Проектування програми професійної підготовки робітника за фахом «лаборант хімічного аналізу 3-го розряд

gn="center">     2.6 Вибір технологій формування  орієнтованої основи діяльності, виконавчих та контрольних дій 

     У даному пункті, враховуючи вибір узагальненої групи методів, а також вихідні  характеристики навчальної групи й ступінь конкретизації мети вивчення теми, обрати конкретні методи викладу, закріплення та контролю навчального матеріалу (словесні методи і методи наочності) та засоби їх реалізації.

     При цьому методи наочності повинні  доповнювати словесні методи. У свою чергу словесні методи можуть бути різним образом скомбіновані, наприклад, пояснення-розповідь, розповідь з елементами традиційної (евристичної) бесіди і т.д.

     Після того, як у тих, кого навчають, сформовані необхідні уявлення про досліджувані об’єкти, процеси або явища навколишньої дійсності, настає етап формування умінь, навичок або, по-іншому,- виконавчих дій.

     Головна закономірність процесу засвоєння  дійсності у тому, що пізнавальна  діяльність і включенні до неї  знання здобувають розумову форму, стають узагальненими не відразу, а по черзі, пройшовши через ряд етапів. Якщо викладач будує процес навчання з  урахуванням їх послідовності, він істотно підвищує можливість досягнення мети всіма учнями.

     Якості  дії, що слід сформувати, заздалегідь  проектуються і закладаються в оперативну мету навчання: не тільки відомо, які  дії формувати, але і з якими  загальнозначущими якостями. Ці якості докладно описані в характеристиці мети – її еталонах, що включають зовнішні умови, результат і критерії оцінки дій, які слід сформувати.

     При цьому, поряд з конкретними якостями описуваних дій у меті навчання, існують загальновизнані якості, що повинні бути задані будь-яким діям, якщо ми хочемо навчити людину реальній діяльності. До загальновизнаних якостей відносяться: розумність, усвідомленість, узагальненість, критичність, освоєння і надійність дії. Забезпечення перерахованих якостей сформованої дії перешкоджає виникненню спокуси бездумного копіювання заданого або показаного зразка, огороджує від небезпеки сповзання до механічного натаскування на будь-яких шаблонах, формує гнучкого, здатного пристосовуватися до будь-яких умов, фахівця.

     У теоретичному навчанні, як і в практичному, формування діяльності здійснюється поетапно. При цьому кожний з даних етапів має свою мету, для реалізації якої існують визначені способи навчання.

     Одним  з головних способів виконання дій  у рамках теоретичного навчання є рішення задач. На кожному з етапів засвоєння задачі виконують різноманітні функції. Наприклад, на етапі виконання матеріалізованих дій, задачі служать для цілей створення початкової мотивації діяльності; на етапі ознайомлення з ООД вони сприяють активному розкриттю цієї діяльності, на етапі виконання діяльності вони формують необхідні характеристики дії (міцність, гнучкість, точність, узагальненість і т. ін.).

     Наступний етап діяльності викладача пов’язаний з проектуванням технологій формування контрольних дій (КД). Проектування системи контролю є одним з важливих видів діяльності викладача. Контроль дає можливість визначити, наскільки чітко досягнута мета навчання, які недоліки процесу навчання і що варто зробити, щоб застосувати нові технології навчання. 
 
 
 
 
 

 

Таблиця 2.9

Вибір способів формування ООД, ВД, та КД в учнів

 
 
 

 

 

7.  Складання перспективно-поурочного плану викладення теми

 

    Перспективно-поурочний  план – це документ, який містить перелік уроків по конкретній темі, а також організаційні та дидактичні характеристики кожного з них, що представлені часом, що відводиться на вивчення тих чи інших питань теми, типом уроку, цілями навчання, змістом базового матеріалу, методами навчання.

    В педагогічній літературі називаються  наступні типи уроків:

       -   урок формування та засвоєння нових знань;

    -   урок закріплення, застосування  знань про способи діяльності;

    - урок формування інтелектуальних  і практичних способів діяльності (інтелектуальних та практичних вмінь та навичок);

    -   урок закріплення та застосування  способів діяльності;

    - урок діагностичного контролю  та корекції засвоєння знань,  способів діяльності, застосування наукових знань та способів діяльності;

    -   комбінований урок (урок з декількома  рівнозначними задачами).

    Найменування  типу уроку визначає основну його задачу та мету. Це варто враховувати при формувані структури кожного уроку і формулюванні мети навчання.

    Структурні  елементи теоретичного уроку:

• постановка мети уроку;
• мотивація мети;
• актуалізація опорних знань;
• підготовка учнів до сприйняття нового матеріалу;
• формування орієнтовної основи діяльності;
• формування виконавчих дій;
• контроль сформованих знань, умінь, навичок;
• піведення підсумків;
• видача домашнього завдання.

    Структурні  елементи виробничого навчання:

• організаційний момент;
• цільова настанова;
• актуалізація знань і досвіду учнів;
• формування орієнтованої основи діяльності учнів;
• формування нових способів діяльності;
• застосування освоєних способів діяльності;
• підведення підсумків.

    На  кількість уроків і їхню структуру  також впливає те розуміння, що починати вивчення теми доцільно з вступного  контролю, а закінчувати – контролем  сформованих в учнів знань, умінь, навичок по новій темі. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 

      Таблиця 2.10

Перспективно-поурочний  план викладу теми

 

8.  Розробка  бінарних дій викладача і учнів  на уроці «Загальні відомості про лабораторні дослідження»

 

    На  заключному етапі в дидактичному проектуванні розкривається зміст одного з уроків, позначених у перспективно-поурочному плані.

Тема  уроку: Загальні відомості про лабораторні дослідження.

Тип уроку: Комбінований

Структурні  елементи уроку:

• постановка мети уроку;
• мотивація мети;
• актуалізація опорних знань;
• підготовка учнів до сприйняття нового матеріалу;
• формування орієнтовної основи діяльності;
• формування виконавчих дій;
• контроль сформованих знань, умінь, навичок;
• піведення підсумків;

Таблиця 2.11

Розробка  бінарних дій викладача й учнів  на уроці «Загальні відомості про лабораторні дослідження»