Методи та умови ціноутворення в міжнародній торгівлі

 Відомо, що співвідношення  попиту та пропозиції в умовах  світового ринку відчуваються  суб'єктами зовнішньої торгівлі  набагато гостріше, ніж постачальниками  продукції на внутрішньому ринку. 

Учасник міжнародної торгівлі зіштовхується на ринку з більшим  числом конкурентів, ніж на ринку  внутрішньому.

Він зобов'язаний бачити перед  собою світовий ринок, постійно порівнювати  свої витрати виробництва не тільки з внутрішніми ринковими цінами, але і зі світовими.

Виробник-продавець товару на зовнішньому ринку знаходиться  в режимі постійного "цінового стресу". Значно більше на міжнародному ринку  і покупців. По-друге, у рамках світового  ринку фактори виробництва менш мобільні.

Ніхто не буде заперечувати той факт, що свобода пересування  товарів, капіталу, послуг і робочої  сили значно нижче, ніж у рамках однієї конкретної держави. Їхнє переміщення  стримується національними границями, відносинами у валютній сфері, що протидіє вирівнюванню витрат і прибутку. Природно, що все це не може не відбиватися  на формуванні світових цін.

Під світовими цінами розуміються  ціни великих експортно-імпортних  угод, що укладаються на світових товарних ринках, в основних центрах світової торгівлі.

 Поняття "світовий  товарний ринок" означає сукупність  стійких, повторюваних операцій  по купівлі-продажу даних товарів  і послуг, що мають організаційні  міжнародні форми (біржі, аукціони  і т.д.), чи великих фірм-постачальників, що виражаються в систематичних  експортно-імпортних угодах, і покупців.

У світовій торгівлі до факторів, під впливом яких складаються ринкові ціни, насамперед природно відноситься стан попиту та пропозиції.

 

Практично на ціну пропонованого  товару впливає:

• платоспроможний попит покупця даного товару, тобто попросту говорячи, наявність грошей;
• обсяг попиту - кількість товару, що здатний придбати покупець;
• корисність товару і його споживчі властивості.

На стороні пропозиції складові ціноутворюючі фактори:

• кількість товару, пропонованого продавцем на ринку;
• витрати виробництва і обігу при реалізації товару на ринку;
• ціни на ресурси чи на засоби виробництва, використовувані у виробництві відповідного товару.

Загальним фактором є замінність пропонованого до реалізації товару іншого, задовольняючого покупця. На рівень світових цін впливають валюта платежу, умови розрахунку і деякі  інші, як економічні, так і позаекономічні фактори.

Міжнародна (світова) ціна – це грошовий вираз інтернаціональної вартості виробництва.

У більш практичному плані  міжнародна ціна – це ціна, за якою здійснюються великі комерційні роздільні  експортно-імпортні операції з оплатою  у вільноконвертованій валюті.

 Ключовою особливістю  міжнародної ціни на відміну  від внутрішньої є множинність,  коли по одному й тому ж  товару можуть встановлюватися  різні ціни або ціна різного  рівня.

 

Множинність міжнародних  цін обумовлена наступними факторами:

• відмінностями торгової політики по відношенню як до конкретних ринків, так і до тих чи інших імпортерів;
• валютною державною та міждержавною політикою;
• політикою протекціонізму;
• відмінностями в методології та методиці розрахунку цін;
• іншими факторами.

 

Ціна комерційних угод

Ціна клірингових розрахунків

Ціна програм допомоги

Трансфертна ціна

За умовами розрахунку

Ціна

За характером реалізації

Оптова ціна

Роздрібна ціна

Експортні

Імпортні

Рис.2.1. Систематизація цін у міжнародній торгівлі

 

За повнотою урахування виітрат

Ціна споживання

Ціна нетто

Ціни фактичних угод

Довідкова ціна

За рівнем інформованості реалізації

За рівнезззЗмз222ЗХзззззллзщ7402 інформованості

Статистична ціна

Аукціонна ціна

Біржове котирування

Ціна, яка публікується

Ціни пропозицій крупних фірм

З наступною фіксацією

Рухома

Тверда

Контрактна ціна

За мірою фіксації

За напрямками товарних потоків

 

Виходячи з особливостей ціноутворення виділяють дві  групи цін:

- на продукцію обробної  промисловості;

- на сировину.

Ціни в МТ систематизуються за наступними ознаками:

За напрямком товарних потоків:

Експортна ціна – ціна за якою товар реалізується зарубіжному  контрагенту.

Імпортна ціна – ціна по якій товар купується у зарубіжного контрагента.

За умовами розрахунків:

Ціна комерційних угод - відображає інтернаціональну ціну виробництва при звичайному порядку здійснення угоди купівлі-продажу.

Ціна клірингових розрахунків  – ціна товару, в якій враховані  умови і особливості клірингу.

Кліринг – це система  безготівкових розрахунків за товари та послуги, заснована на заліку взаємних вимог та обов’язків.

Ціна програм допомоги – ціна товару, в якій враховані умови і особливості реалізації програм допомоги.

Трансфертна ціна – ціна товару, по якій здійснюються внутрікорпораційні операції. 
За повнотою врахування витрат:

Ціна нетто – чиста ціна товару на місці його купівлі-продажу.

Ціна споживання – сума затрат покупця, включаючи витрати на придбання та використання товару в нормативний строк.

За характером реалізації:

Оптова ціна – ціна товару при продажу його крупними партіями.

Роздрібна ціна – ціна товару при продажу його індивідуальному споживачу.

За мірою фіксації:

Контрактна ціна – ціна, яка встановлюється в контракті  і виражається у валюті країни експортера, імпортера або третьої  країни.

Тверда (firm, fixed price)– встановлюється в момент підписання контракту та не підлягає ніякому коригуванню впродовж терміну його дії. Тверда ціна використовується, в основному, при негайних поставках (від 1 до 14 днів), рідше при поставках на більш тривалі терміни. В контракті в цьому випадку робиться запис: “ціна тверда, зміні не підлягає”.

Рухома – фіксується в  момент укладання контракту і  може бути переглянута в подальшому, якщо ринкова ціна даного товару до моменту його поставки зміниться.

Змінна (sliding price) – ціна, що встановлюється в момент виконання контракту шляхом перегляду договірної ціни з урахуванням змін в виробництві, в період виконання тривалого термінового контракту (велике промислове обладнання, будівельні об’єкти, суднобудування і т. ін.).

З наступною фіксацією (price to be fixed) – ціна за якою в контракті обговорюються умови фіксації та принципи визначення її рівня.

Ціна, яка публікується –  ціна, яка повідомляється в спеціальних  та фірмових джерелах інформації. Вони, як правило, відображають рівень світових цін. До них відносяться:

 Довідкова ціна –  ціна товару у внутрішній оптовій  чи зовнішній торгівлі промислово  розвинутих країн, що опубліковується  в різних виданнях. Довідкові ціни грають роль відправного пункту, з якого починається процес узгодження ціни при укладанні угоди.

 Біржове котирування  – ціна товару, що являється  об’єктом біржової торгівлі.

 Аукціонна ціна –  ціна товару, що являється об’єктом  аукціонної торгівлі і відображає  реальні угоди.

 Статистична ціна –  середня експортна ціна, на основі  даних зовнішньоторговельної статистики  шляхом ділення вартості товару  на його кількість.

 Ціни фактичних угод  – ціни, що виражають окремі  фактичні комерційні операції.

 Ціни пропозицій крупних  фірм – початковий рівень ціни  товару, запропонований продавцем.

Довідкові ціни в більшості  випадків являють собою так звані  базисні ціни, тобто ціну товару визначеної кількості і якості в  тому чи іншому раніш визначеному  географічному базисному пункті. Базисні ціни встановлюються у відповідності з так званими базисними умовами постачання.

При роботі з цінами ринку, у тому числі зовнішньоторговельними, варто враховувати розходження  в них з урахуванням позицій  окремих сторін і ринкової ситуації.

По-перше, існують поняття "ціни продавця", тобто пропоновані  продавцем, а виходить, відносно більш  високі, і "ціни покупця", тобто  прийнятна для покупця, а виходить, відносно більш низькі.

По-друге, у залежності від  ринкової кон'юнктури, "ринок продавця", на якому через перевагу попиту комерційні показники і ціни диктує продавець  і "ринок покупця", на якому  через перевагу пропозиції панує  покупець і ситуація в частині  цін протилежна. Але ця ринкова  ситуація увесь час змінюється, що знаходить висвітлення в цінах. Це значить, що вона повинна бути предметом постійного спостереження і вивчення. У противному випадку у визначенні цін можливі дуже серйозні помилки [4. С.231].

При аналізі цін варто  враховувати і рух економічного циклу, що в сфері міжнародних  економічних відносин має визначену  специфіку. Так, у стадії депресії, ціни як правило, не підвищуються. І навпаки, у стадії підйому в зв'язку з  перевищенням попиту над пропозиціями ціни зростають. Необхідно відзначити, що в залежності від виду товарів  і товарних груп динаміка зміни цін  відрізняється. Так, при зміні кон'юнктури  найбільше різко і швидко міняються  ціни практично на усі види сировини, повільніша реакція виробників і  постачальників напівфабрикатів, ще слабкіша "реакція цін" на продукцію  машинобудівного комплексу.

 

2.2 Цінові стратегії на зовнішньому ринку

Визначення  попиту

Аналіз витрат

Аналіз цін  конкурентів

Вибір методу ціноутворення

Встановлення  остаточної ціни

Як будь-який керований  процес, формування цін слід починати з вибору цілі ціноутворення. Мета будь-якої фірми найчастіше пов'язана із забезпеченням  рентабельності та отриманням найбільшої маси прибутку (рис.2.2).

 

Рис.2.2 Алгоритм розрахунку базисної ціни

 

Ця широка мета може бути досягнута різними способами. Важливо, щоб рішення по цінах вказувалися  із загальною метою фірми і  відображали її. Тому в інтересах  фірми встановити стратегічні пріоритети у формуванні цін.

Сучасна практика великих  компаній, що здійснюють продаж величезних обсягів продукції на зовнішньому  ринку, свідчить про використання ними у своєму господарському житті чотирьох основних стратегій. Це:

• орієнтація на низькі витрати;
• унікальність характеристик товарів, що виробляються;
• змішана стратегія (об'єднання двох підходів);
• стратегія пристосувань до цінової стратегії сильної в іноваційному плані фірми [5. С.213].

Процес визначення ціни товару на першому eтaпi включає порівняння заданих характеристик (якість товару, час доставки споживачу, функціонування ринкової мережі, темпи оновлення, якість навчання споживачів, післяпродажне  обслуговування) з кращими та гіршими  галузевими показниками, враховуючи думку  потенційних споживачів. Ця операція проводиться у відділі маркетингу фірми за певною схемою (табл.2.1).

Таблиця 2.1.

Порівняння галузевих  показників при визначенні ціни товару

Характеристики	Кращі галузеві показники	Гірші галузеві показники
Якість	Вихід браку 1%	Вихід браку 10%
Функціонування збутової мережі	Протягом першого тижня	Потягом двох тижнів
Навчання персоналу	На першу вимогу споживача	У момент купівлі
Споживачів
Післяпродажне обслуговування.	На місці у споживача	На фірмі
Темпи оновлення продукції	Високі витрати на НДО Р	Низькі витрати на НДО Р