Особливості розвитку образотворчої діяльності у дітей першої молодшої групи

     Діти  уміють малювати фарбами, але не уміють акуратно і правильно мочати пензлик  у фарбу.

     Є діти, який стараються: це Ваня, ренату, Маша, Валерія. Є діти, які не слухають вихователя і малюють те, що їм хочеться. Це Ренат, Матвій, Кристина, Марина. Самостійно працювати уміє мала кількість дітей: Максим, Валерія, Дарина, Рената, Данило, Вадим. Останні діти сиділи і чекали допомоги дорослого.

     Діти  були дуже активні, але їх увага дуже швидко розсіювалася. Активність дітей наголошувалася не в малюванні слідів на снігу, а в тому, що дітям дуже подобалося малювати фарбами: малювання викликало у них позитивні емоції.

     Діти  майже всі впоралися із завданням, але не так, як хотілося б. Дуже багато дітей не розуміють, що у зайчика  маленькі сліди, а у ведмедя –  великі. У Ренати, Максима, Данило, Марини, Валерії завдання було виконане добре. Діти прагнули малювати акуратно. У восьми дітей це виходило, в дванадцяти – не дуже добре: фарба капала на парту, були плями на малюнку.

     За  результатами завдання діти були розподілені  на високий, середній і низький рівні.

     До  високого рівня ми віднесли дітей, які  правильно користувалися пензликом і патычком, фарбами; уміють працювати самостійно; активно поводилися на занятті; мають інтерес до малювання і впоралися із завданням. Таких дітей було четверо, що складає 20% від загального числа обстежених дітей.

     До  середнього рівня були віднесені  діти, які уміють тримати пензлик, але не уміють користуватися фарбами. Ці діти самостійно працювати не могли, поводилися на занятті пасивно, тихо сиділи, цікавість виявляли до малювання невеликий. Із завданням впоралися, але не акуратно. Діти зрозуміли, що у ведмедя сліди великі, а у зайчика – маленькі, але не змогли відображувати це в малюнку. Таких дітей було шестеро, що складає 30% від загального числа обстежених дітей.

     До  низького рівня були віднесені діти, які не уміли користуватися пензликом, фарбами; ці діти самостійно не працювали, на занятті поводилися пасивно і не слухали вихователя. Ці діти виявляли цікавість до малювання, але не зуміли впоратися із завданням і не намалювали те, що їм було задано на занятті. Таких дітей десять чоловік, що складає 50% від числа все обстежених дітей експериментальної групи.

     Результати  розподілу дітей по групах представлені в Таблиці 1.

                                                         Таблиця 1.

Розподіл  дітей по рівнях розвитку уваги

      Як  видно з таблиці, кількість дітей  з високим рівнем розвитку експериментальної  групи і контрольної групи  приблизно однаково і складає 20% від всіх обстежених дітей. Кількість  дітей з середнім рівнем розвитку в експериментальній групі і контрольній групі також однаково і складає 30%. Значителен в кожній групі відсоток дітей, що має низький рівень розвитку, – 50%. Таким чином, більшість дітей в кожній з обстежених груп мають середній і низький рівень розвитку. Наявність дітей з високим рівнем розвитку дозволяє зробити припущення, що при правильно організованій учбовій роботі з дітьми, що мають середній і низький рівень, можна підвищити рівень навчання дітей цих двох груп.

      Таким чином, результати констатуючого експерименту дозволяють нам зробити наступний вивід: кількість дітей, що мають високий рівень розвитку невисокий, – всього 20%, останніх дітей можна віднести до середнього і низького рівнів розвитку. 

Протокол

Спостереження за поведінкою дітей  в процесі виконання  завдання

«Зайчикові та ведмедикові сліди»

                                                       Таблиця 2

2.2. Рекомендації для залучення першої молодшої групи до образотворчої діяльності 

      На  другому році життя (особливо в першій половині) діти ще не можуть навмисно змальовувати які-небудь певні предмети і явища. Проте даний період діяльності важливий, оскільки від маніпуляції з олівцем, грудкою глини вони поступово переходять до зображення форм, предметів, явищ довколишній дійсності.

      Тому  по дослідженню О.В. Бакушинського вихователеві необхідно:

• стимулювати інтерес дітей до малювання, давати можливість спостерігати за процесом малювання дорослого, помічати сліди олівця або фарби на папері, наслідувати дорослому; викликати емоційну реакцію на яскраві кольори фарб;
• заохочувати бажання дітей малювати фарбами, олівцями, фломастерами; надавати можливість ритмічними рухами заповнювати аркуш паперу яскравими плямами, мазаннями; ляскати по паперу долонькою, на якій є фарба; стукати олівцем по аркушу паперу, проводити лінії, називати, що у дитяти вийшло (сонечко, забір, квіточки) (10,с. 16(.

      Для формування у дітей творчих проявів  в образотворчій діяльності вихователеві слід:

• знайомити дітей з різними видами образотворчої діяльності: малюванням, ліпленням, аплікацією; підтримувати вияв цікавості до них;
• викликати емоційну реакцію на яскравих за кольором, приємні по фактурі предмети, іграшки, на кольори фарб; давати розглядати ілюстрації і народні іграшки: семеновскую матрьошку, городецкую конячку, дымковского півник, яскраві узори яких викликають емоційний відгук;
• виучувати дітей простим способам зображення; створенню простих композицій з мазків, плям, штрихів, ліній, форм; пропонувати розглядати малюнки, ліплення, аплікацію, знаходити схожість з предметами, явищами; показувати, як можна заповнювати листи паперу, ритмічно наносити мазання, плями, створюючи прості колірні композиції, що викликають у дітей емоційний відгук своєю яскравістю, декоративністю;
• стимулювати самостійний вибір кольору фарб, фону аркуша паперу, заохочувати бажання до експериментування з фарбами, олівцями, грудкою глини, готовими аппликативными формами;
• допомагати освоювати технічні навики в малюванні (промивати кисть, акуратно брати фарбу, правильно тримати олівець, не проривати аркуш паперу, малювати на всьому просторі аркуша); допомагати освоювати прийоми ліплення, розкочувавши грудку глини в долонях, видозмінювати грудку за допомогою пальців, сполучати частини, учити прийомам наклеювання готових форм; підтримувати створення асоціативних образів в малюнку, ліпленні;
• підтримувати активне бажання до співтворчості з дорослими, давати доповнювати готові зображення ритмом мазків, плям (намалювати «вогники» у вікнах будинків, на новорічній ялинці; «посипати  сніжок на вітки дерев» і так далі); використовувати ігрові прийоми, що допомагають викликати емоційний відгук на створюваний образ; застосовувати для розвитку сюжетно-ігрового задуму іграшки анималистического жанру та інші;
• інтегрувати малювання і аплікацію з метою збагачення вмісту і засобів виразності;
• виявляти цікавість до результату образотворчої діяльності і заохочувати його прояв у дитяти; розглядати і обговорювати дитячі роботи, знаходити знайомі предмети, персонажі, учити орієнтуватися в просторі («сонечко на піднебінні», «будиночок стоїть на землі, поруч зростає ялиночка» і так далі).

      педагоги  відзначають, що формування образу в  малюнках дітей раннього віку проходит поетапно. Цьому сприяє певна послідовність  творчих завдань з врахуванням  тих образотворчо-виразних засобів, які опановують діти раннього віку.

      Виділяють такі завдання:

1. Завдання, направлені на передачу ритмом мазків, штрихів, плям, найбільш зрозумілих дітям 2-х років всіляких явищ: «Дощик кап-кап»; «Попрямували ніжки, топ-топ»; «Ходять звіри по лісу»; «Зайчик, сірий, стриб та стриб»; «Конячка скаче, цок-цок» і так далі
2. Завдань, направлених на передачу явищ дійсності контрастом колірних плям: «Світить сонечко»; «Мій прапорець, як вогник»; «Яскраві ліхтарики в будинках»; «Святковий салют» і так далі
3. Завдання, сприяючі виникненню у дітей в процесі ліплення асоціативних образів (наприклад, кульки, коржики, колоди, коліщатка, жучки, матрьошки, колобок і так далі).
4. Завдання на заняттях аплікацією, в процесі виконання яких діти знайомляться не лише з формами, але і з силуетами тварин, птиць, іграшок. Це також сприяє виникненню образу. Аплікація і малювання по своїх темах зв'язані один з одним. Перерахуємо деякі теми: «Листочки за вітром летять», «Червоний, жовтий, блакитний», «Сонечко, выгляни у віконце», «Один За одним качата пливуть»; «Мій прапорець, як вогник»; «Літаки летять, в них пілоти сидять» (М.Н.Ськаткин, Ю.К. Кабанський, А.М. Алексюк).

      При сприйнятті дитям предметів і  явищ дійсності вихователь повинен  сприяти участі в цьому процесі  великого числа різних аналізаторів (зрительных, слухових, рухових, тактильних), оскільки це допоможе маляті краще запам'ятати і сприйняти предмет, явище.

      Серед прийомів навчання велике місце займає показ. Він не лише допомагає дитяті побачити процес виникнення ліній, форм, силуету, але і служить орієнтиром дій з різними матеріалами. Наслідуючи дорослому, дитя освоює нову діяльність. У цій віковій групі починає активно використовуватися іграшки. За допомогою ігрових прийомів процес зображення стає цікавим, привабливим для маляти, оскільки інтерес у дітей викликають і різні художні матеріали: фарби (гуаш), кольоровий папір для аплікації, кольорові олівці. Дітей потрібно навчити правильно користуватися матеріалами: тримати олівець, кисть в правій руці (дітей, в яких ведучою є ліва рука, не варто перенавчати), малювати на папері, ліпити на дощечці; акуратно користуватися водою, якщо малюєш фарбами.