Автор: Пользователь скрыл имя, 14 Ноября 2011 в 23:57, аттестационная работа
Одна з найважливіших проблем в умовах переходу до ринкових відносин економіки України — це вдосконалення системи бухгалтерського обліку, звітності, контролю та аудиту, основним напрямом якого є застосування інформаційних систем та комп’ютерних технологій.
Сучасні масштаби і темпи впровадження засобів автоматизації управління в народному господарстві з особливою гостротою ставить завдання проведення комплексних досліджень, пов'язаних із всестороннім вивченням і узагальненням проблем як практичного, так і теоретичного характеру, які при цьому виникають.
ВСТУП 4
1. АНАЛІТИЧНА ЧАСТИНА 6
1.1 ПОНЯТТЯ ТА МЕТА СТВОРЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ ОБЛІКУ (ІСО), ЇХ РОЛЬ В УПРАВЛІННІ ЕКОНОМІЧНИМ ОБ’ЄКТОМ 6
1.2 МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ В УМОВАХ АВТОМАТИЗОВАНОГО ОБРОБЛЕННЯ ДАНИХ 9
1.3 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА КЛАСИФІКАЦІЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ ОБЛІКУ 13
1.4 АВТОМАТИЗОВАНЕ РОБОЧЕ МІСЦЕ (АРМ) БУХГАЛТЕРА: ПРИЗНАЧЕННЯ, ФУНКЦІЇ ТА ЙОГО РІВНІ 18
1.5 ВИСНОВКИ 23
2. ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЕКТНИХ РОБІТ 26
2.1 ОСНОВИ БАЗ ДАНИХ 26
2.2 СИСТЕМИ КЕРУВАННЯ БАЗАМИ ДАНИХ 27
2.3 СИСТЕМИ КЕРУВАННЯ ФАЙЛАМИ 28
2.4 РЕЛЯЦІЙНІ БАЗИ ДАНИХ 30
2.5 ВИСНОВКИ 31
3. ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЕКТНИХ РОБІТ. МОВА СТРУКТУРОВАНИХ ЗАПИТІВ SQL 33
3.1 ВСТАВКА, ПОНОВЛЕННЯ ТА ВИЛУЧЕННЯ ДАНИХ ЗА ДОПОМОГОЮ SQL 33
3.2 ВИБІРКА ДАНИХ ЗА ДОПОМОГОЮ SQL 37
3.3 СКЛАДНА ТА АГРЕГОВАНА ВИБІРКА ДАНИХ ЗА ДОПОМОГОЮ SQL 44
3.4 ВИСНОВКИ 51
4. АНАЛІЗ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ ПРОДУКТУ MS OFFICE ACCESS 52
5. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА 63
5.1 КОНЦЕПТУАЛЬНА МОДЕЛЬ БАЗИ ДАНИХ 63
5.2 СТРУКТУРНА СХЕМА СИСТЕМИ 66
5.3 БД ПРОЕКТУ 68
5.4 ЗАПИТИ 70
5.5 ФОРМИ 72
5.6 ЗВІТИ 75
5.7 МАКРОСИ 77
5.8 ГРАФІЧНИЙ ІНТЕРФЕЙС КОРИСТУВАЧА 78
6.7.1. Меню «Робота з даними» 80
6.7.2. Меню «Робота із звітами» 83
67.3. Меню «Фірми і відділи» 86
5.9 ВИСНОВКИ 88
6. ОХОРОНА ПРАЦІ 89
7. ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА 90
ВИСНОВКИ 91
ЛІТЕРАТУРНІ ДЖЕРЕЛА 93
В частині SELECT визначається структура майбутнього результату, тобто ця частина визначає набір стовпчиків результуючої таблиці. Частина FROM вказує на назви усіх таблиць чи підзапитів, які використовуються в SELECT-запиті. Частина WHERE містить предикат, який може включати кілька логічних виразів та приймати одне з трьох значень: TRUE, FALSE чи UNKNOWN (NULL). В результат SELECT-запиту включаються усі рядки, для яких предикат з частини WHERE приймає значення TRUE. Частина ORDER BY використовується для впорядкування вихідних даних. Рядки впорядковуються відповідно до виразів, вказаних в списку.
Для отримання агрегованих даних дуже важливу роль грають інші компоненти SELECT-запиту.
У виразах, які перераховуються після ключового слова SELECT, можуть використовуватися агрегуючі функції. Під агрегуючими функціями розуміють одну з наступних п’яти функцій:
агрегуюча_функція ::=
{COUNT(*) | {AVG | SUM | MAX | MIN | COUNT} (вираз)}
Існує два типи функції COUNT. Перший тип в якості аргументу використовує символ “*”. В цьому випадку функція обчислює кількість рядків, які повертає запит. Тут не враховуються окремі значення полів, результат не залежить чи задано параметр DISTINCT і чи трапляються значення NULL. Інший тип функції COUNT обчислює всі значення виразу, що не є NULL.
Усі інші функції також ігнорують значення NULL для виразу.
Функція AVG обчислює середнє арифметичне (середнє) для значень виразу. Аргументом цієї функції може бути лише числовий вираз.
Функція SUM обчислює суму значень числового виразу.
Функції MAX та MIN обчислюють відповідно максимальне та мінімальне значення виразу будь-якого типу.
Існують
певні правила виконання
При побудові агрегуючих запитів допускається використання декількох таблиць (під запитів) в частині FROM, з’єднаних між собою. З’єднання можуть бути внутрішніми та зовнішніми. При цьому необхідно зважати на наступні особливості:
Якщо в частині SELECT запиту на вибірку зустрічається хоча б одна агрегуюча функція, то дуже часто в цьому запиті є присутня частина GROUP BY. Частина GROUP BY використовується для виділення груп вихідних рядків, до яких будуть застосовуватися агрегуючі функції. Якщо ця частина відсутня, то всі вирази частини SELECT, які базуються на полях таблиць, повинні включатися в агрегуючі функції, і ці функції будуть застосовуватися до всього набору рядків, які задовольняють умови запиту. В протилежному випадку всі вирази зі списку SELECT, які базуються на полях таблиць, що не ввійшли в жодну агрегуючу функцію, повинні бути перераховані в частині GROUP BY. Виняток становлять вирази константи. Наприклад, наступний запит не вимагає частини GROUP BY.
SELECT 1 AS optype, COUNT(*)
FROM …;
Усі вихідні рядки запиту, для яких вирази частини GROUP BY приймають однакове значення, утворюють єдину групу (для GROUP BY усі значення NULL вважаються рівними). Агрегуюча функція буде застосовуватися до кожної з таких груп.
Частина HAVING є аналогічною до частини WHERE. Однак, якщо частина WHERE визначає предикат для фільтрації рядків, то частина HAVING застосовується після здійснення групування для визначення предикату, що фільтрує групи по значеннях агрегуючих функцій. Тобто, частина HAVING використовується для перевірки значень, отриманих за допомогою агрегуючих функцій. В результат SELECT-запиту включаються усі рядки після агрегування, для яких предикат з частини HAVING приймає значення TRUE. Найчастіше предикат містить оператори порівняння =, <, <=, >, >= та <>. Для конструювання складних виразів дозволяється використовувати стандартні оператори *, /, +, - та || (конкатенація), спеціальні предикати BETWEEN, IN, LIKE, IS NULL, а також булеві оператори AND, OR та NOT.
SELECT-запит
може формуватися на основі
результатів декількох
Такий складений запит має наступну структуру:
запит_A {UNION | INTERSECT | EXCEPT} [ALL] запит_B
Необов’язковий
параметр ALL вказує на те, що в результат
запиту включаються усі рядки-
запит_A UNION [ALL] запит_B
Частина ORDER BY відноситься не до останнього SELECT-підзапиту, а до цілого складеного запиту на вибірку. Тобто, незалежно від кількості SELECT-підзапитів частина ORDER BY може зустрічатися в запиті на вибірку лише один раз, і записується останньою.
Розглянемо спроектовану за допомогою ER-діаграми схему бази даних (рис. 3.1).
Для виконання запиту на вибірку в MS Access слід скористатися закладкою Queries вікна бази даних (рис. 3.14).
Рис. 3.14. Закладка Queries вікна бази даних.
За допомогою кнопки New створюється новий запит (в діалоговому вікні, яке при цьому висвітлюється, слід вибирати Design View). При створенні нового запиту MS Access пропонує скористатися графічним конструктором запиту. Для переходу в режим SQL необхідно скористатися пунктом меню View/SQL View (Вигляд/Вигляд SQL). Наприклад, MS Access дозволяє варіант запиту як показано на рис. 3.15.
Рис. 3.15 Агрегований запит на вибірку.
Для виконання запиту на вибірку необхідно скористатися пунктом меню Query/Run (Запит/Виконати). У результаті на екран виводиться таблиця, яку повертає SELECT-запит.
Рис. 3.16. Результат виконання агрегованого запиту на вибірку.
Написання достатньо складних SELECT-запитів необхідно проводити достатньо обережно та продумано, оскільки одного й того ж результату можна отримати декількома способами. Серед усіх можливих варіантів необхідно вибирати оптимальний з точки зору часу його виконання конкретною СКБД. Особливо це стосується використання множинних операцій (UNION, INTERSECT, EXCEPT), які на практиці істотно сповільннють процес виконання SELECT-запитів.
Наприклад, наступні два запити повертають тотожний результат не залежно від вмісту бази даних.
Рис. 3.17. Агрегований запит з використанням UNION.
Рис. 3.18. Агрегований запит без використання UNION.
Очевидно, що перший запит (див. рис. 3.17) є занадто громіздкий для розуміння, і він виконуватиметься довше (а при великих масивах даних в десятки чи сотні тисяч записів значно довше). Тому приктичне застосування має другий варіант запиту (див. рис. 3.18).
Будь-яка система керування базами даних реляційного типу дозволяє вирішити два основні питання, пов’язані з маніпуляцією інформацією:
Для вирішення першого питання в базі даних відповідними засобами SQL слід створити таблиці наперед визначеної структури та забезпечити необхідні обмеження цілісності. Для вирішення другого питання слід навчитися будувати запити на вибірку.
У розділі розглянуто мову структурованих запитів SQL. На прикладі MS Access представлено операції вставки, поновлення, вилучення, вибірки, складної та агрегованої вибірки даних за допомогою SQL.
Microsoft Office Access з інтерактивними можливостями дизайну, які не потребують глибокого знання баз даних допомагає відстежувати інформацію та звітувати про неї без зайвих проблем.
Рис.
4.1 Office Access для швидкого запуску надає
бібліотеку вбудованих вирішень баз даних.
Починати роботу необхідно відразу за допомогою зорієнтованих на результати функцій Office Access:
Рис.4.2 Office Access надає перероблений наново інтерфейс користувача Office Fluent і тісну інтеграцію з контактами Outlook.
Рис.4.3 Office Access допомагає легше фільтрувати дані, додаючи ясності до бізнес-питань.
Рис.4.4.
Редагування дизайну Office Access в інтерактивному
режимі допомагає набути дійсного досвіду
у WYSIWIG.
Створення й адаптація звітів: