Розумове виховання дітей старшого дошкільного віку засобами дидактичних ігор

Після ігор на складання фігур-силуетів за зразками використовуються вправи на складання зображень за власним  задумом. В навчанні дітей відтворенню  фігур-силуетів із частин гри послідовність ускладнення завдань можна уявити так: від оволодіння елементарними способами зорового аналізу діти переходять до засвоєння способів мислених дій.

Із багатоманітності інтелектуальних  ігор і розваг найбільш доступними і цікавими в дошкільному віці є загадки і завдання-жарти.

В загадках математичного змісту аналізується предмет з кількісного, просторового боку, підмічені найпростіші математичні  відношення:

П'ять братів в одній хатині живуть. (Рукавичка).

Ніг не має, а ходжу, рота не має, а скажу: коли спати, коли вставати. (Годинник).

На сім братів, роками всі рівні, а іменами різні. (Дні тижня).

Багато рук, а нога одна. (Дерево).

Чотири ноги, а ходити не може. (Стіл).

Завдання-жарти - це цікаві ігрові завдання з математичним змістом. Для розв'язання їх потрібно більше виявити винахідливість, розуміння гумору, ніж знання з математики. Побудова, зміст, питання в цих завданнях незвичайне. Вони лише приблизно нагадують математичне завдання. Зміст завдання замаскований зовнішніми умовами, як правило, другорядними.

Призначення інтелектуальних загадок  і завдань-жартів, цікавих питань полягає у залучення дітей  до активної розумової діяльності, вироблення вміння виділяти головні  властивості. Вони можуть бути використані  вихователем у процесі розмови, бесіди, спостережень з дітьми за певними явищами.

Інтелектуальні захоплюючі питання, завдання, загадки використовуються вихователем і під час заняття  з математики з метою уточнення  конкретизації знань дітей про  числа, їх призначення, геометричні  форми, часові відношення. При цьому інтелектуальний матеріал підбирається відповідно до мети заняття та рівня розвитку дітей.

Протягом заняття, особливо при  переході від однієї його частини  до іншої, зміні діяльності, інтелектуальні завдання служать засобом активізації, переключення уваги дітей, інтелектуального розвитку. Інтелектуальні ігри включаються в зміст заняття зі старшими дошкільниками з врахуванням ступенем складності, характеру інтелектуальних завдань, розвиваючого значення, інтересів дітей. При відборі   інтелектуальних ігор для конкретної групи вихователь враховує ступінь засвоєння дітьми програмового матеріалу.

Методично правильно підібраний і  доречно використаний інтелектуальний  матеріал (загадки, завдання-жарти, інтелектуальні питання) сприяє розвитку логічного мислення, спостережливості, винахідливості, швидкості реакцій, інтересу до математичних та інших знань, формуванню пошукових підходів до розв'язання будь-якого завдання.

Таким чином, гра - це предметна пізнавальна  діяльність, спрямована на сприйняття дитиною реального світу, людських взаємовідносин і самого себе. З інтересом і натхненням граючись, дошкільник пізнає навколишній світ, навчається, виховується, дорослішає.

2.2. Аналіз сучасного стану  використання інтелектуальних ігор  в роботі зі старшими дошкільниками

На сучасному етапі реформування освіти в Україні в умовах підвищення вимог до підготовки дитини - випускника дошкільного закладу - до систематичного навчання в школі (а також в  навчальних закладах нових типів) постала  проблема підвищення інтелектуальної діяльності дітей, яка ґрунтується на активному мисленні, пошукові різних способів виконання певного завдання і вже в дошкільному віці за певних умов може стати звичною для дитини. Виникла необхідність та узагальнення передового педагогічного досвіду використання інтелектуальних ігор в розумовому розвитку дошкільнят.

Протягом багатьох років подружжя Нікітіних - Борис Павлович та Людмила  Іванівна привертають увагу людей, які цікавляться вихованням. Вони не тільки висловили ідеї про значення раннього тренування розуму і тіла, але й запровадили їх в життя в своїй багатодітній сім'ї. Унікальний досвід Нікітіних має пряме відношення до проблеми формування особистості.

Найбільш суперечливим є питання  про розвиток інтелекту. Борис Павлович сформулював закон, який стосується розвитку Розумових здібностей. На його думку, всіх людей можна зробити дуже розумними, якщо їх дуже рано І не так, як зараз прийнято, цілеспрямовано почати навчати. Нікітін не єдиний у питанні високої ефективності раннього навчання.

Навчання - це тренування розуму, виховання - це формування почуттів і переконань, що керують поведінкою людини. Саме вони визначають громадянина. Важко  сказати, що важливіше:   виховання  чи навчання, але зрозуміло, що ці факти  пов'язані між собою.

Нікітін впевнений, що правильно поставлена робота з дошкільниками може суттєво  підвищити інтелектуальний потенціал  всього народу. Саме тому досвід Нікітіних  має велику цінність для нашого суспільства.

Як відомо, особливо, активними  діти бувають тоді, коли прагнуть досягти ігрової мети. Тому, для підтримання активності у групі зібрано дуже багато ігрового матеріалу з математики, грамоти, ознайомлення з довкіллям, розвитку мовлення тощо. Він цікавий : доступний для дітей. Ребуси, загадки, кросворди, метаграми, шаради криптограми тощо розвивають у малят уміння мислити, здійснювати аналіз, долати труднощі, готуючи матеріал для роботи зі своїми вихованцями педагог, насамперед стежить за тим, щоб подавати завдання, постійно ускладнюючи їх: від простого до складного. Це дає дитині змогу йти вперед, виявляючи свої творчі здібності.

Добирає ігри дуже широкого діапазону  труднощів, щоб вони викликали інтерес  дитини протягом тривалого часу.

Щоб зробити процес навчання привабливим  для дошкільнят, важливо повсякчас  підтримувати в них бадьорий робочий настрій. При цьому не варто вважає Л.Жулідова "полегшувати життя'' малому, підказуючи розв'язок. Нехай знайде його сам. Це стане для нього радісною подією, яка спонукатиме не зупинятися на досягнутому.

Педагог вважає, що не слід вимагати від дитини, щоб вона з першої спроби розв'язала задачу. Коли щось не виходить, заспокоїти її, запевнити, що вона справиться. Хай ніколи не поспішає і не хвилюється, а добре подумає.

За умови правильної організації  інтелектуальності ігри дають змогу кожній дитині досягти "стелі " своїх можливостей. В роботі над розвитком творчого мислення дуже важлива роль дорослого. Діти самі не можуть організувати такої діяльності, належно оціните здобуті результати.

Вважає розвивальні ігри містком  між роботою на заняттях і у повсякденному житті, тому включає ігровий матеріал і в процес заняття - на різних його етапах: для введення нового матеріалу, для закріплення вивченого, для   піднесення розумової активності дітей наприкінці роботи в інші режимні моменти.

Кросворд - це гра на відгадування слів, якими заповнюють фігуру з  квадратів.

Жулідова Л. вважає, що слід стежити  за тим, щоб у кросворд були слова, які складаються тільки із знайомих дітям літер.

Оскільки не всі дошкільнята  вміють писати, то вони і вписують слова в кросворд, а складають їх з літер розрізної абетки або з літер для магнітної дошки. Спочатку пропонуються коротенькі кросворди - на два-три слова. Дитині цікаво розгадувати кросворди, коли завдання-запитання різноманітні - знайти відповідь за малюнком, за загадкою, за запитанням, за літературним текстом.

Гарний ефект в індивідуальній роботі дають також розвивальні  ігри-забави, ігри-вправи "Добери склад", "Склади слово за схемою тощо. З  часом діти дедалі впевненіше почуваються, розв'язуючи різні головоломки. Вони навчаються не боятися труднощів, а шукати шляхи їх подолання, набувають упевненості в своїх силах (Додаток 3).

Завдяки цим та іншим іграм дошкільнята  свідомо опановують звукову і  складову структуру слова, навчаються встановлювати послідовність звуків у слові, аналізувати кожний звук, читати.

Інтелектуальні ігри не тільки активізують  розумові здібності дитини, а й  розвивають в неї якості, необхідні  для подальшої професійної майстерності, в якій би сфері вона потім не працювала.

Комп'ютерні ігри та вправи розглядаються вихователем комп'ютерно-ігрового комплексу дошкільного закладу "Горобинка” м. Комсомольська Полтавської області Г.О. Корнієнко як особливий засіб, що стимулює творчу активність дітей. На відміну від інших видів діяльності, вини найбільш цікаві й доступні. Закладені в них ігрові завдання містять мотив і мету, а також способи і засоби їх вирішення. Працюючи за комп'ютером дитина має реальну змогу: бачити на екрані результат своєї роботи, а в разі потреби вносити зміни у композицію малюнка або відновлювати процес і динаміку творчості; створювати предметні, декоративні і тематичні малюнки та композиції, які у традиційних умовах, а надто на   початковому етапі входження у світ образотворчого мистецтва, їй ще не по силі через недостатню спрямованість графічних умінь і навичок; здійснювати контроль за послідовністю зображення, змінювати його і в процесі роботи почуватися вільно й розкуто; самостійно керувати пропонованою грою і створювати свою власну, що додає віри у себе.

Комп'ютерні ігри не замінюють звичні ігри, а доповнюють їх, збагачуючи педагогічний процес новими можливостями, спонукаючи малят до творчості.

Поглиблено працюючи над проблемою  розвитку інтелекту дошкільнят, вихователь Савинова Н. дошкільного виховного  закладу № м. Києва, Дарницького району забезпечує диференційований підхід до кожної дитини. Для цього скоротила кількість занять, що їх проводить вихователь, до двох на тиждень. Заняття проводить по підгрупах, і, як правило, присвячує певній темі, протягом тижня вона звучить у творчих іграх дітей, спостереженнях за природою, екскурсіях, у повсякденному житті малят.

Форми виховання і навчання відповідають інтересам і нахилам дітей. Передусім  відмовилися від занять шкільного  типу, які мають одноманітну структуру, де переважає застосування вербального методу викладу знань, а тому стримується розвиток здібностей і творчості вихованців.

Дошкільне дитинство в житті  людини - це період становлення загальнолюдських психічних якостей, інтенсивного розвитку розумових процесів, як і саме у цьому віці утворюють певне ядро, від якого бере початок, подальше успішне навчання різних видів діяльності. В основі їх розвитку лежить оволодіння різними формами опосередкованого розв'язання розумових завдань. Загалом це дії заміщення та наочного моделювання.

Дією заміщення діти оволодівають, використовуючи при розв'язанні різноманітних  завдань умовні замінники реальних предметів та явищ, тобто знаки  та символи. Наочного моделювання малята навчаються, користуючись для розв'язання розумової задачі планом, схемою або схематичним малюнком, кресленням тощо. Оволодівши зовнішніми формами заміщення та наочного моделювання, дошкільник одержує можливість використовувати замінники та наочні моделі у розумовому, тобто внутрішньому, плані.

Це вимагає кардинальної зміни усталених засобів дошкільного навчання. Тому вихователь використовує   цілісну систему розумових та ігрових завдань, що поступово ускладнюються. Причому, якщо спочатку способи їх розв'язування даються у зовнішній формі, то згодом вони набувають форми внутрішніх образів.

Навчальний процес стає дійсно розвиваючим, адже на першому плані розвиток здібностей, а засвоєння знань і навичок  уже відбувається остільки, оскільки вони необхідні для розвитку здібностей. Тоді знання самі по собі не розглядаються як основна цінність. Центр ваги переноситься на максимальний розвиток задатків дошкільняти.

Навчання старших дошкільників схематичного запису умови задачі, вважає Н.Голуб, розширюючи сферу розумових  та практичних дій, розвиває пам'ять  і сприймання, формує пізнавальну активність і самостійність.

Під час розв'язування задач, дітям  буває важко сприйняти й утримати в пам'яті умову задачі, особливо коли вона подається опосередковано або має складну синтаксичну  конструкцію. Дитина з натугою аналізує її зміст і коментує процес розв'язання.

Доцільно навчаючи старших дошкільнят аналізувати й розв'язувати прості арифметичні задачі, водночас практикувати стислий запис, а згодом складання  графічних схем їхніх умов. Використання зазначених прийомів допомагає дітям краще зрозуміти про що йдеться в задачі, навчає встановлювати логічні зв'язки та відношення між числовими даними, а найголовніше - формує уявлення про структуру задачі, полегшує її тлумачення та розв'язання.

Щоб стисло записати умову, чи скласти  до неї схему, треба вміти абстрагуватися від другорядного й послуговуватися символічними позначками. Так, на одному з перших занять можна дати дошкільнятам завдання: полічити кількість зображених на демонстраційній картці помідорів, картоплин та морквин. Звернути їхню увагу на картку кілька разів і знову запитати, скільки чого тут намальовано.

Потім роздати предметні картинки із зображенням відповідних овочів та цифрові картки і запропонувати  скласти за їхньою допомогою умовний  запис, щоб можна було одразу сказати, скільки штук якої городини намальовано.

Щоразу під час розв'язування арифметичної задачі спочатку сама робила стислий запис її умови, супроводжуючи  кожну свою дію: поясненням. Далі   аналогічна робота здійснювалася за активної участі дітей. Ось як, наприклад, виглядало відтворення за допомогою карток змісту такої задачі: "У Катрусі 5 яблук і 2 груші. Скільки всього фруктів у Катрусі?"

Навчаючи дошкільнят аналізувати  умову задачі й стисло записувати її, звертала їхню увагу на запитання  і підводила до його розуміння.

Згодом малі самі викладали предметні  картинки та цифрові картки у готову схему.

Набувши вміння подавати стислий запис  чи схему умови задачі, діти вже  могли оперувати трьома доданками: "Оленка склала букет з осіннього  листя. Взяла 3 кленових листки, 2 березових, 2 вільхових. Скільки всього осінніх листків узяла Оленка для свого букета?". Для схематичного відтворення змісту діти використовували листя з гербарію.

Подібні вправи сприяють розвиткові пам'яті сприймання, стимулюють розумову діяльність, формують пізнавальну активність. Важливо те, що самостійно складений стислий запис умови задачі дає наочне опертя, яке допомагає відтворити її зміст і запитання, вже коли мине певний час. За допомогою запису-схеми дитина аналізує і розв'язує задачу, пояснює виконувані дії.

Наприкінці навчального року вихованці  старшої групи вже послуговуються різноманітними символічними позначками. Так, городина та садовина замінювалися геометричними фігурами: капуста - великий  кружечок, помідор - середній, огірок - овал, мандарин - маленький кружечок і т.д. Замість зображення квітів також використовувалися кольорові кружечки: мак - червоний, ромашка - білий, волошка - синій.