Система позашкільної виховної роботи

      Позашкільні  навчальні заклади можуть бути комплексними та профільними.

      Комплексні  позашкільні навчальні заклади  організовують роботу з   вихованцями,   учнями   і   слухачами   за  різними  напрямами позашкільної освіти (художньо-естетичним, туристсько-краєзнавчим, еколого-натуралістичним, науково-технічним, дослідницько-експериментальним,  фізкультурно-спортивним або спортивним, військово-патріотичним, бібліотечно-бібліографічним, соціально-реабілітаційним, оздоровчим, гуманітарним). До комплексних  позашкільних  навчальних  закладів  належать  палаци, будинки дітей та юнацтва, центри дитячої та юнацької творчості.

      Профільні позашкільні навчальні заклади  організовують  роботу за   певним   напрямом   позашкільної  діяльності.  До  профільних позашкільних   навчальних   закладів належать центри, клуби туристсько-краєзнавчої, науково-технічної, еколого-натуралістичної, спортивно-оздоровчої, художньо-естетичної творчості,   військово-патріотичного   спрямування,  станції  юних туристів,  натуралістів,  техніків,  школи   мистецтв,   початкові спеціалізовані   мистецькі   навчальні   заклади,   дитячо-юнацькі спортивні школи, оздоровчі заклади, туристські бази [43-44, 14].

      Основими  типами позашкільних навчальних закладів є палац, центр, будинок., клуб, станція, школа, студія, академія, оздоровчий заклад, бібліотека, парк, стадіон, курси, кімната (див. табл. 2.1). Вони відрізняються змістом роботи, організацією напрямів позашкільної освіти та охопленням вихованців. Також позашкільні навчальні заклади можуть мати філії.

      Філія позашкільного навчального закладу  як структурно відокремлений підрозділ  позашкільного навчального закладу  знаходиться поза його межами і виконує  таку ж освітню діяльність, як і  основний заклад у цілому або за окремими її напрямами.

      Таблиця 2.1.

      Класифікація типів позашкільних навчальних закладів

 

      Перелік    позашкільних    навчальних    закладів, що створюються в Україні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2001 року № 433. 
 

      До  них належать:

1. Дитячо-юнацькі спортивні школи:  комплексні дитячо-юнацькі

 спортивні школи,  дитячо-юнацькі спортивні школи з  видів  спорту, дитячо-юнацькі  спортивні   школи  для  інвалідів,  спеціалізовані дитячо-юнацькі   школи   олімпійського   резерву,   спеціалізовані дитячо-юнацькі  спортивні школи для інвалідів паралімпійського та дефлімпійського резерву.

2. Клуби:  військово-патріотичного виховання,  дитячо-юнацькі (моряків,

річковиків,   авіаторів,   космонавтів,  парашутистів, десантників,  прикордонників, радистів, пожежників, автолюбителів, краєзнавців,   туристів,   етнографів,   фольклористів,   фізичної підготовки та інших напрямів).

3. Мала академія мистецтв (народних ремесел).
4. Мала академія наук учнівської молоді.
5. Оздоровчі заклади  для  дітей  та  молоді:  дитячо-юнацькі табори

(містечка,  комплекси):  оздоровчі,  заміські,  профільні, праці та відпочинку,  санаторного  типу,  з  денним  перебуванням; туристські бази.

6. Початкові   спеціалізовані   мистецькі  навчальні  заклади (школи

естетичного  виховання:  музичні,  художні,  хореографічні, театральні, хорові, мистецтв та інші).

7. Центр,  палац,  будинок,  клуб  художньої творчості дітей, юнацтва  та

молоді,  художньо-естетичної   творчості   учнівської молоді, дитячої та юнацької творчості, естетичного виховання.

8. Центр,  будинок,  клуб  еколого-натуралістичної  творчості учнівської

молоді, станція юних натуралістів.

9. Центр,   будинок,   клуб    науково-технічної    творчості учнівської

молоді, станція юних техніків.

10. Центр,  будинок, клуб, бюро туризму, краєзнавства, спорту та екскурсій

учнівської  молоді,  туристсько-краєзнавчої  творчості учнівської молоді, станція  юних туристів.

11. Центри:   військово-патріотичного   та   інших   напрямів позашкільної

 освіти.

12. Дитяча бібліотека,  дитяча флотилія моряків і річковиків, дитячий

парк,  дитячий стадіон,  дитячо-юнацька  картинна галерея, дитячо-юнацька студія  (хорова,  театральна,  музична,  фольклорна тощо),   кімната   школяра,   курси,   студії,   школи   мистецтв, освітньо-культурні   центри   національних   меншин

[65-66, 14].

      Всі ці позашкільні навчальні заклади покликані не тільки сприяти проведенню дітьми вільного часу, а й створювати умови для додаткової освіти, виховання творчої, гармонійної, інтелектуально розвинутої особистості, професійного самовизначення, виявлення і подальшого розвитку нахилів, здібностей дітей. Ці риси позашкільної педагогіки притаманні всім позашкільним закладам освіти.

      Будинок школяра комплексний позашкільний заклад включає творчі об'єднання  за інтересами: гуртки, ансамблі, музично-драматичні студії, та інші. Даний заклад організовує  роботу з дітьми та юнацтвом на принципі добровільності вибору, видів діяльності за інтересами. До навчання в Будинку школяра залучаються вихованці в основному віком від 6 до 18 років.

      Будинок школяра відповідає за збереження життя  і здоров'я дітей та учнівської молоді під час навчально-виховної роботи з ними. У закладі проводиться  навчально-виховна, організаційно-методична та організаційно-масова робота.

      Дитячо-юнацькі  центри координують діяльність з розвитку туризму, краєзнавства та екскурсійного обслуговування учнів. У них працюють туристсько-краєзнавчі гуртки, об'єднання, здійснюється підготовка та перепідготовка фахівців зі спортивного туризму і краєзнавства, обмін дитячими та молодіжними групами.

      Дитячі  театри виховують у дітей високі моральні якості, формують етичний  смак, розширюють їх світогляд засобами мистецтва при кожному дитячому театрі існує педагогічний колектив, який проводить різнозмістовну роботу з юними глядачами, вчителями і батьками. Активісти пропагують театральне мистецтво серед тих, хто вчиться і випускають стінгазети, посвячені гастролям і акторам, організовують “ уроки театру”.

      Дитячі  театри виїжджають в школи на конференції, диспути, творчі вечори, допомагають школярам в організації художньої самодіяльності, проводять День відкритих дверей для театрів колективів шкільної художньої самодіяльності.

      Дитячо-юнацькі  кіноцентри сприяють комплексному естетичному розвитку дітей засобами аудіовізуальної культури. Напрями роботи можуть бути різними: мульт-студія, студія ігрового та документального кіно, гуртки кіноосвіти, групи дитячого телебачення, студія комп'ютерної графіки та анімації, театр юного кіноактора, клуб художньо-обдарованих дітей.

      Школи образотворчих мистецтв спрямовані на вивчення народних та декоративно-прикладних видів мистецтва. Сприяють залученню дітей до художньої культури, формуванню творчих здібностей, самостійному засвоєнню духовних цінностей.

      Центри  і станції юних техніків здійснюють діяльність в об'єднаннях за інтересами: гуртках, лабораторіях, клубах, студіях (радіотехнічних, авіамодельних, судномодельних, ракетомодельних, фотолюбителів, автомодельних тощо). Заняття відбуваються в творчих об'єднаннях різної категорії (рівнів) або індивідуально.

      Станції юних натуралістів надають всесторонню  допомогу школам у вихованні підростаючого  покоління глибокого інтересу до природи і сільського господарства у формуванні в дітей вмінь і навичок здібної діяльності і в їхній підготовці до загально-корисної праці. Вони ведуть роботу по вивченню і охороні природи рідного краю, виправляють діяльність учнівських бригад, проводять злети юних натуралістів і Дослідників сільського господарства, а також традиційні масові міроприємтсва: День лісу, День птахів, Свято урожаю тощо.

      Дитячо-юнацькі  спортивні школи готують спортсменів. Можуть бути комплексними (з кількох видів) і спеціалізованими (з одного виду) спорту. Приймають до таких шкіл дітей віком від 7 до 14 років, які мають відповідну фізичну підготовку.

      Робота  дитячої бібліотеки направлена на надання допомоги школярам в присвоєні завдання з основних наук, на виховання культури читання, любові до книги.

      В основі діяльності дитячої бібліотеки лежить індивідуальне керівництво  читання дітей. Бесіди з ними проводяться  при виборі в обміні книг, в книжкових виписках, у каталогах. Тут проводиться і масова робота: літературні ранки, читальні конференції, літературні вечори, конкурси мандрівними людьми.

      В роботі дитячих оздоровчих таборів  розумно пропонується відпочинок, праця  і спорт, з пізнавальною, систематичною, технічною творчістю школяра, спорт, з пізнавальною естетичною технічною творчістю школяра, педагогічною, продумана організація тимчасового дитячого колективу з індивідуальним охопленням кожної дитини різними видами діяльності.

      Дитячі  оздоровчі заклади здійснюють принцип  наступності і безперервності виховання, виконують по відношенню до школи  компенсуючу функцію, дають можливість дітям не лише відпочити, зняти фізичне  і психічне навантаження навчального  року, але й створюють нові умови для збагачення їх соціального досвіду отримання перевірки і застосування нових знань і вмінь в різноманітній практичній діяльності, яка наповнена грою, романтикою і базується на розвитку дитячої ініціативи самодіяльності [51-52, 19] .

      Центри науково-технічної творчості здійснюють додаткову освітню та кваліфікаційну підготовку молоді з авіа-, судно-, автомоделювання, радіоаматорів, картингістів, баггістів, користувачів та програмістів персональних комп'ютерів тощо.

      Палаци  та будинки дитячої творчості передбачають створення умов для творчого, інтелектуального та фізичного розвитку дітей, задоволення їх освітніх потреб через участь у художній, декоративно-прикладній, еколого-природничій та інших видах творчості. Організовують творчі колективи художньої самодіяльності (хори, оркестри, ансамблі пісні й танцю, театральні колективи та ін.). 
 

      2.2. Загальноосвітній навчальний заклад в системі позашкільної виховної роботи. Гуртки, секції та творчі обєднання. 

      Важливими складовими елементами системи позашкільної виховної роботи є  загальноосвітні навчальні заклади незалежно від підпорядкування, типів і форм  власності,   в   тому   числі   школи   соціальної реабілітації,     міжшкільні     навчально-виробничі    комбінати, професійно-технічні   та   вищі   навчальні  заклади  I-II  рівнів акредитації, а також створені на їх базі гуртки, секції, клуби,           культурно-освітні, спортивно-оздоровчі, науково-пошукові   об'єднання, оскільки відповідно до статті 17 Закону України «Про загальну середню освіту» в загальноосвітніх навчальних закладах виховання учнів здійснюєтьсяі  в процесі урочної, позаурочної та позашкільної роботи з ними.  

      Загальноосвітній  навчальний заклад – навчальний заклад, що забезпечує реалізацію права громадян на загальну середню освіту.

      До  загальноосвітніх навчальних закладів належать:

• середня загальноосвітня  школа  – загальноосвітній навчальний заклад

I-III ступенів (I ступінь – початкова школа,  II ступінь – основна   школа,  III  ступінь –  старша  школа,  як  правило,  з профільним спрямуванням навчання);