Розвиток творчих здыбностей

Технологія сприяння формуванню творчої особистості:

• технологія проектування;
• технологія формування продуктивної пізнавальної атмосфери;
• технологія використання на уроці навчальних і навчально - творчих завдань;
• технологія створення психологічних умов підготовки школярів до творчої діяльності;
• технологія навчально - виховного процесу як моделювання його змісту, форм, методів відповідно до поставленої мети.

Технологія формування продуктивної пізнавальної атмосфери основана на творчій діяльності, яка починається з проблеми або запитання, з подиву, здивування, із суперечності. Основою творчості є пошукова активність, що сприяє саморозвитку і самовдосконаленню дитини. Коли першокласник приходить до школи, в нього сяють очі, виникає безліч запитань. Наше покликання, як учителя, бачу в тому, щоб вогник в очах та інтерес до знань не згасав, а навпаки посилювався.

Практика показує, що більш продуктивними, міцними, усвідомленими стають ті знання, які учень здобуває сам. Створенню умов для самостійного здобуття знань на уроках сприяють проблемні ситуації. Вчитель перед дітьми ставить певне пізнавальне завдання, що містить суперечність, викликає дискусію, спонукає до роздумів, пошуків і висновків.

При вивченні нового матеріалу  вчителі  пропонують школярам вирішити завдання, для розв’язання яких необхідні нові знання, що й стають предметом вивчення на уроці. Саме так створюються проблемні ситуації, ситуації утруднення.

Наприклад, при вивченні в 2   класі з предмету “Я і Україна” теми “Пори року. Зима” вчитель дітям пропонує таку ситуацію: ”Ми зовсім не чуємо як падають сніжинки. Вони легенько опускаються на гілля, землю, дахи. А чому ж, будучи такими легенькими вони риплять під ногами?” 

Діти після деяких роздумів висловлюють свою думку, міркування, а вчитель підсумовує їхні відповіді: ”Сніг рипить, тому що сніжинки під вагою людського тіла ламаються. Оскільки їх дуже багато потрапляє під натиск, то й звук рипіння чути”.

Дуже часто при обговоренні  проблемної ситуації у дитини виникає  гіпотеза про можливий шлях її вирішення,  вона здебільшого з’являється як осяяння, як спалах, як раптовий стрибок від певного незнання до розуміння. Кожна дитина отримує задоволення від успішного вирішення проблеми. Зазвичай радість пізнання передається у вигуках “Ага! Зрозумів!”, ”От у чому справа”. І цю радість вчитель повинен обов’язково підтримати: потиснути руку кмітливому учневі, похвалити його, разом з однокласниками плескати у долоні.

Як один з прийомів створення  проблемної ситуації можна використати  “хвилинки міркування”, що сприяють розвитку мислення як логічного, так  і образного.

Відкриття, які діти роблять  на уроках незначні, давно відомі в  науці. Але дітям вони дають справжню насолоду. Чим більше створено для учнів ситуацій утруднення, які вони можуть подолати, тим частіше вони переживають радість відкриття, тим інтенсивніше у них розвивається інтерес до знань, науки, навчання. І творчі здібності вихованців зростають.

Усіма можливими засобами вчителі  стимулюють творчу активність учнів, адже основне завдання вчителя сучасної школи - допомогти дитині розкрити свої творчі здібності. Хто ж, як не вчитель(не керівник гуртка, не батьки), може побачити в кожній дитині неповторну особистість, навчити здобувати знання та зуміти їх використати в подальшому навчанні.

Самостійність, активність, ініціатива - ось що сприяє розвитку творчих здібностей.

Етапи творчості:

• підготовчий етап (створення проблемної ситуації, постановка проблеми, її аналіз);
• процес вирішення проблеми;
• інсайт (осяяння);
• упорядкування інтуїтивно отриманих результатів.

Із розвитком творчої  особистості дитини тісно пов’язуюється технологія використання на уроці навчальних і навчально-творчих завдань. У процесі вирішення творчих завдань діти створюють певний творчий продукт. Творчий продукт розуміється як оформлений результат діяльності учня, наприклад, написання оповідань, казок, віршів, створення малюнків, виробів. У кожному циклі шкільних предметів види творчих завдань відрізняються, оскільки це зумовлено особливостями певного предмета: їх змістом, засобами, які використовуються під час виконання творчих завдань, але всі подібні завдання стимулюють творчість.

У практиці роботи вчителі  школи використовують такі методи  стимулювання творчості:

• метод евристичної загадки (виступ 1 групи)
• метод комбінованих запитань(виступ 2 групи)
• метод фокальних об’єктів (виступ 3 групи)
• метод ліквідації безвихідних ситуацій (виступ 4 групи)
• метод “техніка сили розуму” (виступ 5 групи)

 

 

А чи недосить дітям тих  знань, умінь і навичок, які передбачені  програмовим матеріалом? Навіщо урізноманітнювати дитячу діяльність? Що це дає? Де школяр застосує свою творчість?

Знання, уміння і навички, набуті дитиною в школі,  безумовно, будуть їй необхідні в подальшому житті. Але як бути в ситуаціях, коли умови нашого життя змінюються, і готовий алгоритм вирішення будь-якої проблеми є непридатним?

Я переконана, що саме тому варто  навчити дитину не боятися діяти  в незвичайних ситуаціях, братися  за вирішення питань, яких вона раніше не робила. Досвід свідчить, що людина, яка здатна генерувати ідеї, використовувати знання і вміння в нових ситуаціях, комфортно почувається в нестабільних соціальних умовах - швидше знаходить своє місце в суспільстві.

Сократ вважав, що поставити  дитину у безвихідь – значить  поставити її у більш сильну позицію, оскільки тоді вона хоче дізнатися  про щось нове й не зможе бути задоволеною, перебуваючи в стані незнання, вона неодмінно захоче вийти з такого стану, тобто – дізнатися.

Творчість у будь-яких виявленнях – це складний сплав усвідомлених дій, чіткого розрахування та інтуїтивних  прозрінь.

 

 

2.1 Тест «Здібності  учня»

 

ТЕСТ  «ЗДІБНОСТІ УЧНЯ» 
 

Мета: виявити схильності учня до того чи іншого роду занять, рівень творчого розвитку, соціальні здібності. 
 
Вік учнів: від 7 років. 
 
Обладнання: роздруковані контрольні аркуші, олівці чи ручки. 
 
Інструкція: учню видають розграфлений контрольний аркуш з номерами запитань, поруч із якими школяреві потрібно вписати знак «+», якщо відповідь позитивна, і знак«-», якщо відповідь негативна. Запитання зачитує вчитель. 
 
Контрольний аркуш

 

1	2	3	4	5	6	7	8	9
10	11	12	13	14	15	16	17	18
19	20	21	22	23	24	25	26	27
28	29	30	31	32	33	34	35	36
37	38	39	40	41	42	43	44	45

 
 
1) Чи правда, що в дитинстві ти дуже любив: 

•  
  Подовгу грати в рухливі ігри?
•  
  Придумувати ігри й верховодити в них?
•  
  Грати в шашки, шахи?
•  
  Ламати іграшки, щоб подивитися, що в середині?
•  
  Читати вірші або співати пісні?
•  
  Розмовляти з незнайомими або ставити запитання?
•  
  Слухати музику й ритмічно танцювати під неї?
•  
  Малювати або спостерігати, як малюють інші?
•  
  Слухати або складати казки, історії?

 
2) Чи подобається тобі нині: 

•  
  Займатися на уроках фізкультури або в спортивній секції?
•  
  Добровільно брати на себе обов'язки організатора справи?
•  
  Допомагати друзям розв'язувати математичні завдання?
•  
  Читати про відомі відкриття й винаходи?
•  
  Брати участь в художній самодіяльності?
•  
  Допомагати іншим людям розбиратися в їхніх проблемах?
•  
  Читати або дізнаватися щось нове про мистецтво?
•  
  Займатися в ізостудії, мистецькому гуртку?
•  
  Писати твори на вільну тему?

 
3) Чи одержуєш ти особливе задоволення: 

•  
  Від участі й боротьби в спортивних змаганнях?
•  
  Свого вміння керувати людьми, розподіляти роботу?
•  
  Розв'язування складних математичних завдань?
•  
  Полагодження побутових електро- або радіоприладів?
•  
  Гри на сцені?
•  
  Спілкування з людьми?
•  
  Знайомств із новими музичними інструментами, музичними творами?
•  
  Відвідування художньої виставки?
•  
  Переказу якоїсь події, прочитаного або побаченого?

 
3) Тебе часто тягне: 

•  
  До тривалих фізичних вправ?
•  
  Справ у групі, що вимагають твоєї ініціативи або наполегливості?
•  
  Розгадування математичних шарад?
•  
  Виготовлення яких-небудь виробів (моделей)?
•  
  Брати участь у постановці спектаклю?
•  
  Допомогти людям, поспівчувати їм?
•  
  Пограти на музичному інструменті?
•  
  Помалювати фарбами або олівцями?
•  
  Писати вірші, прозу або просто вести щоденник?

 
4) Ти можеш тривалий час: 

•  
  Займатися спортом або фізичною працею?
•  
  Енергійно працювати разом з іншими?
•  
  Займатися кресленням або шаховою комбінацією?
•  
  Копатися в механізмах, приладах?
•  
  Піклуватися про молодших, слабких або хворих людях?
•  
  Думати про долі людей, героїв книг, що сподобалися?
•  
  Виконувати музичні твори?
•  
  Малювати, ліпити, фантазуючи при цьому?
•  
  Готуватися до доповіді, повідомлення, твору?

 
Обробка отриманих результатів.  
 
Кожний стовпчик контрольного аркуша характеризує один із напрямків розвитку здібностей особистості учня. При обробці даних підраховується сума позитивних відповідей у кожному стовпчику. 

 
- фізичні (спортивні) (1, 10, 19,28, 37);

 
- організаторські (2, 11, 20, 29, 38);

 
- математичні (3, 12, 21, 30, 39);

 
- конструкторсько-технічні (4, 13, 22, 31,40);

 
- емоційно-образотворчі (артистичні) (5, 14, 23, 32, 41);

 
- комунікативні (6, 15, 24, 33, 42);

 
- музичні (7, 16, 25, 34, 43);

 
- художньо-образотворчі (8, 17 26, 35, 44);

 
- філологічні (9, 18, 27, 36, 45). 

 

2.2 Методика «  Що вас цікавить?»

 

2.3 Методика «Діагностика  спеціальних здібностей»

 

 У світі створено і використовується величезна кількість психодіагностичних, у тому числі тестових, методик. Видаються їх багатотомні реєстри у яких одній методиці присвячується не більше сторінки. Проте існує постійна необхідність у розробці як нових видів тестових завдань і особливо в нас країні.

Це пов'язано з тим, що, по-перше, для цілої низки адаптованих русифікованих закордонних тестів (включаючи нечисленні інтелектуальні) порушення психологічної етики в загальнодоступній літературі опубліковані занадто докладний опис, ключі. Тести, які стали загальнодоступними, неможливо використовувати в прикладних цілях: для відбору, диференціації, діагностики. У кращому випадку їх можна застосовувати в наукових дослідженнях, або при популяризації психології. По-друге, адаптація закордонного інтелектуального тесту (вербального з вербальними компонентами) надзвичайно складна навіть при правильному перекладі висловів через невідповідності лексико - інформаційних особливостей різних мов і культур. По-третє, важко скористатися і деякими вітчизняними продуктами в цій галузі через їх дуже локальний характер, яким обмежений, як правило, лише окремими вербальними характеристиками інтелекту. По-четверте, до деякого часу були відсутні тести, у тому числі перекладні, які мають три-чотири паралельні форми, що гостро необхідні не тільки для багаторічних спостережень за динамікою інтелектуального розвитку, а й для проведення масових обстежень в прикладних цілях [6, с. 40].

Усе ці причини послужили підставою для розробки низки інтелектуальних тестів. Запропонована методика мала б бути придатна для діагностики інтелекту учнів молодших класів:

1) охоплювати віковий  діапазон від 7 років;

2) оцінювати інтелектуальний  діапазон, починаючи з нижньої  межі норми;

3) забезпечувати розмаїття  комплексність субтестів по інтелектуальним  функціям;

4) утримувати низку 10-12 тестів (субтестів);