Розвиток творчих здыбностей

Автор: Пользователь скрыл имя, 02 Апреля 2013 в 18:08, курсовая работа

Описание работы

Мета дослідження
полягає в тому, щоб на основі аналізу теоретичного матеріалу з даної проблеми та практичного вирішення її в школі показати істотний вплив проблемного навчання на підвищення знань дітей молодшого шкільного віку.
Методи дослідження:
пошукові, дослідницькі
Завдання:
Розкрити сутність технологій проблемного навчання;
Проаналізувати види проблемного навчання;
Розкрити вимоги проблемних завдань та методи використання;
Розробити елементи проблемного навчання на уроках та позаурочний час у початковій школі.

Содержание

Вступ
1. Проблемне навчання – один із ефективних методів пошукової пізнавальної діяльності молодших школярів.
1.1 Теоретико – методологічні засади проблемного навчання.
1.2 Вікові та індивідуальні особливості прояву пізнавальної активності молодших школярів.
1.3 Класифікація методів проблемного навчання молодших школярів.
1.4 Теоретичне обґрунтування творчих здібностей школярів.
1.5 Розвиток творчих здібностей учнів на уроках і в позаурочний клас.
2. Практичні дослідження розвитку творчих здібностей учнів.
2.1 Тест «Здібності учня»
2.2 Методика « Що вас цікавить?»
2.3 Методика «Діагностика спеціальних здібностей»
Висновки
Список використаної літератури
Додатки

Работа содержит 1 файл

Зміст.docx

— 130.06 Кб (Скачать)

 

Висновки

Проведені мною дослідження, отимані результати підтвердили гіпотезу і стали основою для формування висновків і рекомендацій. Проблемна ситуація - системоутворюючий обв'язковий компонент навчального пізнання. Основним його призначенням є породження продуктивних творчих процесів мислення учнів, стимулювання їх інтелектуального та особистого розвитку. Головне, що має знаходитись в центрі уваги вчителя - це зміст і спрямованість пошукової, пізнавальної діяльності учнів на тому чи іншому етапі функціонування навчальної проблемної ситуації, а не власне ситуації й навіть не факт її постановки чи розв'язання на уроці.

Таким чином, розгляд психолого-педагогічних умов розвитку пошуково-пізнавальної активності при особистісно-розвивальному навчанні дає можливість зробити такі висновки:

1. Унiверсальним дидактичним  засобом оптимiзацiї пошукової  пiзнавальної активностi школярiв  є навчальна проблемна ситуацiя,  умiле керiвництво функцiонуванням  якої спричинює розвиток внутрiшнiх  проблемних ситуацiй кожного учня, психологiчно доповнюючи вияв його розумових та особистiстних можливостей у процесi безперервної розвивальної взаємодiї з учителем. Оптимальнiсть педагогiчного керiвництва визначається використанням взаємодоповнюючих опосередкованих, непрямих засобiв впливу (навiдне запитання, натяк, багатозначна пауза) i прямих, безпосереднiх (вказiвки, поради, рекомендацiї), оперативного i вiддаленого реагування педагога на учнiвську активнiсть, а також як чiтка диференцiацiя допомоги окремому школяреві в конкретнiй навчальнiй проблемнiй ситуацiї.

2. Вiкова динамiка розвитку пошукової пiзнавальної активностi характеризується нерiвномiрнiстю, коли вiдносна постiйнiсть цiєї активностi протягом тривалого часу (1-3 роки) чергується з iсторичним зростанням i обсягу та iнтенсивностi в сензитивнi перiоди психiчного розвитку школярiв. У зв’язку з цим виділяють чотири етапи розвитку свідомості iндивiда, для кожного з яких високорозвивальними є: очевиднi (молодші школярі), напiвочевиднi (пiдлiтки) i неочевиднi (юнаки i дiвчата) навчальнi проблемнi ситуацiї.

3. В iндивiдуальному планi спрямування змiст i рiвень пошукової пiзнавальної активностi залежить вiд розумових здiбностей та особистiстних рис школяра, домiнуючого у нього типу мотивацiї i переважання iмпульсивного чи рефлексивного реагування на новизну, вiд ступеня вольвої поведiнки i спроможностi протистояти стресогенним ситуацiям та вiд конкретного перебiгу розвивальної взаємодiї, яка по-рiзному розгортається в груповiй i колективнiй роботi.

4. Педагогiчне керiвництво пошуковою пiзнавальною активнiстю школярiв безпосередньо пов'язане з повноцiнним (чотириетапним) функцiонуванням навчальної проблемної ситуацiї у класi, яка спричинює функцiонування внутрiшнiх проблемних ситуацiй учнiв i тому забезпечує максимально повну реалiзацiю розумового потенцiалу кожного за конкретних обставин навчання.

5. За найкращих дидактичних  умов педагогiчне керiвництво пошуковю пiзнавальною активнiстю школярiв оптимiзує процеси функцiонування i розвитку навчальної проблемностi. Важливу роль тут вiдiграє проблемно-пошуковий дiалог, у якому зовнiшнiй бiк активностi доповнює внутрiшнiй i навпаки, найповнiше моделюється ситуацiя наукового пошуку i забезпечується нормотворчий рiвень безпосередньої практики духовного спiлкування.

6. Усi чотири рiвнi пошукової пiзнавальної активностi вирiшують важливi завдання шкiльної освiти, тому за особистісно-розвивального навчання мають мiсце гармонiйнi взаємини мiж учителем та учнями, що рiвноцiнно мобiлiзує i системно збагачує наявний розумовий потенцiал.

Рівень організації пошукової діяльності школярів є суттєвим критерієм стилю роботи вчителя початкових класів. Їх потрібно організовувати під час усної лічби, складання і розв'язування математичних задач. Вирішуючи проблемні завдання, учні активно мислять, успішно долають пізнавальні труднощі. У процесі пізнавального пошуку в учнів розширюються знання, вдосконалюються вміння виробляється інтерес до навчання. Основний шлях включення учнів у творчу навчальну працю проходить через застосування проблемних ситуацій, причому зростаючої трудності, масштабності і діалогічності. Це є водночас і реальним способом оптимізації навчально-виховного процесу в комплексі його основних функцій: освітній, розвиваючій, виховуючій, які в цьому разі не роздільно поєднуються між собою.

Отже, навчальні проблемні  ситуації оптимізують розвиток розумових  здібностей особистості учня, якщо їх проектування й реалізація відповідає таким вимогам:

- проблемні ситуації базуються  на системі джерел проблемності (невизначеність: інтелектуальна трудність,  суперечність), яква логічно випливає  із змісту освіти й відповідає  закономірностям розвитку мислення  школярів;

- змістовний бік проблемних  ситуацій з навчальної теми  охоплює всю наявну структуру  наукових знань в їх взаємозв'язку  й комплексно розв'язує навчально-виховні  цілі предмета;

- функціонування будь-якої внутрішньої проблемної ситуації характеризується психологічною повноцінністю, тобто включає чотири етапи прояву навчальної проблемності - виникнення, становлення, розв'язування і зняття, центральною ланкою яких є творчі процеси мислення учня. Кожна наступна проблемна ситуація спричиняє також зростання рівня функціонування основних форм проблемності - проблеми, задачі, запитання, забезпечує їх формування і злиття в діалектичні єдності і взаємодоповненості .

Отже, на підвищення ефективності навчання суттєво впливає оптимальне використання стимулюючого впливу проблемних ситуацій на розвиток розумової активності учнів. Його успішна реалізація в практиці школи безпосередньо пов'язана із здійсненням педагогічно-доцільного керівництва учнівським пізнанням: збільшення позитивної і зменшення негативної дії проблемних ситуацій у навчальній діяльності учнів досягається завдяки різнобічному врахуванню залежностей, що існують між компонентами проблемної ситуації та провідними характеристиками в розвитку учня як особистості.

Різний рівень трудності проблемної ситуації по різному впливає не тільки на розвиток мислення, а й на мотиваційно-вольову сферу учня. Ефективність розумової діяльності залежить від міри пошукової активності учня, що сприяє усвідомленню суперечностей і з'ясування умов їх успішного розв'язання.

При достатньо високій  мірі трудності проблемних завдань негативному впливу проблемних ситуацій на розумовий розвиток учня можна запобігти не тільки організацією активної взаємодії вчителя з учнем (тобто забезпечення регулюючої функції проблемної ситуації), а й здійсненням педагогічно правильного керівництва навчальною діяльністю учнів, тобто через повне відображення в навчальному процесі спрямовуючої функції проблемної ситуації.

 

 

Список використаної літератури

1. Бабанский Ю.К. Проблемное  обучение как средство повишения  ефективности учения школьников.- Пособие.- Ростов-на-Д., 1970.- 32с.

2. Баранов В.А. Построение  проблемного метода обучения // Програм-мированое  обучение: Респ. межвед. научн. сб.- Вып.23.- К., 1986.- С.58-61.

3. Бондар В.И. Суб'єкт,  об'єкт і предмет дослідження в експеремен-тальній педагогіці.- К., 1996.- С.19-22.

4. Буряк В.К. Самостоятельная  работа учащихся. М., 1984.- С.40-45.

5. Брушлинский А.Н. Психология  мишления и проблемного обучения.- М., 1983.- 93с.

6. Векслер С.И. Где ошибка? Как ее преодолеть?: /О пробл. обучении/.- учит.газ.- 1982.- 7 авг.

7. Гаврилюк В.В. Формирование  познавательной деятельности школьников  и студентов.- Тюмень, 1982.- С.42-56.

8. Геращенко И.Т. Роль  принципов диалектики в дидактике.- Ростов-н/Д, 1992.- С.154-215.

9. Гласс Дж., Стенли Дж. Статистические методы в педагогике и психологии.- М., 1976.- 450с.

10. Гончаренко И.Г. Роль  принципов диалектики в дидактике.  Методические характеристики пед.исселодования // Вісник АПНУ - 1993.- N 1.- С.11-23.//

11. Грабарь М.И., Краснянский  К.А. Применение математической  статистики в пед.исследованиях.- М, 1977.- 136с.

12. Дорно И.В. Проблемное  обучение в школе: Учебн.-метод. пособие.- М.: "Просвещение", 1984.- 31с.

13. Дункер К. Психология  продуктивного мишления.- М., 1965.- С.86-234.

14. Занков Л.В. Проблемное  обучение и его особенностви.- Л., 1978.- 124с.

15. Ильницкая И.А. Проблемние  ситуации и пути их создания  на уроке.-М., 1985.- С.29-37.

16. Ильницкая И.А. Проблемние  ситуции как средство активизации  мислительной деятельности учащихся  на уроке.-Пермь: ТПИ.- 1983.- 76с.

17. Кудрявцев В.Т. Проблемное  обучение: истоки, сущности, переспективы.- М.: "Знание", 1991.- 79 (1) с.

18. Кудрявцев В.Т. Психология  технического мышления.- М., 1981, - 200с.

19. Лозова В.І. Пізнавальна діяльність школярів.- Харків.- 1990.- С.57-64.

20. Максимова В.Н. Пізнавальна діяльність школярів. Проблемний під-хід до навчання в школі.- Л., 1973.- 73с.

21. Махмутов М.И. Принципы  проблемноссти в обучении // Вопросы  психологии.- 1984.- N5.- С.30-36.

22. Махмутов М.И. Организация  проблемного обучения в школе.  Книга для учителя.- М., 1977.- 240с.

23. Махмутов М.И. Проблемное  обучение: основные вопросы теории.- М., 1975.- 67с.

24. Махмутов М.И. Проблемное  обучение.- М., 1975.- 240с.

25. Матюшкин А.М. Проблемные  ситуации в мышлении и обучении.- М., 1975.- 240с.

26. Момот Л.Л. Проблемно-пошукові  методи навчання в школі.- К., 1984.- 63с.

27. Мочалова Н.М. Методы  проблемного обучения и границы  их применения.- Казань, 1979.- 158с.

28. Моносзон Е.И. Методология  пед. исследований // Введение в  на- учное исследование по педагогике/ под ред. Журавлева В.И.- М., 1988.- С.17-20.

29. Никольский А. Свободе  учится с детства// Дет.лит.- 1990.- N7.- С.13-16.

30. Оконь В. Основы проблемного  обучения.- М., 1968.- С.204-208.

31. Оконь В. Введение  в общую дидактику.- М., 1990.- С.218-237.

32. Рапацевич Е. Учить  творчеству в труде. // Нар.обр.- 1986.- N4.- С.58-60.

33. Руденко В.А. Пошукова  діяльність учнів у розв'язанні проблемних завдань.- М., 1983.- 81с.

34. Рубинштейн Е.Л. О  мышлении и путях его исследования.- М.- 1958.- 121с.

35. Савченко О.Я. Академія  пед. наук звітує .// Інф. бюлетень АПНУ.- Вип.1, 1994.- С.2-4.

36. Скалкова Я. От теории  к практике обучения в СОШ.- М 1983.- С.56-58.

37. Скаткин М.Н. Методология  и методика пед. исследований.- М., 1986.- С.74-83.

38. Сухомлинський В.О. Проблеми  виховання всебічно розвиненої  людини / Вибр. тв.: т.5.- С.89.

39. Фридман Л.М., Кулагина  И.Ю. Проблемное обучение // Психологический  справочник учителя.- М., 1991.- С.224-247.

40. Фурман А.В. Методика  застосування проблемних ситуацій  на уроці // Проблемні ситуації  в навчанні.- К., 1991.- С.67-152.

41. Фурман А.В. Применение  проблемной ситуации на уроке  // Сов. педагогика.- 1987.- N3.- С.49-52.

42. Фурман А.В. Роль і  функції проблемної ситуації  в навчанні //Психологія: Респ. наук. метод. зб.- Вип. 27.- С.40-52.

43. Фурман А.В. Проблемна  ситуація в пізнавальній діяльності школярів.- Рад.шка.- 1985.- N8.- С.28-34.

44. Фурман А.В. Проблемні  ситуації в навчанні: Книга для  вчителя.- К., 1991- 191с.

45. Ярославський М.І., Верхова  А.П. Про виховання навчальних  проблем-завдань // Рад.шк.- 1988.- С.18-23.

46. Основні напрями наукових  досліджень з педагогіки і психології // Педагогіка і психологія.- 1994.- N1.- С.5-33.

47. Питання проблемного  навчання.- К., 1978.- С.3-18.

48. Обучение и развитие.- М., 1975.- 40с.

51. Закон України «Про  освіту».- К., 1991.

52. Державна національна  програма «Освіта» (Україна XXІ  ст.).- С. 3.

 

 

Додатки

Додаток 1.

Урок-програма.

 

 

 

Тема уроку: О.С.Пушкін «Пісня про віщого Олега»

«Я - режисер»Інструкція. Ви знімаєте фільм за мотивами «Пісні...». Вам, як режисеру, треба підібрати акторів для фільму. Напишіть, з якими зовнішніми даними(зріст,статура, обличчя) ви б узяли акторів на ці ролі. Під час проб, які б костюми запропонували».

Додатково:

1). Якщо ви швидко впорались  із завдання, опишіть місцевість, яку б ви обрали для зйомок  фільму.

2). Можливо, ви зможете  ввести у твір нових героїв?

«Я - лінгвіст»

Інструкція. Напишіть визначення пропонованих слів, користуючись тлумачним  словником. Аркуші з поясненнями  слів прикріпіть до дошки.

«Я - поет»

Інструкція. Напишіть віршований (2-4 рядки) відгук на «Пісню...». Використайте опорні слова: Олег - войовник, князь, чарівник, старець, броня, товариш, гадюка тощо. Якщо у вас виникли труднощі, не зневіряйтесь, напишіть у прозовій формі, хто з героїв уособлює владу, хто - мудрість. Чому?

«Я - художник»

Інструкція. Намалюйте ілюстрації до будь-яких цитат з твору. (Учні не просто малюють ілюстрації до твору, а створюють діафільм, озвучуючи його).

Тема уроку: Оскар Уайльд «Портрет Доріана Грея»

1. «Я і слово» (розкрити  зміст слів: «краса», «мораль», «естетизм», «гедонізм»).

2. «Я і думка» (пояснити  життєві позиції лорда Генрі,  Безіла Голуорда, Д. Грея).

3. «Я і портрет» (відобразити  зміни портрету, створити універсальний  портрет Д. Грея).

4. «Я і Д. Грей» (дати  поради Д. Грею).

В кінці уроку діти дають відповідь на проблемне питання: «Чому пошук краси не приніс щастя Д. Грею?»

Отже, якщо вчитель творчо підійде до організації роботи, чітко складе інструкції, створить творчу атмосферу, ситуацію успіху - то результатом стане краще розуміння художнього твору, його аналіз, побудова власних інтерпретацій, розвиток творчих здібностей.

Роботу з розвитку творчих  здібностей учнів продовжую і  в позакласних заходах.

Накопивши деякий досвід роботи з розвитку творчих здібностей учнів, можу дати деякі поради вчителям, які  тільки-но починають цю роботу.

Поради вчителям. Основні вимоги до уроку з розвитку творчих здібностей учнів:

використання різноманітних форм та методів організації навчальної діяльності для актуалізації суб'єктивного досвіду учнів;

створення атмосфери, що сприяє зацікавленості кожного учня в роботі класу;

стимулювання учнів до розмірковування, використання різних способів виконання завдань без страху помилитися, дати неправильну відповідь;

використання в процесі  роботи дидактичного матеріалу, що дозволяє учню обирати найбільш прийнятні для нього вид і форму навчального матеріалу;

оцінювання діяльності учня не тільки за кінцевим результатом, але й за процесом його досягнення;

заохочення намагання  учня знаходити власні способи виконання  завдань, аналізувати способи роботи інших учнів у процесі уроку;

Информация о работе Розвиток творчих здыбностей