Державне регулювання освіти

Порядок скликання вищого  колегіального  органу  громадського самоврядування та його  роботи  визначається  статутом  вищого навчального закладу. У вищому  колегіальному  органі  громадського самоврядування повинні бути представлені  всі категорії працівників вищого навчального закладу, представники з числа осіб, які навчаються у вищому  навчальному закладі. При цьому  не менш як 75 відсотків загальної чисельності делегатів (членів) виборного органу  повинні становити науково-педагогічні працівники вищого навчального закладу,  які працюють  у  цьому  вищому  навчальному  закладі  на постійній основі, і не менш як 10 відсотків - виборні представники з числа осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі. Вищий колегіальний орган громадського самоврядування скликається не рідше ніж один раз на рік. Вищий колегіальний орган громадського самоврядування:

за поданням  Вченої  ради  вищого навчального закладу  приймає статут вищого навчального закладу, а також вносить зміни до нього;

обирає претендента  на  посаду керівника  вищого  навчального закладу  шляхом  таємного  голосування  і  подає  свої  пропозиції власнику (власникам) або уповноваженому ним (ними) органу (особі);

щорічно заслуховує звіт керівника вищого навчального  закладу та оцінює його діяльність;

обирає комісію  з трудових  спорів  відповідно  до  Кодексу законів про працю України;

за мотивованим  поданням  Наглядової  ради  або  Вченої  ради вищого навчального  закладу  розглядає  питання  про  дострокове припинення повноважень керівника вищого навчального закладу;

затверджує правила  внутрішнього розпорядку вищого навчального закладу;

затверджує положення  про органи студентського самоврядування;

розглядає інші питання  діяльності вищого навчального закладу.

Органом громадського самоврядування факультету  у  вищому навчальному закладі третього або четвертого  рівня  акредитації  є збори  (конференція)  трудового  колективу  факультету,  включаючи виборних  представників  з  числа  осіб,  які  навчаються у вищому навчальному  закладі.

Порядок скликання органу громадського самоврядування факультету та його роботи визначається статутом вищого навчального закладу.

В  органі громадського самоврядування факультету повинні  бути представлені  всі  категорії  працівників  факультету  та  виборні представники з числа осіб,  які навчаються  у  вищому  навчальному закладі.  При  цьому не менш як 75 відсотків загальної чисельності делегатів (членів) виборного органу повинні становити науково-педагогічні працівники факультету  і  не  менш  як  10 відсотків - виборні представники з числа осіб,  які навчаються  у вищому  навчальному закладі.

Орган громадського  самоврядування  факультету скликається  не рідше ніж один раз на рік.

Орган громадського самоврядування факультету:

дає оцінку діяльності керівника факультету;

затверджує річний звіт про діяльність факультету;

вносить пропозиції керівнику вищого навчального  закладу  про відкликання з посади керівника факультету;

обирає виборних представників до вченої ради факультету;

обирає кандидатури  до вищого колегіального органу громадського самоврядування вищого навчального закладу;

обирає кандидатури  до Вченої ради вищого навчального  закладу.

2. Вищим  колегіальним  органом  громадського  самоврядування вищого навчального закладу першого або другого рівня акредитації є загальні збори (конференція)  трудового  колективу,  включаючи виборних  представників  з  числа  осіб,  які  навчаються у вищому навчальному  закладі.

У  вищому  колегіальному  органі  громадського самоврядування вищого навчального закладу першого або другого  рівня  акредитації повинні бути представлені  всі  категорії  працівників  вищого навчального закладу та представники з числа осіб, які навчаються у вищому  навчальному  закладі.  При  цьому  не менш як 75 відсотків загальної чисельності делегатів (членів) виборного органу  повинні становити педагогічні працівники вищого навчального закладу,  які працюють у цьому вищому навчальному закладі на постійній основі, і не  менш як 10 відсотків - виборні представники з числа осіб,  які навчаються у вищому навчальному закладі.

Вищий колегіальний орган громадського самоврядування скликається не рідше ніж один раз на рік.

Вищий колегіальний орган громадського самоврядування:

приймає статут  вищого  навчального закладу,  а також вносить зміни до нього;

обирає претендентів на посаду  керівника  вищого  навчального закладу;

вносить подання  власнику (власникам) про дострокове звільнення керівника вищого навчального закладу;

щорічно заслуховує звіт керівника вищого навчального  закладу та оцінює його діяльність;

обирає виборних  представників  до  складу конкурсної комісії під час обрання керівника вищого навчального закладу;

обирає комісію  із  трудових  спорів  відповідно  до  Кодексу законів про працю України;

затверджує правила  внутрішнього розпорядку вищого навчального закладу;

затверджує положення  про органи студентського самоврядування;

розглядає інші питання  діяльності вищого навчального закладу.  
Стаття 38. Студентське самоврядування

1. У вищих навчальних  закладах та їх структурних підрозділах діє  студентське самоврядування, яке є невід'ємною частиною громадського самоврядування відповідних навчальних закладів.

У студентському  самоврядуванні  беруть  участь  особи,  які навчаються у вищому навчальному закладі. Усі особи, які навчаються у  вищому  навчальному  закладі,  мають  рівне  право  на участь у студентському самоврядуванні.

Студентське самоврядування забезпечує захист прав та інтересів осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі,  та їхню участь в управлінні вищим навчальним закладом.

Студентське самоврядування здійснюється особами, які навчаються у вищому навчальному закладі,  безпосередньо та через органи студентського самоврядування, що обираються шляхом таємного голосування.

2. У  своїй  діяльності органи студентського самоврядування керуються законодавством, рішеннями спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої  влади в галузі освіти і науки та відповідного центрального органу виконавчої влади, в підпорядкуванні якого знаходиться вищий навчальний заклад, статутом вищого навчального закладу.

3. Органи студентського  самоврядування:

приймають акти, що регламентують їхню організацію  та діяльність;

проводять організаційні, наукові, культурно-масові, спортивні, оздоровчі та інші заходи;

сприяють працевлаштуванню осіб, які навчаються  у вищому навчальному закладі;

розпоряджаються коштами  та іншим майном, що знаходяться на їхньому балансі та банківських рахунках;

виконують інші функції.

За погодженням  з  органом  студентського самоврядування у вищому навчальному закладі приймається рішення про:

відрахування осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі, та їх поновлення на навчання;

переведення осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі за державним замовленням,  на  навчання за контрактом за рахунок коштів фізичних та юридичних осіб;

переведення осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі за контрактом за рахунок коштів фізичних та юридичних осіб, на навчання за державним замовленням;

призначення заступника декана, проректора,  які відповідають за роботу із студентами;

поселення осіб,  які навчаються у вищому навчальному закладі, в гуртожиток і виселення з гуртожитку;

затвердження рішень  з  питань студентських містечок та гуртожитків для проживання осіб, які  навчаються у вищому навчальному закладі.

4. Студентське самоврядування  здійснюється на рівні студентської  групи,  факультету,  гуртожитку,  вищого навчального закладу. Залежно  від контингенту  студентів,  типу  та  специфіки вищого  навчального закладу студентське самоврядування  може здійснюватися на рівні курсу, спеціальності, студентського містечка, структурних підрозділів вищого навчального закладу.

5. Вищим  органом   студентського  самоврядування  є загальні збори (конференція) осіб,  які навчаються у вищому навчальному закладі та які:

ухвалюють Положення  про студентське самоврядування;

обирають виконавчі  органи  студентського  самоврядування  та заслуховують їх звіти;

визначають структуру, повноваження та порядок обрання виконавчих органів студентського самоврядування.

6. Керівник  вищого  навчального закладу має всебічно сприяти створенню  належних  умов для  діяльності  органів студентського самоврядування (надання приміщення, меблів, оргтехніки, забезпечення телефонним зв'язком,  постійним доступом до  мережі Інтернет,  відведення місць для встановлення інформаційних стендів тощо).

Фінансовою основою  студентського  самоврядування є кошти, визначені  Вченою  радою  вищого навчального закладу в розмірі не менше 0,5 відсотка коштів спеціального фонду  відповідного  вищого навчального закладу.

Кошти органів  студентського  самоврядування спрямовуються на виконання їх завдань і повноважень. Не менш як 30 відсотків коштів мають  витрачатися  на  підтримку  наукової  діяльності осіб,  які навчаються у вищому навчальному закладі.

7. Органи студентського  самоврядування можуть мати різноманітні форми (сенат, парламент, старостат,  студентська навчальна (наукова) частина, студентські деканати, ради тощо).

 

45.Ліцензування освітньої  діяльності, акредитація напрямів, спеціальностей та вищих навчальних закладів

 

Стаття 28. Ліцензування освітньої діяльності, акредитація напрямів, спеціальностей та вищих навчальних закладів

1. Освітня  діяльність  на  території  України здійснюється вищими навчальними закладами на підставі ліцензій, які видаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У ліцензіях на освітню діяльність зазначаються назва напряму, спеціальності, освітньо-кваліфікаційний рівень та обсяги підготовки, термін дії ліцензії, а також юридична адреса  вищого навчального закладу, його відокремлені структурні підрозділи (філії) та їх юридичні адреси.

Ліцензування освітньої  діяльності вищих  навчальних  закладів здійснюється перед початком підготовки фахівців  за напрямом, спеціальністю спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої  влади у галузі  освіти і науки шляхом  проведення ліцензійної експертизи.

Спеціально уповноважений  центральний орган виконавчої влади у галузі освіти і науки на підставі заяви вищого навчального закладу про проведення ліцензійної експертизи у двомісячний термін приймає рішення про видачу ліцензії або про відмову у її видачі.

Обов'язковою умовою видачі ліцензії вищим навчальним закладам є наявність у них необхідної матеріально-технічної, науково-методичної та інформаційної бази, бібліотеки, науково-педагогічних  кадрів  за нормативами,  що  встановлюються спеціально  уповноваженим  центральним  органом виконавчої влади у галузі освіти і науки.

Вищому навчальному закладу,  що  успішно пройшов  ліцензійну експертизу,  видається ліцензія на освітню діяльність, як правило, на  термін  завершення  циклу  підготовки  фахівців  за  напрямом, спеціальністю,  але не менше ніж на три роки.  Продовження терміну дії  ліцензії  здійснюється  у порядку,  встановленому для її одержання. З дня прийняття рішення про ліквідацію  вищого навчального закладу видана ліцензія втрачає чинність.

Вищі навчальні  заклади, що мають ліцензії, вносяться спеціально  уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і  науки  до  Державного  реєстру  вищих  навчальних закладів.

2. За  результатами  акредитації  напрямів,  спеціальностей та  вищих  навчальних  закладів  видаються  сертифікати у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У сертифікаті  про акредитацію  напряму або спеціальності (або у додатку до нього) зазначаються назва напряму або  спеціальності, освітньо-кваліфікаційний  рівень та обсяги підготовки,  термін дії сертифіката,  а також юридична адреса вищого навчального закладу, його  відокремлені  структурні  підрозділи  (філії) та їх юридичні адреси.

У сертифікаті про акредитацію  вищого навчального закладу (або в додатку до нього) зазначаються назва вищого навчального закладу, рівень акредитації та термін дії  сертифіката,  а  також  юридична адреса  вищого  навчального закладу,  його відокремлені структурні підрозділи (філії) та їх юридичні адреси.

Акредитація напряму,  спеціальності  та  вищого навчального закладу  здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої  влади у  галузі  освіти  і  науки  шляхом  проведення акредитаційної експертизи.