Автор: Пользователь скрыл имя, 07 Марта 2013 в 03:50, курсовая работа
У працях Ш. Берн [10, З. 256] підкреслює, що розмежування людей на чоловіків і жінок є установкою сприйняття нами відмінностей, наявних у психіці й поведінці людини. Багато хто вважає, що це відмінності пов'язані з генетичними, анатомічними і фізіологічними особливостями чоловічого й основою жіночого організму. Ідея протилежності чоловічого й основою жіночого почав є у міфах і культурні традиції всіх відомих товариств. Вона закріплена у різних соціальних інститутах (як-от сім'я, армія). Але факт тілесногонесходства чоловіків і жінок не свідчить, що саме звідти відбуваються і всі спостережувані різницю між ними.
- створено куточки для реалізації дитячих хобі та свідомої участі у реалізації інтересів іншого, додатково обладнали куточок краси, щоб діти могли без зайвих очей привести зовнішність до порядку; мінісередовище «Світський етикет», де зібрали аксесуари, які дозволяють дитині самостійно обігравати ситуаціїз виконання відповідних правил;
- оновлено книжковий
куточок (портрети
- запроваджено тематичні презентації «Жіноча краса», «Чоловіча краса», «Книжки для хлопчиків і про хлопчиків», «Книжки для дівчаток і про дівчаток»; виготовляємо фотоальбом «Про наших хлопчиків», «Про наших дівчаток».
Нагадаємо, що у
молодшому дошкільному
виконання ігрових дій, переходимо до навчання виконанню соціальних функцій. Але тут пам’ятаймо, що відходимо від статевотипізованих функцій і не демонструємо переваги за статевою ознакою. Тому стимулюємо хлопчиків у виявленні не тільки рішучості та «залізних мускулів», а й чуйності, турботливості, а дівчаток у свою чергу – рішучості, активності та ініціативи. Отже, в організації сюжетно-рольової гри створюємо ситуації, коли хлопчики та дівчатка будуть мати можливість виявляти ті риси, які дозволять гармонізувати стосунки і не будуть нівелювати індивідуальність. Додамо, що одночасно з метою поширення та поглиблення гендерних знань дітей провели цикл занять «Я дівчинка», «Я хлопчик», «Хлопчики і дівчатка разом» (створення проблемних ситуацій, читання художніх творів, інсценування, етичні бесіди, порівняння, асоціації тощо).
У ході реалізації експериментально-педагогічних умов виявилися якісні зміни, по-перше, в гендерних уявленнях дітей, по-друге, збагатилися реальні стосунки дітей, вони демонструють готовність до взаємодії з протилежною статтю, навчилися більш адекватно оцінювати вчинки своєї та протилежної статі, поведінка деяких дітей від статевотипізованої почала рухатися у бік андрогінної (у спілкуванні переважали особистісні якості).
Таким чином, у ході дослідження підтвердилося гіпотетичне припущення, що ефективність гендерного підходу у вихованні молодших дошкільнят обумовлюється комплексом пов’язаних вищеозначених умов.
Ми дійшли висновку, що вихователю вкрай важливо усвідомлювати не тільки закономірності та шляхи формування гендерної ідентичності, але й
те, що у набутті первинної ідентичності відіграють роль статеві стереотипи, які спрямовують дітей або на егалітарні, або традиційні гендерні стосунки.
На відміну від традиційного підходу у вихованні дитини залежно від статевотипізованих очікувань, пріоритетним стає вільний індивідуалізований розвиток особистості, створення умов для самовизначення та самореалізації у подальшому житті.
Гендерний підхід у вихованні може бути реалізований також за умови підвищення гендерної компетентності батьків, введення курсів з гендерної проблематики у підготовку фахівців дошкільної освіти.
13. Аналіз
публікацій щодо гендерного
Аналіз наукової літератури
формує уявлення про сучасний стан
розробленості питання
Концепції наукових досліджень радянського періоду та 90-х років ХХ ст. свідчать, що в них здебільшого висвітлювалися питання виховання шанобливого ставлення до представників протилежної статі: Г. Бреслав, В. Геодакян, Д. Ісаєв, В. Каган, Б. Хасан, А. Хрипкова та ін.
Проведений аналіз науково-методичної
літератури і практики свідчить, що
нині накопичений певний досвід реалізації
принципів гендерної рівності в
освіті. Водночас питання гендерного
виховання учнів молодшого
Аналіз науково-теоретичної
літератури, нормативних документів
та стан розробленості проблеми дослідження
дали змогу виявити суттєві
– сучасними потребами
суспільства в паритетному
– необхідністю здійснювати гендерне виховання в початковій школі і недостатньою готовністю педагогічних працівників загальноосвітніх шкіл до його реалізації;
– усталеністю статево-рольових стереотипів і новим змістом сучасних взаємовідносин статей.
Результати теоретичних
досліджень і виховної практики засвідчують
недостатнє вивчення питань гендерного
виховання учнів молодшого
Список використаної літератури
1.Абраменкова, В.В. Статева
диференціація і
2.Алешина,Ю.Е.Полоролевая
диференціація як комплексний
показник міжособистісних
3. Андрєєва,Г.М. ПетровськаЛ.А.
Зарубіжна соціальна
4.Арутюнян,М.Ю. «Хто Я?»
Проблема самовизначення
5. Баранова, Т.С. Теоретичні
моделі соціальної
6.Барсукова,С.Ю. Легенда
прогендере: Принципи розподілу
праці подружжів у сучасній
міської сім'ї. [Електронний ресурс]/
7.Бендас, Т.С. Гендерна психологія. Навчальний посібник [Текст]:Бендас Т.С. – СПб.: Пітер, 2006. – 431 з. ISBN5–94723–369-Х.
8.Бендас,Т.В. Особистість
лідера відбитка гендерних і
етнічних стереотипів,
9. Березін,Ф.Б. Методика багатостороннього дослідження особистості. [Електронний ресурс]/ БерезінФ.Б., Мірошникова Т.П., Соколова О.Д. – М., 1994. – З. 87–113.
10.Берн, Ш. Гендерна психологія [Текст]/ Ш. Берн. – СПб.:Прайм-ЕВРОЗНАК, 2007. – 320 з. ISBN 978–5–93–878–293–8.
11.Костикова, І.В. Введення у гендерні дослідження: [Електронний ресурс]/ Навчальний посібник / Під ред. І.В.Костиковой. – М.: Вид-во МДУ, 2000. – З. 25–82.book
12.Воронина,О.А.Гендер і "культуру [Електронний ресурс]/ ВоронінаО.А.,КлименковаТ.А. / Під ред.З.А.Хоткиной. – М., 1992. – З. 10–22.nsu/psych/internet/
13.Воронина,О.А. Основи
гендерної теорії та
14.Геодакян, В.А. Два статі. Навіщо і чому? [Електронний ресурс]/Геодакян, В.А. – СПб., 1992. – З. 51–63.etpg.com
15.Джеймс,Ф.Л.
16.Здравомислова, О.М.
17.Ильин,Е.П.Дифференциальная психофізіологія чоловіків і жінок. [Текст]/ ІльїнЕ.П. – СПб.: Пітер, 2006. – З. 117. ISBN 5–318–00459–8.