Автор: Пользователь скрыл имя, 22 Ноября 2011 в 20:11, курсовая работа
На сучасному етапі розвитку економіки хімічна промисловість характеризується впровадженням нових технологій аналізу, нових типів машин і механізмів, виробництвом виробів складної конфігурації, застосуванням нових видів сировини і матеріалів. Особливості науково-технічного прогресу це створення нових високопродуктивних машин та механізмів, які вимагають для обслуговування висококваліфікованих фахівців. Для цього необхідно забезпечувати підготовку робітників високої кваліфікації з числа молоді для всіх галузей народного господарства, насамперед всього у професійно-технічних навчальних закладах. Задача, що стоїть перед інженерно-педагогічними працівниками ПТНЗ – постійно підвищувати рівень теоретично і виробничого навчання, забезпечувати взаємозв’язок професійної підготовки з загальною і технічною освітою, добиватися міцних знань і професійних навиків у учнів.
Використання цього методу
Предмет діяльності – це те, що має суб’єкт на початку діяльності, і те, що наприкінці перетворюється в продукт.
Засоби – це або досвід суб’єкту, який може бути виражений через сукупність професійно-методичних задач, або усі допоміжні об’єкти, за допомогою яких здійснюється діяльність (обладнання – аналітичні ваги, лабораторні системи, фільтри, різноманітне лабораторне устаткування; знання – основи загальної та аналітичної хімії; способи установлення і перевірення титрів; властивості застосованих реактивів і вимоги, які ставляться до них; методику проведення аналізів середньої складності і властивості реагентів, які застосовуються; Державні стандарти на аналізи, які виконуються, і товарні продукти на дільниці, що обслуговується; правила користування аналітичними терезами; електролізною установкою; фотоколориметром, рефрактометром та іншими аналітичними приладами; вимоги, які ставляться до якості проб і аналізів, що проводяться; процеси розчинення, фільтрації, екстракції і кристалізації; правила налагодження лабораторного устаткування).
Продукт діяльності –
Суб’єкт діяльності – група (індивід), які цілеспрямовано діють для задоволення соціальних потреб ( лаборант хімічного аналізу 3-го розряду).
Об’єкт діяльності – продукти та матеріали (руди, хромисті, нікельовані, хромонікельовані сталі, чавуни, алюмінієві сплави, продукти металургійних процесів, флюси, паливо та мінеральні масла, продукти нафти, сірка, хлориди та ін.) над якими проводять лабораторні дослідження з метою визначення їх складу та якості.
Процес діяльності – це технологічні дії фахівців, які складаються з послідовних дій: отримання зразків проб, підготовка проб до проведення аналізів, проведення аналізів, спостереження результатів, реєстрація результатів аналізів.
Результат діяльності – отримання результатів аналітичного дослідження (результат аналізу).
Відповідність
функціональної структури діяльності
спеціаліста і кваліфікаційних вимог
до нього, виражених у знаннях і вміннях,
наведено у таблиці 1.4.
Таблиця 1.4
Функціональна структура діяльності лаборанта хімічного аналізу 3 – го розряду
Вид діяль-ності | Найменування функцій | Предмет
діяльності |
Матеріальні засоби діяльності | Процедура
діяльності |
Продукт
діяльності |
Вимоги
до
спеціаліста | |
Знання | Вміння | ||||||
Технологічний технологічний |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
Підготовча |
Проби досліджуваного продукту або матеріалу, хімічні реагенти. | Методика проведення досліджень, схеми, принцип дії лаборатор-ного устаткування | Перевіряє санітарний стан, справність заземлення устаткування | Підготовлені
проби, лабораторне устаткування та робоче
місце
до роботи |
основи загальної та аналітичної хімії; порядок добору проб та приготування робочих проб; хімічні властивості реагентів; ДСТу на випробування | Вести підготовку проб та хімічних реагентів, лабораторного устаткування | |
Технологічна |
Хімічні реагенти, робочі розчини | Лабораторне устаткування. | Ведення процесу аналітичного дослідження продуктів та матеріалів | Хімічні реагенти, робочі розчини | властивості реактивів і вимоги до них; методику проведення аналізів і властивості реагентів, які застосовуються | Виконувати технологічні операції на всіх стадіях технологічного процесу | |
Контрольна | Результати аналітичного дослідження | Стандарти якості, нормативні документи | Контроль процесу за допомогою контролюючого обладнання (регулювання температури, вологості, часу) | Проведення аналізів проходить у відповідності до методичних рекомендацій щодо їх проведення. | Методи визначення правильності проведених аналітичних досліджень | Здійснювати визначення правильності проведених аналітичних досліджень |
Продовження таблиці 1.4
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | |
Організаційний |
Організаційна |
Організація робочого процесу, робочого місця | Посадові інструкції | Дотримання правил охорони праці і виробничої дисципліни. Раціональна організація робочого процесу | Робота проводиться з дотриманням правил безпеки та технологічної дисципліни | Правила техніки безпеки, технологічної, виробничої, дисципліни | Дотримання усіх правил безпеки та дисципліни на робочому місці |
1.2.3
Визначення кваліфікаційних вимог та
умов атестації спеціаліста
Строки підготовки робітника за спеціальністю лаборант хімічного аналізу 3-го розряду: на базі основної загальної освіти (9 класів) – 3 роки; на базі середньої (повної) загальної освіти (11 класів) – один рік.
Учбовий план професійного училища професії «лаборант хімічного аналізу 3-го розряду» із строком навчання 3 роки на базі основної загальної освіти включає наступні блоки дисциплін:
Учбовий процес на рівні
Теоретичне навчання, практичні заняття для закріплення теоретичного матеріалу і формування в учнів необхідних професійних умінь і навичок, проводиться в кабінетах, які забезпечені необхідними учбовими рекомендаціями, натуральними зразками реактивів, лабораторним устаткуванням.
Рівень знань учнів навчальної професійної освіти визначається шляхом усного опитування, тестування, проведенням письмових контрольних робіт, які плануються в календарно-тематичних планах за рахунок годин, відведених на предмет. Повторення учбового матеріалу, заліки, контрольні роботи проводяться за рахунок навчального часу, відведеного на вивчення даної дисципліни.
За спеціальними дисциплінами, де учбовим планом іспити не передбачені, проводяться заліки в кінці вивчення курсу.
Для встановлення рівня знань учнів щомісячно проводиться рубіжний контроль, який потім аналізується і проводиться додаткова робота з учнями.
Тривалість іспитів у випускних групах згідно навчальних планів складає один тиждень.
З усіх дисциплін, що передбачені навчальним планом, викладачами розробляються робочі програми, календарно-тематичні плани, в яких визначені цілі і задачі вивчення загальноосвітніх і спеціальних дисциплін, їх зміст, тематичний план лекцій, завдання для самостійної роботи учнів, завдання для практичних і лабораторних робіт, завдання, що забезпечують активні форми навчання (ділові ігри, змагання, уроки-конференції та ін.)
Формами контролю результатів самостійної роботи учнів є практичні заняття, співбесіди, тестування, консультації.
Способами підсумкової атестації за кожною з дисциплін можуть бути: тестування, зрізи, державні іспити, підсумкові контрольні роботи, співбесіди, дипломні та курсові проекти.
Згідно учбовим планам і програмам на рівні навчальної професійної освіти проводиться виробниче навчання і виробнича практика у відповідності з Державним стандартом і Положенням про виробничу практику.
Учні направляються на виробничу практику тільки після вивчення ними відповідних розділів навчальних програм теоретичного навчання за професією та засвоєння безпечного виконання всіх видів робіт, що передбачаються навчальною програмою виробничого навчання.
Виробнича практика учнів має наступні цілі: закріплення та поглиблення професійних знань, умінь і навичок, знайомство з роботою лабораторій підприємств.
Базами виробничої практики є хімічні лабораторії підприємств хімічної, нафтопереробної, металургійної, коксохімічної, харчові підприємства. Всі види практики проводяться під безпосереднім керівництвом і контролем майстрів виробничого навчання і керівників базових підприємств.
За час практики учні оформлюють щоденники, звіти за підсумками передвипускної виробничої практики, отримують характеристики за підписом керівників баз практики.
Метою практики є закріплення теоретичних знань, умінь і навичок, які отримали учні в процесі вивчення дисциплін професійного циклу.
Прикладом робіт лаборанта хімічного аналізу 3-го розряду можуть бути: хімічні лабораторії, де він зможе робити аналітичні дослідження проб матеріалів та продуктів з метою визначення їх складу та якості.
Підсумкова атестаційна комісія
по випуску учнів професійної освіти затверджуються
у складі керівника практики, педагога,
що веде курс, майстра виробничого навчання,
директора навчального закладу, зовнішнього
спеціаліста, представника районної організації
з охорони праці.
1.3.1
Постановка тактичних цілей
Тактичні цілі – перелік професійних умінь і характеристик особистості, які необхідно сформувати у студентів при вивчені даної дисципліни.
Ці цілі повинні відображати професійну спрямованість (вмотивованість діяльності спеціаліста, яка виражається через зацікавленість у високих результатах праці, бажання здійснити дію праці швидко і якісно), професійну компетентність (якість праці), комунікативну готовність (вміння пояснювати, обґрунтовувати прийняті рішення). Характеризувати об’єкт, інструктувати підлеглих, економічну ерудицію і правову компетентність (бережно відноситись до засобів виробництва, дотримуватись правил праці и т.п.), характеристики професійної пам’яті і мислення, здатність творчого підходу у рішенні технічних задач (при необхідності), здатність саморегулювання і самоаналізу (вміння контролювати професійні дії і коректувати їх при необхідності).
Постановка
тактичних цілей підготовки спеціаліста
лаборант хімічного аналізу 3-го
розряду наведена у таблиці 1.5.
Елементи структури особистості | Характеристика мети | |
Загальна | Конкретна | |
1 | 2 | 3 |
Досвід особистості | Професійна спрямованість | Сформувати
бажання навчатись |
Професійна компетентність | Сформулювати правила
ведення і регулювання процесу проведення
аналітичних досліджень, вимоги ДСТУ до
методики випробувань, правила визначення
складу, вміння розрізняти прилади, користуватись
ними.
Сформувати вміння проводити і регулювати процес проведення аналітичного дослідження, визначати хімічний склад досліджуваних продуктів та матеріалів. | |
Комунікативна готовність | Сформувати
вміння спілкуватись за допомогою спеціальних
термінів, а також знання їх значення,
формулювати відповіді на поставлені
запитання відносно змісту методики проведення
лабораторних досліджень.
Сформувати вміння користуватись отриманими знаннями (теоретичними) на практиці, вміння обґрунтовувати свої дії при організації проведення аналітичних досліджень. | |
Економічна ерудиція і правова компетентність | Сформувати вміння у галузі організації і керування виробництвом, умінь у галузі економії сировини, електроенергії. Дбайливе відношення до устаткування. Знання про обов’язки адміністрації і відповідальність за недотримання режиму роботи, правил санітарії та гігієни. | |
Функціональні характеристики пам’яті | Професійна пам'ять | Сформувати і розвинути словесно-логічну, зорову, образну, слухову, довільну, оперативну пам’яті , які дозволяють запам’ятовувати інформацію на тривалий час і відтворювати її на різних етапах проведення досліджень. |
Технічне мислення | Сформувати і розвинути оперативне і логічне мислення, що дозволяє ефективно працювати з показниками приладів. Сформувати і розвинути предметно-дійове мислення, планування майбутньої діяльності. | |
Увага | Сформувати зосередженість (робота на устаткуванні, регулювати режими, параметри). | |
Типологічні властивості | Здатність до самовладання і самоконтролю | Сформувати уміння до самоаналізу і самоконтролю своєї діяльності. Прагнення до виправлення допущених помилок при проведенні аналітичних досліджень. Розвивати здатність зберігати урівноваженість при аварійних ситуаціях, оперативно вирішувати технічні питання. |