Автор: Пользователь скрыл имя, 14 Ноября 2011 в 23:57, аттестационная работа
Одна з найважливіших проблем в умовах переходу до ринкових відносин економіки України — це вдосконалення системи бухгалтерського обліку, звітності, контролю та аудиту, основним напрямом якого є застосування інформаційних систем та комп’ютерних технологій.
Сучасні масштаби і темпи впровадження засобів автоматизації управління в народному господарстві з особливою гостротою ставить завдання проведення комплексних досліджень, пов'язаних із всестороннім вивченням і узагальненням проблем як практичного, так і теоретичного характеру, які при цьому виникають.
ВСТУП 4
1. АНАЛІТИЧНА ЧАСТИНА 6
1.1 ПОНЯТТЯ ТА МЕТА СТВОРЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ ОБЛІКУ (ІСО), ЇХ РОЛЬ В УПРАВЛІННІ ЕКОНОМІЧНИМ ОБ’ЄКТОМ 6
1.2 МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ В УМОВАХ АВТОМАТИЗОВАНОГО ОБРОБЛЕННЯ ДАНИХ 9
1.3 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА КЛАСИФІКАЦІЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ ОБЛІКУ 13
1.4 АВТОМАТИЗОВАНЕ РОБОЧЕ МІСЦЕ (АРМ) БУХГАЛТЕРА: ПРИЗНАЧЕННЯ, ФУНКЦІЇ ТА ЙОГО РІВНІ 18
1.5 ВИСНОВКИ 23
2. ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЕКТНИХ РОБІТ 26
2.1 ОСНОВИ БАЗ ДАНИХ 26
2.2 СИСТЕМИ КЕРУВАННЯ БАЗАМИ ДАНИХ 27
2.3 СИСТЕМИ КЕРУВАННЯ ФАЙЛАМИ 28
2.4 РЕЛЯЦІЙНІ БАЗИ ДАНИХ 30
2.5 ВИСНОВКИ 31
3. ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЕКТНИХ РОБІТ. МОВА СТРУКТУРОВАНИХ ЗАПИТІВ SQL 33
3.1 ВСТАВКА, ПОНОВЛЕННЯ ТА ВИЛУЧЕННЯ ДАНИХ ЗА ДОПОМОГОЮ SQL 33
3.2 ВИБІРКА ДАНИХ ЗА ДОПОМОГОЮ SQL 37
3.3 СКЛАДНА ТА АГРЕГОВАНА ВИБІРКА ДАНИХ ЗА ДОПОМОГОЮ SQL 44
3.4 ВИСНОВКИ 51
4. АНАЛІЗ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ ПРОДУКТУ MS OFFICE ACCESS 52
5. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА 63
5.1 КОНЦЕПТУАЛЬНА МОДЕЛЬ БАЗИ ДАНИХ 63
5.2 СТРУКТУРНА СХЕМА СИСТЕМИ 66
5.3 БД ПРОЕКТУ 68
5.4 ЗАПИТИ 70
5.5 ФОРМИ 72
5.6 ЗВІТИ 75
5.7 МАКРОСИ 77
5.8 ГРАФІЧНИЙ ІНТЕРФЕЙС КОРИСТУВАЧА 78
6.7.1. Меню «Робота з даними» 80
6.7.2. Меню «Робота із звітами» 83
67.3. Меню «Фірми і відділи» 86
5.9 ВИСНОВКИ 88
6. ОХОРОНА ПРАЦІ 89
7. ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА 90
ВИСНОВКИ 91
ЛІТЕРАТУРНІ ДЖЕРЕЛА 93
Рис.5.7 Перелік розроблених запитів
Рис.5.8
Приклад розробленого запиту
SELECT Прихід.Код, Sum(Прихід.КількістьП) AS Кількість, Sum((((IIf(Прихід!Код=Розхід!
Код,Розхід!КількістьРР,0))))) AS КількістьР, Прихід.[Код Приходу], Товар.[Ціна за одиницю], Товар.Товари, Товар.Фірма, Товар.Категорія, Товар.Одиниці, [КількістьР]*[Ціна за одиницю] AS Сума, [Кількість]-[КількістьР] AS Залишок FROM (Товар INNER JOIN Прихід ON Товар.Код = Прихід.Код) INNER JOIN Розхід ON Товар.Код = Розхід.Код
GROUP BY Прихід.Код, Прихід.[Код Приходу], Товар.[Ціна за одиницю], Товар.Товари, Товар.Фірма, Товар.Категорія, Товар.
Одиниці, [КількістьР]*[Ціна за одиницю], [Кількість]-[КількістьР];
Рис.5.9 Приклад запиту З_Залишок
SELECT З_Прихід2.[Sum-КількістьП], З_Прихід2.Кільк, [Sum-КількістьП]-[Кільк] AS Залишок, З_Розхід.[Ціна за
одиницю], З_Розхід.КількістьРР, [Ціна за одиницю]*[КількістьП] AS Сума, З_Розхід.Код
FROM З_Прихід2 INNER JOIN (Чек INNER JOIN З_Розхід ON Чек.[Код Заказу] = З_Розхід.[Код Заказу]) ON З_Прихід2.Код = З_Розхід.Код;
Рис.5.10 Приклад запиту Звіт_продаж_по_товарах
Форми — основний засіб побудови інтерфейсу користувача (рис.6.8.), що забезпечує найбільш зручний спосіб перегляду та редагування даних, а також контроль за ходом виконання прикладної програми. Таким чином, форми будуються для:
Рис.5.11 Перелік розроблених форм
Рис.5.12 Приклад розроблення форми введення інформації у конструкторі формування форм
Рис.5.13 Приклад розроблення форми пошуку інформації у конструкторі формування форм
Звіти використовуються для того, щоб вибрати інформацію з однієї або декількох таблиць, виконати необхідні обчислення, підвести підсумки. При цьому можна забезпечити групування даних та необхідний дизайн змісту звіту. Користувачу надається можливість переглянути або надрукувати зміст звіту.
Звіти створюються згідно з умовами відносно структури необхідного документу (див.рис.5.14, 5.15). Найпростішою є така структура:
5.14. Перелік розроблених звітів
Цією структурою передбачено групування даних, причому групування одного рівня. Якщо структура документу передбачає групування декількох рівней, то це відіб’ється у структурі звіту тим, що з’являться вкладені підзаголовки підгруп даних та відповідні примітки. Зрозуміло, що множина об’єктів звіту може і не вміщувати деякі з описаних. Наприклад, необов’язковим може бути нижній колонтитул.
Рис.5.15 Приклад розробки звіту по продажах
Використання макросів є одним із способів побудови програмного забезпечення. У MS Access можна визначити макрос, який виконує майже всі дії, які можна реалізувати на клавіатурі або мишею. Головна властивість макросів та, що вони можуть виконуватись як відповідь на ту чи іншу подію. Саму подію можна трактувати як твердження, яке, зрозуміло, має два значення: істина або хибність. Макроси використовуються для виконання таких дій:
Для побудови того чи іншого макроса необхідно визначитсь з послідовністю його макрокоманд. Ці макрокоманди можна вибрати під час створеня макроса за допомогою кнопки Создать у закладці Макросы.
Рис.5.16 Перелік розроблених макросів
Рис.5.17 Приклад розробленого макросу додавання товару
Структура головного меню визначає характер роботи і дає основні поняття по роботі розробленої системи.
.
Рис 5.18 Головне меню програми
Головне меню програми складається з 3 структурно-логічних частин: дані про товари (робота з даними), звіти та частина вводу постачальників і відділів.
Розділ “Робота з даними”:
Розділ “Звіти”:
Розділ “Відділи і Фірми”:
Для введення в БД товарів отриманих від постачальника натискаємо кнопку „Прихід” і нам з’являється вікно фірми як на рис. 6.16. Наступним кроком вибираємо постачальника із списку доступних (рис. 6.17), якщо потрібного нам постачальника ще немає в списку БД то за допомогою клавіші „Додати фірму” вводимо нового постачальника і дані про нього. Після того як ми обрали постачальника від якого отримали товар натискаємо кнопку „Додати товар” і нам відкривається вікно як на рис. 5.19.
Рис 5.19 Форма вибору постачальника
Рис 5.20 Форма вибору постачальника
У формі накладна (рис. 5.20) ми вводимо прихід товару від постачальника. Товар вибирається із списку вже введених раніше товарів або натиснувши клавішу „Додати товар” вводимо новий товар, якщо такого немає у БД. Натиснувши ”+” на вибраному товарі ми дістанемо інформацію про наявність даного товару.
Рис. 5.21. Форма введення товару отриманого від постачальника
Форма чек (рис. 5.22) призначена для продавця. Тут передбачений швидкий пошук. Продавець написавши тільки частину слова одразу бачить чи даний товар є в наявності. Після вибору товару курсор автоматично переходить на поле введення кількості. Сума по даному товару і загальна підраховуються автоматично програмою, що виключає помилки яких міг допуститися продавець.
Форма список товарів (рис. 5.23) дозволяє вводити нові товари, змінювати ціни на товари, змінювати категорію до якої буде відноситися даний товар. Також дозволяє фільтрувати товари по категоріях, постачальниках і по найменуваннях з подальшим видруком списку товарів.
Рис. 5.23 Форма виведення інформації про пацієнта.
Для формування звіту по продажах, спершу необхідно вибрати початкову і кінцеву дату звіту (рис.5.24). Після цього натиснути на кнопку ОК. Система за допомогою стандартних засобів Access надасть звіт у електронній формі для попереднього перегляду. Після перевірки звіту його можна запускати на друк.
Рис.5.24 Вибір періоду формування звіту
У звіті по продажах подається інформація по кількості проданих товарів, сума по даному виду товару і загальна сума продажів за звітній період. Деякі товари можуть повторюватися у звіті це пов’язано з тим, що якщо змінювалася ціна на даний товар то у звіті представлено скільки штук даного товару продано і по якій ціні.
Рис.5.25 Звіт по продажах
У звіті по наявності товарів у магазині подається інформація про прихід товарів, скільки продано і скільки залишилося в магазині чи на складі. Даний звіт використовується менеджером при складанні замовлень товарів. З допомогою такого звіту менеджер швидко зможе скласти замолення проаналізувавши залишок товарів.
Рис.5.26 Звіт по наявності товарів у магазині
Звіт по прихідних накладних (рис. 5.26) складається з коду приходу, який є унікальним і не може повторюватися, він генерується програмою. Також вказана дата і година, щоб в разі потреби швидко знайти потрібну накладну знаючи день коли був прихід від постачальника. Номер накладної це номер отриманої накладної від постачальника. Клікнувши два рази по відповідному полі нам відкриється поточна накладна (рис. 5.27) і ми зможемо переглянути всі товари які були внесені, їх кількість та ціну і можемо за номером накладної порівняти з накладною отриманою від постачальника для перевірки, якщо у нас виникають якісь сумніви.
Рис. 5.27 Список накладних
Рис. 5.28 Форма накладна
Список товарних чеків представляє нам номер замовлення а також дату та час коли було продано товар. За допомогою списку товарних чеків ми зможемо швидко знайти потрібний товарний чек і вразі якщо покупець через деякий час прийде до нас з рекламаціями ми зможемо перевірити чи насправді такого числа у нас був куплений саме той товар.
Рис. 5.29 Список товарних чеків
Система дозволяє управляти (додавати, видаляти, модифікувати) фірми та дані про них (рис. 5.30, 5.31) та відділами (рис.5.32.). Змінюючи відділи дана програма може бути використана не тільки для будівельного магазину як у нашому випадку а для будь якого іншого, що робить цю БД універсальною для будь-яких магазинів.
.
Рис. 5.30 Список фірм постачальників.
Рис. 5.31 Форма виведення інформації про постачальника.
Рис. 5.32 Форма виведення інформації про пацієнта.
У розділі представлена розроблена структура системи, схема бази даних, структуру таблиць, описано розроблені об’єкти системи – макроси, форми, звіти, модулі, запити. Наведено графічний інтерфейс користувача.
Висновок
В даному розділі по охороні праці були розглянуті і враховані усі заходи, які забезпечують і гарантують повну безпеку працівників під час встановлення, підключення, налагодження та випробування спроектованого пристрою. Запропоновані заходи по організації робочого місця, освітлення і вентиляції виробничого приміщення, захисту від електричного струму, пожежної безпеки, організації сприятливих метеорологічних умов відповідають вимогам і нормам стандартів, правилам техніки безпеки і проведені з метою запобігання нещасних випадків. Були розраховані згідно норм захисне заземлення і природне освітлення.