Особливості розвитку образотворчої діяльності у дітей першої молодшої групи

      Висновок: Образотворча діяльність – це художньо-мистецька діяльність, направлена не лише на віддзеркалення вражень, отриманих в житті, але і на вираження свого відношення до змальовуваного. Вона включає малювання, ліплення, аплікацію.

      Образотворча  діяльність має неоціниме значення для всестороннього естетичного, етичного, трудового, розумового розвитку дітей. 

      1.2 Педагогічні умови залучення дітей першої молодшої групи до образотворчої діяльності.  

      Організоване залучення дітей до малювання в дошкільній установі починається з третього року життя, тобто в першій молодшій групі. Вибір цього вікового періоду пояснюється тим, що завдяки провідним видам діяльності, яким у вказаний період є наочна діяльність, у дитяти розвивається сенсорика і мислення, що наочний-діє, закладаються передумови для формування наочно-образного мислення.

      Оперуючи  з предметами, дитя вивчає їх зовнішні якості, починає координувати свої рухи, а розвиток мови дає можливість свідомо управляти своєю поведінкою. Цілеспрямованому опануванню образотворчої діяльності, як вже наголошувалося, передує так званий доизобразительный період, в якому дитя досліджує якості того або іншого фарбувального інструменту, намагається взнати в отриманих зображеннях знайомі йому реальні предмети або явища. Але діяльність такого роду, яка в основному виникає раптово, може і припинитися, якщо не будуть створені певні умови. Однією з таких умов є організоване і систематичне керівництво діяльністю дітей з боку дорослих.

      У вказаній віковій групі дошкільної установи керівництво образотворчою  діяльністю дітей передбачає вирішення  наступних завдань (по В.Ф. Котляру):

• Виховувати у дітей стійкий інтерес до образотворчої діяльності, відображувати в малюнках найбільш властиві ознаки предметів (або окремих їх деталей) і явищ довколишній дійсності.
• Формувати здібності встановлювати схожість з реальними предметами і їх графічним зображенням (зробленим дорослим) на основі зіставлення найбільш важливих ознак (форма, колір, місце в просторі).
• Знайомити з образотворчо-виразними можливостями фарбувальних матеріалів (кольорові олівці, фломастери, гуаш); найпростішими прийомами роботи у відповідній техніці (крапка, мазок, штрих, пляма, лінія різної спрямованості – вертикальна, горизонтальна, похила; конфігурації – хвиляста, пряма, крива, що ламається, потовщена).
• Сприяти формуванню координації дій ока і руки, опануванню прийомів зображення крапки, мазків, штрихів, ліній, плям.

      К.П. Брюллов говорив: «треба починати малювати з дитячого віку, аби привчити руки передавати думки і відчуття подібно до того, як скрипаль передає на скрипці те, що відчуває».

      Психологи-педагоги відзначають, що на початку у дітей  відсутній прямий намір змалювати  щось, і інтерес до образотворчої  діяльності виникає в результаті наслідування діям дорослого. Цей період дослідники (Н.Н. Бердяєв, А.В. Запоріжець, Н.А. Ветлугина) називають «доизобразительным».

      У другій половині другого року життя  у дитяти починає активніше розвиватися  мова, що сприяє збагаченню діяльності. Діти 1,6-2 років все частіше помічають сліди від олівця на папері, зміни на поверхні грудки глини, якщо поплескати по ньому рукою, вони намагаються дати назву першим зображенням.

      Д. Дідро, Ф. Фребель, А.В. Запоріжець детально описали характер рухів, вироблюваних дитям в процесі малювання, що поступово змінюється. Спочатку діти покривають аркуш паперу крапками, штрихами, потім невідривними дугоподібними лініями, після цього лінії закруглюються, ламаються під кутом, перехрещуються. З'являються зигзаги, якими дитя покриває весь аркуш. Потім діти починають опановувати обертальні рухи, внаслідок чого виходять невідривні спіралі, мошки, що збільшуються в розмірі і займають весь аркуш. Поступово в малюнку зникає хаотичне нагромадження ліній і все частіше виникають чіткіші графічні зображення.

      В процесі ліплення з глини грудка в руках дитяти набуває ролі визначального  предмету: він може по ньому поплескати долонькою, подавити пальчиком, рухати його по столу, гуде, змальовує машинку, літак(10, 12, 18, 19(.

      Завдяки тому, що дитя тримає в руках об'ємну форму грудки, він швидше починає взнавати контури предметів. Тому в ліпленні основним буде сприйняття форми, тоді як в малюванні дитя бачить перш за все лінію, колірну пляму.

      У ранньому віці безпосередність дитячих  реакцій на яскравість, емоційність свідчить про первинні етапи розвитку естетичного сприйняття. Тому поважно, аби в процесі малювання, ліплення дитя могло вільно користуватися матеріалом, передавати образи предметів, явищ що оточує ритмом мазків, штрихів, колірних плям. Яскраві мазання, плями, нанесені малям на аркуш паперу, викликають у нього радість, бажання повторити, змалювати «сліди», «листочки», «сніжок», «крапельки дощу», «кульки», «ягідки» і так далі Якщо дитя ліпить, він повторює руху рукою, зачиняє по грудці глини, пластиліну, солоного тесту, розкочувавши в долонях невеликі грудочки, які асоціює з предметами, тваринами і ін.

      Колір є одним з найбільш яскравих образотворчих  засобів. В процесі малювання  дитя може самостійно відтворювати яскраві  колірні плями, контури, в аплікації вирізаних вихователем нових форм, силуетів. Олівці, фарби, кольоровий папір є художніми матеріалами, необхідними для передачі образів в малюнках. Намалювавши темно-синьою фарбою велику пляму, дитя говорить: «Хмара. Йде дощ.» Пляма червоної фарби викликає у нього асоціації з вогнем, червоним прапором(2, 13, 18, 28(.

      У дослідженнях А.В. Запоріжця, Ф. Фребеля, К.Д. Ушинського і ін. педагогів наголошується, що асоціативні образи в процесі малювання фарбою виникають швидше, ніж при малюванні олівцями. Це пояснюється тим, що олівець залишає слабкі сліди на папері, яскрава пляма фарби сприймається дитям з радістю і захопленням. Діти можуть самостійно вибрати колір олівця, фарби, але часто цей вибір пояснюється суб'єктивним відношенням до даного кольору.

      Композиція  в образотворчій діяльності дітей  раннього віку зазнає зміни. Якщо діти 2-х років заповнюють простір аркуша лініями (доріжками, «травичкою»), то діти 3-х років можуть створювати контури  певної форми, за допомогою якої передають  різні образи.

      Образотворча  діяльність дітей раннього віку проходит складну дорогу розвитку від простих  рухів олівцем, кистю по аркушу паперу, маніпуляції з грудкою глини  до образного відтворення контурів, форми реальних предметів. Образ  в малюнку, ліпленню стає усе більш впізнанним завдяки тому, що діти набувають навиків зображення простих форм. Виникає сюжет, який доповнюється словом. Цей процес протікає неоднаково навіть у дітей одного віку і залежить від розвитку сенсрмоторної сфери сприйняття, мови, мислення, емоційних проявів дитяти.

      Психологи відзначають, що всілякі форми, колірні  поєднання, ритм контрастних плям, мазків, проста композиція додають виразність дитячим малюнкам, ліпленню, аплікації  і викликають у малят елементарні  естетичні емоції (Л.С. Виготський, А.В. Запоріжець, В.К. Котирло і ін.).

      Методи  навчання мають бути направлені на формування процесів сприйняття, розрізнення  форм, кольори, їх відтворення в малюнку, ліпленні, аплікації. Методи і прийоми  визначаються також специфікою віку і індивідуальними особливостями дітей. Для методики навчання образотворчій діяльності дітей раннього віку характерним є використання ігрових прийомів: внесення до приміщення різних іграшок, створення ігрових ситуацій.

      Виходячи  з вищесказаного, слід зазначити, що залучення дітей до образотворчої діяльності в дошкільній установі починається з 3-го року життя дітей, тобто в першій молодшій групі.

      Маленьких дітей захоплює образотворча діяльності, їли вона проходит в нових, незвичайних  умовах. У образотворчій діяльності дітей раннього віку виникають творчі прояви. Це викликає у дитяти всілякі емоції. Виховання у дітей інтересу, емоційного відношення до змальовуваного необхідно, оскільки процес малювання, ліплення – це не лише передача окремих рис, властивостей предметів і явищ, але і момент активного «входження в образ», коли перед дитям як би «оживають» мазання, лінії, форми.

      В процесі образотворчої діяльності створюються сприятливі умови для  розвитку естетичного і емоційного сприйняття мистецтва, які сприяють формуванню естетичного відношення до дійсності.

      Таким чином, образотворча діяльність сприяє розвитку розумових операцій: аналізу, порівняння, синтезу, узагальнення. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

      РОЗДІЛ 2. Особливості  розвитку образотворчої діяльності у дітей першої молодшої групи

      2.1. Констатуючий експеримент 

     Метою нашого дослідження було визначити  ефективніші умови розвитку образотворчої  діяльності у дітей раннього віку. Для реалізації мети був організований  констатуючий експеримент. Експеримент  проводився на базі дитячої дошкільної установи № 28 р. Бердянська Запорізької області. У експерименті взяло участь 20 дітей у віці від 2-х до 3-х леї (8 дівчаток і 12 хлопчиків).

     До  групи № 1 було віднесено 10 дітей (4 дівчинки і 6 хлопчиків). Дана група була визначена  як експериментальна (ЕГ).

     До  групи № 2 було віднесено 10 дітей (4 дівчинки і 6 хлопчиків). Дана група була визначена як контрольна (КГ).

     На  цьому констатуючому експерименті вирішувалися наступні завдання:

1. Вивчити стан проблеми залучення дітей першої молодшої групи до образотворчої діяльності в практиці роботи дошкільної установи.
2. Виявити рівні розвитку образотворчої діяльності у дітей 3-го року життя.

      Для вирішення першого завдання була проведена бесіда з вихователями груп раннього віку. Їм були поставлені наступні питання:

1. Вплив образотворчої діяльності на розвиток дитяти.
2. З якого року життя потрібно залучати дитяти до образотворчої діяльності?
3. Скільки раз на тиждень плануються заняття по образотворчій діяльності?
4. Який вид образотворчої діяльності дітям більше подобається?
5. Як ретельно вихователі готуються до занять по образотворчій діяльності?
6. Що не владнує вихователів в Програмі по образотворчій діяльності?
7. Як часто проводяться бесіди з батьками на тему «Залучення дітей до занять по образотворчій діяльності»?

      В ході проведення бесіди було з'ясовано, що педагоги розуміють необхідність вирішення проблеми по залученню дітей до образотворчої діяльності, але не мають уявлення про дороги рішення цієї задачі.

      Для вирішення другого завдання констатуючого  експерименту – визначити рівні  розвитку образотворчої діяльності у дітей 3-го року життя – було проведено обстеження дітей експериментальної і контрольної груп. Обстеження проводилося під час заняття.

      В процесі обстеження використовувалися  наступні методи:

• тестування (социометрическое обстеження або методика);
• проблемні ситуації завдань;
• спостереження за дітьми в процесі заняття. (Конспект заняття в Додатку 1)

     В процесі заняття ми звертали увагу  на:

• уміння дітей користуватися пензликом і патычком;
• уміння дітей користуватися фарбою для малювання;
• уміння працювати самостійно;
• активність дітей на занятті;
• чи є у дітей інтерес до малювання?
• чи справляються діти з поставленими завданнями?
• акуратність.

     Про проведенні заняття «Зайчикові та ведмедикові  сліди» було відмічене, що дітям дуже важко користуватися пензликом, вони тримають її дуже невпевнено. Максим, Ваня, Семен, Даніл – ті, в яких не виходило малювати пензликом, тому що тримати її вони не уміли. Марія, Анастасія, Даріна, Діана – це ті діти, які правильно тримали пензлик і уміли нею малювати. Було видно, що з цими дітьми батьки будинку займаються.