Лінгвопрагматичні особливості сучасного американського політичного дискурсу

За час існування політичної комунікації сформувався словник  політичної термінології, центральними поняттями якого є невелика кількість  суто політичних понять. Переважну  більшість слів, що утворюють глосарій політичних термінів, було запозичено з інших сфер. У ньому зустрічаються  усталені вирази, запозичені з Біблії (All things to all men, Eleventh Commandment, fight the good fight, Armageddon), клерикальні, церковні терміни (party faithful, party elders, bleeding heart, gray eminence), слова  з творів Шекспіра (strange bedfellows), Вордсворда (Happy Warrior), Еліота (wasteland), запозичені зі сфери спорту, зокрема, термінологія кінських перегонів (dark horse, running mate, front runner, bolt, shoo-in), з області військової справи (campaign, camps, boom, spoils, rally, regular, hundred days, man on horseback, war horse). Глосарій політичних термінів включає також одиниці з жаргону засобів масової інформації (off the record, authoritative sources, backgrounder, dope story, leak, plant, not for attribution), а також терміни, пов’язані з рухом за громадські права (black power, white power structure, Freedom Now, backlash, We Shall Overcome, soul, tokenism, Uncle Tom, Jim Crow, segregation, stand in the doorway).

Відбувається процес взаємопроникнення  слів із загальноуживаної лексики до сфери політики, і навпаки. Цікавим, на наш погляд, у цьому відношенні є своєрідний словник лексики  президентських виборчих кампаній, що є одними з найважливіших подій  у політичному житті демократичних  суспільств. Слід вказати на важливу  роль засобів масової інформації у процесі народження, формування та подальшого розвитку нових лексем. Зокрема, у мові ЗМІ виникли поняття front runner (головний претендент на висунення  на посаду), the best man (кандидат на посаду президента США, обраний на партійному з’їзді), presidential timber (ймовірний кандидат, людина, що має всі шанси стати  президентом), hot property (багатообіцяючий  кандидат), man of the people (людина з народу, народний кандидат, захисник прав народу), cemetery vote (голоси мертвих душ, шахрайство), kangaroo ticket (незбалансований виборчий список, у якому кандидат на посаду віце-президента користується більшим  впливом, ніж кандидат на посаду президента), swing voter (незалежний виборець), vote-catching (популярний серед виборців), Humpty Dumpty (шалтай-бовтай, кандидат, що не має шансів бути обраним), presidential fever (президентська лихоманка, палке бажання обійняти посаду президента) тощо. Слід відзначити внесок, який зробили  до словника політичної термінології американські президенти. Найбільше  для розвитку безпосередньо президентської риторики зробили Абрагам Лінкольн, Теодор Рузвельт, Франклін Делано Рузвельт, Річард Ніксон, Рональд Рейган, що виявилися  неабиякими мовними особистостями.

Своєрідний неологічний вибух  стався у 1973-1974 роках, у період перебування  при владі Президента Річарда  Ніксона (1969-1974). Лексикографи вважають цей період “золотою ерою політичного словотвору”. “Словник Вотергейту” (Watergate vocabulary) включає номінації at this point in time, big enchilada, cover-up, CREEP, deep-six, dirty tricks, enemies list, executive privilege, firestorm, hardball, inoperative, laundering, nobody drowned at Watergate, plumbers, Saturday night massacre, smoking gun, stonewalling, twisting slowly, slowly in the wind. Суфікс -gate почав додаватися до інших слів, надаючи їм негативну конотацію із натяком на можливий скандал: Abdulgate, Billygate, Irangate, Koreagate, Muldergate, Winegate, sexgate тощо. Останньою одиницею цієї групи стало слово zippergate, що з’явилося в англійському вокабулярі після розгляду американським Сенатом справи Президента Клінтона в січні – лютому 1999 року. Цікаво, що протягом двох років після “Вотергейтського словотвору” політичний словник не поповнився жодним неологізмом. Період президентства Джеральда Форда (1974-1977) був унікальним тим, що не залишив за собою жодної фрази, що запам’яталася. З періодом перебування при владі Президента Рональда Рейгана (1981-1989) пов’язують поняття evil empire, nuclear freeze, nuclear winter, Soviet aggression, Star Wars, Whitewater. Під час президентства Джорджа Буша (1989-1992) англійський політичний словник  поповнився фразами new world order, nightmare scenario, peace divident, unipolar world.

Під час президентства Білла  Клінтона (1992- ) виник неологізм Clinton time, який “викарбували” представники мас-медіа: так вони називають час, протягом якого доводиться чекати на президента, що часто запізнюється на зустрічі з ними. Важко з упевненністю говорити про те, які лексичні одиниці  залишаться у політичному словнику після перебування при владі  Президента Білла Клінтона, оскільки, як відомо, лише час покаже, які неологізми увійдуть до історії. Можна припустити, що серед них будуть такі номінації: bridge to the 21st century, to blow a hole in the deficit, Clinton time, common sense government, New Democrat, Boy Clinton, sexgate, zippergate.

Незважаючи на негативне ставлення  до понять “ідеологія” і “пропаганда” з боку офіційних структур США, слід відзначити їх наявність у сучасному  американському політичному дискурсі. ЗМІ внаслідок симбіозу з політикою  ставали каналами пропаганди, поширення  американської ідеології, політики американського уряду, використовувалися  для захисту національних інтересів  США. Особливістю пропаганди на сучасному  етапі, свідченням удосконалювання  техніки пропаганди є її диверсифікація, а саме урахування фактору адресата, а саме націленість на певні сегменти суспільства. Мовні прийоми пропаганди можна умовно поділити на дві великі групи: позитивні та негативні. Позитивні (одиниці з позитивною оціночністю) спрямовані на захист ідей, що спеціально поширюються, на створення відповідної  атмосфери для сприйняття інформації. Одиниці з негативною оціночністю  використовуються для того, щоб погасити соціальну напругу, для критики  опонентів, створення образу ворога. З пропагандистською метою у  сучасному американському політичному  дискурсі використовуються й евфемізми. У демократичному суспільстві маніпуляція  масовою свідомістю приймає більш  витончені та удосконалені форми. Політики, як правило, використовують прийоми  пропаганди з метою зображення у  позитивному контексті власної  діяльності та обмовляння  своїх суперників. Одним з прикладів цього явища є прізвиськофілія. Мова у політичній комунікації виступає як засіб впливу на когнітивну систему реципієнта, засіб нав’язування поглядів. Сучасна пропаганда, переважно, спрямована на підтримку одних політичних партій, їх лідерів та проти інших партій, проти неприйнятних ідеологій та створення образу ворога. Результатом існування та використання пропаганди у США є поява і широке застосування політичних термінів з яскраво вираженим негативним оціночним значенням.

На американську політику, ідеологію  працювала і водночас експлуатувалася  нею система цінностей США, частково втілена у концепті Американської  мрії (American Dream), яка представлена у  мові одиниями freedom, equality before law, equality of opportunity, fairness, achievement, patriotism, democracy, American exceptionalism (a belief in the special moral status and mission of America), caring beyond the self, religion, luck. У певні  історичні періоди американські президенти або кандидати на цю посаду, обирали одну або декілька цінностей, перетворюючи їх або створюючи на основі цих цінностей політичні  слогани. Найбільш ціннісноорієнтованим вважали дискурс Президента Рональда Рейгана. Під час президентських кампаній він звертався до понять, що позначають загальнолюдські цінності (family, work, neighborhood, peace, freedom), а також  суто американські цінності (self-esteem, patriotism,  self-realization, religiosity), зробивши актуальним концепт Амери-канської мрії. 

Дискурс Президента Білла Клінтона орієнтується на моральні та традиційні сімейні цінності, втілені у поняттях family, health, safety, security, education. Перемогу Білла  Клінтона у президентських виборах 1996 року багато у чому пов’язують із розробкою стратегії цінностей (що свого часу допомогло стати президентом  Рональду Рейгану). Не можна заперечувати той факт, що суперник Білла Клінтона Боб Доул також звертався до цінностей  у своїй кампанії, але недоліком  його стратегії цінностей було те, що вона будувалася на анти- поняттях: “it was anti-gay, anti-sex, anti-single mothers, anti-abortion, anti-everything-but-the nuclear family”. На відміну від такої  стратегії негативних цінностей, демократи  запропонували стратегію позитивних цінностей, яка була  сприйнята виборцями набагато краще, ніж стратегія республіканців. Президент Клінтон нагадав, що однією з найдавніших та найголовніших американських цінностей, проголошеною у Конституції, є рівні можливості для усіх громадян (equal opportunity), але в наш час це поняття має інше значення, ніж 220 років тому: “First and foremost, we must press on to make opportunity available for all of our people. Equal opportunity is our central value, but the very meaning of that has fundamentally changed. For example, in the 19th century, opportunity meant access to a land grant. In the 21st century, it will mean access to a Pell Grant, to a community college, to a trade school, to a university”. Це свідчить про те, що  в системі цінностей відбулися зміни: “старі” цінності набули нового значення. Порівнюючи можливості перших американців та сучасних громадян США, Президент Клінтон акцентує увагу на тому величезному прогресі, якого досягло людство й, зокрема, Сполучені Штати: “We have made enormous progress.” Говорячи про велику роль освіти (education) у житті людей, яка також належить до системи цінностей, Білл Клінтон зазначає, що американська система вищої освіти є найкращою у світі: “We know, for example, that America has the finest system of higher education in the world, and people come from all over the world to be a part of it”. Крім найкращої системи освіти, Сполучені Штати “кращі” за решту країн і в інших сферах: “And in the cutting age industries of the future - computers, biotech, aerospace - America leads the world. But America also leads the world again, for the first time since the 1970s, in automobile production and sales... The United States is now the world’s number one exporter again... We are the most productive economy in the world.” Таким чином, Президент Клінтон акцентує увагу на ще одній важливій американській цінності, що втілена у номінацію leadership. Усвідомлення особливого статусу Сполучених Штатів, очевидно, повинно сприяти зростанню патріотизму та гордості громадян за свою країну: “America is, and must always be, a place where individual dreams can come true, where people who work hard succeed, where people of different points of view and different heritages can not only live together but prosper; a place where, by respecting our differences and working together to meet our responsibilities, we earn the gold medals of freedom and opportunity”. Президент зазначає, що багато людей прибули до країни у пошуках золота, проте справжнім “золотом” є рівні можливості для усіх громадян: “The real “gold” that paved our streets was the golden opportunity for people from any background to be able, through hard work and ingenuity, to make a fresh start in life”.  

      Президент Клінтон приділяє увагу такому важливому ціннісному поняттю як work, використовуючи яскраву метафору “Workers are heart and soul of our nation”. Ще одним з центральних ціннісних понять дискурсу Президента Клінтона є поняття peace. Лексема peace з’являється у його виступах в оточенні лексичних одиниць, які надають певної динаміки цьому, на перший погляд, стабільному поняттю (the peace process; the path to a lasting peace; a just, lasting, and comprehensive peace; the path of peace, etc). В інших випадках Президент Клінтон вживає поряд з лексемою peace акціональні дієслова: “...the United States will do whatever we can to support the peace process... and to minimize the risk of peace”; “...they (the leaders( have agreed to restore the peace...”; “I invited them here... to seek to curb the terrible violence and death... to help both parties return to the hard work of building peace through negotiations”.        

Президент Клінтон також звертається до понять trust та understanding, що є важливими компонентами системи політичнх цінностей: “I believe the calm, constructive, face-to-face meetings Prime Minister Netanyahu and Chairman Arafat have had here will help to build the trust between them...”; “But I beleive there is a higher level of understanding and a higher level of trust than existed before these talks began”.  

      Ще одним  важливим ціннісним поняттям, до якого звертається Президент Клінтон у своїх виступах, є religion. Білл Клінтон говорить про те, що Америка стала притулком для усіх людей, що не мали можливості сповідати обрану релігію у себе на батьківщині: “Throughout our history, men and women have come to America to escape religious persecution elsewhere and secure religious freedom here; …people coming together across the lines of faith and political conviction and race to protect the religious liberties we all charish”. Президент Клінтон протиставляє протилежні поняття (religious persecution elsewhere - secure religious freedom here), що є типовою рисою політичного дискурсу, у якому нерідко здійснюється вибір полярних орієнтирів, які відповідають (або уособлюють у собі) різні ціннісні системи.

Протягом свого першого терміну  перебування при владі Президент  Клінтон зарекомендував себе як гарний оратор. Для дискурсу Білла Клінтона характерне широке використання акціональних дієслів поряд із займенником  першої особи однини, завдяки чому дискурс президента набуває більшого динамізму, що сприяє створенню загального позитивного враження про активну діяльність президента. Цьому сприяє і футуральна перспектива, яку президент створює, окреслюючи напрямки власних дій. Характеризуючи власну діяльність, а також діяльність свого уряду, Білл Клінтон використовує, переважно, лексичні одиниці з позитивною конотацією, а інформація про період, що передував його президентству, а також оцінка політичних суперників президента подається на фоні лексем з негативним оціночним значенням. Найпоширенішими прийомами техніки аргументації Президента Клінтона є традиційні риторичні прийоми - протиставлення та повтор.    

Президент вживає займенник I, який утворює  абсолютну адресантність, у випадках висловлення особистої думки, власної  активності: “I propose more empowerment zones...”; “I want to build an America in the 21st century”; “reform... I signed last week.” Як видно з прикладів, абсолютна адресантність притаманна реченням з футуральною перспективою (I propose..., I want...).  Якщо займенник I і вступає до лінійних відношень із дієсловом минулого часу, то, як правило, йдеться про недалеке минуле (last week). В обох випадках виникає ефект акціональності, завдяки якому вдається підкреслити активність адресанта. Адресантність також виражено за допомогою займенників you and I: “Four years ago... you and I set forth on a journey...”, у цьому випадку займенникові we навмисно протиставлено сполучення you and I, тим самим Білл Клінтон підкреслює власну активність, свою лідируючу позицію. Слід зазначити, що таке використання особового займенника у першій особі однини не було характерним для усіх американських президентів. Так, відомо, що Президент Рональд Рейган у публічних виступах намагався уникати займенника I (The Weekly Standard, June 9, 1997). У своїх виступах Президент Клінтон використовує обставини часу, які також сприяють створенню враження про його активність: “This week we reached agreement on a bipartisan balanced budget... and next week I will sign it into law (02/08/97).

Водночас говорячи про досягнення, що відбулися за час його президентства, Білл Клінтон використовує займенник we в інклюзивному значенні: “record... we have made for American people”; “we have passed political reform”, “we increased our investments in research and technology”; “we are developing a super computer”. Це викликало критичну оцінку з боку деяких представників  преси. Вони назвали “однією з  найбільших іроній” президентської кампанії 1996 року той факт, що Президент  Клінтон привласнює досягнення Республіканського  Конгресу, очолюваного Робертом Доулом, у той час як останній не використовує ці досягнення у цілях своєї кампанії: “Clinton says at nearly every stop: We just passed the Kennedy - Kassenbaum bill in Washington eligible for health care.” It draws big applause. But that “we” includes Republican - led Congress, although Clinton doesn’t say that” (A Newsletter on American Politics, Oct.2, 1996).  

      Президент Білл Клінтон використовує риторичні запитання, побудовані за однією моделлю, які певною мірою знижують категоричність висловлених ним думок. Президент протиставляє все “негативне”, що було раніше, “позитивному”, що він збирається зробити для країни: “Do we really want to make that same mistake all over again? Do we really want to stop economic growth again? Do we really want to start piling up another mountain of debt? Do we want to bring back to the recession of 1991 and ‘92? Do we want to weaken our bridge to the 21st century?” Поряд з повторами Білл Клінтон вживає у фінальній позиції інтенсифікатори, які опиняються в інформаційному фокусі: “We have increased our investments... We have increased investment dramatically.” Звертаючись до часів свого президентства, Білл Клінтон використовує лексичні суперлативи - wonderful people, magnificent convention, beautiful words, magnificent men and women in uniform. У своїх промовах Президент Клінтон повсякчасно підкреслює ексклюзивність Сполучених Штатів Америки. За його словами, це країна, якій належить усе саме найкраще, God-given potential. Щоб це підкреслити, Білл Клінтон використовує прикметники у найвищому ступені: “Our military remains the best trained, best-equipped fighting force in the world”; “our products... the world’s finest”; “we have... the best Vice-President in our history.” Тема виключності США прослідковується і в інших виступах Білла Клінтона: “...America has once again become the world’s number one exporter, our largest producer of automobiles, the world’s largest agricultural exporter, the world’s largest producer of semiconductors... And from specialty steel to telecommunications, America leads the world in a very competitive global marketplace” (10/09/97). Президент Клінтон наголошує на виключній місії Сполучених Штатів у світовій історії, використовуючи антонімічні поняття, які означають загальнолюдські, універсальні цінності: ”…only America can make the difference between war and peace, between freedom and repression, between life and death.” На фоні лексем з позитивною конотацією особливо помітним стає контраст, що утворюється при вживанні поряд з ними негативно-забарвлених номінацій, які створюють негативне оцінювання, і які Президент Клінтон використовує, нагадуючи про те, що було до часів його президентства: “high unemployment, stagnant wages, crime, welfare and the deficit on the rise, host of unmet challengers, rising tide of cynicism.”