Засвоєння молодшими школярами соціального досвіду у процесі ігрової діяльності

“До Дня Львова” (4 клас)

Мета: розширити уявлення дітей про свій рідний край; формувати інтерес до історії міста Львова, почуття причетності до спадщини багатьох поколінь; розвивати вміння застосовувати свої знання, логічно та послідовно відтворювати інформацію, взаємодіяти в групових формах роботи; виховувати стриманість, толерантність, доброзичливість.

Обладнання: у кожної команди – цифрове віяло для першого (відбіркового) туру; картки із запитаннями третього туру; подарунки для команд-призерів; переможця третього (індивідуального) туру [57, c. 17-19].

ХІД ВІКТОРИНИ

Учитель. Дорогі діти! Щороку ми святкуємо День міста, в якому ви народилися, зростаєте, дорослішаєте і мужнієте.

Сьогодні ви згадаєте те, про що довідались під час уроків позакласного читання із книги “Таємниці міста Лева” та збірки поезій Ігоря Калинця “Будельниця”, і продемонструєте присутнім свої знання. А допоможе нам у цьому вікторина.

Вікторина відбуватиметься в три тури. У першому, відбірковому, турі братимуть участь 6 команд, в другому – 3 команди, які наберуть більшу кількість балів. Серед цих команд необхідно визначити призерів (1, 2, 3 місця). У третьому (індивідуальному) турі потрібно визначити серед учасників команди-переможця найкращого знавця історії міста.

Отже, відбірковий тур.

Кожне запитання має три варіанти відповіді, один з яких правильний. За кожну правильну відповідь команда має можливість отримати бал.

1. Як називався народ, який проживав у місті в перші роки з часу заснування Львова?

а) Українці;

б) поляки;

в) русини. (+)

2. Як називалась дружина Лева?

а) Марія;

б) Констанца; (+)

в) Ольга.

3. З якої країни вона приїхала?

а) з Польщі;

б) з Туреччини;

в) з Угрів. (+)

Примітка. Угри – Угорщина.

4. З якої країни приїхав князевич Ремонт до Львова, щоб вивчити русинську мову?

а) з Росії;

б) з Литви; (+)

в) з Польщі.

5. Який князь помер у Київській Лаврі?

а) князь Данило;

б) князь Лев; (+)

в) князь Василько.

6. Якого короля Ігор Калинець назвав у поезії грабіжником?

а) Казимира; (+)

б) Зиґмунда;

в) Яна.

7. Хто надрукував першу в Україні книгу?

а) Іван Франко;

б) Іван Федоров; (+)

в) Петро Могила.

Петро Могила – засновник Києво-Могилянської академії та багатьох інших.

8. Яка з львівських вулиць у своїй історії мала назву Татарська або Поганська?

а) Руська;

б) Краківська; (+)

в) Галицька.

Чому? (Проживали татари.)

9. Хто з українських козаків у 1577 році посів молдавський трон і був страчений 1578 року у Львові?

а) Іван Підкова; (+)

б) Байда Вишневецький;

в) Іван Богун.

10. Хто з українських гетьманів вчився на початку XVIІ століття у Львівській колегії єзуїтів?

а) Петро Конашевич-Сагайдачний;

б) Богдан Хмельницький; (+)

в) Іван Мазепа.

11. Де у Львові знаходиться меморіальна пам’ятка Максимові Кривоносу?

а) На Високому Замку; (+)

б) на проспекті Шевченка;

в) на площі Данила Галицького.

12. У Відні в XIX столітті споруджений пам’ятник галичанинові. Назвати його ім’я.

А) Петро Сагайдачний;

Б) Юрій Кульчицький; (+)

В) Іван Франко.

Чому? (Врятував Відень від турків. Переплив Дунай з товаришем і розповів цісареві (цареві) про облогу; заснував у Відні першу кав’ярню.)

13. Де знаходилося перше поштове відділення у Львові?

а) У кам’яниці Бандінеллі на площі Ринок; (+)

б) в міській ратуші;

в) на вокзалі.

14. Якою мовою у львівській друкарні була надрукована перша в Україні газета?

а) Польською;

б) українською;

в) французькою. (+)

15. Яким транспортним засобом, що вперше з’явився у Львові 1894 року, львів’яни користуються до сьогоднішнього дня?

а) Тролейбусом;

б) конкою;

в) трамваєм. (+)

Учитель. Отже, перший крок до перемоги зроблено. Журі назве зараз три команди, які набрали найбільшу кількість балів.

— Отож, попереду другий тур. Дякуємо командам, які не пройшли до другого туру, за гру і просимо бути вболівальниками. У другому турі команди відповідатимуть на відкриті запитання з історії Львова. За результатами серед команд визначаються призери.

На обмірковування відповіді – 5 секунд.

1. Хто заснував місто Львів?

2. Яким є герб Львова?

3. Як називається найдавніший район Львова?

4. На якій горі знаходиться Високий Замок? (На Княжій горі)

5. На якій площі знаходиться міська ратуша? (На площі Ринок)

6. Чому площу назвали Ринок? (Площу будували німці (ремісники), запрошені королем Казимиром III. Площа дістала назву Рінг (“кільце, замкнений простір”). У місцевій вимові це слово трансформувалося у “Ринок”. Таким чином, площа дала назву базару, а не навпаки.)

7. Звідки походив співець, який відмовився прославляти князя Данила? (З Перемишля)

8. Назвіть найдавнішу муровану церкву Львова. (Церква Святого Миколая)

9. Скільки мов знав князь Осьмомисл? (8)

10. Чому Татарську вулицю згодом почали називати Краківською? (Бо простягалась у напрямку Кракова)

11. Від якого слова походить назва гори Будельниця? (Будити)

12. Як німці, які оселились у Львові після захоплення польським королем Казимиром, називали місто? (Лембург, Леберг...)

13. Чому Іван Підкова отримав таке прізвисько? (Умів гнути і ламати пальцями монети і підкови)

14. Чому на Підзамче, на Високому замку встановлена меморіальна пам’ятка полкам Максима Кривоноса? (Козацьке військо розгромило польське військо і взяло в облогу Львів. Полки Максима Кривоноса взяли фортецю Високий Замок.)

15. За яким правом жили стародавні львів’яни? (Магдебурзьким. Означає це те, що Львів підпорядковувався безпосередньо королю і керівництво містом здійснювалося виборними органами – Радою і Лавою (судом)).

Журі. Вітаємо команду-переможця і команди, які зайняли друге і третє місця.

Учитель. А зараз учасники команди, яка перемогла, почергово обиратимуть по одному запитанню і будуть відповідати, обмірковуючи не більше, ніж 10 секунд. Переможцем стане лише один. Він і є найкращим знавцем історії міста. Хай вам щастить!

1. Де у Львові встановлений пам’ятник Іванові Федорову? (На вулиці Підвальній)

2. Як називалась перша друкована книга? (“Апостол”)

3. Як називалася друга друкована книга? (“Буквар” (“Азбука”))

4. Кого у Львові в XVII столітті називали “курсорами”? (17 поштарів, які один раз на тиждень – у суботу – відправляли пошту зі Львова)

5. Де у Львові до XIX століття знаходилися так звані Шляхетська та Гультяйська вежі? (Вежі були у фортеці Високий Замок, використовувалися для ув’язнення злочинців. У Шляхетській вежі ув’язнювали людей знатного походження, а в Гультяйській – простий люд.)

6. Кого у Галичині наприкінці XIX століття називали “термінаторами”? (Учнів, що відбували свій термін навчання ремесла у майстра.)

7. Яку річку пустили під землю “... вбравши в рури”? (Річку ІІолтву)

8. Де у Львові на річці Полтві до XIX був острів? (В районі сучасної площі Адама Міцкевича)

9. Яка річка, беручи свій початок на території Львова, впадає у Дністер, що несе свої води у Чорне море? (Річка Зубра, яка бере свій початок у житловому масиві Сихова)

10. Що означав у XIX столітті червоний ліхтар, вивішений вночі на вежі ратуші? (Напрямок пожежі або іншого стихійного лиха. Удень вивішували прапорець. Дзвін сповіщав про пожежу.)

11. Чому перша газета в Україні друкувалася французькою мовою? (Австрійський уряд дозволив видавати газету у Львові лише французькою або німецькою мовами.)

12. Який будівельний матеріал було використано вперше в практиці будівництва для фундаменту Львівського оперного театру? (Залізобетон)

13. Чим знаменита Святоюрська гора? (Собором Святого Юрія)

14. Який парк у Львові найстаріший? (Парк імені Івана Франка. У XVI столітті він називався Єзуїтський сад, а згодом — міський парк; парк імені Т. Костюшка.)

15. Яка оперна співачка прославила Львів на весь світ? (Соломія Крушельницька.)

Слово – журі.

Привітання і нагородження переможців [42, c. 280-285].

ВИСНОВКИ

Проаналізувавши все вище сказане можна зробити наступні висновки.

Потрапляючи до школи після дитячого садка, дитина зустрічається з іншим видом діяльності – навчанням. Але гра залишається важливим засобом не лише відпочинку, а й творчого пізнання життя. Ігрова позиція – могутній засіб виховного впливу на дітей.

У процесі гри в дітей виробляється звичка зосереджуватися, самостійно думати, розвивати увагу. Захопившись грою, вони не помічають, що навчаються, до активної діяльності залучаються навіть найпасивніші діти.

Гра виникла на ранній стадії розвитку людського суспільства. Природно-історичною основою виникнення й розвитку гри є праця (трудова діяльність). Гра відображала трудові й побутові дії людини, що були пов’язані з танцями, співами, музикою.

У середні віки дітей виховували в монастирях, де головну увагу приділяли релігії та моралі, тимчасом як усе інше було заборонене. Грати в “бабки”, “гилки”, стрибати тощо школярам дозволяли лише в “дні розваг”. Їздити верхи, плавати, стріляти з лука, фехтувати, грати в шахи тощо мали змогу тільки лицарі.

В історії розвитку суспільства праця старша від гри, але в житті людини ігри передують її майбутній трудовій діяльності.

Виникнення гри у тварин і дітей з погляду діяльності були предметом спеціального дослідження у працях німецького філософа і психолога                  К. Гроса (1899 р.). На думку вченого, гра є не що інше як функціональна вправа. Завдяки їй здійснюється опосередковане самостійне навчання людини, її самовдосконалення. Що ж стосується тварин, то, за його твердженням, у грі беруть участь лише ті види тварин, у яких уроджені інстинкти є недостатніми для пристосування до навколишнього середовища. Саме завдяки грі відбувається попередня адаптація тварин до природних умов у боротьбі за існування.

Своєрідну точку зору щодо гри висловив психолог П. Блонський. Він стверджував, що теорії гри взагалі немає і не може бути, оскільки термін “гра” застосовується до різних видів діяльності.

Значна увага у цей період приділяється розробці та використанню ділових ігор, створюються наукові центри з розробки теорії та практики ділової гри (Москва, Ленінград, Київ, Новосибірськ, Одеса, Челябінськ).

Сучасний напрям досліджень визначений розширенням сфери використання ігрової форми навчання і вдосконалення методу імітаційного моделювання.

Загальновідомо, що потреба у грі ніколи не зникне в людини. Для дитини особлива цінність гри полягає не тільки в тому, що вона дає їй можливість як загального, так і фізичного, духовного зростання, а й у плані підготовки до різних сфер життя. Гра для дитини, особливо в молодшому шкільному віці, наділена ще й дослідницьким змістом, який дає змогу моделювати все те, що існує поза грою. Саме через гру дитина швидше знайомиться з правилами та нормами спілкування з оточенням – із світом природи, з людьми; швидше опановує навички й звички культурної поведінки.

Основна роль педагога під час організації гри – створити таке входження дитини в доросле життя з його, на жаль, жорстокими нормами, щоб головним чином не зашкодити дитині.

Роль гри в розвитку, становленні особистості дитини незаперечна. Сьогодні важливо не стільки наголошувати на значущості гри як форми впливу на розвиток дитини, хоч це також важливо, скільки акцентувати увагу на методиці використання і запровадження гри в урочний і позаурочний час.

Сьогодні, в час відродження національної системи виховання, дуже важливо залучати до процесу формування особистості дитини українські традиційні народні дитячі ігри. Національні дитячі ігри дуже глибокі своєю мудрістю, містять у собі величезний виховний потенціал. Вони добре сприймаються нашими дітьми, і за формою, і за змістом найповніше відповідають ментальності української дитини.

Сучасний педагог має бути готовим до організації різних видів діяльності учнів, оскільки життєвий шлях особистості тісно переплітається з діяльністю. Діяльність – це активність людини, спрямована на досягнення свідомо визначених цілей, пов’язаних із задоволенням потреб та інтересів. Діяльність формує і змінює її саму, її волю, характер, здібності.

Гра широко використовується у дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах. У сучасній школі, коли педагоги акцентують увагу на активізації та інтенсифікації навчального процесу, ігрова діяльність використовується як самостійна технологія з метою засвоєння понять, тем, розділів навчального предмета; як елемент (іноді достатньо істотний) іншої технології; як урок (заняття) чи його частина (вступ, пояснення, закріплення, вправа, контроль); як технологія позакласної виховної роботи.