Прислів’я та приказки як джерело збагачення усного і писемного мовлення учнів.

Автор: Пользователь скрыл имя, 04 Января 2012 в 20:36, курсовая работа

Описание работы

Однією з актуальних проблем сучасної освіти в Придністровській Молдавській республіці є становлення активної, знаючої, творчої особистості, яка здатна захищати та відстоювати загальнолюдські цінності, творити цілісний гуманний світ на основі діалогу та взаєморозуміння..

Українська мова, як навчальний предмет у середній школі, поєднуючи у собі найвищі досягнення культури народів світу, володіє величезним арсеналом засобів для перетворення її духовних цінностей в індивідуальний досвід учня, забезпечуючи його готовність до активної комунікації у полікультурному просторі.

Використання фольклору, у процесі викладанні української мови сприятиме формуванню гармонійної особистості з творчим мисленням та якісним мовленням.

Содержание

Вступ

Частина перша:

Розвиток мовлення – найважливіша умова успішного навчання школярів.

Частина друга:

Сутність малих фольклорних форм.

Частина третя.

Роль прислів’їв та приказок у процесі вивчення української мови.

Частина четверта.

Особливості роботи з прислів’ями та приказками на уроках української мови.

Висновки

Работа содержит 1 файл

КУРСОВА РОБОТА 2012.doc

— 194.50 Кб (Скачать)

    5)     дібрати прислів’я з синонімами (антонімами);

    6)     дібрати прислів’я – заголовок до тексту;

    7)     дібрати прислів’я  з певною частиною мови;

    8)     дібрати прислів’я на певну тему.

 

    На матеріалі  прислів’я можна побудувати фрагмент  уроку, який включає каліграфічну  хвилинку.

 

     Пропоную  декілька видів вправ із застосуванням малих фольклорних форм:

     Вправа 1. Перепишіть прислів’я, вставляючи пропущені букви а та о. З’ясуйте відповідні орфограми. Поясніть зміст прислів’я.

     Хто б..гато обіцяє, той рідко слова дотримує. К..лач приїсться, а хліб ніколи. Не бажай синові б..гатства, а бажай розуму! Без х..зяїна двір, а без х..зяйки хата, плаче. Всякий двір х..зяйським оком держиться. Не в б..гатстві сила, а в трудових руках. На чужий к..ровай очей не поривай. Видно пана по х..лявах. Меле язиком, неначе з г..рячки. Один с..лдат у полі не воїн. То не к..зак, що ..таманом не думає бути. Раз – та г..разд. Хто б..гато обіцяє, той рідко слово тримає. Кого не пече, тому не г..ряче.

     На  повторення правил вживання апострофа, крім вправ шкільного підручника, можна пропонувати учням ще й  інші задання:

     Вправа 2. Перепишіть прислів’я і приказки, з дошки, підкресліть в них слова з апострофом і поясніть правила його вживання.

     Щастя в повітрі не в’ється – воно в боротьбі достається. Де колись були бур’яни, там тепер широкі лани. Найища честь – довір’я народу. Літо збирає, а зима з'їдає.

 

     Вправа 3. Вибірковий диктант. Прослухайте прислів’я. Запишіть слова з апострофом, поясніть правопис вибраних слів.

     Гірко заробиш - солодко з'їси.  Здоровому пір’я, а хворому каміння.

Одвага або  мед п'є, або сльози ллє. А в рум'янці така сила, що всі квіти погасила. Коса до п'ятки — дівка до грядки. Лице рум'яне, а серце — кам'яне. Від дощу — не у воду, від вогню — не в полум'я.

 

     Вправа 4. Перепишіть речення, вставте в них пропущені слова і поясніть, за яким правилом ужитий у кожному з них апостроф.

     Мати  однією рукою…, а другою гладить.  Без роду, без … - без привіту, без совіту. Наша сила - … єдина. Найбільше багатство - … . На свіжий цвіт і бджола сідає, а … обминає. Раз на віку трапилось … злізти на моркву, та й вже каже: «Я вище од усіх».

     Довідка: Б’є, плем’я, сім’я, здоров’я, зів’ялий, з’їв, черв’як.

 

     Вправа 5. Коментоване письмо (повне). Прослухайте прислів’я та запишіть їх. З’ясуйте правопис подвоєних та подовжених приголосних.

     В осінній час сім погод у нас: сіє, віє, крутить, мутить, припікає й поливає. Ранні пташки росу п'ють, а пізні — слізки ллють. Як прийде Ілля, то наробить у полі гнилля. Рання пташка росу оббиває.

 

     Під диктування вчителя учні пишуть окремі слова, словосполучення чи речення. Один з них (коментар), не відриваючись від роботи, пояснює правопис слів, посилаючись при цьому на вивчені правила. На випадок, якщо в учня виникнуть якісь утруднення і він замовкне, вчитель заздалегідь називає прізвища двох-трьох учнів, які мають продовжити коментувати, або викликає когось під час коментування.

 

Вправа 6. Коментоване письмо (вибіркове). Прослухайте прислів’я та запишіть їх. З’ясуйте правопис м’якого знака у словах.

     Більше  діла — менше слів. Сонце —  батько, місяць — вітчим. Пташку пізнають по польоту, а людину по роботі.  Дівчина, як берізонька, сережками завішана. Всякий двір хазяйським оком держиться. Молодий місяць не всю ніч світить.

 

     Перед вибірковим коментуванням учитель  указує, правопис яких слів чи вживання яких розділових знаків потрібно пояснити.

Найдоцільніше проводити вибіркове коментування зразу після пояснення нового правила, коли учні ще на мають потрібних умінь і навичок застосувати його.

 

     Вправа 7. Прочитайте прислів’я. Назвіть у них антоніми.зясуйте зміст прислів’я.

     Краще гірка правда, ніж солодка брехня. Порожня бочка гучить ,а повна мовчить. З великої хмари малий дощ буває. Де багато слів, там мало діла.

 

     Вправа 8. Доповніть прислів’я антонімами до виділених слів. Запишіть їх.

     Важко в навчанні, зате… в роботі. Що вранці не зробиш, то … не наздоженеш. На чорній землі… хліб родить. Маленька праця краща за … безділля. Мяко стеле та … спати. Ранні пташки росу п'ють, а — слізки ллють. Більше діла — слів.

 

     Вправа  9. Прочитайте. Закінічть прислів’я, користуючись словами з довідки. Запишіть. Поясніть правопис ненаголошених е та и в коренях слів.   Своя земля — мати, чужина - … . Літо збирає, а зима . Високі гори мають глибокі… . Від солодких слів кислиці не … . Краще на п'ять хвилин раніше, ніж на хвилину… . Діло майстра…!

Довідка: доли, мачуха, величає, пізніше, з’їдає,посолодшають.

 

      Практика  показує, що п’ятикласники часто  допускають помилки у вимові звукосполучень – ться, - шся. Пропоную завдання над вдосконаленням вимови та написання даної орфограми:

     Вправа 10. У наведених нижче прислів’ях і приказках підкреслити звукосполучення – ться і – шся, правильно прочитати ці прислів’я та приказки:

     Язик  без кісток теліпається та до розуму прислухається. Людина славиться не словами, а ділами. Як постелиш, так  і виспишся. Доки не получиться, доти й не научишься. Хто постійно на дітей  злиться, той на вихователя не годиться. З ким поведешся, від того і наберешся. Хто добре вчиться, той буде добре працювати.

 

     Робота  над розвитком мовлення учнів  за допомогою малих фольклорних  форм ефективна лише за умови, якщо вона проводиться у процесі опрацювання всіх розділів програми. Наприклад, під час вивчення розділу «Лексика», досить доцільним буде застосовування вправ, що містять прислів’я та приказки. Особливо, з’ясовуючи   пряме і переносне значення слів, синоніми та антоніми; продуктивним буде застосування малих фольклорних форм під час повторення частин мови – адже більшість прислів’їв та приказок  групується навколо найуживаніших у нашій мові слів: іменників, дієслів, окремих числівників. Система вправ до кожного розділу дасть змогу збагатити усне та писемне мовлення школярів, уточнити та поповнити лексичний словник, залучити прислів’я та приказки до активного словника учнів.

     Курс  української мови вміщує й розділ "Розвиток зв’язного мовлення". Під час його опрацювання особливу увагу надаю виробленню в учнів навичок культури мовлення та спілкування з використанням прислів’їв та приказок.

     Робота  з прислів’ями дуже подобається школярам. Вона збагачує словниковий запас учнів, вчить аналізувати зміст прислів’їв, сприяє тренуванню пам’яті та впливає на формування особистості учня. 
Висновки.

     Прислів'я  та приказки відображають споконвічну  спостережливість і мудрість українського народу, його погляди на світ, суспільне  життя, характер і поведінку людей. Недарма їх називають золотими зернами  народної мудрості.

     Отже, поставлені у дослідженні завдання вирішувались у процесі поглибленого вивчення практики роботи з малими фольклорними формами на уроках української мови в школі. Результати опитування вчителів, аналіз відвіданих уроків та досвіду викладання української мови й читання в школі дають підстави стверджувати, що робота над збагаченням мовлення учнів українськими прислів’ями та приказками в школі з російською мовою навчання носить фрагментарний характер, відсутність системи негативно позначається на рівні мовленнєвих умінь учнів.

     Основними критеріями відбору прислів’їв та приказок української мови для учнів 5-х класів були такі: відповідність змісту, потребам спілкування; доступність змісту прислів’їв та приказок для учнів; наявність малих фольклорних форм у вправах, рекомендованих для виконування.

 

 

     

Бібілографія

  1. Гордилова Г.Г, Хмара А.Г,  Кулишина Э.Н,  Мещеряков В. Н, Токарская И. Е. Практикум по развитию речи. Ленинград. Просвещение, 1988.
  2. Губенко О. Не перо пише, а розум. Прислів’я на уроках української мови. 1-4 класи: Методичний посібник. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан. 2008.
  3. Коптілов В. У світі крилатих слів . – К., 1986.
  4. Лесін. М. В, Пулінець О. С. Словник літературознавчих термінів. Київ. Радянська школа. 1971.
  5. Мовчун А. Мовні скарби: Вивчення прислів’їв та приказок у школі: Навч. метод. посібник. – К.:Либідь, 2000.
  6. Стельмахович М. Г. Розвиток усного мовлення на уроках української мови в 4-8 класах. Київ. Радянська школа. 1976.
  7. Українські прислів’я та приказки. – К.: Дніпро, 1983.
  8.   
  9. Ушинський. К. Д. Вибрані педагогічні твори.,  «Радянська школа», 1949, с. 224

Информация о работе Прислів’я та приказки як джерело збагачення усного і писемного мовлення учнів.