Розвиток творчих здыбностей

Урок літератури повинен  викликати колективне художнє переживання  і обмін естетичними емоціями, дати імпульс внутрішній роботі думки  учнів, підготувати до діалогу з письменником. Як досягнути цього?

Формування творчої людини засобами художньої літератури насамперед передбачає:

 

• систематичне розв'язання на уроці та в позаурочний час різноманітних творчих завдань;
• урахування вікових особливостей учнів;
• залучення до роботи на уроці всіх учнів;
• відштовхування в постановці творчих проблем від тексту;
• використання різних засобів, підходів до учня;
• проблемний підхід до вивчення творів.

Найважливішим засобом розвитку особистості, її життєвої  компетентності, на мій погляд, є діяльність: навчити і виховати можна лише в дії. Урок літератури є співтворчість вчителя й учня, діяльність яких ґрунтується на взаємодії й діалозі, що забезпечує найбільшу сприйнятливість і відкритість до впливу один на одного. Тому я вважаю, справжня суть роботи з розвитку творчої особистості учня полягає в організації життя дитини, де однією з важливих функцій є стимулювання позитивної мотивації кожного учня в процесі організації різних видів діяльності.

До методів і способів стимулювання творчої активності можна  віднести такі:

• створення сприятливої атмосфери спілкування (безоцінкові судження);
• збагачення педагогічного середовища новими враженнями та судженнями;
• забезпечення привабливого творчого характеру діяльності;
• чітке визначення мети і кінцевих результатів роботи, способів її оцінювання;
• спонукання до генерування оригінальних ідей;
• залучення учнів у процес планування мети і поточних завдань творчого об'єднання;
• повага, довіра, визнання й подяка за досягнуті результати;
• надання права самостійно приймати рішення;
• практична спрямованість навчання;
• моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне розв'язання проблем тощо.

Виходячи з цього твердження, моделлю такої роботи має стати: «Творчість. Лідерство. Компетентність. Успіх».

Творчість - це спосіб самовираження, саморегуляції людини, світобачення як засіб пізнання світу через творче сприйняття і практичне перетворення діяльності. Тому все більшого значення набуває розвиток таких властивостей особистості, які дають можливість творчо використати здобуті знання.

Творчість як процес має  певні етапи:

1) Підготовчий період. Створення проблемної ситуації, постановка проблеми, її аналіз;

2) Процес вирішення проблеми;

3) Період творчого процесу  - інсайт (осяяння) - результат активності  підсвідомих сил.

Узагальнюючі етапи творчої  діяльності:

• вивчення проблемної ситуації та усвідомлення проблеми;
• формулювання гіпотези;
• доведення гіпотези.

Вдосконалюючи технологію навчального  дослідження, на уроках використовуємо створений нами дослідницький цикл, який включає такі етапи: накопичення фактів, висунення гіпотези, перевірка істинності, побудова теорії, вихід в практику. Така форма організації навчального процесу ставить учнів в умови, близькі до умов наукової роботи, що найкраще сприяє розвитку творчих здібностей.

Щоб стимулювати творчу активність школярів, я використовую такі методи і прийоми як розвиток творчого інтересу, використання цікавих аналогій, створення  ситуацій емоційного переживання, метод  відкриття, створення ситуації вибору, самостійна дослідницька робота.

А також різні види творчо-розвивальних технологій:

• технологія особистісного відкриття знань, умінь і навичок (учень - суб'єкт навчання, в результаті «відкриття» засвоюються знання, вміння);
• технологія навчального дослідження;
• проектна технологія (передбачає розв'язання учнем або групою учнів будь-якої проблеми, виконання творчих проектів, що потребує використання різних методів, засобів навчання, а з іншого боку - інтегрування знань, умінь різних наук);
• технологія «мозкового штурму»;
• технологія виконання евристичних завдань;
• технологія розв'язування дослідницьких проблем.

Творча діяльність, як правило, «починається із проблеми або запитання, із подиву, здивування, із суперечності». Усвідомлення суперечностей викликає проблемні ситуації, у результаті яких формується проблема. Тому одним із найбільш частіше використовуваних мною підходів, для створення творчого завдання, є створення парадоксальної ситуації. Парадоксальність ситуації формується шляхом спеціального провокування, яке викликають суперечності. Така властивість творчого завдання отримала назву «латентність». (Під латентністю розуміють: суперечності між змістом завдання та наявним в учня досвідом вирішення, наявними знаннями; багатоплановість вирішення). На уроках літератури такі суперечності можуть виникнути між первісним суб'єктивним враженням і об'єктивним змістом твору; суперечності, що притаманні самому конфліктові твору; в оцінюванні твору різними письменниками, критиками тощо.

У такий спосіб проблемне  викладання включає такі фрагменти  діяльності учнів і вчителя, як організація  проблемної ситуації і формування проблем, індивідуальне або групове рішення проблем учнями, перевірка отриманих рішень, а також систематизація, закріплення і застосування знову придбаних знань у теоретичній і практичній діяльності.

В умовах функціонування такої  системи різні види навчальної діяльності реалізуються на уроках відповідних типів, які дають учням змогу брати активну участь у навчальному процесі, виробляти вміння самостійно набувати знання, узагальнювати, порівнювати, робити висновки, застосовувати знання в нестандартних ситуаціях.

Нестандартний урок заставляє  учнів активно переживати, включатися в роботу, співпрацювати з учителем, тобто проявляти якості, необхідні для творчої діяльності.

У наш час люди все більше усвідомлюють, що саме творчість є найважливішою складовою творчого успіху. І здатність творити можна розвинути. Тому, на своїх уроках, я постійно підтримую творчість. Так на уроках у 4 класі використовую такі прийоми та форми роботи: уроки - рольові ігри, літературні екскурсії, уроки - КВК, уроки - театралізації; інтерактивні методики (захист проекту групою чи поодинці, де учням можна запропонувати різні завдання: створення кросвордів, ребусів, літературних задач за змістом твору, оформлення книжечки чи газети із власними віршами або творами, що вивчаються, інсценізації). На уроках узагальнення проводимо парад літературних героїв.

Широко застосовуються і  такі види нестандартного уроку, як мандрівка, знайомство, усний журнал, застереження. Декілька прикладів з досвіду.

Урок-мандрівку доцільно проводити в середніх класах. Особлива атмосфера загадковості, бажання зрозуміти вчинки героя панує на уроках-подорожах до країни ліліпутів (2 кл.), на острів скарбів (4 кл.).

Щодо організації роботи в старших класах, то ігрові технології можна замінити діяльністю літературно - дослідницьких груп, уроками - конференціями, семінарами, програмами, дискусіями чи диспутами з розв'язанням проблемних задач. Фіналом може стати урок - захист власних проектів. Надзвичайно цікаві творчі конференції, на яких учні доповідають про свої дослідження.

Уроки-диспути як активізація  мислення учнів, виховання культури спілкування. Головна мета уроку-диспуту - розв'язання складних морально-філософських питань. На початку уроку кожен  учень отримує пам'ятку для учасника диспуту.

 У таких уроках пізнання істини беруть участь усі учні. Початок розмови повинен бути обов'язково емоційним, налаштовувати на небайдуже обговорення питань, запалювати вогник до полеміки.

Такі хвилини живого, безпосереднього  спілкування з дітьми особливо цінні, бо саме тоді відкривається їхній  багатий внутрішній світ, пробуджується особисте «я», бажання творити.

Ефективність диспуту визначається такими умовами:

• тема повинна бути цікавою для учнів;
• у класі треба створити атмосферу відкритого, сповненого довіри діалогу, без нав'язування власних думок, інакше учні орієнтуватимуться не на власні міркування, а на повторення учительських «правильних тверджень».
• За таких умов диспут:
• активізує мислення учнів;
• сприяє розвитку їх усного мовлення;
• формує навички культури спілкування;
• учить творити;
• допомагає глибше осмислити художньо-естетичний зміст твору;
• викликає інтерес до літератури.

 

 

2. Практичні дослідження  розвитку творчих здібностей  учнів.

 

 

 У сучасному світі гостро стоїть проблема творчого розвитку особистості. Кожна цивілізована країна дбає про творчий потенціал суспільства загалом і кожної людини зокрема. Посилюється увага до розвитку творчих здібностей особистості, надання їй можливості виявити їх.     

 Незважаючи на те, що  проблема розвитку творчого начала  в учнів досліджується давно, багато питань залишається невирішеними. Як і раніше, більшість навчального часу відводиться репродуктивній, нетворчій діяльності, значна частина завдань у підручниках має також відтворювальний характер. Тому актуальним на сьогодні є використання в практиці роботи школи “Технології формування творчої особистості”, ґрунтуючись на основні положення даної технології, на теоретичні розробки вчених-педагогів В.І.Андреєва, Ю.К.Богоявленської, Р.М.Грабовської, Н.В.Кузьміної, Я.О.Пономарьова, Н.Ф.Тализіної та ін., які досліджували проблему творчості.

Почнемо з вчителя початкової школи, тому що творчі можливості саме молодших школярів реалізуються в різних видах діяльності, зокрема у грі, навчанні, спілкуванні, трудовій діяльності. Як творчість, наші вчителі початкових класів сприймають не лише кінцевий результат діяльності, а й прийоми та методи, за допомогою яких вона здійснюється. Тому майже  з перших років своєї педагогічної діяльності значну увагу приділяють розвитку творчих здібностей учнів.

Вчителі не орієнтують учнів  лише на традиційне засвоювання знань, оскільки такий підхід в організації навчально - пізнавальної діяльності за сучасних умов не є продуктивним, оскільки обсяг знань зростає надто швидко. Та й самі по собі знання не гарантують появи нових оригінальних ідей. Тому велику увагу приділяють розвитку таких властивостей особистості, які дають можливість творчо використати здобуті знання. Я переконана, що потрібно розвивати в межах можливого творчі здібності кожної дитини, а не лише особливо обдарованих (впевнено так кажу, тому що під час підготовки до виховних заходів кожного року виявляємо та працюємо саме з такими дітьми (лише деякі приклади): 2007 рік - Сидоров Руслан, Черепніна Ганна, 2009 рік - Кіор Станіслав, 2011 рік - Дон Олег. Здатність до творчості не є винятковим явищем, властивим лише одиницям. Певною мірою творчість властива всім людям, тому вчителі намагаються створити для кожного оптимальні умови навчання, формувати потребу вчитися, вміння раціонально працювати, розвивати мислення учнів, їхню мовну активність, проявити творчість і самостійність у виконанні поставлених завдань.

Засоби розвитку творчих  здібностей учнів:

• діалог “учитель-учень”
• діалог “учень-учень”
• діалог “учень-учитель”.

Розвиваючи творчі здібності учнів молодших класів, вчителі дотримуються певних принципів в організації навчання:

• принцип зв’язку з  життям;
• принцип саморозвитку;
• принцип оптимального поєднання індивідуальної та колективної форми     
• навчально - творчої діяльності;
• принцип інформативності;
• принцип віри у власні  сили і можливості дитини.

Творча особистість розглядається як індивід, який володіє високим рівнем знань, має потяг до нового, оригінального. Для творчої особистості творча діяльність є життєвою потребою, а творчий стиль поведінки – найбільш характерний. Головним показником творчої особистості, її найголовнішою ознакою, вважають наявність творчих здібностей, які розглядаються як індивідуально  - психологічні здібності людини, що відповідають вимогам творчої діяльності та є умовою її успішного виконання.

За компонентним складом  творчі здібності поділяються на такі групи:

• добра  пам’ять
• креативність
• інтелектуальне багатство ідей
• нетрадиційне мислення
• допитливість
• самостійність, наполегливість
• гнучкість розуму
• здатність вирішувати та ставити проблеми.

Творчі здібності пов’язані зі створенням нового, оригінального продукту, з пошуком нових засобів діяльності. Розвитком творчої особистості потрібно керувати, оскільки існують чинники, що впливають на цей розвиток:

• умови, у яких формується дитина;
• середовище, що її оточує;
• характер її навчальної діяльності.

Розвиток творчих здібностей буде ефективним, якщо в організації  творчої діяльності враховується сукупність взаємопов’язаних між собою сторін:

зміст навчального матеріалу → система творчих завдань →  організація навчально - пізнавальної діяльності.

Розвиток творчої особистості  потребує впровадження нових дидактично - методичних засобів, що допомагають  моделювати навчально - виховний процес, виходячи із поставленої мети.