Особливості розвитку образотворчої діяльності у дітей першої молодшої групи

      Розглядаючи з малятами предмети, що оточують їх, вихователь повинен звертати увагу  дітей на те, що всі предмети складаються  з різних форм, мають певний колір, який можна передати в малюнку, аплікації. У дослідженнях К.Д. Ушинського, Я.А. Коменського і ін. наголошується, що поступово від простих дій кистю дитя перейде до пізнавання того, що вийшло в малюнку: «Квітка», «М'ячик», «Доріжка», «Сонечко» і так далі Коли дитя малює, треба називати ці дії («малюємо фарбами, олівцями на папері»). Він взнає, як цікаво малювати фарбами, олівцями, тому прагне повторювати лінії, круги, штрихи, плями. В процесі педагогічного керівництва малюванням ця діяльність набуває образного характеру, якщо вихователь обертає на зображення, що виникають в малюнку. З цією метою він проводить заняття, на яких діти мають можливість побачити процес створення образу певного явища, персонажа. Наприклад, на великому аркуші вихователь малює фарбами гуаш різного кольору зрозумілі дитяті образи, супроводжуючи малювання віршами:

      Малює сонечко вверху аркуша:

                        Це сонця жовтий круг

                        Багато проміннячок  довкола;

      Малює внизу аркуша струмочок:

                        Це синій струмочок

                        Він, як довгий поясочок.

      Малює травичку на березі струмочка:

                        Це зелена травичка

                        М'яка травичка-мурава.

      Малює квіти в траві:

                        Це сині квіти

                        Небувалої краси.

      Малює ведмедика на траві:

                        Це коричневий ведмедик

                        Товстий, смішний  шалунишка.

      Малює собачку поряд з ведмедиком:

                        Це – чорне  щеня

                        А звуть його просто – Дружок.

      Якщо  вихователеві важко малювати тварин, він може використовувати аплікацію. Ці образи вихователь може створювати не лише фарбами, але і фломастерами, кольоровими олівцями. Дітям цікавий сам процес, коли поступово у них на очах виникає картинка із зображенням знайомих ним персонажів, явищ. В результаті малювання вийшла сюжетна композиція, яку вихователь поміщає на стенд, аби діти могли розглядати, називати всі персонажі, розповідати про них. На окремому столі в груповій кімнаті можна покласти аркуш паперу у вигляді смуги, кольорові олівці для малювання за бажанням дітей.

      Багато  моментів довколишньої дійсності дитя не може саме ясно сприйняти, запам'ятати, побачити. У таких випадках на допомогу вихователеві приходять різні види мистецтва. Музика, поезія, образотворче мистецтво сприяють розвитку у дітей емоційної чуйності при сприйнятті ними якого-небудь явища дійсності. Про велику роль мистецтва в пізнанні що оточує добре сказав А.Н. Толстой: «Мистецтво, як на клавіатурі, розігрує на рефлексіях і емоціях чудову музику образів, і через систему образів осмислює явища життю».

      Взаємозв'язок музики і художнього слова, сприйняття картин, ілюстрацій, предметів декоративно-прикладного  мистецтва створюють умови для  входження маленького дитяти в образ, для виховання у нього естетичних відчуттів, переживань.

      Отже, розвиток творчої спрямованості образотворчій діяльності в ранньому віці вимагає створення певних педагогічних умов:

• послідовної системи завдань по формуванню передумов творчості;
• комплексної дії різних мистецтв, художній діяльності з метою активного входження дитяти в образ;
• використання різних матеріалів, посібників, іграшок, картин, витворів прикладного мистецтва;
• взаємозв'язки методів і прийомів, що забезпечують не лише навчання дітей образотворчим навикам і умінням (показ дій, яким треба слідувати), але і формуванню способів самостійних дій.

      Висновок: проведена протягом двох місяців робота по залученню дітей І-ой молодшої групи до образотворчої діяльності дала позитивні результати, що підтверджується контрольними зрізами. 

     

2.3. Результати контрольного експерименту по залученню дітей першої молодшої групи до образотворчої діяльності 

      Після закінчення формуючого експерименту з  метою виявлення його ефективності були проведені контрольні зрізи. Обстеження дітей експериментальної і контрольної  груп проводилося у формі заняття. В процесі обстеження методи і критерії оцінювання не мінялися, залишаючись колишніми, що і в констатуючому експерименті. Тема заняття була «м'ячик для Мурки». Конспект заняття дан в Додатку.

      Результати  обстеження дітей представлені в порівняльній таблиці.

                                                         Таблиця 3

 

      Кількість дітей з високим рівнем розвитку в експериментальній групі склала 40%. В порівнянні з етапом констатації свій рівень розвитку підвищили 20% дітей.

      Сталися якісні зміни і в групі дітей  з середнім рівнем розвитку. Кількість  дітей з середнім рівнем розвитку в експериментальній групі склала 50%. В порівнянні з етапом констатації свій рівень розвитку підвищили 30% дітей.

      Кількість дітей з низьким рівнем розвитку в експериментальній групі склала 10%. В порівнянні з етапом констатації  свій рівень розвитку підвищили 50% дітей.

      Якісні  зміни в рівнях розвитку зафіксовані і в контрольній групі дітей. Але ці результати не настільки значительны. Дітей з високим рівнем розвитку в контрольній групі було 20%, а за результатами контрольного експерименту стало 50%, що на 30% більше, ніж в експериментальній групі.

      Середній  рівень розвитку мало 30% дітей контрольної  групи, а за результатами контрольного експерименту стало 40%, що на 10% менше, ніж  в експериментальній групі.

      Низький рівень розвитку було у 50% дітей контрольної  групи а за результатами контрольного експерименту стало 10%, що однаково з експериментальною групою дітей.

      Значні  показники приросту в експериментальній  і контрольній групах дітей по всіх рівнях розвитку свідчить про  ефективність формуючого експерименту.

 

ВИСНОВКИ 

     Виходячи  з вищесказаного, слід зазначити, що залучення дітей до образотворчої діяльності в дитячій дошкільній установі починається з 3-го року життя, тобто в першій молодшій групі.

     Маленьких дітей захоплює образотворча діяльності, якщо вона проходит в нових, незвичайних  умовах.

     У образотворчій діяльності дітей  раннього віку виникають творчі прояви. Це викликає у дитяти всілякі емоції. Виховання у дітей інтересу, емоційного відношення до образотворчого необхідно, оскільки процес малювання, ліплення –  це не лише передача окремих рис, властивостей предметів, але і момент активного входження в «образ», коли перед дитям як би «оживають» мазання, лінії, форми.

     В процесі образотворчої діяльності створюються сприятливі умови для  розвитку естетичного і емоційного сприйняття мистецтва, які сприяють формуванню естетичного відношення до дійсності.

     Обстеження  дітей показало, що лише 20% мають  високий рівень розвитку образотворчої  діяльності. Останні діти відносяться  до середнього(30%) і низького (50%) рівнів розвитку.

     Проведення  протягом двох місяців робота по залученню дітей першої молодшої групи до образотворчої діяльності дала позитивні результати, що підтверджене контрольними зрізами:

• високий рівень експериментальної групи – 40%, контрольною – 50%;
• середній рівень експериментальної групи – 50%, контрольною – 40%;
• низький рівень експериментальної групи – 10%, контрольною – 10%.

 

  СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1. Громов Е.С. 

Природа художньої  творчості: кн. для вчителя. – М.: Просвещеніє,1986, - 239с.

2. Давідчук А.Н.

Конструктивна творчість дошкільників. – М.,”Прсвещение”,1973 – 79с.

3. Дяченко Н.Т.

Малювання в  дитячому садіння: Альбом. – К.: Рад. школа, 1980, - 46с.

4. Дяченко Н.Т.

Вчися малювати. – К.: Рад. шк., 1987, - 64с.

5. Доронова Т.Н.,  Якобсон С.Г.

Навчання дітей 2-4 років малюванню, ліпленню, аплікації в грі: Кн. для вихователів дет.сада. – М.: Освіта, 1992. – 143с.

6. Єство знання, образотворче мистецтво, художня праця: тематичне планерування занять / авт. – сост. В.Ю. Дяченко – Волгоград: Вчитель, 2007. – 271с.
7. Козакова Т.Г.

Дитяча образотворча творчість – М.: “Карапуз – Дидактика", 2006. – 192с.

8. Козакова Т.Г.

Образотворча  діяльність молодших дошкільників: Посібник для вихователя дет.сада. – М.: Освіта, 1980. – 160с.

9. Котляр В.П.

Основи образотворчого мистецтва та методика керивництво  образотворчою дільністю дітей / під ред. Коновець С.В. – Бердянськ, 1996.

10. Котляр В.Ф.

Учбове малювання  в дитячому саду: методичний посібник. – Запоріжжя, 1993

11. Киріченко Н.Т.

Сюжетне малювання  в дитячому садіння. – До.:Рад. шк., 1986. – 112с.

12. Каморова Т.С.

Образотворча  діяльність в дитячому саду: Навчання і творчість. М.: Педогогика, 1990 . – 144с.

13. Каморова Т.С.

Заняття по образотворчій  діяльності в дитячому саду. – М .,”Просвещение”, 1978.

14. Козакова Т.Г.

Малюють молодші  дошкільники: Посібник для вихователя. – М .: Освіта, 1971.

15. Котляр В.П.

Основі художнього виховання дітей: Навчальній посібник. – Доцент: вигляд – в “ноулідж”,2010.

16. Ліштвон З.В.

Конструювання – М.: Освіта, 1981 – 159с.

17. Космінськая в.б., Холезова Н.Б.