Проектування програми професійної підготовки робітника за фахом «лаборант хімічного аналізу 3-го розряд

Автор: Пользователь скрыл имя, 22 Ноября 2011 в 20:11, курсовая работа

Описание работы

На сучасному етапі розвитку економіки хімічна промисловість характеризується впровадженням нових технологій аналізу, нових типів машин і механізмів, виробництвом виробів складної конфігурації, застосуванням нових видів сировини і матеріалів. Особливості науково-технічного прогресу це створення нових високопродуктивних машин та механізмів, які вимагають для обслуговування висококваліфікованих фахівців. Для цього необхідно забезпечувати підготовку робітників високої кваліфікації з числа молоді для всіх галузей народного господарства, насамперед всього у професійно-технічних навчальних закладах. Задача, що стоїть перед інженерно-педагогічними працівниками ПТНЗ – постійно підвищувати рівень теоретично і виробничого навчання, забезпечувати взаємозв’язок професійної підготовки з загальною і технічною освітою, добиватися міцних знань і професійних навиків у учнів.

Работа содержит 1 файл

Курс 1.doc

— 451.50 Кб (Скачать)

Таблиця 1.5

 

1.3.2 Угрупування змісту теоретичного навчання  відповідно до  галузі господарської діяльності і видів діяльності фахівця 

    На  основі визначених тактичних цілей  навчання необхідно розробити програму теоретичної і практичної підготовки «лаборанта хімічного аналізу 3-го розряду». Щоб визначити теми програми професійної теоретичної підготовки фахівця, необхідно врахувати такі фактори, як структура галузі господарської діяльності фахівця і види виконуваної ним професійної діяльності. Структурними компонентами галузі господарської діяльності фахівця є техніка, технологія, організація і керування, економіка, охорона праці, екологія, правові питання галузі.

    Видами  професійної діяльності робітника  є технологічна і організаційна, причому, види діяльності фахівця обмежують весь існуючий спектр знань за кожним структурним компонентом галузі.

Таблиця 1.6

Формування  набору тем професійної теоретичної підготовки фахівця

Структура об’єкта вивчення Види діяльності Узагальнена структура змісту Набір тем програми професійної підготовки
Техніка Технологічна Техніка: відомості  про лабораторні прилади та устаткування Загальні відомості  хімічної технології, аналітичної хімії.

Вивчення методики проведення лабораторного аналізу, принцип дії та устрій лабораторного устаткування.

Технологія Технологічна Загальна технологія Методика проведення аналітичних досліджень.

Техніка проведення лабораторних робіт.

Характеристика  методів випробувань.

Класифікація  методів лабораторних досліджень. 
 

      Продовження табл. 1.6
1 2 3 4
    Конкретна технологія Підготовка  проб до проведення лабораторних досліджень.

Підготовка  робочих реактивів.

Підготовка  лабораторного устаткування до проведення досліджень. Методика проведення лабораторних досліджень. Отримання результатів аналітичного дослідження та їх достовірність. Заповнення бланків результатів лабораторного аналізу.

    Сировина та матеріали Реактиви для  випробувань.

Фізико-хімічні  властивості реагентів та досліджуваних  продуктів та матеріалів.

Організація і керування Організаційно-управлінська Організація виробництва Організація робочого місця.
Економіка Організаційно-управлінська Економіка Підприємства  хімічної, нафтопереробної, металургійної, коксохімічної, харчової галузі на сучасному етапі розвитку економіки.
Охорона праці Організаційно-технологічна Охорона праці  і техніка безпеки Протипожежні  заходи.

Правила безпеки роботи з обладнанням  в лабораторії.

Основи  гігієни праці і виробничої санітарії.

Професійні  захворювання і професійні ушкодження.

Правові питання Управлінська Правові норми  галузі Режим роботи і  правила внутрішнього розпорядку лабораторії.

Права і обов’язки адміністрації і  робітників.

Штрафні санкції за невиконання обов’язків.

Екологія  Організаційно-технологічна Екологія  Вплив відходів під час лабораторних досліджень на навколишнє середовище і людину.

Методи  і засоби захисту.

 

      1.3.3  Вибір системи виробничого навчання 

    Для розробки програми професійної практичної підготовки «Лаборант хімічного аналізу 3-го розряду» необхідно відповідно до встановленої групи трудових процесів обрати систему виробничого навчання.

    Система виробничого навчання (СВН) – це об’єктивне поєднання змісту, форм, методів навчання і дидактичних  засобів, що забезпечують учням послідовне оволодіння трудовими процесами, операціями, прийомами.

    Відомо  багато СВН, наприклад: предметна, операційна, операційно – комплексна, операційно – потокова, операційно – предметна  і т. д.

    Для вибору оптимальної СВН в конкретному  випадку необхідно розкрити кожен  компонент системи: зміст, форми, методи, засоби навчання. Зміст практичного навчання можна розглянути як сукупність трудових процесів, що складаються з певної кількості трудових операцій, які у свою чергу, складаються з трудових прийомів (див. табл. 1.7).

    Таблиця 1.7

    Вибір змістовних компонентів трудового процесу

    (спеціальність:  «Лаборант хімічного аналізу 3 – го розряду»)

    Прийоми     Операції     Процес
Приймання проб для проведення аналізу Підготовка  до проведення аналізу  
 
 
 
 
 
 
 
 
Аналітичне  дослідження складу продуктів та матеріалів
Підготовка  проб для аналізу
Підготовка  реактивів, робочих розчинів
Підготовка  лабораторного устаткування
Аналітичне  дослідження  Отримання продуктів аналітичного дослідження
Спостереження результатів дослідження
Висновок  про результати аналітичного дослідження Обґрунтування проведених досліджень та оформлення
Оформлення  результатів проведених аналізів
 

    Форми практичного навчання визначають роботи, які виконують учні в майстернях і на підприємствах. Серед таких  робіт – вивчення трудових прийомів і операцій виконання простих комплексних робіт, виконання складних комплексних робіт. У майстернях учні виконують таку роботу: приймання проб на дослідження, підготовка проб для проведення аналітичного дослідження, підготовка реагентів, реактивів, лабораторного устаткування, проведення досліджень, оформлення результатів. На підприємствах (лабораторії підприємств хімічної, коксохімічної, металургійної, харчової галузі) учні навчаються виконувати комплексні роботи підвищеного ступеня складності, а саме: приймання проб на дослідження, підготовка проб для проведення аналітичного дослідження, підготовка реагентів, реактивів, робочих розчинів, лабораторного устаткування, проведення досліджень більш складної методики, обґрунтування та оформлення результатів, зберігання.

    Так як предмет діяльності «Лаборант хімічного аналізу 3– го  розряду» має невеликий ступень розмаїтості і кожен раз істотних змін у діях фахівця і послідовності їх виконання не відбувається (1 група трудових процесів), то в якості основної СВН необхідно взяти операційно – комплексну.

    Так як лаборант хімічного аналізу 3 -го розряду виконує трудові процеси першої групи, то обираючи методи і засоби практичного навчання, необхідно орієнтуватись на репродуктивну діяльність (відтворення вже відомої інформації та дій). 

    1.3.4 Формування зведено – тематичного  плану підготовки «Лаборант хімічного аналізу 3–го розряду» 

    На  основі проведених дидактичних розробок сформуємо зведено – тематичний план підготовки «Лаборант хімічного аналізу 3–го розряду» з дисципліни «Хімічний аналіз».

    У плані буде відображено теми занять з дисципліни, послідовність їх вивчення, розподіл по семестрах

Таблиця 1.8

Зведено-тематичний план підготовки лаборанта хімічного аналізу 3–го розряду

Виробниче навчання Спеціальна  технологія
1 2 3 4 5 6
№  теми Найменування  теми №  тижня №  теми Найменування  теми №  тижня
І півріччя
1 Вступ 1 1 Вступ 1
2 Безпека праці і пожарна безпека на робочому місці 2-4 2 Правила безпеки та життєдіяльності 1-6
      3 Основи  гігієни праці і санітарії учнів 1-6
3 Екскурсія у хімічну лабораторію 4-7 4 Загальна  характеристика випробувань продуктів та матеріалів за вимогами ДСТУ 7
4 Методика  добирання проб на аналіз та їх підготовка для проведення аналізу. Проведення аналізу та оформлення результатів 7-10 5 Характеристика методик проведення лабораторних досліджень 7-9 
5 Перевірочні контрольні роботи 10-16 6 Характеристика  лабораторного устаткування, його устрій та принцип дії 10-12
6 
 
Навчальна практика 16-18 
 
7 Методика  проведення лабораторних робіт з  визначення фізико-хімічних властивостей продуктів та матеріалів 13-14
8 Методика  проведення лабораторних робіт з  визначення хімічного складу проб продуктів та матеріалів 15-16
      9 Методика  проведення лабораторних робіт з  визначення відсоткового складу речовин продуктів та матеріалів 17-18
Продовження таблиці 1.8
1 2 3 4 5 6
ІІ  півріччя
7 Підготовка  робочого місця. 18-26 10 Методика  проведення аналізів середньої складності без попереднього розділення компонентів 18-29
8 Підготовка  проб для проведення досліджень. 26-29 11 Визначення  процентного складу речовин різними методиками в матеріалах, які аналізуються 29-33
9 Підготовка  робочих реактивів, розчинів для  проведення досліджень 29-30 12 Визначення в’язкості, розчинності, питомої ваги матеріалів і речовин пікнометром, пружності пари по Рейду, індукційного періоду, кислотності і коксованості речовин, що аналізуються 33-35
10 Підготовка  лабораторного устаткування 30-36 13 Визначення  температури спалаху в зачиненому тиглі і застигання нафти і  нафтопродуктів 35-37
11 Проведення  аналітичних досліджень складових  досліджуваних продуктів та матеріалів 36-40 14 Визначення  хімічного складу проб руди, хромистих, нікелевих, хромистих,  хромонікелевих сталей, чавунів, алюмінієвих сплавів, продуктів металургійних процесів, флюсів, палива та мінеральних  масел; визначення  складу сірки і хлоридів у нафти  і нафтопродуктів 37-39
12 Аналіз  та обґрунтування отриманих результатів, їх документальне оформлення 40-42 15 Проведення  складних аналізів і визначення фізико-хімічні властивостей лакофарбувальних продуктів і цементу на спеціальному устаткуванні 39-42
13 Перевірочні контрольні роботи 42-44 16 Складання лабораторних установок за схемами 43-44
14 Виробнича практика 44-45 17 Аналіз, обґрунтування та оформлення  результатів проведених аналізів. 45
 
 

    Розділ 2  Проектування технологій навчання за темою  «Навчання техніці  лабораторних робіт» дисципліни «Хімічний аналіз» 

    2.1 Постановка цілей вивчення теми  й вибір типу навчання 

     Проектувальна робота на даному етапі обмежується розробкою навчальної теми «Навчання техніці лабораторних робіт»  дисципліни «Хімічний аналіз». Тема обирається зі зведено-тематичного плану підготовки фахівця. Спочатку з урахуванням характеристики навчальної групи необхідно вивчити зміст навчання, на його основі обрати технології навчання, здійснити планування навчального процесу і розробити сценарій уроку заданої теми. На даному етапі необхідно визначити та сформувати загальну мету вивчення навчальної теми: навчитися визначати фізико-хімічні властивості реагентів, що використовують для якісних та кількісних аналізів та визначити послідовність проведення лабораторних робіт.

     Сформульована мета вивчення теми дозволяє визначити  необхідний тип навчання і відповідно до його особливостей здійснювати наступні проектувальні дії. На вибір відповідного типу навчання безпосередньо впливає загальне формулювання мети вивчення навчальної теми – ступінь вираженості у меті вивчення певних компонентів (початкових умов, засобів вивчення теми, алгоритму дії, результат вивчення теми). Опосередкований вплив на вибір типу навчання має характер змісту навчання теми (див. табл. 2.1). 
 
 
 
 
 
 
 

    Таблиця 2.1

    Визначення  компонентів мети та кінцевого рівня  засвоєння навчального матеріалу

Перелік знань з теми Умови реалізації мети Вимоги, до дій, що мають бути сформовані Перелік дій, що формуються Кінцевий рівень засвоєння навчального матеріалу
Властивості реагентів, речовин та матеріалів, що застосовують під час лабораторного  дослідження. правила добору та підготовки проб до проведення аналізу. Підготовка реагентів та робочих розчинів для проведення аналізу. Правила підготовки та експлуатації устаткування. Порядок реєстрації результатів аналізу При відсутності  базових знань у підготовці учнів.

При відсутності  професійного досвіду і практичних вмінь .

При відсутності  здібностей самостійно здійснювати  навчально-пошукову діяльність.

Сформувати  орієнтири алгоритмічної діяльності, що характеризується міцністю її виконання. Результатом є швидкість, точність виконання операцій (вступний інструктаж у виробничому навчанні) Вміння готувати реактиви, дослідні об’єкти до проведення лабораторних робіт, проводити лабораторні дослідження та реєструвати отримані результати. ІІ рівень
 

     Відповідно до теорії В.П. Беспалька існують чотири рівні засвоєння навчального матеріалу.

     На першому рівні учень не тільки сприймає інформацію, але в нього формується загальне представлення про об’єкт діяльності, з’являється пізнавальний інтерес. Для цього рівня характерне рішення найпростіших задач на знаходження деякого об’єкта в ряді інших, впізнавання на слух і за зображенням (позначенням) заданих елементів (властивостей) тощо.

     Другий  рівень характеризує алгоритмічну дію  по пам’яті або здатність відтворювати і використовувати наявну інформацію для рішення задач за заданим алгоритмом.

     Третій  рівень характеризує етап продуктивної дії. На цьому рівні орієнтована  основа діяльності засвоєна таким чином, що сформовані дії ідеалізуються,  і учень здатен виконувати їх у  розумі. Він вирішує нестандартні задачі відповідно до конкретних ситуацій і об’єктів. Перехід до етапу розумової діяльності приводить до формування творчого мислення, однієї зі складових якого є уміння вирішувати конструкторські задачі,  що приводить до формування нових знань,  і учень робить «відкриття для себе». Але він ще не робить нічого нового для суспільства.

     Четвертий рівень характеризує продуктивну дію, що виконується шляхом самостійного конструювання нової орієнтованої основи діяльності. На цьому етапі  добувається нова інформація, і цей  рівень характеризує дослідницьку діяльність.

     Четвертий рівень у підготовці майбутнього  робітника свідомо буде відсутній, тому що згідно з п. 1.1.2 курсової роботи наукові дослідження не входять  у професійні обов’язки «Лаборанта хімічного аналізу 3-го розряду».

     Вибір третього рівня обумовлюється складністю матеріалу теми і кваліфікаційних вимог до майбутнього фахівця. Якщо йому доведеться швидко приймати рішення в нестандартних ситуаціях, наприклад, під час ремонту лабораторного обладнення або налагодження, регулювання лабораторних приладів, устаткування, то передбачення засвоєння матеріалу на третьому рівні є обов’язковим. У противному випадку – можна обмежити навчання другим рівнем.

     Для «лаборанта хімічного аналізу 3-го розряду» обираємо другий рівень засвоєння навчального матеріалу.

     З метою досягнення поставленої мети необхідно використати наступну навчальну літературу:

Информация о работе Проектування програми професійної підготовки робітника за фахом «лаборант хімічного аналізу 3-го розряд