Роль бібліотеки в житті сільського жителя

Цікавим є співвідношення обґрунтування  необхідності бібліотеки для навчальних цілей: 61 респондент звертається сюди, прагнучи отримати допомогу при підготовці до занять, 17 – з метою підвищення кваліфікації та професійного рівня. Отже, потяг до знань із закінченням навчальних закладів та придбанням певної професії зменшується. Потреба у підвищенні професійного рівня зводиться до мінімуму.

Під час інтерв’ювання було одержано ряд цікавих відповідей, що вирізняються  щирістю, емоційністю і характеризують ставлення  мешканців села до бібліотеки як основного джерела доступу до книги, читання. Всі вони несуть єдину ідею – зберегти бібліотеку.

III.  Результати  анкетного опитування  
                читачів сільських бібліотек

Виявити точку зору читачів щодо різних аспектів діяльності сільської  книгозбірні дозволило анкетне  опитування 592 респондентів. Серед них 37,6% осіб чоловічої та 62,4% – жіночої  статі. За віком вони розподілились  так: діти до 15 років – 4,6%; юнацтво – 14,7%; молодь – 15,7%; люди віком 31-45 років – 36,8%; 46-60 років – 20,1%; пенсійного віку – 6,2%; не вказали свій вік – 1,9%. За освітнім рівнем більшість склали респонденти із  середньою загальною освітою – 35,8%, із середньою спеціальною – 30,1%; вищою – 20,3%;  неповною середньою – 10,6%. До числа опитаних увійшли представники найрізноманітніших соціально-професійних груп. Найбільшу кількість склали робітники та працівники освіти і культури (по 13,3%), далі йдуть  школярі (11,5%); інваліди та пенсіонери (10,3%); працівники сільського господарства (5,7%); службовці (5,6%); працівники сфери обслуговування (3,7%); економісти, бухгалтери (3,5%); медичні працівники (3,4%); фахівці сільського господарства (2,7%); працівники держадміністрації, апарату управління та ІТП  (по 0,7%).

Більшість респондентів мають значний  читацький стаж: 72,3% стали користувачами  бібліотеки до 1990 р., серед них відвідують книгозбірню з 40-х рр. 0,7%; з 50-х  рр. – 3,2%; з 60-х рр. – 7,3%; з 70-х рр. – 17,9%.

Порівнюючи ці дані з результатами стандартизованого інтерв’ювання сільських мешканців, можна зробити висновок про те, що основна маса читачів, які хоч один раз  відвідали бібліотеку, стають її постійними користувачами.

Яка ж регулярність відвідування бібліотеки? Серед опитаних 44,2% відповіли, що заходять до бібліотеки приблизно раз на місяць; 30,1% – вказали, що бувають там один раз на тиждень і частіше; 14,9% – один раз на 2-3 місяці; 10,4%  – 2-3 рази на рік; не відповіли – 0,4%.

На відвідуваність бібліотеки значно впливає рід занять читачів. Найчастіше користуються книгозбірнею школярі, студенти вузів, у зв’язку з підготовкою до занять, та працівники культури і освіти, у яких є постійна потреба у підвищенні професійної кваліфікації, загальноосвітнього рівня. Серед постійних відвідувачів – також такі категорії, як  ІТП, фахівці, працівники сільського господарства, медичної сфери, службовці, інваліди та пенсіонери, безробітні та домогосподарки.

Рід занять читачів має вплив  і на цілі,  мотиви звернення до бібліотеки, серед яких провідне місце посідають потреба у розширенні світогляду, самоосвіті (51,7%); прагнення емоційно "розрядитися" та відпочити (37%); аматорські інтереси (22%); підготовка до занять (19,9%); спілкування з цікавими людьми (16,2%); підвищення професійного рівня (15,4%); відвідування масових заходів (12,2%). І тільки декілька звернень до бібліотеки продиктовані мотивами суспільної діяльності  (3,4%).

Трохи більше половини опитаних – 51,1% – задовольняють свої запити на літературу повністю; 46,6% – майже завжди.  Тільки 2,1% читачів скаржаться на те, що дуже рідко отримують необхідні видання, та 0,2% – категорично заявили, що “ніколи” не знаходили у бібліотеці потрібну літературу.

Серед творів, які не змогли одержати читачі книгозбірні,  найчастіше називався “Собор без крестов” В. Шитова, очевидно внаслідок недостатньої кількості примірників та ажіотажного попиту на цей “нашумілий” твір. Всього читачами названо 37 творів різних авторів.

У відповідях на запитання про незадоволений читацький попит називалися не тільки конкретні книжки, а й теми – сільське господарство, бджільництво, медицина, політекономія, дошкільне виховання, спорт,  зарубіжна література і т. ін.

Набагато ширшим виявився  незадоволений  читацький попит на періодичні видання.  Це 35 назв газет і 68 назв журналів, а загалом 435 незадоволених читацьких запитів. Серед газет найчастіше згадувалися “СПИД-Инфо” (23), “Семья” (15), “Акцент” (14), “Комсомольская правда” (13), “АиФ” (11) тощо. У переліку бажаних, але не отриманих журналів, на перших місцях – “Здоровье” (36), “Крестьянка” (33), “Вокруг света” (13), “За рулем” (12), “Огонёк” (12), “Приусадебное хозяйство” (12), “Жінка” (11), “Техника молодёжи” (10), “Юный натуралист” (10) та ін.

Достатньо важливу інформацію отримано в процесі аналізу відповідей на запитання щодо використання літератури на допомогу виробництву. Серед опитаних  фахівців до неї звертаються тільки 38,2%; 44,6% нею не цікавляться; 17,2% – не дали відповіді. Більшість респондентів, які відповіли на це запитання негативно, серед причин в основному називали таку – “не вважаю за необхідне” (78,4%); тільки 3%  пояснили це  відсутністю потрібних видань у книгозбірні.

Одним із завдань дослідження було з’ясування можливостей використання сільськими бібліотеками МБА. Про існування цієї послуги інформовані 83,9% читачів. Але, згідно зі статистичними даними обласної наукової бібліотеки, з 5-ти обстежених районних ЦБС активно користуються послугами МБА мешканці лише одного району.

Відповіді читачів на запитання щодо джерел вибору літератури показали, що більшість з них керуються порадами бібліотекарів, а це є свідченням ефективної роботи працівників бібліотек. Самостійний вибір літератури у змозі зробити 36,2% опитаних і 31,4% – прислухаються до порад друзів та знайомих; до каталогів та картотек звертаються  тільки 9,6% респондентів. Цікавим є і такий показник: лише 4,7% учасників опитування беруть у першу чергу ті книжки, які здали читачі, котрі прийшли перед ними.

Понад половина респондентів  (59,3%) на запитання про відвідування масових заходів висловили свій інтерес до них. Більшість у своїх відгуках відзначили їхню високу якість. Але, як засвідчили відповіді, суто бібліотечні форми поступово відходять на другий план, поступаючись місцем ігровим заходам: конкурсам (21), вікторинам (15), диспутам (8), турнірам (2). В анкетах можна знайти лише поодинокі спогади про книжкові виставки (6), огляди періодичних видань (5), участь у днях інформації (3), в усних журналах (2), днях бібліографії (1), читацьких конференціях (1). І лише одна бібліотечна форма масової роботи згадується дещо частіше – бібліографічні огляди на допомогу веденню присадибного господарства.

Що ж до оцінки роботи сільської  бібліотеки в цілому, то переважна  більшість читачів – 93,9% – повністю задоволені обслуговуванням;  
4,6% – вказали на деякі недоліки – відсутність необхідних видань, комфортності, та на незручність режиму роботи закладу. Жодних претензій немає до праці самих бібліотекарів.

Результати дослідження дозволили   отримати інформацію і про  читання членів родин  респондентів. Зокрема, 70,9% опитаних  постійно дають видання з бібліотеки для читання членам своєї сім’ї; у 16,1% користувачів їхні рідні читають іноді, і тільки ті книжки, які їх особливо зацікавили. Відповіли негативно на це запитання 12,2% респондентів, але слід враховувати, що дехто з них своєї сім’ї не має.

Цікаві відгуки було дано учасниками дослідження на підсумкове запитання анкети: “Якою, на Ваш  погляд, має бути бібліотека у Вашому селі?”. Так, 170 опитаних задоволені існуючою системою. Найбільша кількість відповідей стосуються вдосконалення комплектування фондів (192), особливо періодичними виданнями (59) та новинками літератури (50). Незадовільний матеріально-технічний стан сільських бібліотек знайшов адекватне відображення у побажаннях респондентів: 75 з них хотіли б, щоб у бібліотеці було тепло, 34 – щоб віна була  просторою, 26 – затишною, 10 – комфортною, 8 – світлою, 7 – капітально відремонтованою, 5 – гарно оздобленою. Потребу працювати в читальних залах  висловили 33 респонденти,   5 – виявили інтерес до ігротек, відео- та музичних залів, 12 акцентували увагу на зручних та красивих меблях. Досить часто вказувалося на необхідність забезпечення книгозбірні сучасними технічними засобами (50), йшлося і про пристосування роботи закладу до режиму праці сільських трудівників (1). І, нарешті, читачі виступають за те, щоб бібліотекар працював щодня (а не на півставки).

IV. Результати опитування працівників

сільських бібліотек

Одним із важливих етапів дослідження стало з’ясування за допомогою анкетного опитування того, як оцінюють  стан роботи бібліотек, їхні фонди, а також особливості читацького попиту сільські бібліотекарі. Загалом було проанкетовано 134 бібліотечні працівники. За віком  вони розподілилися таким чином: більшість – 61,2% – це люди “найпрацездатнішого”  періоду життя  –  від 29 до 45 років; рівна кількість – по 14,9% – це молодь (до 28 років) і представники старшого покоління (від 46 до 55 років), осіб пенсійного віку (від 56 до 62 років) – 8,2%. Серед сільських бібліотекарів 21,6% мають вищу освіту, 57,5% – середню спеціальну. Досить значна частка (17,2%) припадає на бібліотечних працівників, які мають лише загальну середню освіту; не відповіли 3,7%.  Чверть опитаних (25,4%) – це досвідчені фахівці, котрі працюють у книгозбірнях понад 20 років, тому їхня думка найбільш важлива. І лише 7,4% респондентів мають стаж бібліотечної роботи менше 2-х років.

Учасникам опитування було запропоновано  оцінити різні фактори, що впливають  на якість обслуговування читачів. За ступенем важливості бібліотекарі розташували їх у такому порядку:

1) склад фонду;

2) особисті якості бібліотекаря;

3) матеріально-технічна база бібліотеки;

4) естетичне оформлення книгозбірні;

5) стан ДБА.

Попередній прогноз стосовно того, що матеріально-технічна база посідатиме  у відповідях фахівців  за значимістю друге, а особистість бібліотекаря – третє  місця, як бачимо, не виправдався. Таке ранжування, певно, більш властиве для міських бібліотек, а в селі  бібліотечний працівник має більш високий соціальний статус і вплив.

Наскільки ж, на думку бібліотекарів, ці виявлені якісні фактори відповідають сучасним вимогам?

Тільки 1,5% фахівців зазначили, що сучасна  сільська бібліотека має все необхідне  для повноцінного обслуговування населення. Не задовольняє матеріально-технічна база 76,9% респондентів, склад фонду – 55,2%; стан ДБА – 26,1%; не влаштовує естетичне оформлення бібліотеки – 16,4% опитаних. і тільки 2,2% учасників анкетування вказали на особисті риси бібліотекаря.

Серед опитаних 88,8% висловили думку, що на момент дослідження фонд сільської бібліотеки залишав бажати кращого, і лише 9,7% були задоволені фондами книгозбірень, в яких вони  працюють.

У жанрово-тематичному аспекті  перелік літератури, якої не вистачає, на думку бібліотекарів, виглядає таким чином: сільське господарство (34); економіка, детективна література (по 23); нові видання з історії (17);  краєзнавство (16); медицина (15); дитяча художня література (14); фантастика (13);  правознавство (12); історія України (11); техніка (10).

Аналогічне опитування стосовно періодики  дало такі результати: “Крестьянка” (66);   “Дім. Сад. Город” (46);  “АиФ” (45); “Акцент” (42); “Семья” (40); “Жінка” (31);  “Дача” (20);   “Перець” (19);  “Натали” (18);  “Комсомольская правда” і  “Приусадебное хозяйство” (по 13).

У цьому списку представлені видання, які мають лише деякі бібліотеки. Але найчастіше вибір обмежений до мінімуму. Серед відповідей бібліотекарів були й такі, як: «У нас у бібліотеці тільки і є, що “Жизнь” та “Розовый слон”», або: “Практично нічого з періодики немає”.

Які ж, за спостереженнями фахівців, основні цілі та мотиви звернення  сільського населення до бібліотеки? Перш за все, це розширення світогляду, далі йдуть підготовка до навчальних занять, прагнення відпочити, отримати емоційну розрядку, необхідність одержання допомоги у суспільній  діяльності, бажання взяти участь у масових заходах, що проводяться у книгозбірні, аматорські заняття.

Цікаво було простежити за формами запитів користувачів сільських бібліотек. Найчастіше, на думку бібліотекарів (37,3%), вони звертаються з тематичним запитом, рідше – бажаючи отримати конкретне видання. Досить розповсюдженою є й така  форма запиту: “Що-небудь, на ваш погляд”. Це свідчить про те, читачі прислухаються до порад бібліотечних фахівців.

Перш ніж інформувати читача про літературу, бібліотекарю необхідно самому володіти цією інформацією. З’ясувалося, що 50,7% опитаних одержують її з періодичних видань, 32,8% – через систему книготоргівлі.  Значний обсяг інформації надходить  безпосередньо від самих читачів. Також допомагає у цьому спілкування з друзями, знайомими. Невелика кількість працівників – 11,2% – назвали джерелом інформації центральну бібліотеку. І тільки 0,7% респондентів вказали на використання професійних бібліографічних джерел – рекомендаційних покажчиків літератури, рекламних списків в книжкових виданнях, а двоє з опитаних відверто зізналися, що не мають  ніякої інформації про літературу.

Значний вплив на загальну атмосферу  та якість обслуговування читачів має задоволеність бібліотекарів своєю роботою. Позитивну відповідь на це запитання дали лише 16,4% респондентів. Переважна ж більшість – 70,2% – задоволені лише частково, і тільки 3% категорично відповіли “ні”. Не відповіли 10,4% опитаних.

З якими ж труднощами стикається сільський бібліотекар у процесі обслуговування читачів? Перш за все, це недостатня укомплектованість фонду бібліотеки, зокрема періодичними виданнями. Якщо сформований протягом минулих років книжковий фонд ще може хоч якось задовольнити невибагливі запити сільських мешканців, основна маса яких читає “для душі”, то саме дефіцит газет та журналів позбавляє їх основного джерела отримання актуальної інформації.

Однією із суттєвих проблем залишається  катастрофічно низький рівень матеріально-технічної бази, повна відсутність сучасних технічних засобів. У цій ситуації часто бракує допомоги з боку сільських рад. Деякі бібліотеки не мають читальних залів або ж їхні приміщення дуже тісні для обслуговування читачів.

Підсумовуючи всі отримані відповіді, висловлені в них наболілі проблеми, можна скласти уявлення про модель бібліотеки сьогодення,  якою її бачать бібліотечні працівники села. На їхню думку, книгозбірня повинна бути інформаційним, дозвільним центром (особлива увага – дитячому контингенту), осередком національної та духовної культури, головним місцем спілкування сільських мешканців; відповідати всім вимогам сучасного життя; бути максимально доступною для всіх категорій читачів та мати умови для якісного їх обслуговування, задоволення потреб. А для цього потрібні оптимально укомплектований бібліотечний фонд, міцна матеріально-технічною база, що включає різні технічні засоби: аудіовідеотехніку, бібліотечне обладнання; застосування автоматизованих систем і комп’ютерних технологій. Важливими умовами є наявність просторого, теплого, світлого, затишного приміщення, в якому б розміщалися читальні зали, книгосховище, кімната казок. Неабияке значення мають гарне естетичне оформлення, зручні красиві меблі тощо.