Прислів’я та приказки як джерело збагачення усного і писемного мовлення учнів.

 

На уроках вивчення теми «Спрощення в групах приголосних» добираю прислів’я, які б містили слова з відповідними орфограмами. Діти записують прислів’я під диктовку, а потім пояснюють вимову та правопис слів:

• У щасливого поміж пальцями в'язне.
• Від серця до серця — навпростець дорога.
• Личiко під чадрою, як сонце за хмарою.
• Не корисно книгу читать, коли вершки тільки хапать

 

 З’ясовуючи основні випадки чергування у-в, і – й, пропоную ряд присліїв та приказок:

• Дарма, що малий, а й старого навчить!
• Навчай інших — і сам навчишся.
• Наука в ліс не веде, а з лісу виводить.
• Хто грамоти вміє, той краще сіє.
• Хто вчиться змолоду, не зазнає на старість голоду.
• Шануй учителя, як родителя!
• Все можна купити, тільки здоров'я ні.
• Гарно того вчити, хто хоче все знати.

 

Опрацьовуючи  вживання сполучень ьо та йо, використовую такі прислів’я та приказки:

• Рукавом сльози втирає, а очима на парубків зиркає.
• І собака чує, хто його годує.
• Видно птаха по польоту.
• Маленька пташка, та гострий дзьобик.
• Кінь на чотирьох, та й то спотикається.  

 

Гарним мовним матеріалом виступають прислів’я та приказки під час розгляду теми «Правопис мякого знака». Пояснюючи зміст прислів’я, діти також зясовують наявність чи відсутність мякого знака у словах. Можна запропонувати вибірковий диктант.

• На небо не скочиш, а в землю не закопаєшся.
• Гора з горою не сходиться
• Сонце — батько, місяць — вітчим.
• З'явилися опеньки — літо закінчилося.
• Без гетьмана військо гине.
• Звання козацьке, а життя собацьке.
• Болить серденько, та плакать стидненько!
• Дівчина, як берізонька, сережками завішана.
• Любов, як перстень, не має кінця.
• Час — найліпший лікар.

 

Також доцільно застосувати малі фольклорні форми  при вивченні правил написання апострофа. Рекомендую такі прислів’я та приказки:

• Як гляне - серце в'яне.
• Літо збирає, а зима з'їдає.
• Прийде врем'ячко - достигає яблучко й само відпаде.
• А в рум'янці така сила, що всі квіти погасила.
• Коса до п'ятки — дівка до грядки.
• Лице рум'яне, а серце — кам'яне.
• У нього сім п'ятниць на тиждень.
• Без розуму ні сокирою рубати, ні личака в'язати.
• Ранні пташки росу п'ють, а пізні слізки ллють.
• Восени і буряк — м'ясо.
• В марті курка з калюжі нап'ється.
• Прибери пня, дай йому ім'я — із нього буде чоловік.
• Була м'ята, та пом'ята.
• Краще на п'ять хвилин раніше, ніж на хвилину пізніше.
• Прибуло дня на курячу п'ядь.
• Без здоров'я нема щастя.

 

При вивченні теми «Подвоєні та подовжені приголосні» добираю вправи з такими прислів’ями:

• Літо дає коріння, а осінь — насіння.
• Як прийде Ілля, то наробить у полі гнилля.
• Не кожна Ганна і гарна.
• Тоді то буде, як на моїй долоні волосся виросте.
• Через день — то й неділя, через хату — то й весілля.
• Здоровому пір’я, а хворому каміння.
• Одвага або мед п'є, або сльози ллє.
• Рання пташка росу оббиває.
• Не лише силою треба боротись, а й умінням.
• Письменний бачить вночі більше, як неписьменний вдень.

 

  Запропрновані вище завдання до вивчення або повторення теми «Вимова голосних та приголосних звуків» можна ускладнити. Для цього, виходячи з конкретних умов, даю учням завдання не тільки правильно прочитати наведені прислів’я і приказки, а й пояснити їх значення, дібрати аналогічні приклади. Слід також зясувати з учнями, які з наведених прислів’їв та приказок їм найбільше сподобались і чому.

 

Досить важливо  використовувати прислів’я та приказки під час розглядання розділу  «Лексикологія». Вивчення теми «Однозначні та багатозначні слова» можна на прикладі таких прислів’їв:

• Не той голова, хто дуже кричить, а той, хто голову має. 
• На раді багато людей, та один голова. 

Вживання слів в прямому і переносному значенні можна пояснити за допомогою таких  прислів’їв:

• Без хазяїна двір плаче, а без хазяйки - хата.
• Всякий двір хазяйським оком держиться.
• На добрій землі що не посієш, те й вродить.
• Задер носа й кочергою не дістанеш.  

 

Доцільним буде навести прислів’я при вивченні синонімів.

• Праця робить людину розумною.
• Землю красить сонце, а людину - праця.
• Пташку пізнають по польоту, а людину по роботі.
• Без охоти нема роботи.
• Без труда нема плода.
• Сміливість кріпості бере.
• Дума п'є воду, а відвага мед.

 
 

Пояснюючи вживання антонімів, пропоную учням розглянути наступні прислів’я та приказки:

• На смілого собака гавка, а боязливого рве.
• Смирний плаче, а бойкий скаче
• Свій край — як рай, а чужа країна — як домовина.
• Своя земля — мати, чужина — мачуха.
• Сміливому належить увесь світ,боягузу — запічок.
• Доброго молодця і кров гріє, а ледачого і кожух не нагріє.
• Ранні пташки росу п'ють, а пізні — слізки ллють.
• Більше діла — менше слів.
• За грубе слово не сердься, а на ласкаве не здавайся.
• Умій сказати, умій і змовчати
• Сонце — батько, місяць — вітчим
• Добрі діти — потіха, а злі — гризота.
• Де старий ногою, там молодий головою.
• І чорна корова біле молоко дає
• Гірко заробиш - солодко з'їси.  
• Розумний учить, а дурний повчає.
• Як не матимеш друга, не матимеш і ворога.

 

З’ясовуючи  ті чи інші теми з орфографії, можемо теж застосовувати малі фольклорні форми. Опрацьовуючи тему «Чергування голсних звуків», наводю приклади таких прислів’їв та приказок:

 

• Давши слово — держись, не давши — кріпись.
• Більше діла — менше слів.
• Молодий місяць не всю ніч світить.
• Зо світу до ночі сонце не стуляє очі.
• В осінній час сім погод у нас: сіє, віє, крутить, мутить, припікає й поливає.
• Восени і курчата курми будуть.
• Називай хоч горщиком, тільки в піч не став.  
• Годуй діда на печі, бо й сам будеш там.
• На чийому возі їдеш, того й волю чиниш.
• На чийому візку сиджу, тому й правду кажу.
• Ранні ластівки — щасливий рік.
• Без роботи день роком стає

 

Пояснюючи тему «Чергування приголосних звуків», наводжу такі приклади прислів’їв та приказок:

• Чоловікова сила — в кулаці, жінкина — в сльозах.
• Добре тому в дорозі, хто сидить на возі.
• Бійся не того собаки, що бреше, а того, що ластиться.
• Звик собака за возом бігти - побіжить і за саньми.
• Не вір собаці, бо вкусить.
• Воля пташці краща від золотої клітки.
• Всяка пташка своє гніздо знає. 
• Просили на дорозі, щоб не були на порозі.

   Доцільно  застосовувати малі фольклорні форми при розгляданні теми «Вимова та написання префіксів». Пропоную учням розглянути такі прислів’я:

• Де ластівка не літає, а на весну додому прилітає.
• Рідня — серед дня, а як сонце сховається, то й не родичається.
• Свій хоч не заплаче, то скривиться, хоть не скривиться, то не висміє.
• Аби на мене місяць світив, а зорі як схочуть.
• Гаси вогонь, поки не розгорівся.

 
 

   Загалом, у будь-якому вигляді робіт  обов'язковим є знаходження всіх знайомих орфограм, виявлення прямого  і переносного значення прислів'їв. Так на прикладах прислів'їв прагну закласти в учнів основу їх етичних вчинків.

  Під час роботи з малими фольклорними формами, не забуваю нагадувати про раніше вивчені орфограми, що зустрічаються в даних прислів'ях.

Перелік прислів'їв і приказок систематично поповнюється. У їх підборі беруть участь і учні. Вони підбирають прислів'я і приказки на задану тему, записують їх в зошитах з української мові, літератури або учать напам'ять.  .

     Деякі прислів'я можуть використовуватися  кілька разів при вивченні різних тем.

     Так, прислів'я  всякий двір хазяйським оком держиться використовувалося двічі: при вивченні ненаголошених госоних а та о в коренях слів, а також при розгляданні теми «Вживання мякого знака». Прислів'я у щасливого поміж пальцями в'язне можна застосувати при розгляданні теми «Спрощення в групах приголосних», а також при з’ясуванні правил написання апострофа та мякого знака. На прикладів прислів’я здоровому пір’я, а хворому каміння можна пояснити правопис подвоєних приголосних та написання апострофа. Таким чином закріплюється правопис слів з потрібними орфограмами, розвиваються мислення, мовлення та пам'ять учнів.

    Можна взагалі провести урок української  мови цілком побудований на українських  народних прислів'ях та приказах. До основної теми уроку, необхідно дібрати прислів'я за кількома моральними темами, наприклад, про скромність, ввічливість, дружбу, чесність, правдивість, сміливість. Заняття починається з прислів'я. наприклад, такого: «Хвалько - пустий чоловік». Діти пояснюють зміст прислів'я, наводять конкретні приклади з художньої літератури про скромних та хвальків, називають знайомі прислів'я на цю тему. Для того щоб прислів'я увійшли в активний словник дитини, педагогу потрібно постійно стимулювати дітей до вживання їх як на занятті, так і в повсякденному житті. Стимулюючи дітей промовляти прислів'я і приказки, учитель стежить за правильною вимовою слів українською мовою згідно з літературними нормами.

   На  уроках української мови використовуюю  такі види роботи з прислів’ями:

1)     скласти прислів’я зі слів;

2)     пояснити написання слів у прислів’ї;

3)     написати твір за прислів’ям;

4)     дібрати прислів’я зі словниковим словом;