Автор: Пользователь скрыл имя, 02 Апреля 2013 в 18:22, курсовая работа
Мета дослідження – обґрунтування і визначення умов розвитку естетичних почуттів у дошкільників до природи.
Завдання дослідження:
1.Науково-теоретичний аналіз проблеми розвитку естетичних почуттів дітей дошкільного віку засобами природи.
2.Вивчення особливостей розвитку естетичних почуттів у дошкільному віці засобами природи.
3.Вивчення, аналіз та узагальнення перспективного педагогічного досвіду розвитку естетичних почуттів у дошкільному віці засобами природи.
Вступ
Розділ І. Теоретичні засади виховання естетичних почуттів
у дітей дошкільного віку до природи
1.1. Психологічні особливості формування у старших
дошкільників естетичного ставлення до природи
1.2. Природа як засіб впливу на розвиток естетичних почуттів
1.3. Виховання естетичних почуттів до природи
під час екскурсій
Розділ ІІ. Методика удосконалення виховання естетичних почуттів
у дітей дошкільного віку до природи
2.1. Визначення рівня естетичних почуттів дітей
дошкільного віку
2.2. Експериментальна технологія удосконалення роботи
з виховання естетичних почуттів до природи
Висновки
Список використаної літератури
Розширення і поглиблення понять про використання і вплив людини на природу дає можливість показувати дошкільникам численні зв'язки, що зв'язують людину як трудівника, що виконує визначене коло робіт у природі, турботливого хазяїна, захисника природи, але в той же час часом робить і негативний вплив на неї. І сьогодні ще спостерігається хижацьке винищування диких тварин і рослин, руйнування середовища їх існування, недотримання норм і термінів полювання, рибного лову, браконьєрство, що приводить у кінцевому рахунку до скорочення чисельності ряду видів і навіть їх повному зникненню, порушенню рівноваги в природних співтовариствах. Тому необхідно знати і враховувати взаємозв'язки в природі, не руйнувати, а підтримувати і розвивати їх.
Кожна екскурсія готується і розробляється при участі дітей так, щоб закріпити в них потребу і викликати стійкий інтерес до спостережень у природі.
Вихователь використовує
різні прийоми залучення
Організується екскурсія в пересувний зооцирк, що працює в місті. У багатьох дітей з'являється бажання докладніше довідатися про спосіб життя тварин, де вони зустрічаються в природі, чим харчуються.
Перед проведенням екскурсій
у природу увага дітей
Наприклад, дим стовпом — до морозу; горобці купаються в пилу — перед дощем; закрилися квітки кульбаби — бути дощу; квітки — нігтиків (календули) розкриті — до гарної погоди й ін.
Цілеспрямований і продуманий підбор питань і завдань дає поштовх мисленню, бажанню неодмінно знайти відповіді. Створюється обстановка, що розташовує до аналізу, міркуванню, пошуку.
Так вихователь викликає в дітей потребу активно включатися в процес пошуку знань, учить систематичному умінню бачити, слухати, запитувати.
Дошкільники здобувають уміння і навички пошуку інформації про природу з різних джерел і задовольняють виникаючий пізнавальний інтерес шляхом міркувань, власних висновків і спостережень.
Оскільки засвоєння знань про природну взаємозалежність є основою для виховання дбайливого відношення до природи, то робиться акцент на виявлення дітьми цих зв'язків, на формування поняття “пристосованість живих організмів до середовища існування”. Для цього на конкретних і доступних розумінню прикладах, показується: зв'язок живих організмів з неживою природою й один з одним; різноманіття пристосувань до середовища існування; відносний характер пристосованості.
Приступаючи до екскурсій, вихователь уточнює поняття “природа” і знайомить з термінами “навколишнє середовище”, “пристосованість організмів до навколишнього середовища” і “відносний характер пристосованості”. Діти довідаються, що навколишнє природне середовище — це частина природи як живої, так і неживої, котра оточує досліджуваний предмет або об'єкт і робить на нього прямий або непрямий вплив, а для людини — “комора”, де є все для життя (вода, ґрунт, рослини, тварини). Ці поняття вводяться поступово, у міру того як дошкільники засвоюють їх. Вихователь на конкретних прикладах показує, у чому виявляється пристосованість організмів до навколишнього середовища (фарбування рослин і тварин, форма і будова окремих частин тіла тварин і ін.).
Потім дошкільники встановлюють ознаки пристосованості рослин і тварин до того чи іншого середовища існування і, нарешті, застосовують отримані на екскурсіях знання в нових умовах.
У процесі вивчення компонентів неживої природи усвідомлюють зв'язок не тільки між ними, але і між живими організмами.
Внаслідок вивчення рослинного світу з'ясовують зв'язки, що існують між живою і неживою природою, зокрема роль ґрунту, води, повітря і світла для життя рослин, способи поширення плодів і насінь і т.д.
Вивчаючи представників тваринного світу, встановлюють зв'язки між характером їжі, пристроєм ротового апарату і способом видобутку їжі, зовнішнім виглядом і середовищем існування, наприклад зміною фарбування вовни зі зміною часу року.
2.1. Визначення рівня естетичних почуттів дітей
дошкільного віку
Нами було проведене спостереження за роботою вихователів ДНЗ №68 м. Житомира по вихованню естетичних почуттів до природи відповідно до програмних вимог. У дослідженні брали участь діти старшого дошкільного віку. Був ретельно проаналізований стан справ по цій проблемі. Результати показали, що робота з формування в дітей пізнавального інтересу до краси навколишнього світу проводилася без визначеної системи, не був досить оснащений педагогічний процес. Вихователі не приділяли увагу вихованню в дошкільників естетичного сприйняття прекрасного, не знали закономірностей його розвитку в дітей.
У такий спосіб перед нами встала задача намітити шляхи удосконалювання роботи з виховання естетичних почуттів дошкільників до природи.
На початковому етапі
дослідно-експериментальної
На даному етапі дослідження ми мали на меті визначити рівень естетичного розвитку дошкільників, виявити недоліки вихователів у роботі з цієї проблеми, а також намітити шляхи удосконалення роботи з естетичного виховання дітей.
Дослідження проводилося в двох групах – контрольному та експериментальному.
Для визначення рівня естетичного розвитку дітям було запропоновано два завдання відповідно до теоретичних положень, описаних в першому розділі.
Першим завданням була методика “Нісенітниці”.
За допомогою цієї методики нами оцінювалися елементарні образні уявлення дітей про навколишній світ: про живу і неживу природу, про життя домашніх і диких тварин. За допомогою цієї ж методики нами також визначалися уміння дітей міркувати логічно і граматично правильно виражати свою думку.
Процедура проведення методики була наступною: спочатку дитині показували картинку. У ній існують трохи безглузді ситуації із тваринами. Під час розглядання картинки дитина одержувала наступну інструкцію:
“Уважно подивися на цю картинку і скажи, чи усі тут знаходяться на своєму місці і правильно намальовані. Якщо що-небудь тобі покажеться не так, не на місці чи неправильно намальовано, то вкажи на це і поясни, чому це не так. Далі ти повинний сказати, як насправді повинно бути”.
Час експозиції картинки і виконання завдання обмежені трьома хвилинами.
Рівень розвитку оцінювався в такий спосіб:
10 балів - дуже високий
8-9 балів - високий
4-7 балів - середній
2-3 бала - низький
0-1 бал - дуже низький
10 балів - за відведений час дитина правильно назвала і зв'язала всі 8 нісенітниць, встигла (за 3 хвилини) задовільно пояснити що не так і сказати, як насправді повинно бути.
8-9 балів - дитина помітила
і відзначила всі наявні
6-7 балів - дитина помітила і відзначила всі наявні нісенітниці, але три-чотири з них не встигла до кінця пояснити і сказати, як насправді повинно бути.
4-5 балів - дитина помітила
всі наявні нісенітниці, але
5-8 з них не встигла за
2-3 бала - за відведений час не встигла помітити 1-4 з 8 наявних нісенітниць, а до пояснення справа не дійшла.
0-1 бал - за відведений час дитина встигла знайти менше 4-8 наявних нісенітниць.
Другим завданням послужила система питань, що виявляє в дітей знання про зимуючих і перелітних птахів, про зовнішні особливості тварин і їх середовище існування, про листяні і хвойні рослини, про особливості поводження птахів і тварин узимку, а також про сезонні сільськогосподарські роботи.
Система питань:
1.У якої тварини є голки? (У їжака)
2.Хто в лісі спить усю зиму? (Ведмідь)
3.У який час року
на деревах розпускаються
(Навесні)
4.Лев - дика чи домашня тварина? (Дика)
5.Назви домашніх птахів,
що вміють плавати?(Качки,
6.Коли збирають врожай з полів і городів? (Восени)
7.Чим виділяється береза узимку серед інших дерев? (Кольором стовбура).
Результати, отримані за допомогою методики “Нісенітниці” і заданих питань, представлені у діаграмі № 1.
Рівень естетичного розвитку дошкільників (у %)
Як видно з діаграми № 1 рівень естетичного розвитку дітей однаково невисокий. Багато дітей погано справилися з завданням. Обидві групи знаходяться на однаковому рівні розвитку, оскільки розбіжності у балах дуже незначні. Виявлений у ході дослідження рівень розвитку є недостатнім, тому що робота здійснювалася без комплексного підходу, мало місця приділялося екскурсіям, спостереженням і практичній діяльності, було відсутнє розмаїтість методів, форм занять.
2.2. Експериментальна технологія удосконалення роботи
з виховання естетичних почуттів до природи
На підставі отриманих результатів нами був розроблений комплекс занять, спрямований на удосконалювання роботи з виховання естетичних почуттів до природи.
Наша робота була спрямована на досягнення оптимального загального розвитку дошкільників, розвитку естетичного смаку, їхніх почуттів, а також прилучення дітей до краси навколишнього світу.
Основними задачами дослідно-експериментальної роботи були наступні:
1) Дати дітям можливість побачити і почути світ, що оточує їх.
2) Дати основні поняття
про взаємозв'язки в цьому
3) Пробудити почуття маленької людини.
4) Розвити здатність розрізняти
відтінки кольору і звуку,
5) Перевірити можливість використання розробленої системи занять, спрямованої на розвиток естетичного сприйняття дошкільників засобами природи.
У контрольній групі робота продовжувалася по традиційному шляху, а в експериментальній — по розробленому нами комплексу занять.
Процес пізнання світу людиною починається за допомогою органів чуттів і найважливішим серед них є зір. Світ, що оточує дитину, різнобарвний. Різнобарвна природа. Величезний первісний інтерес дитини до цього світу взагалі і природи зокрема. От чому нам представляється можливим почати естетичне виховання дітей засобами природи на основі інтересу дитини до різнобарвної природи. Природно, що в процесі пізнання світу беруть участь всі органи чуттів, але у віці шести-семи років основним у них є зір.
Для роботи з виховання естетичних почуттів до природи була розроблена цілеспрямована система занять. Кожне заняття в цій системі відчувається дітьми як захоплююча подорож, що чим довше не кінчається, тим краще. У кожне заняття включені різноманітні ігри, прийоми, досвіди. Велике місце приділяється сезонним екскурсіям, що проводилися на одному місці.
Основний шлях естетичного розвитку дитини - це формування її діяльності і прагнення до творчості. Це також враховувалося при розробці системи занять. Естетичне виховання повинне стати органічною частиною будь-якого виду виховання. Воно тісно зв'язано з моральним і розумовим вихованням, трудовою діяльністю.
Взаємозв'язок естетичного виховання з усіма сторонами виховного процесу забезпечує комплексний підхід до гармонійного розвитку підростаючого покоління.
Зміст і методику виховання естетичних почуттів дошкільників до природи викладено у наступних заняттях.
Заняття 1. Екскурсія в осінній ліс “Різнобарвна природа”.
Ціль: показати дітям колір навколишнього світу: чим більше ми вдивляємося в природу, тим більше квітів і їхніх відтінків ми бачимо. Головне питання: скільки різних квітів ви бачите навколо себе? Бажано, щоб переважний колір у цю пору був зелений. До кінця заняття потрібно підвести дітей до висновку, що колір живої природи - зелений, тобто домінантою в пору бурхливого розвитку життя є колір зеленої рослини. Але відтінків зеленого кольору дуже багато, це теж ми спостерігали: трава, листи, стебла рослин. Колір неба і води, землі і рослин, квітів і трави, весни і літа, зими й осені. Хоч домінантою є колір зелений, але світ у будь-яку пору й у будь-якім місці - різнобарвний.
Заняття 2. Сонце і чарівна веселка.
Ціль: дати дітям можливість зрозуміти природу кольору і причину різнобарвного світу.
Схема заняття:
1.Сонце і його промені - майстра розфарбовування. Ловимо сонячний зайчик.