Роль бібліотеки в житті сільського жителя

Також в анкетах висловлювалися думки щодо необхідності влаштування достатньої кількості бібліотечних пунктів; організації праці без планових показників; в основу роботи поставити уважне ставлення до читача.

 

V.  Висновки

Результати дослідження засвідчили, що на сьогодні читання та відвідування бібліотеки посідає одне з провідних місць у дозвіллі сільських мешканців. У відповідях численних респондентів підкреслювалося, що бібліотека є єдиним безплатним, а отже – максимально доступним для найширших верств населення, у тому числі й соціально незахищених, культурним, духовним, інформаційним, дозвільним центром сучасного села, байдуже ставлення до якого з боку владних структур є неприпустимим.

В умовах неспроможності селян купувати літературу, передплачувати періодичні видання, практично повної відсутності  книжкової торгівлі в умовах села бібліотека є основним джерелом розповсюдження творів друку.

Разом з тим, фінансування книгозбірень дедалі скорочується, кошти на комплектування фондів, передплату періодики фактично не виділяються. Проте навіть у даній ситуації бібліотеки ще спроможні задовольняти запити своїх читачів на базі фондів, сформованих у минулі роки. Таким чином, склалася парадоксальна ситуація: при слабкій укомплектованості фондів, відсутності коштів на передплату та придбання літератури, недоліках книговидавничої політики та книгорозповсюдження сільська бібліотека все ж таки здатна задовольняти запити всіх категорій читачів,  що є нонсенсом. У зв’язку з цим гостро стоїть питання змісту самих потреб сільського населення. Незаперечним є той факт, що рівень цих потреб у змістовній, максимально інформаційній,  інтелектуальній книзі помітно знизився. Та поки суспільством не буде сформовано пізнавальну потребу в цій літературі, бібліотеки не в змозі своїми засобами підняти її на якісно новий рівень.

Розгляд гіпотези стосовно обслуговування різних категорій населення показав, що практично представники  всіх з них входять до читацького контингенту бібліотеки.  Однак серед читачів помітно менше людей, зайнятих важкою сільськогосподарською працею. Основний читацький контингент серед працюючого населення становлять працівники освіти і культури. Виявлено, на жаль, ще один негативний момент – у молоді віком 22-30 років різко знижується інтерес до книги і, відповідно, до бібліотеки. Школа, таким чином, формує лише зовнішню потребу у пізнанні. Існуюча шкала оцінок стимулює учнів до продуктивної праці з книгою. Із закінченням навчання активність читання знижується і починає зростати вже після 30 років.

У ході дослідження підтвердилася  гіпотеза про те, що сільська бібліотека на сьогодні є  одним з основних центрів проведення дозвілля населення. Звернення більшості читачів в основному до т. зв. розважальної літератури – “для відпочинку”, “для душі”, інтерес до таких заходів, як “вечорниці”, “бібліотечні посиденьки” та ін., свідчать про те, що діяльність сільської бібліотеки тяжіє до реалізації релаксаційної функції, яка націлена на допомогу людям на деякий час відійти, сховатися від життєвих негараздів, забутися за допомогою книги, дружнього спілкування, набути душевного спокою.

Соціологічні дані показують, що успішна  діяльність книгозбірні у багатьох випадках  залежить від особистості бібліотекаря. Отже, на порядок денний постає питання підготовки грамотного, кваліфікованого фахівця, котрий поряд з високими професійними якостями мав би навички психологічного впливу, позитивного спілкування з людьми.

Сьогодні сільська бібліотека, в  умовах кризового стану матеріально-технічної бази, відсутності фінансування, неуважного ставлення керівництва до її проблем, все ж таки продовжує виконувати своє соціальне призначення, і можна з повною відповідальністю стверджувати, що вона є необхідною для людей села.

 

 

Місце Рівненської  ОУНБ  
В інформаційному просторі регіону

 

Дослідження Рівненської ОУНБ

 

Основні положення  програми  та методика дослідження

 

І. Обґрунтування  проведення дослідження 

 

_К

ардинальні зміни, що відбулися  у суспільстві, привели до переосмислення ролі і місця Рівненської обласної універсальної наукової бібліотеки (РОУНБ) в існуючих соціально-економічних умовах та зміни її функцій в інформаційному просторі регіону.

Зовнішні фактори позначилися  на розвитку головної книгозбірні Рівненщини. Зменшилося бюджетне фінансування бібліотеки, виникли проблеми з поповненням  її фондів, сучасним технічним оснащенням. Внаслідок трансформації соціального середовища відбулися певні зміни у структурі складу користувачів, формуванні нових інформаційних потреб. Основними категоріями користувачів є студенти, аспіранти та наукові працівники. Зменшується кількість спеціалістів-виробничників, про що свідчать результати попередніх  соціологічних досліджень: “Вивчення незадоволеного запиту читачів РОУНБ” (1998), “Вивчення стану використання інформаційних ресурсів відділу абонемента для задоволення запитів користувачів” (1999-2000).

З появою нових навчальних закладів, перепрофілюванням  існуючих, сталися зміни на інформаційному ринку регіону, спостерігається тенденція до посилення конкуренції серед інституцій системи документно-інформаційних комунікацій. Аналітичні дослідження власних ресурсів показали, що інформаційний потенціал РОУНБ, який функціонує як “автономна одиниця“, не може вичерпно забезпечити зростаючі потреби користувачів. Тому виникла необхідність у вивченні ресурсів тих установ, діяльність яких  спрямована на задоволення інформаційних потреб користувачів (зокрема, студентів, аспірантів і наукових працівників); у виявленні специфіки їхньої ресурсної бази, можливостей для інтеграції  інформаційних ресурсів провідних установ системи документних комунікацій, що знаходяться в обласному центрі.

Місце РОУНБ у системі інформаційних  комунікацій регіону раніше не вивчалося. Вперше до наукового обігу введено  об'єктивні знання про документно-інформаційні ресурси Рівненщини.

 

ІІ. Мета і  завдання дослідження

Цілями дослідження є, на основі вивчення інформаційних ресурсів діючих інституцій системи документно-інформаційних комунікацій  
м. Рівного, визначення місця РОУНБ на інформаційному ринку, її конкурентоспроможності; динамічний розвиток ресурсної бази бібліотеки, що ґрунтується на принципах консолідації та кооперації у формуванні єдиного інформаційного ресурсу.

В ході дослідження передбачалося  встановити:

1. Стан наявних документно-інформаційних ресурсів в кількісному, типовому, видовому та галузевому аспектах; їхні хронологічні рамки.

2. Стан довідково-бібліографічного апарату: традиційного (карткових каталогів і картотек) та електронного каталогу [нові надходження і кількість записів); ретроспективний фонд (кількість записів)].

3. Стан електронних баз даних  (бібліографічних та повнотекстових).

4. Види інформаційних та сервісних послуг користувачам, політику ціноутворення.    

 

На основі одержаної  і узагальненої інформації:

– визначити місце РОУНБ у  сучасній інформаційній інфраструктурі м. Рівного;

– виробити стратегію інтеграції інформаційних ресурсів міста.

 

ІІІ. Об’єкт та предмет дослідження

Об’єктами даного дослідження стали  бібліотеки та інші інституції системи документних комунікацій.

Предметом дослідження – ресурсна база цих інституцій.

Практична новизна полягає:

– у виявленні інформаційного потенціалу бібліотек та інших інституцій системи документних комунікацій;

– визначенні конкурентоспроможності РОУНБ на інформаційному ринку м. Рівного;

– розробці рекомендацій з формування ресурсної бази РОУНБ на основі консолідації і кооперації з іншими інституціями системи документних комунікацій.

 

 

IV. Бази дослідження

1. Бібліотеки системи МКіМ України:

– державна обласна універсальна наукова  бібліотека;             

– обласна бібліотека для юнацтва (ОБЮ);

– центральна міська бібліотека (ЦМБ) ім. В.Г. Короленка Рівненсь- 
             кої міської ЦБС;

– Бібліотека с. Ювілейне.

2. Бібліотеки навчальних  закладів:

–  Рівненського державного гуманітарного  університету (РДГУ);

–  Рівненського державного технічного університету (РДТУ);

–  Рівненського економіко-гуманітарного інституту (РЕГІ);

–  Рівненського інституту слов’янознавства (РІС) Київського слов’я- 
              нського університету;

–  відділення Вищої школи права (ВШП) при Інституті держави і   
             права ім. В.М. Корецького НАН України;

–  державного сільськогосподарського (с/г) технікуму;

–  автотранспортного технікуму;

–  текстильного технікуму.

3. Інші бібліотеки:

– науково-дослідного інституту технології машинобудування;

– обласного краєзнавчого музею;

– обласного державного архіву;

–  обласна наукова медична бібліотека;

–  бібліотека товариства “Просвіта” ім. Т. Шевченка.

4. Регіональний центр  науково-технічної та економічної  інформа- 
               ції (РЦНТЕІ).

5. Регіональний бізнес-центр².

 

Робочі гіпотези:

1. РОУНБ посідає вагоме місце на інформаційному ринку м. Рівного і є конкурентоспроможною щодо задоволення інформаційних потреб користувачів, зокрема студентів, аспірантів і наукових працівників.

2. Існує потреба в консолідації  та кооперації наявних документно-інформаційних  ресурсів м. Рівного на основі новітніх технологій.

 

VІ. Методи дослідження:

Документні: перегляд облікових документів, звітів, вимог.

Соціологічні: анкетування, інтерв’ювання, бесіди, експертні оцінки.

Аналітичні: аналіз закономірностей, синтезування ситуацій.

VІІ. Етапи проведення дослідження

І етап. Розробка програми та методики дослідження. Підготовка                                       бланкової продукції  

                                                    Грудень 1999 р. – березень 2000 р.

ІІ етап. Збирання інформації

                                                    Квітень – червень 2000 р. 

ІІІ етап. Обробка та узагальнення зібраних даних. Підведення підсумків  дослідження

                                                    Липень – вересень 2000 р.

ІV етап Узагальнення матеріалів соціологічного дослідження. Підготовка рекомендацій Ради при директорі РОУНБ.

                                               Жовтень – листопад 2000 р. 

Науковий аналіз результатів  маркетингового дослідження

місця Рівненської  ОУНБ в  інформаційному просторі регіону

 

У сучасних соціально-економічних  умовах бібліотека як інформаційний центр стає незамінною в соціокультурній інфраструктурі суспільства. Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека займає свою, чітко визначену нішу в інформаційному середовищі міста і області. Документно-інформаційні ресурси книгозбірні налічують понад 560 тис. одиниць. Її послугами користуються  37 тис. користувачів,  щоденно  відвідують в середньому 500 осіб. Розширюється спектр бібліотечно-інформаційних та сервісних послуг. Бібліотека активно працює над створенням власних та використанням світових електронних баз даних.

Однак на її розвитку позначаються зовнішні фактори. Існують певні проблеми, пов’язані із зменшенням  фінансування на поповнення бібліотечного фонду, придбання нового комп’ютерного обладнання. Соціологічні дослідження власних ресурсів РОУНБ підтвердили гіпотезу про загострення протиріччя між сучасними інформаційними потребами користувачів і станом їхнього задоволення.

Трансформація соціального середовища спричинила певні зміни у структурі  складу користувачів головної книгозбірні  області. Зменшився обсяг їхньої пріоритетної групи – науковців, а також фахівців промислового сектору та невиробничої сфери; основною категорією користувачів (що дедалі збільшується) є студенти та учні вищих і середніх спеціальних закладів. Крім того, на інформаційному ринку регіону з’явилися нові інституції, діяльність яких пов’язана з накопиченням та використанням документно-інформаційних ресурсів.

Все це зумовило проведення даного маркетингового дослідження. Його основна мета –  зібрати та проаналізувати дані про  документно-інформаційні фонди бібліотек, служб науково-технічної інформації, які діють в обласному центрі. Це дозволить визначити місце РОУНБ на інформаційному ринку  регіону, її конкурентоспроможність; виробити концепцію ресурсної бази бібліотеки, що ґрунтується на принципах консолідації та кооперації у формуванні єдиного інформаційного простору. Зовнішні інформаційні ресурси РОУНБ в регіоні раніше не вивчалися, тому одержані в ході дослідження відомості мають наукову та практичну цінність: відображають сучасний стан документно-інформаційних ресурсів регіону.

Базами дослідження стали 16 інституцій системи документних комунікацій. Серед них – РЦНТЕІ  та 15 бібліотек, зокрема, провідні бібліотечні установи системи Міністерства культури і мистецтв України (4), книгозбірні навчальних закладів (8), обласного краєзнавчого музею, товариства “Просвіта”, обласна медична бібліотека.

У ході дослідження використовувалися документні, соціологічні та аналітичні методи. Підсумкові дані свідчать про те, що проблема дослідження не залишила байдужими працівників бібліотек різних систем і відомств, інших інституцій, які займаються накопиченням та розповсюдженням інформації.

Проаналізовано наявні документно-інформаційні ресурси в кількісному, типовому, видовому, галузевому і хронологічному аспектах та надходження нових документів за період 1995-1999 рр. Найбільший за обсягом фонд документів має РЦНТЕІ – 1678,2 тис. одиниць, домінують у ньому науково-технічні видання (патенти, стандарти, інформаційні друки), що не характерно для інших інституцій – баз дослідження.

РОУНБ є лідером серед всіх бібліотек  – баз дослідження, Тут зберігається 565,1 тис. прим. Значні ресурси акумульовані у книгозбірнях обох рівненських університетів: у РДТУ налічується 472,1 тис. прим. документів, у РДГУ – 465,2 тис. прим. Інші заклади мають значно менші фонди. Так, в обласній медичній  бібліотеці зберігається 177,1 тис. прим.,  в ОБЮ – 171,5 тис. прим., ЦМБ – 102,6 тис. прим. документів. Найменший фонд у книгозбірні “Просвіти”, який налічує 2 361 прим. книг та ін. видань.