Соціально-педагогічний патронаж прийомних сімей

Педагогічні ради представляють собою постійно діючий колегіальний орган виховної колонії, головним завданням якого  є розгляд питань та надання пропозицій адміністрації виховної колонії  щодо організації соціально-виховної та психологічної роботи із засудженими, удосконалення навчально-виховного  процесу.

Персональний  склад педагогічної ради затверджується наказом начальника виховної колонії  терміном на один рік. Педагогічна рада розглядає відповідні матеріали  та вносить пропозиції начальнику виховної колонії з питань: організації  навчально-виховного процесу у  виховній колонії; узагальнення досвіду  організації соціально-виховної та психологічної роботи із засудженими, підготовки відповідних рекомендацій; підготовки та проведення культурно-масових заходів серед засуджених; надання методичної та практичної допомоги старшим вихователям, вихователям та іншим працівникам соціально-психологічної служби; організації підвищення психолого-педагогічної майстерності персоналу пиховної колонії; взаємодії з громадськими та державними організаціями у питаннях ресоціалізації засуджених; переведення засуджених, які досягли вісімнадцятирічного віку, з виховної колонії до виправної колонії та залишення таких засуджених для подальшого відбування покарання у виховній колонії у порядку, установленому ст. 147, 148 КВК України; застосування до засуджених умовно-дострокового звільнення від відбування покарання; взяття на профілактичний облік злісних порушників установленого порядку відбування покарання та організації індивідуально-профілактичної роботи з ними; зняття з профілактичного обліку засуджених, які були взяті на облік як злісні порушники встановленого порядку відбування покарання; переведення засуджених до дільниці соціальної адаптації в порядку, установленому ст. 94 КВК України; переведення до дільниці ресоціалізації осіб, які після переведення до дільниці соціальної адаптації припустилися порушення истановленого режиму утримання; застосування до засуджених заходів заохочення або стягнення; надання засудженим права відвідування культурно-видовищних і спортивних .сіходів за межами виховної колонії в супроводі працівників колонії в порядку, установленому ст. 144 КВК України; шохочення представників підприємств, установ і організацій усіх форм власності, навчальних закладів, об'єднань громадян та окремих громадян, осіб з числа персоналу виховної колонії за активну участь у забезпеченні навчально-виховного процесу.

Педагогічну раду очолює її голова - заступник начальника виховної колонії із соціально-виховної та психоло-гічної роботи. З числа  членів педагогічної ради шляхом і. і  посуканим на її засіданні обирається заступник голови. До складу педагогічної ради входять заступники начальника установи, начальники відділів, частин та служб, директор загальноосвітньої  школи, директор професійно-технічного училища, старший інспектор відділу  соціально-виховної та психологічної  роботи (він же секретар педагогічної ради), старші вихователі, методист виховної колонії, психолог, завідувач клубу.

За попереднім погодженням з головою педагогічної ради в її засіданнях з правом дорадчого  голосу можуть брати участь представники підприємств, установ і організацій  усіх форм власності, навчальних закладів, об'єднань громадян та окремі громадяни. У разі потреби на засідання педагогічної ради запрошуються працівники виховної колонії, які не входять до складу педагогічної ради, але до компетенції  яких належать питання, що розглядаються  педагогічною радою.

Основною  формою роботи педагогічної ради є  її засідання. Засідання педагогічної ради проводяться у разі необхідності, але не рідше двох разів на місяць. Рішення педагогічної ради, погоджені  з начальником виховної колонії, є обов'язковими до виконання працівниками колонії. Практика роботи в УВП показує, що засуджені, які переводяться з  виховної колонії до УВП, як правило, погано себе поводять. Це можна пояснити їх психологічною непідготовленістю  до нових умов, страхами, що вони переживають. В силу вікових особливостей засуджений, якого переводять з виховної колонії, прагне до самоствердження своєї  особистості, вважає, що в суспільстві  дорослих злочинців необхідно заслужити  їхню «повагу». Тому у засуджених, які  переводяться з виховної колонії, є  тяжіння до кримінально-злочинних  елементів. Не останню роль, при тому, відіграє злочинна романтика. Будь-яка  зміна стереотипів поведінки  та зовнішнього оточення породжує у  неповнолітніх вагання та страхи, які викликають почуття невпевненості  в своїх силах та майбутніх  особистісно значущих перспективах. Тому, при переведенні засудженого  до виправно-трудової установи, необхідно:

-пояснювати  особливості взаємовідносин, що  мають місце серед дорослих  засуджених;

-пояснювати  правила поведінки та режимні  вимоги;

-формувати  позитивні життєві перспективи; 

-спиратися  на приклади;

-нейтралізувати  прояви негативної поведінки;

-приділяти  увагу вільному часу та зайнятості  засудженого тощо.

Специфічною рисою діяльності виховних колоній  є активне залучення громадськості  у процес виправлення і ресоціалізації неповнолітніх засуджених. Об'єднання  громадян, релігійні і благодійні організації та окремі особи можуть брати участь у виправленні і  ресоціалізації засуджених та проведенні соціально-виховної роботи з ними, надавати допомогу органам і установам  виконання покарань у порядку, установленому  КВК України та іншими законами України.

Основною  формою подібної участі громадськості  у ті правленні та ресоціалізації засуджених неповнолітніх є піклувальні  ради, що створюються при виховних колоніях.

Згідно  з Положенням про піклувальні  ради при спеціальних виховних установах, затвердженим постановою

Кабінету  Міністрів України від 1 квітня 2004 р. №429, основними завданнями останніх є: надання допомоги спеціальним  виховним установам з питань соціального  захисту засуджених неповнолітніх  осіб; сприяння громадським організаціям, органам виконавчої влади, органам місце-иоіо самоврядування, підприємствам, установам і організаціям незалежно від форми власності у вирішенні питань, пов’язаних з поліпшенням становища засуджених, дотриматиння їх прав і законних інтересів; здійснення заходів, спрямованих на вдосконалення навчально-виховного процесу у виховних колоніях, зміцнення їх матеріально-технічної бази, вирішення питань трудового і побутового влаштування неповнолітніх осіб, звільнених від відбування покарання.

Відповідно  до покладених завдань піклувальні  ради: забезпечують розроблення та здійснення у виховних колоніях заходів, спрямованих на поліпшення становища  засуджених, формування здорового способу  життя; подають пропозиції до проектів регіональних (місцевих) програм підтримки  діяльності виховних колоній; взаємодіють  з громадськими організаціями, органами виконавчої влади, органами місцевого  самоврядування, підприємствами, установами і організаціями незалежно від  форми власності з питань сприяння діяльності виховних колоній; надають  допомогу адміністрації виховних колоній  у проведенні соціально-виховної роботи із засудженими, організації їх загальноосвітнього та професійно-технічного навчання; вживають заходів щодо розширення зв'язків  виховних колоній з підприємствами, установами і організаціями незалежно  від форми власності з питань зміцнення матеріально-технічної  бази цих колоній та залучення  засуджених до суспільно корисної праці; сприяють поліпшенню матеріально-побутового та медико-санітарного забезпечення засуджених, здійсненню оздоровчо-профілактичних заходів; організовують шефство  членів піклувальних рад, представників  громадських організацій і трудових колективів над засудженими, які  є сиротами або залишилися без  батьківського піклування, вирішують  питання про подання їм матеріальної допомоги; здійснюють разом з громадськими організаціями, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями  незалежно від форми власності  заходи соціального патронажу стосовно неповнолітніх осіб, звільнених від  відбування покарання; виконують інші функції відповідно до законодавства.

Піклувальні ради мають право: 1) доручати членам піклувальної ради відвідувати виховні  колонії, вивчати стан матеріально-побутового та медико-санітарного забезпечення засуджених, умови їх праці та навчання, стан організації соціально-виховної роботи; 2) одержувати від громадських  організацій, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, органів і установ виконання  покарань, підприємств, установ і  організацій незалежно від форми  власності інформацію і документи, необхідні для ті конання покладених на піклувальні ради завдань; 3) запрошувати  на свої засідання представників  виховних колоній, територіальних органів  управління Державного департаменту з  питань виконання покарань, органів  виконавчої нлади, органів місцевого  самоврядування, зацікавлених підприємств, установ і організацій незалежно  від форми пласності; 4) проводити  особистий прийом засуджених, розглядати їх звернення та приймати за ними рішення; 5) вносити на розгляд органів  виконавчої влади, органів місцевого  самоврядування, адміністрації виховних колоній та керівництва територіальних органів управління Державо департаменту з питань виконання покарань пропозиції щодо: удосконалення діяльності виховних колоній з питань поліпшення становища  засуджених, дотримання їх прав і законних інтересів; організації трудового  і побутового влаштування неповнолітніх  осіб, звільнених від відбування покарання, сприяння їх соціальній адаптації; забезпечення правового і соціального захисту  персоналу виховних колоній.

До складу піклувальних рад входять представники громадських організацій, органів  виконавчої влади, органів місцевого  самоврядування, підприємств, установ  і органінізацій незалежно від  форми власності та громадяни. Членами  піклувальних рад не можуть бути особи, які мають не погашену чи не зняту  в установленому законом порядку  судимість.

Голова  піклувальної ради, його заступник  та секретар ради обираються на її засіданні. Персональний склад ради оголошується наказом начальника виховної колонії. Голова піклувальної ради, його заступник, секретар та члени ради беруть участь у її роботі на громадських засадах.

Організаційною  формою роботи піклувальної ради є  засідання, які проводяться за потребою, але не рідше ніж один раз на три місяці. На засідання піклувальної ради можуть бути запрошені представники громадських організацій, органів  виконавчої влади, органів місцевого  самоврядування, прокуратури, інших  правоохоронних органів та громадяни. У засіданнях піклувальної ради бере участь начальник виховної колонії  або його заступник.

Крім  піклувальних рад з метою підвищення ефективності виховного впливу на засуджених та надання допомоги адміністрації  виховних колоній при відділеннях  соціально-психологічної служби можуть створюватись батьківські комітети, до складу яких входять батьки засуджених, особи, що їх замінюють та інші близькі  родичі. Діяльність таких комітетів  регламентується положенням, яке  затверджується начальником установи.

Як правило, батьківський комітет має право: а) знайомитись в установленому  порядку з житловими та побутовими умовами утримання засуджених у  виховній колонії; б) звертатися до громадських  об'єднань для надання допомоги сиротам  і особам, які позбавлені батьківського  піклування, а також неповнолітнім  з неблагополучних родин; в) забезпечувати  посилками й передачами сиріт  і осіб, які позбавлені батьківського  піклування, а також засуджених, батьки яких не підтримують з ними зв'язку в період відбування покарання; г) надавати допомогу адміністрації  у забезпеченні сиріт та осіб, які залишились без батьківського піклування, що звільняються з виховної колонії, громадським одягом; д) спільно з адміністрацією звертатися до державних органів, громадських об'єднань з питань надання допомоги у проведенні виховної роботи з засудженими. Для підтримки зв'язків з батьками засуджених регулярно проводяться батьківські збори, дні відкритих дверей. Під час таких зустрічей батьки неповнолітніх або особи, які їх замінюють мають можливість особисто спілкуватись з начальником установи, його заступниками, вихователями, вчителями, психологами, з'ясувати яким чином відбувається процес перевиховання, ознайомитися з умовами життя у колонії.

У кожній виховній колонії існує дільниця соціальної адаптації, в якій утримуються  засуджені, котрі правомірно себе поводили, сумлінно ставилися до праці, і яким до звільнення залишилось не більше 6 місяців. До неї переводяться засуджені, що не менше півроку утримувались у  дільниці ресоціалізації, закінчили  навчання у загальноосвітній школі  або ГІТУ, або яким до закінчення залишилось не більше 3місяців, які  мають формальні підстави для  умовно-дострокового звільнення від  відбування покарання не більше ніж  через 6 місяців.

Головною  метою функціонування такої дільниці є підготовка засудженого до звільнення. Засуджені проживають у спеціально обладнаних приміщеннях окремо від  інших засуджених, також окремо вони приймають їжу, відвідують баню, бібліотеку, крямницю.

На кожного  засудженого розробляється ідивідуальна програма підготовки його до звільнення. Вона складається начальником відділення соціально-психологічної служби за участю психолога, медичного працівника виховної колонії та залучених фахівців центрі в соціальних служб для  дітей, сім'ї та молоді упродовж тижня  після прибуття засудженого до дільниці соціальної адаптації.