Розвиток творчих здыбностей

 

Висновки

Проведені мною дослідження, отимані результати підтвердили гіпотезу і стали основою для формування висновків і рекомендацій. Проблемна ситуація - системоутворюючий обв'язковий компонент навчального пізнання. Основним його призначенням є породження продуктивних творчих процесів мислення учнів, стимулювання їх інтелектуального та особистого розвитку. Головне, що має знаходитись в центрі уваги вчителя - це зміст і спрямованість пошукової, пізнавальної діяльності учнів на тому чи іншому етапі функціонування навчальної проблемної ситуації, а не власне ситуації й навіть не факт її постановки чи розв'язання на уроці.

Таким чином, розгляд психолого-педагогічних умов розвитку пошуково-пізнавальної активності при особистісно-розвивальному навчанні дає можливість зробити такі висновки:

1. Унiверсальним дидактичним  засобом оптимiзацiї пошукової  пiзнавальної активностi школярiв  є навчальна проблемна ситуацiя,  умiле керiвництво функцiонуванням  якої спричинює розвиток внутрiшнiх  проблемних ситуацiй кожного учня, психологiчно доповнюючи вияв його розумових та особистiстних можливостей у процесi безперервної розвивальної взаємодiї з учителем. Оптимальнiсть педагогiчного керiвництва визначається використанням взаємодоповнюючих опосередкованих, непрямих засобiв впливу (навiдне запитання, натяк, багатозначна пауза) i прямих, безпосереднiх (вказiвки, поради, рекомендацiї), оперативного i вiддаленого реагування педагога на учнiвську активнiсть, а також як чiтка диференцiацiя допомоги окремому школяреві в конкретнiй навчальнiй проблемнiй ситуацiї.

2. Вiкова динамiка розвитку пошукової пiзнавальної активностi характеризується нерiвномiрнiстю, коли вiдносна постiйнiсть цiєї активностi протягом тривалого часу (1-3 роки) чергується з iсторичним зростанням i обсягу та iнтенсивностi в сензитивнi перiоди психiчного розвитку школярiв. У зв’язку з цим виділяють чотири етапи розвитку свідомості iндивiда, для кожного з яких високорозвивальними є: очевиднi (молодші школярі), напiвочевиднi (пiдлiтки) i неочевиднi (юнаки i дiвчата) навчальнi проблемнi ситуацiї.

3. В iндивiдуальному планi спрямування змiст i рiвень пошукової пiзнавальної активностi залежить вiд розумових здiбностей та особистiстних рис школяра, домiнуючого у нього типу мотивацiї i переважання iмпульсивного чи рефлексивного реагування на новизну, вiд ступеня вольвої поведiнки i спроможностi протистояти стресогенним ситуацiям та вiд конкретного перебiгу розвивальної взаємодiї, яка по-рiзному розгортається в груповiй i колективнiй роботi.

4. Педагогiчне керiвництво пошуковою пiзнавальною активнiстю школярiв безпосередньо пов'язане з повноцiнним (чотириетапним) функцiонуванням навчальної проблемної ситуацiї у класi, яка спричинює функцiонування внутрiшнiх проблемних ситуацiй учнiв i тому забезпечує максимально повну реалiзацiю розумового потенцiалу кожного за конкретних обставин навчання.

5. За найкращих дидактичних  умов педагогiчне керiвництво пошуковю пiзнавальною активнiстю школярiв оптимiзує процеси функцiонування i розвитку навчальної проблемностi. Важливу роль тут вiдiграє проблемно-пошуковий дiалог, у якому зовнiшнiй бiк активностi доповнює внутрiшнiй i навпаки, найповнiше моделюється ситуацiя наукового пошуку i забезпечується нормотворчий рiвень безпосередньої практики духовного спiлкування.

6. Усi чотири рiвнi пошукової пiзнавальної активностi вирiшують важливi завдання шкiльної освiти, тому за особистісно-розвивального навчання мають мiсце гармонiйнi взаємини мiж учителем та учнями, що рiвноцiнно мобiлiзує i системно збагачує наявний розумовий потенцiал.

Рівень організації пошукової діяльності школярів є суттєвим критерієм стилю роботи вчителя початкових класів. Їх потрібно організовувати під час усної лічби, складання і розв'язування математичних задач. Вирішуючи проблемні завдання, учні активно мислять, успішно долають пізнавальні труднощі. У процесі пізнавального пошуку в учнів розширюються знання, вдосконалюються вміння виробляється інтерес до навчання. Основний шлях включення учнів у творчу навчальну працю проходить через застосування проблемних ситуацій, причому зростаючої трудності, масштабності і діалогічності. Це є водночас і реальним способом оптимізації навчально-виховного процесу в комплексі його основних функцій: освітній, розвиваючій, виховуючій, які в цьому разі не роздільно поєднуються між собою.

Отже, навчальні проблемні  ситуації оптимізують розвиток розумових  здібностей особистості учня, якщо їх проектування й реалізація відповідає таким вимогам:

- проблемні ситуації базуються  на системі джерел проблемності (невизначеність: інтелектуальна трудність,  суперечність), яква логічно випливає  із змісту освіти й відповідає  закономірностям розвитку мислення  школярів;

- змістовний бік проблемних  ситуацій з навчальної теми  охоплює всю наявну структуру  наукових знань в їх взаємозв'язку  й комплексно розв'язує навчально-виховні  цілі предмета;

- функціонування будь-якої внутрішньої проблемної ситуації характеризується психологічною повноцінністю, тобто включає чотири етапи прояву навчальної проблемності - виникнення, становлення, розв'язування і зняття, центральною ланкою яких є творчі процеси мислення учня. Кожна наступна проблемна ситуація спричиняє також зростання рівня функціонування основних форм проблемності - проблеми, задачі, запитання, забезпечує їх формування і злиття в діалектичні єдності і взаємодоповненості .

Отже, на підвищення ефективності навчання суттєво впливає оптимальне використання стимулюючого впливу проблемних ситуацій на розвиток розумової активності учнів. Його успішна реалізація в практиці школи безпосередньо пов'язана із здійсненням педагогічно-доцільного керівництва учнівським пізнанням: збільшення позитивної і зменшення негативної дії проблемних ситуацій у навчальній діяльності учнів досягається завдяки різнобічному врахуванню залежностей, що існують між компонентами проблемної ситуації та провідними характеристиками в розвитку учня як особистості.

Різний рівень трудності проблемної ситуації по різному впливає не тільки на розвиток мислення, а й на мотиваційно-вольову сферу учня. Ефективність розумової діяльності залежить від міри пошукової активності учня, що сприяє усвідомленню суперечностей і з'ясування умов їх успішного розв'язання.

При достатньо високій  мірі трудності проблемних завдань негативному впливу проблемних ситуацій на розумовий розвиток учня можна запобігти не тільки організацією активної взаємодії вчителя з учнем (тобто забезпечення регулюючої функції проблемної ситуації), а й здійсненням педагогічно правильного керівництва навчальною діяльністю учнів, тобто через повне відображення в навчальному процесі спрямовуючої функції проблемної ситуації.

 

 

Список використаної літератури

1. Бабанский Ю.К. Проблемное  обучение как средство повишения  ефективности учения школьников.- Пособие.- Ростов-на-Д., 1970.- 32с.

2. Баранов В.А. Построение  проблемного метода обучения // Програм-мированое  обучение: Респ. межвед. научн. сб.- Вып.23.- К., 1986.- С.58-61.

3. Бондар В.И. Суб'єкт,  об'єкт і предмет дослідження в експеремен-тальній педагогіці.- К., 1996.- С.19-22.

4. Буряк В.К. Самостоятельная  работа учащихся. М., 1984.- С.40-45.

5. Брушлинский А.Н. Психология  мишления и проблемного обучения.- М., 1983.- 93с.

6. Векслер С.И. Где ошибка? Как ее преодолеть?: /О пробл. обучении/.- учит.газ.- 1982.- 7 авг.

7. Гаврилюк В.В. Формирование  познавательной деятельности школьников  и студентов.- Тюмень, 1982.- С.42-56.

8. Геращенко И.Т. Роль  принципов диалектики в дидактике.- Ростов-н/Д, 1992.- С.154-215.

9. Гласс Дж., Стенли Дж. Статистические методы в педагогике и психологии.- М., 1976.- 450с.

10. Гончаренко И.Г. Роль  принципов диалектики в дидактике.  Методические характеристики пед.исселодования // Вісник АПНУ - 1993.- N 1.- С.11-23.//

11. Грабарь М.И., Краснянский  К.А. Применение математической  статистики в пед.исследованиях.- М, 1977.- 136с.

12. Дорно И.В. Проблемное  обучение в школе: Учебн.-метод. пособие.- М.: "Просвещение", 1984.- 31с.

13. Дункер К. Психология  продуктивного мишления.- М., 1965.- С.86-234.

14. Занков Л.В. Проблемное  обучение и его особенностви.- Л., 1978.- 124с.

15. Ильницкая И.А. Проблемние  ситуации и пути их создания  на уроке.-М., 1985.- С.29-37.

16. Ильницкая И.А. Проблемние  ситуции как средство активизации  мислительной деятельности учащихся  на уроке.-Пермь: ТПИ.- 1983.- 76с.

17. Кудрявцев В.Т. Проблемное  обучение: истоки, сущности, переспективы.- М.: "Знание", 1991.- 79 (1) с.

18. Кудрявцев В.Т. Психология  технического мышления.- М., 1981, - 200с.

19. Лозова В.І. Пізнавальна діяльність школярів.- Харків.- 1990.- С.57-64.

20. Максимова В.Н. Пізнавальна діяльність школярів. Проблемний під-хід до навчання в школі.- Л., 1973.- 73с.

21. Махмутов М.И. Принципы  проблемноссти в обучении // Вопросы  психологии.- 1984.- N5.- С.30-36.

22. Махмутов М.И. Организация  проблемного обучения в школе.  Книга для учителя.- М., 1977.- 240с.

23. Махмутов М.И. Проблемное  обучение: основные вопросы теории.- М., 1975.- 67с.

24. Махмутов М.И. Проблемное  обучение.- М., 1975.- 240с.

25. Матюшкин А.М. Проблемные  ситуации в мышлении и обучении.- М., 1975.- 240с.

26. Момот Л.Л. Проблемно-пошукові  методи навчання в школі.- К., 1984.- 63с.

27. Мочалова Н.М. Методы  проблемного обучения и границы  их применения.- Казань, 1979.- 158с.

28. Моносзон Е.И. Методология  пед. исследований // Введение в  на- учное исследование по педагогике/ под ред. Журавлева В.И.- М., 1988.- С.17-20.

29. Никольский А. Свободе  учится с детства// Дет.лит.- 1990.- N7.- С.13-16.

30. Оконь В. Основы проблемного  обучения.- М., 1968.- С.204-208.

31. Оконь В. Введение  в общую дидактику.- М., 1990.- С.218-237.

32. Рапацевич Е. Учить  творчеству в труде. // Нар.обр.- 1986.- N4.- С.58-60.

33. Руденко В.А. Пошукова  діяльність учнів у розв'язанні проблемних завдань.- М., 1983.- 81с.

34. Рубинштейн Е.Л. О  мышлении и путях его исследования.- М.- 1958.- 121с.

35. Савченко О.Я. Академія  пед. наук звітує .// Інф. бюлетень АПНУ.- Вип.1, 1994.- С.2-4.

36. Скалкова Я. От теории  к практике обучения в СОШ.- М 1983.- С.56-58.

37. Скаткин М.Н. Методология  и методика пед. исследований.- М., 1986.- С.74-83.

38. Сухомлинський В.О. Проблеми  виховання всебічно розвиненої  людини / Вибр. тв.: т.5.- С.89.

39. Фридман Л.М., Кулагина  И.Ю. Проблемное обучение // Психологический  справочник учителя.- М., 1991.- С.224-247.

40. Фурман А.В. Методика  застосування проблемних ситуацій  на уроці // Проблемні ситуації  в навчанні.- К., 1991.- С.67-152.

41. Фурман А.В. Применение  проблемной ситуации на уроке  // Сов. педагогика.- 1987.- N3.- С.49-52.

42. Фурман А.В. Роль і  функції проблемної ситуації  в навчанні //Психологія: Респ. наук. метод. зб.- Вип. 27.- С.40-52.

43. Фурман А.В. Проблемна  ситуація в пізнавальній діяльності школярів.- Рад.шка.- 1985.- N8.- С.28-34.

44. Фурман А.В. Проблемні  ситуації в навчанні: Книга для  вчителя.- К., 1991- 191с.

45. Ярославський М.І., Верхова  А.П. Про виховання навчальних  проблем-завдань // Рад.шк.- 1988.- С.18-23.

46. Основні напрями наукових  досліджень з педагогіки і психології // Педагогіка і психологія.- 1994.- N1.- С.5-33.

47. Питання проблемного  навчання.- К., 1978.- С.3-18.

48. Обучение и развитие.- М., 1975.- 40с.

51. Закон України «Про  освіту».- К., 1991.

52. Державна національна  програма «Освіта» (Україна XXІ  ст.).- С. 3.

 

 

Додатки

Додаток 1.

Урок-програма.

 

 

 

Тема уроку: О.С.Пушкін «Пісня про віщого Олега»

«Я - режисер»Інструкція. Ви знімаєте фільм за мотивами «Пісні...». Вам, як режисеру, треба підібрати акторів для фільму. Напишіть, з якими зовнішніми даними(зріст,статура, обличчя) ви б узяли акторів на ці ролі. Під час проб, які б костюми запропонували».

Додатково:

1). Якщо ви швидко впорались  із завдання, опишіть місцевість, яку б ви обрали для зйомок  фільму.

2). Можливо, ви зможете  ввести у твір нових героїв?

«Я - лінгвіст»

Інструкція. Напишіть визначення пропонованих слів, користуючись тлумачним  словником. Аркуші з поясненнями  слів прикріпіть до дошки.

«Я - поет»

Інструкція. Напишіть віршований (2-4 рядки) відгук на «Пісню...». Використайте опорні слова: Олег - войовник, князь, чарівник, старець, броня, товариш, гадюка тощо. Якщо у вас виникли труднощі, не зневіряйтесь, напишіть у прозовій формі, хто з героїв уособлює владу, хто - мудрість. Чому?

«Я - художник»

Інструкція. Намалюйте ілюстрації до будь-яких цитат з твору. (Учні не просто малюють ілюстрації до твору, а створюють діафільм, озвучуючи його).

Тема уроку: Оскар Уайльд «Портрет Доріана Грея»

1. «Я і слово» (розкрити  зміст слів: «краса», «мораль», «естетизм», «гедонізм»).

2. «Я і думка» (пояснити  життєві позиції лорда Генрі,  Безіла Голуорда, Д. Грея).

3. «Я і портрет» (відобразити  зміни портрету, створити універсальний  портрет Д. Грея).

4. «Я і Д. Грей» (дати  поради Д. Грею).

В кінці уроку діти дають відповідь на проблемне питання: «Чому пошук краси не приніс щастя Д. Грею?»

Отже, якщо вчитель творчо підійде до організації роботи, чітко складе інструкції, створить творчу атмосферу, ситуацію успіху - то результатом стане краще розуміння художнього твору, його аналіз, побудова власних інтерпретацій, розвиток творчих здібностей.

Роботу з розвитку творчих  здібностей учнів продовжую і  в позакласних заходах.

Накопивши деякий досвід роботи з розвитку творчих здібностей учнів, можу дати деякі поради вчителям, які  тільки-но починають цю роботу.

Поради вчителям. Основні вимоги до уроку з розвитку творчих здібностей учнів:

використання різноманітних форм та методів організації навчальної діяльності для актуалізації суб'єктивного досвіду учнів;

створення атмосфери, що сприяє зацікавленості кожного учня в роботі класу;

стимулювання учнів до розмірковування, використання різних способів виконання завдань без страху помилитися, дати неправильну відповідь;

використання в процесі  роботи дидактичного матеріалу, що дозволяє учню обирати найбільш прийнятні для нього вид і форму навчального матеріалу;

оцінювання діяльності учня не тільки за кінцевим результатом, але й за процесом його досягнення;

заохочення намагання  учня знаходити власні способи виконання  завдань, аналізувати способи роботи інших учнів у процесі уроку;