Управління торгівельними процесами у магазині

Коефіцієнт заставленої  площі показує, яку частину площі  торгового залу ви користано для  встановлення обладнання під розміщення робочого запасу товару. Розрахунок коефіцієнта  заставленої площі здійснюють за формулою:

де Кзаст — коефіцієнт заставленої площі;

Sзacт — заставлена площа,  м²;

Sторг — торгова площа  магазину.

Оптимальним рівнем коефіцієнта  заставленої площі для магазинів  самообслуговування вважається його значення в межах 0,27—0,32, що дозволяє забезпечити  раціональну організацію торгово-технологічного процесу магазину.

Коефіцієнт демонстраційної  площі показує, як співвідносяться  площа викладання товарів із торговою площею магазину. Він розраховується за формулою:

де Кдем — коефіцієнт демонстраційної площі;

Sдем — площа кожного  елемента обладнання, який використовується  для викладання товарів, м²;

n — кількість елементів  обладнання, які використовуються  для викладання товарів;

m — кількість одиниць  торгового обладнання в торговому  залі.

Значення коефіцієнта  демонстраційної площі залежать від виду, призначення і конструктивних особливостей застосовуваного обладнання і становить у магазинах з  продажем товарів через прилавок обслуговування 0,33—0,40, а в магазинах  самообслуговування — 0,65—0,75. Більш  високі значення цього показника (до 0,90) є небажаними, оскільки це підвищення може призвести до погіршання умов для огляду товарів, затоварення  торгового залу, звуження проходів між обладнанням, погіршання орієнтації покупців у торговому залі. Водночас досягнення нормативних значень  цих показників дозволяє забезпечити  ефективне використання площі викладання та місткості торгово-технологічного обладнання, розмістити в торговому  залі основну масу товарів і зменшити тим самим запаси товарів поза його межами (в коморах, охолоджуваних  камерах тощо).

Одним з показників, які  характеризують ефективність роботи магазину і можуть використовуватися під  час аналізу ефективності використання торгових площ, є рівень механізації  торгово-технологічних процесів. Він  показує співвідношення обсягу робіт, які виконуються механізованим  способом, до загального обсягу робіт  в магазині і розраховується за формулою:

де Рмех – рівень механізації  торгово-технологічного процесу магазину;

Рмех₁ — обсяг робіт, які виконуються в магазині із застосуванням засобів механізації (механізованим способом);

Рзаг — загальний обсяг  робіт в магазині.

Отже, із загального різноманіття застосовуваних у торговельній практиці показників для характеристики ефективності використання торгової площі магазину можуть застосовуватись як прямі (насамперед розмір роздрібного товарообігу  в розрахунку на 1 м торгової площі, пропускна спроможність магазину тощо), так і непрямі показники (коефіцієнти  заставленої та демонстраційної  площі, коефіцієнти змінності і  неперервності роботи магазину та ін.).

 

2. ВПЛИВ ТОРГІВЕЛЬНО – ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ НА РЕАЛІЗАЦІЮ ТОВАРІВ

 

Торгово-технологічний  процес в магазині  — комплекс взаємозв'язаних послідовно виконуваних операцій, метою яких є доведення товарів належної якості до торговельного залу для реалізації їх покупцям у широкому асортименті з оптимальними затратами праці, часу і при високому рівні торговельного обслуговування. Основною операцією торгово-технологічного процесу в магазинах є продаж товарів, решта операцій створюють необхідні умови для успішного здійснення продажу товарів і мають підпорядкований характер.

Принциповою особливістю  торгово-технологічного процесу в  магазинах є участь у ньому  покупців як об'єктів праці торговельного  персоналу; при цьому залежно  від застосовуваних у магазині методів  продажу товарів покупці можуть відігравати в торгово-технологічному процесі не тільки пасивну, але й  досить активну роль.

У торгово-технологічному процесі  підприємств роздрібної торгівлі, виділяють  торговий і технологічний процеси. Торговий процес забезпечує перехід  товарів зі сфери обігу у сферу  споживання і зміну форм вартості. Особливість цього процесу полягає  в тому, що в ньому задіяні не тільки предмети праці (товари), але  й об'єкти праці-покупці. Працівники магазинів здійснюють продаж товарів  і обслуговування покупців, а покупці  беруть участь у торговому процесі. Основними елементами торгового  процесу є вивчення попиту населення, складання і подання заявок на завезення товарів, формування асортименту  товарів, управління товарними запасами, рекламування товарів, їх продаж, надання  покупцям додаткових послуг та ін.

Технологічний процес охоплює  комплекс операцій, які забезпечують обробку товарів, починаючи з  їх надходження в магазин і  закінчуючи повною підготовкою до продажу  та відпуском покупцям. Технологічний  процес включає: транспортування товарів; розвантажування транспортних засобів; приймання товарів за кількістю  і якістю; доставку товарів у зону зберігання або в торговий зал  магазину; зберігання; підготовку товарів  до продажу; переміщування товарів  в торговий зал; розміщування і викладання в торговому залі; проведення розрахунку за товари; надання покупцям додаткових послуг технічного характеру.

Як правило, операції торгового  процесу відіграють основну роль в організації торговельного  обслуговування населення та в торгово-технологічному процесі магазину, натомість більшість  операцій технологічного процесу належить до групи допоміжних операцій торгово-технологічного процесу магазину

На структуру й організацію  торгово-технологічного процесу магазинів  впливають такі фактори: рівень розвитку виробництва товарів; стан торгівлі і її матеріально-технічної бази; кваліфікація торгового персоналу; тип магазину і розмір його торгової площі; склад і площа неторгових приміщень магазину; види торгово-технологічного обладнання; асортимент товарів, які підлягають реалізації, їх підготовленість до відпуску покупцям; застосовувані засоби механізації; форми організації праці та матеріальної відповідальності тощо. Особливу роль у формуванні структури торгово-технологічного процесу магазину відіграють застосовувані в ньому методи продажу товарів. Наприклад, перехід до застосування самообслуговування, пов'язаний із завчасною підготовкою товарів до продажу способом виконання операцій нарізання, зважування, упакування і т.п. у неторгових приміщеннях, приводить до скорочення кількості технологічних операцій, які повинні виконуватися безпосередньо в торговому залі.

Усі технологічні операції, які виконуються в магазинах, поділяють на три основні групи: 1) операції безпосереднього обслуговування покупців; 2) підготовча робота з обслуговування покупців; 3) операції, пов'язані з  процесом зберігання товарних запасів. До першої з них належать технологічні операції, які забезпечують процес продажу товарів і обслуговування покупців, — викладання товарів  у торговому залі, самостійний  відбір товарів покупцями з обладнання торгового залу або відпуск товарів, викладених на робочому місці продавця, надання покупцям додаткових послуг тощо. Це — найбільш відповідальна  частина торгово-технологічного процесу  магазину. До другої групи операцій належать операції, пов'язані з процесом підготовки товарів до продажу, —  обробка товарів, їх фасування, переміщення  в торговий зал. Група операцій, пов'язаних із процесом зберігання товарних запасів, охоплює приймання товарів, їх переміщення  до місць зберігання, зберігання запасів  у встановлених обсягах і асортименті.

Торгово-технологічний процес кожного магазину повинен організовуватися на основі певних принципів, основними  з яких є: комплексний підхід до розробки варіантів продажу товарів; забезпечення найкращих умов вибору товарів і  їх придбання, економія часу покупців, високий рівень торговельного обслуговування; відповідність технології роботи магазину сучасному науково-технічному рівню; економічна ефективність торгово-технологічного процесу; збереження фізико-хімічних властивостей товарів.

Під час розробки проекту  торгово-технологічного процесу магазину необхідно враховувати можливість його організації на основі різних варіантів побудови технологічного процесу магазину. Розрізняють три  основні схеми технологічного процесу  в магазинах. Перша схема передбачає розвантаження транспортних засобів, приймання товарів за кількістю  і якістю, їх зберігання, підготовку товарів до продажу, переміщення  товарів з неторгових приміщень  магазину в торговий зал і їх викладання на торгово-технологічному обладнанні, продаж і обслуговування покупців, розрахункові операції та надання додаткових послуг. Дана схема є найбільш повною і потребує наявності в магазині комплексу спеціальних приміщень, призначених для виконання тих  чи інших функцій, зокрема, приміщень  для приймання товарів, їх продажу, зберігання, підготовки до реалізації. Ця схема є характерною для більшості магазинів.

Друга схема включає операції з розвантаження транспортних засобів, приймання товарів за кількістю  і якістю, зберігання і продажу. У  цьому разі в торгово-технологічному процесі магазину немає операції підготовки товарів до продажу, що дозволяє зменшити кількість функціональних приміщень магазину за рахунок приміщень  для підготовки (розпакування, фасування, очищення, комплектування та ін.) товарів  до продажу.

Третя схема передбачає розвантаження  товарів з транспортних засобів, приймання товарів за кількістю  та якістю і їх продаж. Ця схема застосовується під час реалізації тих товарів, які надходять у магазин в  тарі-обладнанні, а також на піддонах. Дана схема потребує наявності в  будівлі магазину лише функціональних приміщень, призначених для приймання  товарів і для їх продажу. Різновидом цієї схеми є варіант, який застосовується при реалізації меблів, великогабаритних електротоварів, спорттоварів, радіотелеапаратури, господарських і будівельних  товарів. При цьому виконуються  такі операції:

- розвантаження товарів  з транспорту;

- приймання їх за кількістю  та якістю;

- розміщення зразків товарів  у торговому залі;

- продаж товарів за  цими зразками.

При цьому товари доставляються  на адресу покупця транспортно-експедиційним  підприємством безпосередньо з  промислових підприємств, складів  оптової бази або роздрібної торгівлі.

Як правило, у зв'язку з  неоднорідним рівнем готовності товарів  до реалізації в кожному магазині одночасно застосовуються всі три  основні схеми, а обсяги та послідовність  виконання як основної, так і допоміжних операцій цього процесу визначаються ще й застосовуваними методами пролажу  товарів.

 

 

 

 

 

 

 

3. ТЕХНОЛОГІЯ ПРИЙМАННЯ І ЗБЕРІГАННЯ ТОВАРІВ У МАГАЗИНІ

 

 

Складність і тривалість операцій з розвантаження товарів  транспортних засобів залежать від  виду транспорту, яким у магазин  завезено товари, фізико-хімічних властивостей товарів, їхніх габаритів, а також  від величини площі магазину та обсягів  його товарообігу.

Здебільшого товари від постачальників завозяться автомобільним транспортом, технологія розвантаження якого  залежить від фізичних властивостей товарів (пакетовані, тарно упаковані, поштучні, навальні, наливні, насипні  вантажі й т. п.), виду транспортної тари (ящики, мішки, контейнери, пакети тощо) і габаритів затарених місць (великогабаритні, великовагові, особливо легкі вантажі), рівня забезпеченості магазину підйомно-транспортним обладнанням  і його окремими видами тощо.

Автомобілі, якими товари завозяться в магазин, повинні розвантажуватися негайно з метою недопущення  штрафів за затримку автомобілів  понад встановлені норми простою, а безпосередньо комплекс розвантажувальних  робіт повинен забезпечувати  вчасне приймання й розвантаження  завезених товарів і повне  збереження їх кількості та якості.

У великі магазини з чималими обсягами реалізації товарів і власними під'їзними коліями завезення торговельних вантажів може здійснюватися також  у залізничних вагонах, універсальних  контейнерах на залізничних платформах тощо.

Для належного рівня організації  комплексу розвантажувальних робіт  працівники магазинів повинні знати  календарні та погодинні терміни  завезення товарів, обсяги завезення  та номенклатуру вантажів, а також  завчасно готуватися до приймання товарів  та їх вивантаження з транспортних засобів. Роботи з розвантаження  транспортних засобів у магазинах  повинні проводитися з дотриманням  загальних правил виконання вантажно-розвантажувальних  робіт і вимог спеціального маркування вантажів, а також правил техніки  безпеки.

Виконання операцій розвантаження  товарів з транспортних засобів  може здійснюватися ручним або механізованим (з використанням підйомно-транспортного  обладнання) способами. При ручному  способі розвантаження транспортних засобів проводиться вантажниками (або бригадою вантажників), які змушені  виконувати великий обсяг трудомістких робіт з переміщення товарі, з  кузова автомобіля, вагона, платформи  та ін. на розвантажувальний майданчик, використання ручного способу розвантаження  транспорту досить часто веде до понаднормативних затрат часу простою транспортних засобів  під розвантаженням, до завищення  потреби торговельного підприємства у персоналі і до необґрунтованих  витрат часу та коштів.