслідком  певних особистісних конфліктів, порушень в розвитку самооцінки і т.п.Тривожність  як властивість особистості багато в чому обумовлює поведінку підлітків. Певний рівень тривожності - природна й обов'язкова особливість активної діяльної особистості. У кожного хлопчика чи дівчинки підліткового віку, існує свій оптимальний або бажаний рівень тривожності - це так звана корисна тривожність. Оцінка людиною свого стану в цьому відношенні є для нього істотним компонентом самоконтролю і самовиховання. Однак, підвищений рівень тривожності є суб'єктивним проявом неблагополуччя підлітків.Тривожність робить істотний вплив і на самооцінку в підлітковому віці. Підвищений рівень тривожності у підлітків може свідчити про їх недостатню емоційної пристосованості до тих чи інших соціальних ситуацій. Це породжує загальну установку на невпевненість у собі [9, c. 20-23]. Замічено, що інтенсивність переживання тривоги, рівень тривожності у хлопчиків і дівчаток різні. Спостереження за поведінкою хлопчиків і дівчаток не привели до виявлення статевих відмінностей, однак при опитуванні вчителів і самих випробовуваних з'ясувалося, що дівчатка більш боязкі і тривожні.Так, статеві відмінності по тривожності не пов'язані з віком випробуваних: вони приблизно однакові у дітей і дорослих. Однак дані по різних видах тривожності (загальна і соціальна тривожність) суперечливі. Фейнгольд пояснює подібні результати методичними та методологічними проблемами. Раніше соціальна тривожність розумілася як загальна тривожність. Спостерігається і розбіжність результатів, з одного боку, особистісних шкал і, з іншого боку, спостереження за поведінкою. Нарешті, на думку Фейнгольда, можуть розрізнятися дані міських і сільських випробовуваних і представників різних культур [1, c. 123].

У дослідженні тривожності  не було виявлено «чистих» гендерних  відмінностей, але були виявлені культурні. Нарешті, слід задуматися про те, які наслідки для суспільного життя можуть мати статеві відмінності за параметром тривожності. Можливо, не варто хвилюватися з приводу цієї тривожності? Якщо вона дозволяє домагатися успіхів і не шкодить здоров'ю, то це - характеристика хорошої адаптивності до навколишнього світу. Однак нас цікавить той випадок, коли у особистості переважає високий рівень тривожності і більш того, коли саме ця тривожність є характеристикаю самої особистості. Занадто велика тривожність не дає людині спокою, і вона не може бути щасливою і впевенною в собі. Можливо, що це відображення тих складних соціальних процесів, які відбуваються в світі. Таким чином, питання вивчення підліткової тривожності займають значне місце в сучасній психології. Серед найбільш важливих питань - виявлення причин виникнення та способів корекції тривожної поведінки. Не останнє місце займає вивчення гендерних відмінностей в прояві тривожності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ  II    Емпіричне дослідження особистісної тривожності в підлітковому віці.

2.1. Методи  і методики дослідження. Характеристика  складу учасників експериментального  дослідження.

Наше дослідження ми проводимо  в Глухівській загальноосвітній школі І – ІІІ ступенів №6 м.Глухова, Сумської області (директор – Калиновська Ірина Миколаївна). Для дослідження було взято учнів сьомого класу в кількості 21 чоловік.

Дослідження проводили в  три етапи:

• Підготовчий етап;
• Власне дослідження;
• Інтерпретація отриманих результатів;

На підготовчому етапі  було проведено бесіду с батьками учнів сьомого класу на тему «Проблема  тривожності в дітей у підлітковому віці». По закінченню бесіди було отримано згоду батьків на проведення дослідницької  роботи с дітьми.

Для діагностики рівня  і характеру тривожності було підготовлено наступні методики:

• Методика визначення рівня тривожності, як відносно стійкого утворення у дітей 8-13 років за допомогою шкали явної тривожності CMAS (адаптація А.М.Прихожан)

    Шкала була розроблена американськими психологами A.Castaneda, В.R.McCandless, DSPalermo в 1956 році на основі шкали явної тривожності (Manifest Anxiety Scale) Дж.Тейлор (JATaylor, 1953), призначеної для дорослих. Для дитячого варіанта шкали було відібрано 42 пункту, оцінених як найбільш показові з точки зору прояви хронічних тривожних реакцій у дітей. Специфіка цієї методики у тому, що про наявність симптому свідчать тільки позитивні варіанти відповідей. Крім того, дитячий варіант доповнений 11 пунктами контрольної шкали, що виявляє тенденцію випробуваного давати соціально схвалювані відповіді. Показники цієї тенденції виявляються за допомогою як позитивних, так і негативних відповідей. Таким чином, методика містить 53 питання.

• Визначення усіх рівнів шкільної та загальної тривожності  за методикою діагностики шкільної тривожності Філліпса.

Методика діагностики  рівня шкільної тривожності призначена для вивчення рівня і характеру  тривожності, пов'язаної зі шкільним життям підлітка.

Перевагою при виборі саме цієї методики став той факт, що вона дає психологу можливість більш  глибоко і суттєво діагностувати  не лише загальну тривожність дитини в стінах школи, а й такі фактори:

• переживання соціального стресу;
• фрустрація потреби у досягненні успіху;
• страх самовиразу;
• страх ситуації перевірки знань;
• страх не відповідати очікуванням оточуючих;
• низький фізіологічний опір стресу;
• проблеми і страхи у відносинах із учителями.
• Методика адаптована у вигляді тесту, який складається з 58 питань, що можуть зачитуватися школярами, а можуть і пропонуватися в письмовому виді. На кожне питання потрібно однозначно відповісти "Так" чи "Ні". При обробці результатів виділяють питання, відповіді на які не збігаються з ключем тесту. Наприклад, на 58-й питання дитина відповіла "Так", у той час як у ключі цьому питанню відповідає "-", тобто відповідь "ні". Відповіді, що не збігаються з ключем – це прояв тривожності.

 

 

ДОСЛІДНИЦЬКА  ПРОГРАМА

І. Тема дослідження : особливості прояву особистісної тривожності в підлітків 13 – 14 років.

Об’єкт дослідження: особистісна тривожність

Предмет дослідження: визначення особливостей та умов прояву тривожності у підлітків.

Гіпотеза: Особливості психічного і психофізіологічного розвитку підлітків 13 – 14 років, а саме нестабільність розвитку емоційної сфери впливає на утворення і розвиток тривожності, як відносно стійкого утворення. Тобто ми можемо припустити, що підлітки даного вікового періоду будуть мати високий рівень тривожності.

З.З. – особливості прояву тривожності в процесі навчальної діяльності;

Н.З. – рівні тривожності підлітків, створення експериментальних умов, які спонукають прояв тривожності у підлітків;

К.З. – експеримент проводиться у першій половині дня, форма проведення – групова, відсутні сторонні особи;

Р.З. – самопочуття учасників експерименту, ставлення до експериментатора, мотивація до участі в дослідженні;

ІІІ. Експериментальні гіпотези:

• особливості психофізіологічного розвитку підлітків будуть сприяти розвитку і утворення тривожності як відносно стійкого утворення;
• особливості шкільного навчання впливають на розвиток загальної тривожності, яка представлена різними її рівнями та факторами, що впливають на її утворення та розвиток.

Завдання дослідження:

• діагностувати рівень особистісної тривожності, як стійкого емоційного утворення;
• діагностувати рівень загальної тривожності, який пов’язаний з шкільним навчанням та визначити ті фактори, які мають переважаючий вплив на утворення і розвиток тривожності.

А. Нас цікавлять особливості прояву тривожності, її рівнів та факторів, тому стратегія буде – формуюча.

• Тип плану – якісний. Одна незалежна змінна: НЗ - рівні тривожності підлітків.
• Експериментальна вибірка – учні 7 – го класу (21 особа). Внутрішньогруповий план дослідження.
• Тип плану – доекспериментальний (ХО – дослідження поодинокого випадку)

Б.                               Згода

на участь у програмі діагностування тривожності

Я, Барбашов Денис Миколайович, студент IV курсу Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка, пропоную Вашій дитині взяти участь у програмі дослідження тривожності.

Мета програми – вивчення особливостей прояву особистісної тривожності у підлітків.

Протягом одного тижня  Ваша дитина відвідає два заняття.

Участь у програмі безкоштовна, ніхто не отримує матеріальної вигоди чи заохочень.

При обробці результатів  будуть використовуватися індивідуальні  плани та дані групи, однак ім’я Вашої дитини чи будь – яка інша приватна інформація буде збережена  в таємниці.

Якщо Ви схочете, щоб Ваша дитина вийшла з програми, то Ви зможете  зробити це коли завгодно без будь – яких негативних наслідків для  дитини.

Результати дослідження  будуть Вам повідомлені по завершенню програми.

Якщо у Вас виникнуть  питання, можете звертатись до мене.

 Дякую.

 

Я,                                                                         ,усвідомлюю, що участь моєї дитини            у програмі є цілком добровільною і що я можу відмовитися від участі в ній або вийти з неї у будь – який момент без жодних негативних наслідків для дитини.

Учасник                                                                             Дата                                     

Керівник програми                                                          Дата                                        

 

В. Аналіз часових витрат, матеріальної бази, ресурсів.

В експерименті задіяні учні 7 –го класу (21 особа), вчитель 7-го класу, батьки.

Матеріальні ресурси

• Бланки опитування;
• Протоколи експериментів;
• Секундомір;
• Відповіді учнів;

Часові ресурси.

Поперечні дослідження: протягом одного тижня, періодичність – 2 рази на тиждень з групою учнів, тривалість одного дослідження – 25 хвилин.

Г. Методами виміру експериментального впливу плануються:

- Методика  CMAS «Визначення рівня тривожності, як відносно стійкого утворення у дітей 8-13 років за допомогою шкали явної тривожності CMAS» (адаптація А.М.Прихожан) ;

- Тест шкільної тривожності Філіпса;

Для перевірки гіпотези про  особливості прояву тривожності  на початку уроку була створена стресова ситуація у вигляді контрольної  роботи.

Для діагностики тривожності, як відносно стійкого утворення була використана методика CMAS «Визначення рівня тривожності, як відносно стійкого утворення у дітей 8-13 років за допомогою шкали явної тривожності CMAS» (адаптація А.М.Прихожан), Тест шкільної тривожності Філіпса;

На другому етапі на основі підібраних методик було розроблено дослідницьку програму та проведене практичне діагностування. Результати були оформлені у протоколах.

На третьому етапі було проведено інтерпретацію результатів, сформовано висновки щодо проведеного  діагностування.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Протокол експерименту

Дата дослідження – 15 січня 2012 року.

Мета дослідження –  дослідити рівень особистісної тривожності  у підлітків 13- 14 років.

Предмет дослідження –особистісна тривожність підлітків.

Експериментатор – Барбашов Денис Миколайович

Учасники експерименту –  учні 7 класу, в кількості 21 чоловік.

Самопочуття учасників –  нормальне.

Матеріальні ресурси:

• обладнання – бланки методик,секундомір;
• дослідницька база – Глухівська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів № 6;

Часові ресурси – 20 хв.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

№	Учасник	Бали (соц.бажаність)	Бали (тривожність)	Рівень тривожності
1	Арсьонов Артур	5	10	3
2	Барахович Анастасія	3	20	3 - 6
3	Бунчикова Вікторія	7	21	3 - 6
4	Бурда Ірина	2	28	7 - 8
5	Болбот Олексій	4	19	3 - 6
6	Ватулка Наталія	3	33	9
7	Гусляниця Марина	6	31	9
8	Єлинська Олена	2	32	9
9	Катюжинська Яна	7	33	9
10	Кошман Олег	5	30	10
11	Лагута Денис	7	27	9
12	Тригара Анна	3	35	10
13	Ревін Вадім	2	26	9
14	Рябко Андрій	6	27	9
15	Смоліна Кристина	8	37	10
16	Трофименко Анастасія	4	34	10
17	Шульга Аліна	2	35	10
18	Юрченко Вікторія	5	30	9
19	Тохтамінин Ілья	6	28	9
20	Базуріна Ольга	2	12	1  - 3
21	Грандовський Микола	4	24	7 - 8