Дистанційна освіта в Україні

Автор: Пользователь скрыл имя, 02 Октября 2011 в 02:04, реферат

Описание работы

Світовий процес переходу від індустріального до інформаційного суспільства, а також соціально-економічні зміни, що відбуваються в Україні, вимагають суттєвих змін у багатьох сферах діяльності держави. В першу чергу це стосується реформування освіти. Національною програмою "Освіта. Україна ХХІ сторіччя" передбачено забезпечення розвитку освіти на основі нових прогресивних концепцій, запровадження у навчально-виховний процес новітніх педагогічних технологій та науково-методичних досягнень, створення нової системи інформаційного забезпечення освіти, входження України у трансконтинентальну систему комп'ютерної інформації.

Содержание

1. Концепція розвитку дистанційної освіти в Україн 2

ВИЗНАЧЕННЯ 2

ХАРАКТЕРНІ РИСИ ДИСТАНЦІЙНОЇ ОСВІТИ 3

ЗАКОНОДАВЧІ ТА НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АКТИ 4

Доцільність створення системи дистанційної освіти в Україні 4

Мета створення та основні завдання системи дистанційної освіти в Україні 5

Принципи створення та функціонування СДО в Україні 6

Організаційна структура СДО 7

Етапи створення і розвитку СДО 10

Соціальні групи, на які орієнтується система дистанційної освіти 10

Фінансування СДО 11

Очікувані наслідки створення системи дистанційної освіти в Україні 11

2. РОЗВИТОК ДИСТАНЦІЙНОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ 12

3. ДИДАКТИЧНІ ПРИНЦИПИ ДИСТАНЦІЙНОЇ ОСВІТИ 15

ВИСНОВКИ 20

ЛІТЕРАТУРА 21

Работа содержит 1 файл

ДИСТ освіта в україні.docx

— 51.71 Кб (Скачать)

    Для забезпечення зазначених потреб, а  також системності, комплексності  і узгодженості дій у реформуванні освітньої системи у напрямку встановлення дистанційної освіти необхідна  державна підтримка - створення, впровадження і розвиток національної системи  дистанційної освіти в Україні (СДО), яка стане частиною освітньої  системи України та буде інтегруватись  в Європейський та світовий освітній простір. При цьому СДО забезпечує функціонування дистанційної освіти як рівноцінної форми навчання з  видачею державних документів, а також дистанційного навчання за окремими курсами чи блоками курсів - з видачею свідоцтв (сертифікатів) відповідних навчальних закладів системи дистанційної освіти.

    Формування  СДО повинно базуватися на системному підході та програмно-цільовому  методі, що реалізуються шляхом виконання  Програми створення системи дистанційної освіти в Україні.

    Мета  створення та основні  завдання системи  дистанційної освіти в Україні

    Головною  метою створення СДО є забезпечення загальнонаціонального доступу  до освітніх ресурсів шляхом використання сучасних інформаційних технологій та телекомунікаційних мереж і надання  умов для реалізації громадянами  своїх прав на освіту.

    Соціальне значення СДО полягає у можливості позитивного впливу на вирішення  таких проблем як:

    підвищення  рівня освіченості суспільства  і якості освіти;

    реалізація  потреб населення в освітніх послугах;

    підвищення  соціальної і професійної мобільності  населення, його підприємницької і  соціальної активності;

    збереження  та поновлення знань, кадрового і  матеріально-технічного потенціалу, що накопичені вітчизняною системою освіти;

    формування  єдиного освітнього простору в рамках усього світового співтовариства.

    Основні завдання СДО:

    формування  нормативно-правового, організаційного, навчально-методичного, інформаційно-телекомунікаційного, матеріально-технічного, кадрового, економічного та фінансового забезпечення, впровадження та розвитку як дистанційної освіти, так  і дистанційного навчання за окремими курсами або блоками курсів;

    організація та розвиток дистанційної освіти за будь-якими  напрямками підготовки фахівців: гуманітарної, економічної, юридичної, природничої, інженерної, військової, аграрної тощо;

    застосування  дистанційних технологій не тільки в  дистанційній освіті, а й в усіх формах навчання: очній, заочній, екстернаті;

    впровадження  технологій дистанційного навчання на всіх рівнях як повної освіти (середньої, професійно-технічної, довузівської, вищої  та післядипломної), так і навчання за окремими курсами або блоками  курсів;

    забезпечення  професійної підготовки та психологічної  підтримки за допомогою дистанційного  навчання соціально-незахищених груп населення: безробітних; осіб з фізичними  вадами: осіб, що позбавлені волі; військовослужбовців  строкової служби тощо;

    забезпечення  професійної орієнтації та самовизначення для майбутніх фахівців;

    використання  технологій дистанційного навчання для перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів у сфері підприємництва; державного та муніципального управління, митної та податкової служб, фінансово-банківської  системи; викладачів середніх шкіл, професійно-технічних  і вищих навчальних закладів тощо;

    створення державної електронної бібліотеки дистанційних курсів (нормативних дисциплін);

    удосконалення і розвиток телекомунікаційної інфраструктури для реалізації технологій дистанційної освіти, включаючи розвиток мережі УРАН - телекомунікаційної мережі для  установ науки і освіти України  з доступом до Інтернет.

    інтеграція  СДО у світову систему сучасної освіти;

    прискорення експорту новітніх дистанційних технологій за кордон з метою зміцнення економічної  бази і підвищення авторитету освіти України на міжнародній арені.

    Принципи  створення та функціонування СДО в Україні

    При створенні системи дистанційної освіти необхідно у повному обсязі використати накопичений у вищій  школі України науково-методичний потенціал, інформаційні ресурси та технології, досвід у здійсненні дистанційного  навчання, існуючу спеціалізовану телекомунікаційну  інфраструктуру та мережу вищих навчальних закладів України. При цьому потрібно забезпечити ефективне об'єднання  зусиль Українського центру дистанційної освіти, вищих навчальних закладів та інших освітніх установ і організацій.

    В Україні повинна бути створена така система дистанційної освіти, яка  б реалізовувала наступні принципи:

    Безперервність. Забезпечення в дистанційній освіті всіх рівнів, які прийняті в системі  безперервної освіти в Україні - початкової, загальної середньої, професійної  підготовки, вищої, додаткової, післядипломної освіти.

    Демократизація. Надання рівних можливостей всім закладам освіти, що увійдуть до СДО, у  рішенні нормативно-правових, навчально-методичних, фінансово-економічних питань функціонування СДО.

    Інтеграція. Створення віртуальної електронної  бібліотеки навчальних дистанційних курсів, банків даних та баз знань із захистом відповідних авторських прав.

    Глобалізація. Відкритість інформаційних ресурсів та організація, навчальних процесів для  всіх учасників СДО з використанням  телекомунікаційних мереж, включаючи  мережу УРАН.

    Створення СДО не перешкоджає самостійній  діяльності навчальних закладів і сприяє розвитку різноманітних форм дистанційної освіти, що забезпечують державні стандарти  освіти. СДО не передбачає руйнування існуючих регіональних центрів, інших  об'єднань навчальних закладів та їх структурних  підрозділів, які здійснюють дистанційну  освіту.

    Організаційна структура СДО

    Організаційна структура обєднує усі складові СДО і базується на наступних  компонентах:

    організаційно-управлінському;

    нормативно-правовому;

    навчально-методичному;

    інформаційно-телекомунікаційному;

    економічно-фінансовому.

    Організаційна структура системи дистанційної освіти України на даному етапі включає:

    Раду  з питань моніторингу розвитку дистанційної освіти при Кабінеті Міністрів України;

    Координаційну Раду Міністерства освіти і науки  України з питань дистанційної освіти;

    Український центр дистанційної освіти;

    регіональні центри ДО у містах: Харків, Львів, Одеса, Донецьк, Дніпропетровськ;

    базові  центри ДО за напрямками фахової підготовки;

    локальні  центри ДО;

    науково-методичні  комісії за напрямками діяльності СДО.

    Рада  з питань моніторингу розвитку дистанційної освіти при Кабінеті Міністрів України (Рада при Кабінеті Міністрів)

    Складається з представників міністерств , відомств і організацій, що мають можливість і повноваження забезпечити належні  умови для розвитку Системи дистанційної освіти в Україні.

    Забезпечує:

    координацію усіх робіт для розвитку СДО;

    створення належних умов і розробку механізму  фінансування та матеріально-технічного забезпечення СДО;

    контроль  за діяльністю усіх структурних складових  СДО;

    Координаційна Рада Міністерства освіти і науки  України (Координаційна Рада)

    Складається з представників Міністерства освіти і науки України та його інституцій; УЦДО; регіональних, базових і локальних  центрів ДО; навчальних закладів і  організацій, що мають відповідні наробки  в сфері ДО.

    Склад Координаційної Ради визначається Міністерством  освіти і науки України.

    Забезпечує:

    формування  і контроль за організаційною структурою СДО, включаючи всі її компоненти;

    формування  нормативно-правової бази СДО;

    участь  у розробці механізму фінансування і створення матеріально-технічної  бази СДО;

    координацію діяльності структурних складових  СДО;

    координацію міжнародної діяльності СДО;

    популяризацію дистанційної освіти в Україні.

    Український центр дистанційної освіти.

    Створений Міністерством освіти і науки  України і є головною організацією СДО.

    Забезпечує:

    підготовку  проектів нормативно-правових документів СДО;

    координацію розробок та впровадження технології дистанційного навчання та навчальних планів;

    розробку  дистанційних курсів з урахуванням  міжнародних стандартів ДО;

    координацію діяльності центрів ДО щодо взаємодії  з регіональними та обласними  телекомунікаційними центрами мережі УРАН, що є базовою транспортною системою передачі даних СДО;

    розробку  і впровадження найбільш ефективних інформаційно-навчальних програмних засобів;

    створення розподіленої інформаційної структури  СДО, а також системи адміністрування  і контролю знань;

    розробку  програм, проведення навчання та перепідготовки кадрів для СДО;

    участь  у створенні державної бібліотеки дистанційних курсів (нормативних дисциплін);

    розробку  системи інформаційно-аналітичного забезпечення СДО, включаючи маркетингові дослідження та рекламну діяльність.

    Регіональні центри СДО (РЦДО).

    Створюються на базі тих вищих навчальних закладів, які є регіональними центрами телекомунікаційної мережі науки і  освіти - УРАН.

    Надають можливість користуватись телекомунікаційним зв'язком мережі УРАН базовим і  локальним центрам відповідних  регіонів.

    Приймають участь:

    у вдосконаленні і розвитку телекомунікаційної інфраструктури для реалізації технологій дистанційної освіти;

    у підготовці проектів нормативно-правових документів СДО;

    у розробці та впровадженні технології дистанційного навчання та навчальних планів;

    у розробці та впровадженні найбільш ефективних інформаційно-навчальних програмних засобів;

    у створенні розподіленої інформаційної  структури СДО;

    у підготовці кадрів СДО;

    у створенні державної бібліотеки дистанційних курсів.

    Регіональні центри можуть бути одночасно і базовими центрами за напрямками фахової підготовки.

    Базові  центри СДО за напрямками фахової  підготовки (БЦДО)

    Створюються на базі вищих навчальних закладів, що мають визначні навчально-методичні  та наукові наробки за одним або  декількома напрямками фахової підготовки; мають суттєвий внесок у розробку і впровадження технологій дистанційного  навчання та відповідно підготовлений  кадровий склад.

    Мережа  БЦДО визначається Координаційною Радою  за поданням Міністерства освіти і  науки України.

Информация о работе Дистанційна освіта в Україні