Автор: Пользователь скрыл имя, 22 Ноября 2011 в 20:11, курсовая работа
На сучасному етапі розвитку економіки хімічна промисловість характеризується впровадженням нових технологій аналізу, нових типів машин і механізмів, виробництвом виробів складної конфігурації, застосуванням нових видів сировини і матеріалів. Особливості науково-технічного прогресу це створення нових високопродуктивних машин та механізмів, які вимагають для обслуговування висококваліфікованих фахівців. Для цього необхідно забезпечувати підготовку робітників високої кваліфікації з числа молоді для всіх галузей народного господарства, насамперед всього у професійно-технічних навчальних закладах. Задача, що стоїть перед інженерно-педагогічними працівниками ПТНЗ – постійно підвищувати рівень теоретично і виробничого навчання, забезпечувати взаємозв’язок професійної підготовки з загальною і технічною освітою, добиватися міцних знань і професійних навиків у учнів.
Для формування дій при вивченні такої категорії змісту як конкретні технологічні процеси доцільно застосовувати репродуктивні і пояснювально-ілюстративні методи. Учні, знаючи особливості виробничого процесу в цілому, самостійно виділяють сукупність конкретних ситуацій, що несуть репродуктивний характер, тому що способи рішення зазначеного типу завдань їм вже відомі.
Такий же підхід застосовується при характеристиці категорії змісту – конкретні технічні об’єкти. Як правило, застосовуються пояснювально-ілюстративні, репродуктивні методи. Однак, у цьому випадку є можливим використання методів проблемного викладу у випадку наступної побудови змісту – технологічний процес у цілому – конкретний технічний об’єкт. Коли зміст відображає наступну проблему – особливості впливу конкретного технічного об’єкта (його технічних показників) на підвищення загальної продуктивності виробничого процесу.
У процесі опису категорії змісту – трудовий процес – застосування продуктивних методів не є доцільним, тому що засвоєння даної інформації на високому продуктивному рівні практично неможливо – є чітко виражений зміст трудових дій (певного трудового процесу), на формування яких спрямований весь процес підготовки. У цьому випадку оптимальними є методи пояснювально-ілюстративні і репродуктивні.
Наступний фактор, що має вплив на визначення групи методів навчання – рівень значущості інформації. Чим вище значимість навчальної інформації, тим вище повинен бути рівень засвоєння цього знання учнями.
Для інформації, що забезпечує інтереси інших дисциплін, є необхідним досягнути 2 рівня засвоєння, тому що не є можливим передвістити, який рівень буде необхідним для засвоєння навчального матеріалу інших дисциплін, у той же час вказаний рівень сформованих вмінь буде достатнім у якості базового.
Для інформації, що є базовою для курсу в цілому достатнім є формування алгоритмічного і відповідно продуктивного рівня засвоєння навчального матеріалу.
Для інформації, що забезпечує інтереси конкретно визначених тем, є необхідним досягнути 3 рівня засвоєння.
Для інформації, що є визначальною для специфіки спеціальності необхідним є застосування методів пояснювально-ілюстративних та проблемного викладу.
Таблиця 2.3
Вибір
загальнодидактичних методів
| Навчальна тема | Кінцевий рівень засвоєння навчальної інформації | Категорія змісту | Вибір загальної групи методів | Зміст методу | |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | |
| Загальні відомості про лабораторні дослідження | Другий | Група загальних понять | Пояснювально-ілюстративні, репродуктивні методи |
Лекція, ілюстрація робочого міста лаборанта | |
| Підготовка реагентів та сполук до проведення лабораторних робіт | Другий | Конкретні технічнохімічні об’єкти | Розповідь, пояснення, відео-ролик | ||
| Проведення лабораторних досліджень | Другий | Технологічні процеси | Пояснення і ілюстрація лабораторних приладів, устаткування | ||
| Продовження таблиці 2.3 | |||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | |
| Оформлення результатів дослідження | Другий | Технологічні процеси | Розповідь, демонстрація лабораторного систем | ||
2.3 Постановка
навчально-методичних цілей
Підготовленість дидактичного матеріалу з теми, визначеність загальнодидактичних методів, застосування яких сприятиме вивченню навчальної теми дозволяють уточнити та більш чітко сформулювати навчально-методичні цілі вивчення теми.
У процесі навчання відбувається планомірне формування знань, умінь, навичок, а також необхідних властивостей особистості учня. Основою такої планомірної передачі знань служить чітко сформульована тема. Ціль повинна бути виражена через дії, згруповані за рівнями засвоєння теми, кожний з яких має визначені характеристики: умови, результат, критерії оцінки.
Відповідно до теорії В.П. Безпалька, існують чотири рівні засвоєння навчального матеріалу.
На першому рівні учень не тільки сприймає інформацію, але в нього формується загальне уявлення про об’єкт діяльності, з’являється пізнавальний інтерес. Для цього рівня характерне рішення найпростіших задач на знаходження деякого об’єкта в ряді інших, впізнавання на слух і за зображенням (позначенням) заданих елементів (властивостей) тощо.
Другий
рівень характеризує алгоритмічну діяльність
по пам’яті або здатність
Третій рівень характеризує етап продуктивної дії. На цьому рівні орієнтована основа діяльності засвоєна таким чином, що сформовані дії ідеалізуються, і учень здатен виконати їх у розумі. Він вирішує нестандартні задачі відповідно до конкретних ситуацій і об’єктів. Перехід до етапу розумової діяльності приводить до формування творчого мислення, однієї зі складових якого є уміння вирішувати конструкторські задачі, що приводить до формування нових знань, і учень робить «відкриття для себе». Але він ще не робить нічого нового для суспільства.
Четвертий рівень характеризує продуктивну дію, що виконується шляхом самостійного конструювання нової орієнтованої основи діяльності. На цьому етапі добувається нова інформація, і цей рівень характеризує дослідницьку діяльність.
Четвертий рівень у підготовці майбутнього робітника свідомо буде відсутній, тому що наукові дослідження не входять у професійні обов’язки цього фахівця.
Вибір третього рівня обумовлюється складністю матеріалу теми і кваліфікаційних вимог до майбутнього фахівця. Якщо йому доведеться швидко приймати рішення в нестандартних ситуаціях, наприклад, під час ремонту, налагодження або регулювання устаткування, то передбачення засвоєння матеріалу на третьому рівні є обов’язковим. У противному випадку – можна обмежити навчання другим рівнем.
Далі стосовно до закладених в меті дій визначаються їх еталони у виді умов, результатів і критеріїв оцінки. Умовою для засвоєння матеріалу теми учнями на першому рівні є наявність у них базових знань і умінь, на другому рівні – умінь здійснювати дії першого рівня і т.д. Повне втілення мета повинна знаходити в результаті, який доцільно сформулювати у виді підсумкових контрольних завдань. В критеріях оцінки знань, умінь необхідно показати скільки чоловік із групи, при якому ступені самостійності, у якому обсязі і на якому рівні повинно справитися з запропонованими завданнями.
Таблиця 2.4
Постановка оперативних цілей навчання за темою: «Навчання техніці проведення лабораторних робіт»
| № | Цілі вивчення теми | Еталони | ||
| Умови | Результат | Критерії оцінки | ||
| 1 | Уміти називати якісні та кількісні методи дослідження сполук, розрізняти дробові та систематичні аналізи, уміти готувати реагенти та об’єкти дослідження для проведення аналізу. Уміти розпізнавати та називати прилади, обладнання, яке використовується при аналітичному дослідженні. | Виробниче навчання:
методика проведення аналізів різного
ступіня складності. Фізіко-хімічні властивості
реагентів та об’єктів дослідження. Основи
техніки безпеки |
Правильно названі: якісні та кількісні методи дослідження сполук, дробові та систематичні аналізи, реагенти та об’єкти дослідження для проведення аналізу, прилади, обладнання. | 80% правильних відповідей; 20% - допущено неточності при показі обладнання |
| 2 | Уміти називати і характеризувати реагенти для проведення якісних та кількісних реакцій, пояснювати сутність проведення лабораторних досліджень. Уміти пояснювати сутність реакцій. | Виконання дій першого рівня. Правильно названі: якісні та кількісні методи дослідження сполук, дробові та систематичні аналізи, реагенти та об’єкти дослідження для проведення аналізу, прилади, обладнання. | Правильно названа та охарактеризована робочі реактиви для дослідження. Роз’яснена сутність методів лабораторних досліджень. Правильно пояснена сутність реакцій, обробки та оформлення результатів. | 90% правильних відповідей; 10% - допущені неточності при поясненні сутності реакцій |
2.4 Проектування
мотиваційних технологій
Мотивація навчальної діяльності є найважливішим компонентом технології навчання, від якого багато в чому залежить результат навчання і результат формування професійних умінь.
Мотивація в широкому плані відповідає на запитання, що спонукує людину до діяльності і які мотиви її здійснення. У самому загальному плані мотив - це те, що спонукує людину до здійснення якої-небудь дії.
Навчальна мотивація за характером поведінки учнів поділяється на зовнішню та внутрішню. Зовнішня мотивація заснована на заохоченнях, покараннях та інших видах стимуляції, які або напрямляють, або гальмують поведінку людини. Внутрішня мотивація залежить від внутрішніх процесів, які здійснюються в свідомості людини. Таким чином, мотивована діяльність є самоціллю, а не засобом для досягнення іншої мети.
Способи формування внутрішньої мотивації:
Внутрішня мотивація є досить ефективною, але найчастіше вона вимагає підкріплення зовнішньою яка може бути реалізована шляхом вказівки умов дострокової здачі заліку з теми, обіцянки позитивних оцінок, або навпаки перерахування труднощів під час сесії.
У відповідності з етапами навчального процесу мотивація може бути виражена в різних формах, що відповідають вступній частині заняття та поточній його частині. Вступна мотивація активізує навчальну діяльність учнів, сприяє формуванню первинного бажання засвоїти навчальну діяльність, викликає інтерес до процесу навчання.
Поточна мотивація забезпечує оптимальне педагогічне спілкування в процесі навчання, сприяє формуванню стійкого інтересу до навчальної діяльності і підтримує цей інтерес на всіх етапах навчання.
Основними прийомами мотивації в процесі викладу нового матеріалу є: орієнтація змісту навчального матеріалу на його практичний зміст, орієнтація на конкретну професійну діяльність, демонстрація в мові практичного використання положень, що приводяться.