Проектування програми професійної підготовки робітника за фахом «лаборант хімічного аналізу 3-го розряд

     Основна:

1. Крешков А.П. «Основы аналитической химии». Учебное пособие – М.:  Химия, 1973 – 456 с.

                                       Допоміжна:

1. Литвишко В.В. Контрольно-измерительные приборы. Л.: Химия, 1973– 348 с.

2.2.1 План  викладення теми і контурний  конспект з теми «Навчання техніці лабораторних робіт» 

     Після добору навчальної та науково-технічної літератури з теми робота починається безпосередньо з її змістовною частиною, у результаті чого створюється план викладення теми та контурний конспект з теми.

     Щоб одержати план, варто здійснити:

• вибір необхідних змістовних елементів з теми й встановити типи існуючих між ними взаємозв’язків;
• вибір послідовності викладу змістовних елементів і сформулювати заголовки, що поєднують ці змістовні елементи за однорідними ознаками;
• вибір рівня складності плану.

     Змістовними елементами з теми можуть бути події, поняття, об’єкти,

     факти тощо.

     Між порівняними поняттями можуть існувати відносини рівнозначності, перетинання, підпорядкування, супідрядності, протилежності, протиріччя. Щоб забезпечити істинність відносин «підпорядкування» і «супідрядності» між поняттями теми, необхідно керуватися правилами ділення понять:

• ділення повинно бути розмірним;
• при тому самому діленні необхідно застосовувати ті самі підстави;
• члени ділення повинні виключати один одного;
• ділення повинно бути безперервним.

     У результаті виявлення змістовних елементів  пз теми і встановлення їх взаємозв’язків утворюється логічна структура навчального матеріалу. Логічна структура, забезпечує представлення про різноманіття змістовних елементів з теми, їх ролі і значення в темі, дозволяє на наступному етапі обрати послідовність їх вивчення і, тим самим, зробити другий крок на шляху конструювання такого дидактичного матеріалу, як план.

     Перехід від загальних положень, таких, наприклад, як «робота з лабораторними приладами» і т.д. до приватних понять, відповідно, як «послідовне вивчення кожного процесу роботи з лабораторним устаткуванням». Зворотній перехід реалізується в індуктивному плані.

     На  вибір типу плану впливають:

• особливості сприйняття, розуміння, запам’ятовування учнями нової інформації (тобто повідомленню про принцип дії технічної системи, режими її роботи повинні передувати пункти з визначенням і конструкцією системи);
• рівень сформованості базових знань (зацікавити добре підготовлених учнів можна, надавши їм можливість діяти, чому сприяє індуктивний план; дедуктивний більш кращий для «слабких» учнів);
• рівень фахівців, що формується (вимога розвитку оперативності мислення реалізується шляхом вибору індуктивного плану, а дедуктивного – навпаки).

     Ще  одним питанням, розв’язуваним при  конструюванні плану викладення теми, є ступінь його складності. На його вибір впливають:

• особливості сприйняття і розуміння учнями нової інформації (число структурних одиниць, що може утримати людина, не роблячи помилок, дорівнює приблизно 7, тому, вважається нормальним, коли технічний текст із кількістю сверхфразових одиниць, що не перевищують семи, відносяться до однієї рубрики, у противному випадку, варто розділити об’ємний текст супідрядними заголовками);
• рівень підготовки учнів (чим підготовка слабша, тим переважніше одно- або двоступенева рубрикація, підставами для багатоступеневої рубрикації, крім гарної підготовки учнів, є широке, різноманітне коло питань, охоплюваних викладачем, і великий обсяг тексту);
• цільове призначення тексту (мнемічні плани для запам’ятовування містять пунктів у два рази більше, ніж пізнавальні, виходить, розподіл тексту на структурні одиниці  повинен бути частим, але в той же час, при розподілі його на занадто маленькі частини може бути загублена цілісність матеріалу).

     Вибір послідовності пунктів плану  визначається логічною структурою.

     Докладно  представлений матеріал у послідовності, яка визначається планом, являє собою  інший дидактичний матеріал –  текст.

     За  способом представлення інформації конспекти поділяються на плани-конспекти, контурні конспекти і конспекти-схеми.

     У контурному конспекті повинні міститись тільки ключові положення нової основної інформації, виражені за допомогою таблиць, графіків, абревіатури, різного роду позначень, акцентів. План-конспект стисло представляє зміст кожного з пунктів плану. Конспект-схема – це ієрархія понять теми, упорядкованих відповідно до плану і доповнених основними відомостями. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 

    

      

    

    

    

      

    

    

    

      
 
 

Рис.2.1. Логічна структура  теми «Навчання техніці проведення лабораторних робіт»

 

    

План  викладання теми:

1. Загальні відомості про лабораторні дослідження
2. Підготовка реагентів та сполук до проведення лабораторних робіт.
3. Проведення лабораторного дослідження.
4. Оформлення результатів.

Таблиця 2.2

Контурний конспект з теми «Навчання техніці проведення лабораторних робіт»

 
 

2.2.2 Вибір  групи загально-дидактичних методів навчання 

     Застосування  в процесі навчання різних методів  сприяє створенню умов для всебічного розвитку пізнавальних можливостей  учнів.  Існує досить багато класифікацій методів навчання.

     Жодна з класифікацій методів навчання не вільна від недоліків. Необхідно враховувати те, що «чистих» методів навчання не буває. Вони взаємно проникають та доповнюють один одного, характеризуючи рівнобічну взаємодію суб’єктів навчального процесу.

     Найбільш  відповідає специфіці особливостей вивчення спеціальних дисциплін  у професійних навчальних закладах класифікація запропонована І.Я. Лернером та М.М. Скаткиним. До цієї класифікації відносяться наступні групи методів:

1. Пояснювально-ілюстративний метод. Знання одержуються у «готовому» виді. Сприймаючи і осмислюючи факти, оцінки, висновки, вони залишаються в  рамках репродуктивного (відтворюючого) мислення. Застосування цього методу дозволяє передавати великий обсяг інформації.
2. Репродуктивний метод. Особливості – застосування вивченого на основі зразка або правила. Діяльність учнів має алгоритмічний характер, тобто виконання відбувається за інструкціями, приписаннями, правилами.
3. Метод проблемного викладу. Вивчення способів рішення проблемних завдань за допомогою викладача.
4. Частково-пошуковий або евристичний метод. Полягає в організації активного пошуку рішення висунутих у навчанні (або самостійно сформульованих) пізнавальних завдань або під керівництвом педагога, або на основі евристичних програм і вказівок.
5. Дослідницький метод. Після аналізу матеріалу, постановки проблем і завдань  і короткого усного або письмового інструктажу відбуваються самостійні дії пошукового характеру.

     Вірним  чином визначений тип навчальної інформації з теми дозволяє обрати раціональну групу методів для  її вивчення.

     У процесі засвоєння понять відбуваються наступні дії (В.В. Давидов):

1)  орієнтування  в ситуації;

2)  оволодіння  зразком перетворення, що виявляє  найбільш істотні відношення, що  є основою рішення завдань  даного типу;

3)  фіксація  знайденого відношення у тій або іншій формі;

4)  виділення  властивостей відношень, що дозволяють вивести умову і способи рішення вихідного завдання.

     Сприяти продуктивному здійсненню цих дій  будуть пояснювально-ілюстративні, репродуктивні  методи навчання.

     Засвоєння навчальної інформації, що містить  фактичний матеріал є можливим при використанні групи репродуктивних методів.

     Інформація, що містить причинно-наслідкові зв’язки, є однією з основних при розгляді категорій змісту – технологічний  процес, трудовий процес. У процесі  засвоєння зазначеного типу навчальної інформації необхідно встановлювати наслідкові залежності між теорією і практикою, теорією і наслідками, здійснювати дії з аналізу, синтезу інформації, робити узагальнення, аргументувати судження, доводити істинність або хибність окремих положень теорії. Сприяти виконанню зазначених дій буде група продуктивних методів навчання, частково-пошукових, методу проблемного викладу.

     Інформація  графічного характеру фактично завжди є супроводжувальною щодо теоретичної  і, як правило, мета вивчення теми не пов’язана  із правильною замальовкою певної схеми. До інформації такого роду відносяться конструктивні зображення машин і механізмів, різні види креслень, ескізи і т.д. Для засвоєння даного виду інформації найбільш продуктивними є методи пояснювально-ілюстративний, репродуктивний.

     Відповідно  до мети вивчення теми, категорії її змісту, значущості інформації навчальної теми необхідно визначити найбільш раціональну класифікацію методів  для її вивчення.

     Перший  визначник – рівень засвоєння  навчальної інформації. Так, досягнення такого рівня засвоєння як продуктивний не є гарантованим при використанні пояснювально-ілюстративного і репродуктивного методів, у цьому випадку необхідно організувати навчання за допомогою евристичного методу. А для формування вмінь репродуктивного рівня застосування методів високого рівня пізнавальної активності учнів було б не раціонально.

     Істотною  ознакою при визначенні методів  буде виступати певний ступінь узагальненості і конкретизованості певної теми серед виділених категорій.

     Опис  таких категорій змісту як група технічних пристроїв у цілому, технологічний процес у цілому в деякому змісті є фундаментом для подальшого розгляду часткових (ситуативних) випадків. Інформація даних категорій як правило, характеризується високим рівнем теоретичного опису. Цим категоріям властивий високий ступінь логічних висновків і узагальнень. Оптимальними у цьому випадку будуть продуктивні методи навчання: дослідницький, частково-пошуковий, метод проблемного викладу.