Діагностика емоційної сфери

_{Міністерство освіти і науки , молоді та спорту України}

_{Глухівський національний педагогічний університет}

 _{імені  Олександра Довженка}

 

 

                                                                                 _{Кафедра практичної психології}

 

 

_{Курсова робота}

_{з експериментальної  психології}

_{та психодіагностики}

_{на тему: «Діагностика емоційної сфери»}

 

 

 

                                                                           ^{Студента IV курсу 40-61П групи}

                                                                           ^{Факультету психології та педагогіки}

                                                                           ^{Барбашова Дениса Миколайовича}

                                                                           ^{Керівник:}

                                                                          ^{асистент кафедри психології}

                                                                          ^{Донець Світлана Іванівна}

 

 

 

 

 

 

 

                                                  м. Глухів 2013рік

Зміст

Вступ

Розділ I ОСНОВНІ АСПЕКТИ ВИВЧЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ТРИВОЖНОСТІ ПІДЛІТКІВ.

1.1. Психологічні особливості розвитку емоційної сфери в підлітковому віці

1.2. Психологічна природа тривожності (причини  та види тривожності).

Розділ  II    Емпіричне дослідження особистісної тривожності в підлітковому віці.

2.1. Методи і методики  дослідження. Характеристика складу  учасників експериментального дослідження.

2.2. Аналіз результатів дослідження.

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Проблема підліткової  тривожності, як основи емоційних розладів, в даний час є міждисциплінарною. Вона відноситься не тільки до області  дитячої психіатрії, але і до сфери  інтересів вікової, педагогічної, медичної психології. Вже саме поняття «тривога»  використовується в різних значеннях, що породжує невизначеність його трактування  різними прикладними науками. Тривогу  розглядають і як психічний стан, який виникає під впливом стресогенних факторів, і як феномен, супутній фрустрації соціальних потреб, і в якості стійкого утворення особистості

Звичайно, не тільки тривога  служить причиною порушень поведінки, психічного і соціального здоров'я  людини - існують і інші психологічні механізми несприятливих варіацій у розвитку особистості підлітка. Однак більша частина явних порушень, що перешкоджають нормальному ходу навчання і виховання, в своїй  основі пов'язані з емоційною  нестійкістю підлітка, тобто в  кінцевому підсумку - з тривогою. Не знаючи причин виникнення тривоги, механізмів її розвитку, перетворення в інші стани, часто просто неможливо  розібратися в тому, що відбувається з підлітком, які справжні мотиви його вчинків і, головне, як йому допомогти.

Актуальність.

Тема «Гендерні особливості  прояву тривожності у підлітків» є актуальною, так як тривожність  є частим симптомом неврозів і  функціонального психозу, а також виступає як одна із головних причин інших захворювань або є пусковим механізмом розладу емоційної сфери особистості, а для підліткового віку саме питання тривожності завжди стоїть дуже гостро, тому, що тривожність впливає нас становлення емоційно - вольової сфери, з якою тісно пов'язано формування особистості.

Мета дослідження - експериментальним шляхом дослідити гендерні особливості прояву тривожності у хлопчиків і дівчаток підліткового віку.

Об'єкт дослідження - хлопчики і дівчатка підліткового віку 12-14 років.

Предмет дослідження - гендерні особливості прояву тривожності у підлітків.

Завдання дослідження:

1) провести теоретичний аналіз літератури з проблеми гендерних особливостей тривожності підлітків.;

2) за допомогою діагностичних методик визначити рівні та види тривожності в учнів підліткового віку;

3) спираючись на отримані шляхом діагностування дані, перевірити чинність гіпотези;

Гіпотеза. Припускаємо, що існує взаємозв'язок між гендерними особливостями і тривожністю , яка є характерною рисою підліткового віку.

Теоретико-методологічну  основу дослідження склали: принципи системного підходу і методи системного аналізу до вивчення психічного розвитку особистості (Б.Г. Ананьєв, Г.О. Балл, М.Й. Боришевський, Г.С. Костюк, Б.Ф. Ломов, С.Д. Максименко, О.П. Саннікова, В.А. Семиченко, В.О. Соловієнко, Л.В. Сохань, В.О. Татенко), фундаментальні науково-психологічні положення про сутність і закономірності підліткового віку (І.Д. Бех, І.С. Булах, Л.І. Божович, І.В. Дубровіна, І.С. Кон, Н.Ю. Максимова, І.Б. Омелаєнко, Г.М. Прихожан, А.О. Реан, В.В. Рибалка, Х. Ремшмідт, Д.І. Фельдштейн), принцип актуалізації особистісного потенціалу як детермінанти розвитку особистості (І.А. Зязюн, А. Маслоу, В.О. Моляко, О.В. Скрипченко, Н.І. Пов`якель, Ю.О. Приходько, М.В. Савчин, Н.Ф. Шевченко), теорія функціональних систем (П.К. Анохін, О.М. Бернштейн, В.Д. Небиліцин), психологічні теорії антиципації та цілепокладання (Т.Ф. Базилевич, Ю.М. Забродін, В.Д. Менделевич, Н.Ф. Наумова, В.С. Хомик,  Ю.М. Швалб).

Методи дослідження. Для послідовного розв`язання встановлених у курсовій роботі завдань застосовувалися такі методи: теоретичний аналіз сучасного стану досліджуваної проблеми, психологічне тестування.

    З метою діагностування видів та рівнів тривожності в підлітковому віці використовувались:

- Методика діагностики рівня шкільної тривожності Філліпса. Мета: дослідити рівень і характери тривожності підлітків, який пов’язаний зі шкільним навчанням;

- Тест «Дослідження тривожності» (опитувальник Спілбергера). Мета: визначити тривожність як особистісну властивість (рівень особистісної тривожності) і як стан (рівень ситуативної тривожності).

Організація і  база дослідження. Експериментально-дослідницька робота відбувалася на базі загальноосвітньої школи № 6 м.Глухова  впродовж січня 2013 навчального року. Контингент досліджуваних склали учні-підлітки 7-А класу віком від 12-14 років, загальною кількістю 18 осіб.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ I ОСНОВНІ АСПЕКТИ ВИВЧЕННЯ ГЕНДЕРНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ПРОЯВУ ТРИВОЖНОСТІ ПІДЛІТКІВ.

1. Психологічні особливості розвитку емоційної сфери в підлітковому віці

Формування особистості - одне із самих останніх змін в підлітковому віці - Виготський пов'язує з розвитком  рефлексії та самосвідомості. Рефлексія  в розумінні Виготського - це відображення власних процесів у свідомості підлітка. Розвиток рефлексії у підлітка, писав  він, не обмежується тільки внутрішніми  змінами самої особистості, у  зв'язку з її виникненням для підлітка стає можливим і незмірно більш глибоке  і широке розуміння інших людей. Виникнення самосвідомості, по Виготському, означає перехід до нового принципу розвитку - до оволодіння внутрішньої  регулюляції психічних процесів і поведінки в цілому. Виготський визначає самосвідомість як соціальна  свідомість, перенесене всередину. Тепер, за його словами, «функції вступили в  новий зв'язок через особистість». Розвиток самосвідомості, як ніяка  інша сторона душевного життя, вважав Виготський, залежить від культурного  змісту середовища. Саме тому особистість  «не є щось постійне, одвічне, само собою зрозуміле, але є історична  освіта, характерне для відомої щаблі  й форми.

У підлітковому віці становлення  особистості прямо пов'язане з  усвідомленням себе як особистості. Леонтьєв підкреслював, що проблема самосвідомості особистості не зводиться до знання людини про саму себе, самосвідомість - це усвідомлення себе в системі  суспільних відносин.

У періодизації Д.Б.Ельконіна  так само, як і в теорії Л.С. Виготського, підлітковий вік, як всякий психологічний  вік, пов'язаний з появою нового в  розвитку. Однак ці новоутворення, на його думку, виникають з провідної діяльності попереднього періоду. Навчальна діяльність справляє «поворот» дитини від спрямованості на світ до спрямованості на самого себе. На початку підліткового віку в системі розвивального навчання (за Ельконіна - Давидова) навчальна діяльність переходить на новий, більш високий рівень. Вона стає діяльністю, спрямованою на самоосвіту і самовдосконалення учнів .

Особливості розвитку в перехідному  віці виявляються в наступних  симптомах:

• знову виникають труднощі у відносинах з дорослими: негативізм, упертість, байдужість до оцінки успіхів, відхід зі школи, оскільки головне для дитини відбувається тепер поза школою;

• з'являються дитячі компанії (пошуки друга, пошуки того, хто може тебе зрозуміти);

• дитина починає вести  щоденник;

Все перераховане свідчить про звернення дитини до самої  себе. У всіх симптомах проглядається  питання: що я собою представляю?

Як уже зазначалося, багато авторів зводили ці симптоми до початку  статевого дозрівання. Однак, як підкреслює Д.Б. Ельконін, самозміна виникає  і починає усвідомлюватися спочатку психологічно, в результаті розвитку навчальної діяльності, і лише підкріплюється фізичними змінами, які роблять  поворот на себе ще більш інтимним [33, c. 132].

Підлітковим прийнято вважати  період від 11 до 16 років. Цей період обумовлений якісними навичками  і корисним змінами в організмі  підлітка і пов'язаний з виникненням  специфічних станів, які відіграють важливу роль в період найбільшого  розвитку. Пубертатний період характеризується бурхливим псіхофізіологічним розвитком та перебудовою соціальної активності дитини. Потужні зрушення відбуваються у всіх галузях життєдіяльності дитини, роблять цей вік «перехідним» від дитинства до дорослості.

Порівнюючи себе з дорослим, підліток доходить до висновку, що між ним і дорослим ніякої різниці немає. Він починає вимагати від оточуючих, щоб його більше не вважали маленьким, усвідомлює, що також володіє правами. Центральне новоутворення перехідного віку - виникнення уявлення про себе як «не про дитину»; підліток починає відчувати себе дорослим, прагне бути і вважатися дорослим, він відкидає свою приналежність до дітей, але у нього ще немає відчуття справжньої, повноцінної дорослості, зате є величезна потреба у визнанні його дорослості оточуючими. Д.Б.Ельконін розрізняв у розвитку підлітків об'єктивну і суб'єктивну дорослість .

Об'єктивна дорослість проявляється в готовності дитини до життя в  суспільстві дорослих в якості рівноправного  учасника.

Суб'єктивна дорослість, або почуття дорослості, характеризується появою у підлітка ставлення до себе не як до маленького, а як до дорослого.

Види дорослості за  Т.В. Драгуновою:

- наслідування зовнішнім ознакам дорослості;

- рівняння підлітків-хлопчиків на якості «справжнього чоловіка». Засобом самовиховання часто стають заняття спортом;

- соціальна зрілість. Вона виникає в умовах співпраці дитини і дорослого у різних видах діяльності, коли підліток займає місце помічника дорослого. Тому психологи підкреслюють, що підлітків необхідно включати на правах помічників у відповідні заняття дорослих;

- інтелектуальна дорослість. Вона виражається в прагненні підлітка щось знати і вміти по-справжньому. Це стимулює розвиток пізнавальної діяльності, зміст якої виходить за межі шкільної програми (гуртки, музеї і т.п.). Значний обсяг знань у підлітків - результат самостійної роботи. Вчення набуває у таких школярів особистий зміст і перетворюється на самоосвіту.

Питання про особливості  емоційного світу підлітка має і  самостійне значення. Теза про підвищену  емоційну збудливость й реактивність перехідного віку мало в кого викликає сумніви. Можна вважати, що деякі особливості емоційних реакцій перехідного віку кореняться в гормональних і фізичних процесах.

Підлітковий вік часто  називають періодом диспропорції у  розвитку. У цьому віці збільшується увага до себе, до своїх фізичних особливостей; загострюється реакція  на думку оточуючих, підвищується почуття  власної гідності і образливість. Фізичні вади часто перебільшуються. Перш за все, в порівнянні з дитячим  віком, зростаючу увагу до свого  тіла обумовлено не тільки фізичними  змінами, але й новою соціальною роллю підлітка. Оточуючі чекають, що завдяки фізичний зрілості він вже повинен справлятися з певними проблемами розвитку.

Підлітковий вік багатий  переживаннями, труднощами і кризами. У цей період складаються, оформляються стійкі форми поведінки, риси характеру, способи емоційного реагування; це пора досягнень, стрімкого нарощування знань, умінь; становлення «Я», набуття нової соціальної позиції. Разом з тим, це втрата дитячого світовідчуття, поява почуття тривожності і психологічного дискомфорту.

У підлітків розвивається тривога з приводу і норми  розвитку, це пов’язано, перш за все, з  диспропорціями у розвитку, з передчасним  розвитком, і його затримкою.