Нетрадиційні методи навчання математики

• уроки-лекції "Парадокси";

• уроки-концерти;

• уроки-діалоги;

• уроки "Слідство ведуть знавці";

• уроки - рольові ігри;

• уроки-конференції;

• уроки - "кругове  тренування";

• міжпредметні уроки;

• уроки-екскурсії;

• уроки-ігри "Поле чудес" тощо.

Нетрадиційні уроки  більше подобаються учням, ніж звичайні заняття з установленою структурою й режимом роботи, тому практикувати такі уроки доцільно кожному вчителю, однак перетворювати їх на панацею небажано [6].

До інших, нетрадиційних, форм організації навчального процесу в межах класно-урочної системи деякі вчені відносять [8]:

• практикуми;

• лабораторні заняття;

• навчальні екскурсії на природу, в музей, на виставку, підприємство тощо.

• індивідуальні чи групові  додаткові заняття за окремими навчальними  темами або питаннями;

• факультативи;

• предметні гуртки тощо.

Семінари - одна із форм організованого повторення й контролю за вивченим навчальним матеріалом, який методично не відрізняється від семінару у вищій школі. Семінари реалізують дві функції - освітню й контрольно-перевірочну. Напередодні учням пропонується план проведення семінару, вказується література. Конспекти лекцій учні можуть використовувати, готуючись до повідомлення чи семінару. Як семінар-залік з окремих тем можна також проводити колоквіум.

Практикум - практичний різновид семінару, мета якого - формування розумового й трудового характеру, вміння проводити  досліди. Практикуми проводяться переважно з предметів природничо-математичного циклу.

Лабораторні роботи або  лабораторні заняття в загальноосвітній школі - один із видів самостійної  роботи учнів. Вони виконують її за завданням учителя, застосовуючи навчальні  прилади, інструменти тощо з метою вироблення умінь і навичок експериментальної роботи. Виконання лабораторних - обов’язкова вимога навчальної програми.

Навчальні екскурсії  поглиблюють і конкретизують  знання й уміння переважно з тих  предметів, що й практикуми. Об’єктами навчальних екскурсій є промислові підприємства, наукові лабораторії, вищі навчальні заклади, музеї тощо. Вчитель має здійснювати підготовку до екскурсій. Перед їх проведенням учитель повідомляє учням мету й зміст екскурсії, знайомить з планом її проведення, зацікавлює нею. Після екскурсії підбиваються її підсумки, учні випускають альбоми, стенди, плакати.

Додаткові групові й  індивідуальні заняття проводяться  в позаурочний час або в  групі продовженого дня. їх призначення - компенсувати відсутність знань в окремих учнів. Це може бути також робота з кращими учнями, наприклад, підготовка до предметних олімпіад. Окремі індивідуальні заняття проводяться вчителями вдома з дітьми, які не можуть відвідувати школу через хворобу.

Отже, форма організації  навчання є важливою дидактичною проблемою, яка безпосередньо впливає на результативний компонент навчального процесу. Вона тісно пов’язана з методами і засобами навчання, бо кінцевий результат визначається комплексом дидактичних умов, серед яких важливе місце посідають організаційні форми навчання.

Уроки – практичні  роботи сприяють розвитку і вихованню  графічних та обчислювальних навичок  і вмінь, допомагають виробити практичні  навички користування креслярським приладдям та вимірювальними пристроями, дають усвідомити суть різних величин та співвідношень між ними в ситуаціях, наближених до життєвих.

Уроки, які ґрунтуються  на казкових сюжетах, служать захоплюючим  матеріалом для роздумів. У загадках вказуються певні властивості об’єкта, за якими його відгадують. Загадки  – це своєрідні логічні задачі на виявлення об’єкта за певними його ознаками. Казкові сюжети та герої улюблених казок посилюють увагу учнів до запропонованих завдань, викликають зацікавленість у їх розв’язанні, стимулюють і пожвавлюють роботу на уроці.

Для уроків, що пов’язані з колективною творчою справою учнів, важливим моментом є вибір такої справи, визначення мети та відведення часу на її виконання. Крім того, учитель повинен продумати, як забезпечити більш повну її активну участь учнів класу у колективній справі і які висновки слід повідомити учням по її завершенні.

До уроків-вікторин, олімпіад слід ставитись як не до одноразових  заходів, а як до цілої системи  змагань. Підготовці таких заходів  та їх проведенню слід відвести значний  проміжок часу, коли проводиться робота з учнями, яка має масовий характер та є підготовчою до участі в змаганнях для кожного учня.

Важливим у цій справі є також розумне поєднання  змагання і засобів заохочення й  відзнаки дітей. Безумовно також  що й організаційні заходи і проведення зазначених уроків ґрунтуються на ініціативі вчителя.

При проведенні уроків-ігор на перший план завжди слід висувати математичний характер гри. Лише тоді ці уроки будуть виконувати свою роль у математичному розвитку дітей і вихованню їхнього інтересу до математики.

Уроки-засідання клубу  “винахідливих” допомагають вести  планомірні і послідовну роботу з  формування і розвитку логічного  мислення молодих школярів, а логічні  вправи являють собою один із засобів, за допомогою якого відбувається формування у дітей правильного мислення.

Уроки-тестування урізноманітнюють форми підготовки і проведення тематичного  оцінювання в початковій школі. Крім того, як відомо, на сьогодні в усьому світі вони є найбільш поширеною  формою контролю знань учнів.

Однак, незважаючи на всю важливість і значущість нетрадиційних уроків, слід пам’ятати, що це не є самоціллю. Проте, це дієвий засіб для вироблення інтересу до математики, для формування творчих математичних здібностей учнів, елементи яких проявляються в процесі вибору найраціональніших способів розв’язання задач, у математичній або логічній кмітливості, для розвитку здібностей до просторових уявлень, розуміння школярами ролі математики у житті, виховання товариського та доброзичливого ставлення до однокласників, виховання так званих інтелектуальних почуттів: справедливості, честі, відповідальності.

Форми і методи роботи, які застосовуються для нетрадиційних уроків, мають  взаємно доповнюватися з іншими методами і прийомами навчально-виховної роботи. Це допоможе забезпечити доцільність змін у діяльності молодих школярів, підтримати інтерес до матеріалу, що вивчається, зосередити увагу дітей на виконання пізнавальних дій, уникнути втоми, яку викликає інтелектуальна робота.

Слід розуміти, що тематика і форми  деяких з наведених уроків стосуються лише розділів першого курсу, тож їх проведення в інші роки навчання є недоцільним.

Наприклад, уроки “Дорогами Циферії” та “Хто краще знає українські народні  казки?” найдоцільніше проводити  у першому класі. А такі як, “У світі геометричних фігур”, “Час і гроші” можуть становити цикли уроків у 2-4 класах.

Ясна річ, форми і методи проведення нетрадиційних уроків не вичерпуються.

Кожен педагог повинен усвідомлювати, що проведення таких уроків – справа яка потребує значної підготовленості  і виняткової творчості вчителя. Справа, залучаючись до якої, вчитель повинен постійно шукати шляхи до урізноманітнення змісту, методики організації та обладнання. Лише тоді ця робота буде сприйматися учнями як захоплююча й така, що містить елементи новизни.

При проведенні нетрадиційних уроків особливої уваги заслуговує питання обладнання уроку, бо “з нічого – нічого й вийде”. Без належного обладнання не можна провести ані урок-практичну роботу, ані урок-казку, ані урок-дослідження. Адже різноманітні наочні посібники та обладнання виконують роль певної предметної або сюжетної наочності, допомагають зробити матеріал, що вивчається, більш доступним, сприяють розвитку конкретного образного мислення. Ілюстративний матеріал допомагає формуванню у дітей спостережливості, уміння порівнювати факти, які вони досліджують, виділити в них риси схожості та відмінності, сприяючи тим самим розвиткові мислення учнів.

Слід пам’ятати, що питання змісту, методики, оснащення уроку треба  вирішувати, виходячи з конкретних навчально-виховних задач, які на ньому розв’язуються.

Запорукою дієвості і високої результативності всіх запропонованих форм і методів  проведення нетрадиційних уроків, крім наполегливої і копіткої роботи, пов’язаної з добором необхідного матеріалу, їх розробкою та обладнанням уроку, є також планомірність використання зазначених форм і методів у навчальному процесі.

До нетрадиційних уроків належать уроки-сюжетні замальовки. Вони побудовані на конкретному театральному сюжеті, де діти виконують “маленькі” ролі. Це і уроки-вечорниці, уроки-казки, уроки-ранки, уроки-спектаклі. До проведення таких уроків залучаються батьки. Діти дуже люблять такі уроки. В 1-2 класах ролі роздає вчитель, контролює їх вивчення. Сам урок – це театральне дійство. Такі уроки викликають інтерес до знань, поповнюють словниковий запас учнів, розвивають мовлення, вчать дітей володіти поставою, мімікою, робити висновки.

Підсумовуючи сказане, можна зробити  такі висновки:

а) Нестандартні уроки  дозволяють урізноманітнити форми  і методи роботи, створюють умови  для виховання творчих здібностей школяра, розширюють функції вчителя  дають змогу врахувати специфіку  та індивідуальні особливості кожної дитини.

б) Використання нетрадиційних уроків сприяє формуванню пізнавальних інтересів школярів. Пізнавальна діяльність переважно має колективний характер, що створює передумови для взаємодії суб’єктів навчання, дає можливість для обміну інтелектуальними цінностями, порівняння узгодження різних точок зору про об’єкти, які вивчаються на уроці.

в) Ефективність нетрадиційних  уроків забезпечується за умов володіння  вчителями методикою їх проведення та умілого використання таких уроків в поєднання з традиційними формами  роботи.

1.3 Розгляд структури деяких нетрадиційних уроків

1.3.1 Бінарні уроки

Бінарними називаємо  заняття, на яких матеріал даної теми уроку подається блоками різних предметів. При цьому такий нетрадиційний урок готують учителі-предметники, кожний із яких проводить етап (блок) уроку стосовно того предмета, який викладає. Проведенню таких занять передують наступні етапи підготовки:

• ознайомлення вчителів-предметників з чинними програмами;

• знаходження суміжних тем у програмах з різних предметів;

• складання структури  майбутнього уроку;

• написання спільного  плану-конспекту.

Однак не треба плутати  етапи-блоки бінарного уроку з "блочними" уроками В.Ф. Шаталова (вчителя математики, досвід якого  широко висвітлений у методичній літературі 80-х років минулого століття). Уроки цього творчого педагога мають на меті подати матеріал кількох тем блоками, фіксуючи його на схемах-опорах, що допомагає школярам швидко осмислювати й запам’ятовувати формули, докази, а також виділяти головне, складати власні тези [10].

1.3.2 Віршовані (римовані) уроки

На жаль, у фахових  виданнях для початкової школи друкують дуже мало розробок віршованих уроків (ми мали змогу ознайомитися тільки з віршованими уроками або  з їх фрагментами, написаними практикуючими  педагогами: В. Бутрім, Т. Глинюк, Л. Козачок, І. Мишко, С. Сторожевим). А як би стали у пригоді ці знахідки тим, хто не здатний бути поетом, але щиро хоче опанувати ці нетрадиційні заняття.

Зрозуміло, віршовані (римовані) - це такі нетрадиційні уроки, що проводяться у віршованій формі. Всі етапи такого уроку, всі завдання, задачі, пояснення - римовані тексти. Як правило, ці уроки підсумовують вивчені теми, тобто є узагальнюючими (систематизуючими), їх структура подібна до структури уроків узагальнення знань.

Важливо зазначити, що римовані уроки максимально зосереджують увагу школярів, бо матеріал подається стисло - віршами, і не можна пропустити основне, треба зуміти його чітко виділити й зробити певні висновки. Такі нетрадиційні уроки стають справжнім святом для учнів і вчителя.

Пропонується використовувати римовані заняття раз на місяць. Спостереження показали, що після таких нетрадиційних уроків діти "грають у рими", а деякі, за свідченням батьків, пробують самі "складати" вірші [10].

1.3.3 Інтегровані уроки

У сучасному педагогічному  процесі значного розвитку набула ідея міжпредметної інтеграції.

Інтегровані уроки ставлять за мету спресувати споріднений матеріал кількох предметів навколо однієї теми. Діти розглядають якесь явище, поняття з різних боків.

Аналіз чинних програм  для чотирирічної початкової школи та вивчення досвіду вчителів свідчить про широкі можливості для інтеграції навчального матеріалу з окремих предметів. Як зазначає О. Савченко, такі нетрадиційні уроки дають можливість учителеві разом із учнями опанувати значний за обсягом навчальний матеріал, домогтися формування міцних, усвідомлених міжпредметних зв’язків, уникнути дублювання у вивченні низки питань, досягти цілісності знань [10].

Підготовка інтегрованих уроків передбачає: