Система позашкільної виховної роботи

      Головна мета позашкільної освіти та виховання – створення умов для творчого, інтелектуального, духовного та фізичного розвитку дітей та учнівської молоді у вільний від навчання час, підготовка до життя в умовах переходу до ринкової економіки при впровадженні якісно нових форм організації позашкільної життєдіяльності підлітків, задоволення їх освітніх потреб шляхом залученя до науково-експериментальної, досідницької, технічно-конструктивної, художньої, декоративно-прикладної, еколого-прикладничої, туристсько-краєзнавчої та інших видів творчості [6, 2].

      Основними завданнями позашкільної виховної роботи є:

• формування суспільно-громадського досвіду особистості;
• розвиток, стимулювання та реалізація її духовного і творчого потенціалу;
• створення системи пошуку, розвитку і підтримки юних талантів і

обдаровань для формування творчої та наукової еліти у різних галузях суспільного життя; 

• залучення до особистісно значущих соціокультурних цінностей, потреба

у яких не забезпечується системою базової  освіти;

• задоволення її потреб у професійному самовизначенні;
• забезпечення соціально-педагогічного захисту неповнолітніх та

організації їх дозвілля;

• розвиток психо-фізичних ресурсів, зміцнення здоров'я, підтримка

високої працездатності протягом всього періоду  навчання;

• виховання вольових якостей, формування активної життєвої позиції,

здорового способу життя засобами фізичної культури.

      Основні завдання позашкільної освіти та виховання  реалізуються через спільну роботу з театрами, філармоніями, радіо, газетами, журналами, громадськими дитячими та молодіжними організаціями, творчими дитячими та юнацькими об'єднаннями за місцем проживання, на підприємствах, фондами, асоціаціями тощо, які разом із закладами освіти впроваджують державну політику в галузь освіти і сприяють формуванню гармонійно-розвиненої особистості

[12, 15 ].

      Поряд із завданнями існують принципи позашкільної виховної роботи, головними з яких є:

1. Гуманізація, що визначає пріоритети завдань творчої самореалізації

особистості, її виховання, створення умов для  вияву обдарованості і талантів дітей, формування гуманної особистості, людяності, доброзичливості, милосердності.

           2. Єдність загальнолюдських і національних цінностей, що забезпечує у змісті навчально-виховного процесу органічний зв'язок і духовну єдність української національної культури з культурою народів світу; розвиток культури всіх національних меншин, що проживають на території України; сприяє усвідомленню пріоритетності загально-людських цінностей над груповими; визначає позашкільну освіту та виховання як важливий засіб національного розвитку й гармонізації національних і міжнаціональних відносин в Україні.

3. Демократизація, що передбачає автономію (самостійність) позашкільних

закладів  освіти різних типів та форм власності, інших центрів позашкільної освіти та виховання у вирішенні основних питань змісту їх діяльності, розвитку різноманітних форм співробітництва та партнерства всіх учасників педагогічної діяльності.

           4. Науковість і системність, що полягає в забезпеченні оптимальних умов

для розширення і послаблення засобами освіти вагомих  для кожної особистості, що навчається, об'єктивних законів, обгрунтованих  понять і способів практичних дій  в їх майбутній трудовій діяльності, а також забезпечення інтегруючої  функції процесів навчання і виховання в умовах досягнення основної мети позашкільної освіти та виховання.

           5. Безперервність, наступність та інтеграція, що забезпечує єдність всіх

ланок освіти України, об'єднання зусиль позашкільних з іншими закладами освіти та різними організаціями; цілісність і наступність позашкільної освіти та виховання, спрямованої на поглиблення та конкретизацію освітнього процесу; набуття освіти упродовж всього трудового життя, за умови коли нові заняття, уміння та навички базуються на раніше засвоєних та придатних.

           6. Багатоукладність та варіативність, що передбачає можливість широкого вибору змісту, форми і засобів освіти та виховання у вільний від навчання час, альтернативність у задоволенні духовних запитів особистості, її пізнавальних та інтелектуальних можливостей та інтересів, запровадження поліваріантності навчальних програм, поглиблення і розширення їх практичної сприятливості, референції та індивідуального навчально-виховного процесу: розвиток мережі державних та недержавних позашкільних закладів.

           7. Добровільність та доступність, що передбачає право вибору та доступність у забезпеченні потреб абсолютності у творчій самореалізації, духовному самовдосконаленні здобутті додаткових знань, умінь та навичок, підготовки до активної професійної та громадської діяльності.

           8. Самостійність і активність особистості, що полягає у забезпеченні такої психолого-педагогічної атмосфери, яка сприяє виявленню, а також розвитку і реалізації учнями пізнавальної самостійності, творчої активності прояву обдарованості і таланту в навчально-виховній діяльності та у позанавчальний час.

           9. Гармонізація родинної і суцільної освіти та виховання, яка передбачає створення сприятливих умов для забезпечення добровільного партнерства і корисної співпраці того, хто вчиться, його родини, а також держави, і незалежності позашкільної виховної роботи від політичних, громадянських і релігійних організацій.

           10. Практична спрямованість позашкільної освіти та виховання, що передбачає набуття учнями певних умінь і навичок, орієнтацію на трудову діяльність у ринкових умовах, їх розширення та розвиток, а також впровадження в життя за умов інтеграції з наукою і виробництвом [24, 18].

      У сукупності й взаємодій ці принципи орієнтують позашкільну виховну роботу на забезпечення соціалізації і соціальної адаптації, єдності й взаємозв'язку з іншими соціокультурними системами на основі послідовності, взаємодії, інтеграції та диференціації освітньо-виховного впливу на особистість; сприяють успішному входженню її в суспільне життя, фізичному, духовному та інтелектуальному розвитку.

      Позашкільна виховна робота має різноманітні організаційні фоми. Вони є способами  практичної реалізації мети, завдань  і змісту позашкільної освіти у відповідності  з її принципами.

      У залежності від конкретних цілей, кожна організаційна форма позашкільної виховної роботи стає реальною можливістю для вирішення певних педагогічних завдань.

      Традиційно  позашкільна освіта здійснються  навчальними закладами, закладами культури, спорту і туризму, сім’єю, колективами, громадськими

організаціями, товариствами, фондам тощо. 

      1.2. Система позашкільної  виховної роботи 

      Система (від грец. утворення, складання) – порядок, зумовлений правильним розташуванням частин, зв’язане ціле.

      Система позашкільної виховної роботи базується на історично обумовлених традиціях виховання особистості: суспільних та родинних цінностях: ідеях, поглядах, переконаннях, ідеалах і реалізується позашкільними закладами освіти, іншими закладами освіти у позаурочний час, дитячими, молодіжними організаціями, творчими дитячими та молодіжними об'єднаннями та місцем проживання, на підприємствах, у різних організаціях і установах.

      Крім  цього в умовах соціальних та економічних реформ, демократизації суспільства та гуманізації освіти підвищився попит підлітків та їх батьків на додаткові освітні послуги, які можуть бути задоволені в результаті використання соціально-педагогічних можливостей позашкільної виховної роботи.

      Система позашкільної виховної роботи – це система, що характеризується цілеспрямованим функціонуванням навчання, виховання, розвитку та соціалізації особистості у вільний час, з її особливими структурами, зв’язками та відносинами між елементами. Це освітня підсистема, що включає державні, комунальні, приватні позашкільні навчальні заклади; інші навчальні заклади як центри позашкільної освіти [7, 9].

      Систему позашкільної виховної роботи становлять:

1. Позашкільні навчально-виховні заклади.
2. Інші навчальні   заклади  як  центри  позашкільної  освіти  у позаурочний

 та  позанавчальний  час,  до  числа  яких   належать: загальноосвітні  навчальні  заклади незалежно від підпорядкування, типів  і  форм  власності,   в   тому   числі   школи соціальної реабілітації, міжшкільні навчально-виробничі комбінати, професійно-технічні   та   вищі   навчальні  заклади  I-II  рівнів акредитації.

3. Гуртки, секції, клуби, культурно-освітні, спортивно-оздоровчі, науково-

пошукові   об'єднання    на    базі загальноосвітніх  навчальних закладів,   міжшкільних навчально-виробничих комбінатів, професійно-технічних  та  вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації.

4. Клуби та об'єднання  за  місцем  проживання  незалежно  від

 підпорядкування, типів і форм власності.

5. Культурно-освітні, фізкультурно-оздоровчі, спортивні та інші навчальні

заклади, установи.

6. Фонди, асоціації,   діяльність     яких     пов'язана    із функціонуванням

позашкільної  освіти [39, 14]. 
 
 

 

       РОЗДІЛ 2. ПОЗАШКІЛЬНИЙ ТА ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ НАВЧАЛЬНИЙ

                  ЗАКЛАД В СИСТЕМІ  ПОЗАШКІЛЬНОЇ ВИХОВНОЇ РОБОТИ.

                  ФОНДИ, АСОЦІАЦІЇ, ДІЯЛЬНІСТЬ ЯКИХ ПОВ’ЯЗАНА ІЗ

                  ФУНКЦІОНУВАННЯМ ПОЗАШКІЛЬНОЇ ВИХОВНОЇ

                  РОБОТИ 

      2.1. Позашкільний навчально-виховний заклад та його типи 

      Позашкільний  навчально-виховний заклад – це широко доступний заклад освіти, який дає  дітям та юнацтву додаткову освіту, спрямовану на здобуття знань, умінь і навичок за інтересами, а також забезпечує потреби особистості у творчій самореалізації та організації змістовного дозвілля.

      Позашкільний  навчально-виховний заклад організовує  роботу з дітьми та юнацтвом на принципі добровільності вибору типів закладів, вибір діяльності за інтересами. Важливим завданням позашкільних установ є надання школам допомоги в організації позакласної виховної роботи з учнями [42, 7].

      Позашкільний  навчально-виховний заклад за своїми організаційно-правовими формами може бути  державної,  комунальної або приватної форми власності. Статус  державного  має  позашкільний  навчальний  заклад, заснований на державній формі власності. Статус комунального  має  позашкільний   навчальний   заклад, заснований на комунальній формі власності. Статус приватного   має   позашкільний   навчальний   заклад, заснований на приватній формі власності.

      Позашкільні навчально-виховні заклади можуть функціонувати у формі центрів,  комплексів,  палаців, будинків, клубів, станцій, кімнат, студій,  шкіл  мистецтв,  початкових  спеціалізованих   мистецьких навчальних закладів (шкіл естетичного виховання), спортивних шкіл, дитячо-юнацьких    спортивних    шкіл    олімпійського   резерву, фізкультурно-спортивних клубів за місцем    проживання, фізкультурно-оздоровчих    клубів    інвалідів,    спеціалізованих дитячо-юнацьких  спортивних  шкіл  олімпійського  резерву, дитячих стадіонів,  дитячих  бібліотек,  дитячих  флотилій, галерей, бюро, оздоровчих  закладів,  що здійснюють позашкільну освіту.