Експериментальне дослідження структурних компонентів учбової діяльності дітей молодшого шкільного віку

          • Учбова задача. Учбова задача  – це система завдань, при  виконанні яких учень засвоює  найбільш загальні способи дій.  Учбова задача спрямована на  удосконалення самого учня.

          • Учбові дії. Учбові дії  необхідні для розв’язання учбової  задачі. До їх складу входять  ряд учбових операцій. За допомогою  учбових дій діти відтворюють  і засвоюють взірці загальних  способів розв’язання задач і  загальні прийоми визначення  умов їх використання. Виконуються  ці дії як у предметному,  так і розумовому плані. Окремим  завданням навчального процесу  на цьому етапі є спеціальне  формування в учнів системи  необхідних учбових дій. Без  цього засвоєння програмного  матеріалу відбуватиметься формально,  шляхом механічного запам’ятовування  словесних характеристик понять  чи прийомів розв’язання завдань. 

          • Дії самоконтролю. Дії самоконтролю  – це дії звірки, співставлення  учбових дій із зразком, який  задається ззовні. Виокремлюють  наступні етапи самоконтролю:

1) контроль  вчителя; 

2) взаємоконтроль;

3) самоконтроль.

          Розрізняють контроль за:

- кінцевим  результатом; 

- покроковий (вищий рівень контролю від  попереднього) – це корекція діяльності, слідкування за ходом дій, за  тим, як дія виконується в  даний момент, які дії виконані, що ще потрібно зробити. Одночасно  контролюється і якість виконання  дій. Завдання вчителя – навчити  учня самоконтролю.

- перспективний  самоконтроль (ще більш досконалий  вид саморегуляції) – це корегування  діяльності на кілька операцій  вперед, прирівнювання майбутньої  діяльності зі своїми потенційними  можливостями її виконання. 

           • Дії самооцінки. Дії самооцінки  – це оцінювання дитиною своєї  діяльності на різних етапах  її виконання. Найбільш загальна  і важлива функція самооцінки  – регулятивна. 

          Виокремлюють два види самооцінки:

- ретроспективна, тобто оцінка досягнутих результатів  своєї діяльності;

- прогностична, яка являє собою оцінку суб’єктом  власних можливостей.У цьому випадку  дитина повинна співставити умову  задачі зі своїм досвідом.

Етапи самооцінки:

1) оцінює  вчитель; 

2) взаємооцінка;

3)самооцінка.

          Наприкінці другого та в третьому класі учні поступово починають виконувати окремі компоненти учбової діяльності шляхом саморегуляції. Передусім це стосується розуміння загального способу вирішення завдань і визначення своїх можливостей при розв’язанні тих чи інших конкретно-практичних завдань. Серед різних учбових дій особливої уваги вимагають ті, які спрямовані на виділення і відображення головних, істотних характеристик у предметі, що вивчається. Особливо інтенсивно вони формуються в 1-3 класах, коли учням постійно пропонують переказати оповідання своїми словами, скласти план переказу, коротко записати умову.

          Вчителю початкових класів при організації процесу формування учбової діяльності потрібно враховувати певні загальні закономірності. Передусім необхідно систематично залучати дітей в учбові ситуації, разом з дітьми знаходити і демонструвати відповідні учбові дії контролю і оцінки.

          Впродовж молодшого шкільного віку відбувається і певна динаміка ставлення дітей до навчання. Якщо спочатку діти оцінюють його просто як діяльність, до якої схвально ставляться дорослості, то потім їх приваблюють окремі учбові дії, нарешті, вони починають самостійно перетворювати конкретно-практичні завдання на учбово-теоретичні, цікавлячись внутрішнім змістом учбової діяльності. 
 
 
 

РОЗДІЛ  ІІ. Експериментальне дослідження структурних  компонентів учбової  діяльності дітей  молодшого шкільного  віку.

       1.2.Опис методів дослідження та характеристика вибірки

      Анкета для оцінки рівня шкільної мотивації

     Для оцінки рівня шкільної мотивації учнів початкових класів може бути використана анкета.

       По рівню школьної мотивації була разроблена система оцінок:

- Відповідь  дитини, що свідчить про його  позитивне ставлення до школи  та перевагу їм навчальних  ситуацій, оцінюється в три бали;

- Нейтральна відповідь ( «не знаю», «буває по-різному» і т.п.) Оцінюється в один бал;

- Відповідь,  що дозволяє судити про негативне  ставлення дитини до тієї чи  іншої шкільної ситуації оцінюється  в нуль балів.

          Перший рівень. 25-30 балів - високий рівень шкільної мотивації, навчальної актівності.У таких дітей є пізнавальний мотив, прагнення найбільш успішно виконувати всі пропоновані школою вимоги. Учні чітко дотримуються вказівок вчителя, сумлінні й відповідальні, сильно переживають, якщо отримують незадовільні оцінки. У малюнках на шкільну тему вони зображують вчителя біля дошки, процес уроку, навчальний матеріал і т.п.

        Другий рівень. 20-24 бали - хороша шкільна  мотівація.Подібні показники мають  більшість учнів початкових класів, успішно справляються з навчальною  діяльністю. У малюнках на шкільну тему вони також зображують навчальні ситуації, а під час відповідей на питання проявляють меншу залежність від жорстких вимог і норм. Подібний рівень мотивації є середньою нормою.

         Третій рівень. 15-19 балів - позитивне ставлення до школи, але школа залучає таких дітей поза навчальною діяльністю.Такі діти досить зручно почувають себе в школі, однак частіше ходять до школи, щоб спілкуватися з друзями, з учителем. Їм подобається відчувати себе учнями, мати гарний портфель, ручки, зошити. Пізнавальні мотиви у таких дітей сформовані в меншій мірі, і навчальний процес їх мало приваблює. У малюнках на шкільну тему такі учні зображають, як правило, шкільні, але не навчальні ситуації.

       Четвертий рівень. 10-14 балів - низька шкільна мотівація.Ці діти відвідують школу неохоче, вважають за краще пропускати заняття. На уроках часто займаються сторонніми справами, іграми. Відчувають серйозні труднощі у навчальній діяльності. Знаходяться в стані нестійкої адаптації до школи. У малюнках на шкільну тему такі діти зображають ігрові сюжети, хоча опосередковано вони пов'язані зі школою.

        П'ятий рівень. Нижче 10 балів - негативне ставлення до школи,  шкільна дезадаптація.Такі діти  відчувають серйозні труднощі  в навчанні: вони не справляються  з навчальною діяльністю, мають  проблеми у спілкуванні з однокласниками, у взаєминах з учителем. Школа нерідко сприймається ними як ворожа середа, перебування в якій для них нестерпно. Маленькі діти (5-6 років) часто плачуть, просяться додому. В інших випадках учні можуть проявляти агресію, відмовлятися виконувати завдання, слідувати тим чи іншим нормам і правилам. Часто у подібних школярів відзначаються нервово-психічні порушення. Малюнки таких дітей, як правило, не відповідають запропонованої шкільної темі, а відображають індивідуальні уподобання дитини.

        Ці кількісні оцінки зіставлялися  з іншими показниками психічного  розвитку дитини, а також порівнювали  з такими об'єктивними показниками,  як успішність дитини з різних  предметів, його становище в  групі і особливості взаємин  з дітьми і педагогом, поведінкові  характеристики, Динаміка стану  здоров'я та ін. Подібне зіставлення  і дозволило виділити зазначені  п'ять груп школярів.

         Дана анкета може бути використана  при індивідуальному обстеженні  дитини, а також може застосовуватися  для групової діагностики. 

         Питання читаються експериментатором  вголос, пропонуються варіанти відповідей, а діти повинні написати ті  відповіді, які вони вибирають.

         Анкета допускає повторні опитування, що дозволяє оцінити динаміку  шкільної мотивації. Зниження  рівня шкільної мотивації може  слугувати критерієм шкільної  дезадаптації дитини, а його підвищення - позитивною динамікою в навчанні  і розвитку молодшого школяра. 

АНКЕТА

1. Тобі подобається  в школі? 

- Не дуже

- Подобається

- Не подобається 

2. Вранці, коли  ти прокидаєшся, ти завжди з  радістю йдеш до школи або  тебе часто хочеться залишитися  вдома? 

- Частіше хочеться  залишитися вдома

- Буває по-різному

- Йду з радістю 

3. Якби вчитель  сказав, що завтра в школу не  обов'язково приходити всім учням,  що охочі можуть залишитися  вдома, ти пішов би до школи  чи залишився вдома? 

- Не знаю

- Залишився б  вдома

- Пішов би  до школи 

4. Тобі подобається,  коли у вас скасовують якісь  уроки? 

- Не подобається

- Буває по-різному

- Подобається 

5. Ти хотів  би, щоб тобі не задавали домашніх  завдань? 

- Хотів би

- Не хотів  би

- Не знаю 

6. Ти хотів  би, щоб у школі залишилися  одні зміни? 

- Не знаю

- Не хотів  би

- Хотів би 

7. Ти часто  розповідаєш про школу батькам? 

- Часто

- Рідко

- Не розповідаю 

8. Ти хотів  би, щоб у тебе був менш суворий  вчитель? 

- Точно не  знаю

- Хотів би

- Не хотів  би 

9. У тебе в  класі багато друзів?

- Мало

- Багато

- Немає друзів 

10. Тобі подобаються  твої однокласники?

- Подобаються

- Не дуже

- Не подобаються

       2.2.Аналіз результатів

      В результаті дослідження виявилося,що  більшість першокласників мають  високий рівень мотивації навчання  у школі,лише в одного учня виявилося негативне ставлення до школи,а в учнів 4-го класу переважае низький рівень мотивації,лише в в трьох учнів хороша шкільна мотивація і в однієї учениці високий рівень мотивації.

      В результаті тестування на  основі відповідей (додатки)школярів  було складено детальну таблицю  з результатами дослідження.В  таблиці 1.1 показані результати  тестування учнів 1 класу,а в  таблиці 1.2 — результати учнів  4 класу.

              Рівень мотивації учнів 1 класу                                       Таблиця 1.1