Звіт про проходження переддипломної практики на Миколаївській філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Атланта-Він»

 

Призначення основних компонентів фінансової звітності наведено в таблиці 4.2.

Таблиця 4.2

Призначення основних компонентів  фінансової звітності на

МФ ТОВ «Атланта-Він»

Компоненти         фінансової звітності	Зміст	Використання інформації
Баланс ( Додаток Б)	Наявність економічних ресурсів, які  контролюються підприємством на дату балансу	Оцінка  структури   ресурсів   підприємства,  їх ліквідності та платоспроможності підприємства: -прогнозування майбутніх потреб у позиках: -оцінка та прогнозування змін в економічних ресурсах.      які      підприємство.      ймовірно контролюватиме в майбутньому
Звіт про фінансові результати (Додаток В)	Доходи, витрати і фінансові результати діяльності підприємства за звітний період	Оцінка   та   прогноз-прибутковості   діяльності підприємства: - структури доходів та витрат
Звіт   про власний  капітал	Зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду	Оцінка та прогноз у власному капіталі
Звіт про рух грошових коштів	Генерування та використання грошових коштів протягом звітного періоду	Оцінка та прогноз операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства

 

Продовження таблиці 4.2

Призначення основних компонентів  фінансової звітності

на МФ ТОВ «Атланта-Він».

Примітки

Обрана облікова політика Інформація не ведена безпосередньо у фінансових звітах. але обов'язкова за П(С)БО Додатковий аналіз статей звітності, необхідних для забезпечення їхньої зрозумілості

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 5

ПОРЯДОК СКЛАДАННЯ ПОДАТКОВОЇ ЗВІТНОСТІ

НА МИКОЛАЇВСЬКІЙ ФІЛІЇ ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АТЛАНТА-ВІН»

 

 

Найпоширенішою формою реалізації податкової звітності є  надання відомостей з метою оподаткування  письмово на бланках, які видають  безкоштовно податкові органи. У  спеціально передбачених законодавством випадках таку інформацію можна подавати в електронному вигляді на дискеті чи іншому носії, що допускає комп'ютерну обробку.

На практиці найчастіше податкова звітність полягає  у поданні податкової декларації. Згідно з п. 1.11 ст. 1 Закону України  «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» [12], податковою декларацією є документ, який подає платник податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування і сплата податку чи збору (обов'язкового платежу). Виходячи з цього, будь-який документ, що подається до податкового органу і призначений для нарахування та сплати обов'язкових платежів у певні фонди, є декларацією незалежно від того, яку назву має такий документ: розрахунок, довідка, звіт тощо. Отже, податкова декларація має характер податкового розрахунку, відповідно до якого платник податків самостійно обчислює суму податку і несе обов'язок щодо своєчасної його сплати.

Традиційно податкова декларація як форма податкової звітності відповідає такому порядку сплати податку, за якого обов'язок з його сплати покладається безпосередньо на платника. Податкову декларацію подають до податкового органу за місцем обліку платника у двох примірниках, один з яких повертається платнику з позначкою посадової особи податкового органу про дату її прийняття. Підпис посадової особи має бути засвідчений. Податкові декларації приймають контролюючі органи без попередньої перевірки зазначених у них даних. Форму податкової декларації (розрахунку)  встановлює  центральний (керівний)  орган контролюючого органу за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що

відповідає за проведення податкової політики. Затверджені форми податкових декларацій мають нормативно-правовий характер, що означає обов'язковість їх дотримання як для платника податків, так і для податкових органів.

Податкові декларації подаються  за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю — протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу чи календарному півріччю — протягом 40 
календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року — протягом 60 календарних днів за останнім 
календарним днем звітного (податкового) року;

г) календарному року для платників податків на доходи фізичних осіб 
(прибуткового податку з громадян) — до 1 квітня року, наступного за звітним.

Граничні терміни подання податкової декларації можуть бути продовжені за рішенням керівника податкового органу (чи його заступника) за письмовим запитом платника податків лише у випадках, якщо такий платник податків протягом зазначених строків:

1) перебував за межами України;

2) був у плаванні на морських судах за межами України у складі команди (екіпажу) таких суден;

3) перебував у місцях позбавлення волі за вироком суду;

4) мав обмежену свободу пересування у зв'язку з ув'язненням чи полоном на території інших держав або через інші обставини непереборної сили, підтверджені документально;

5) був визнаний за рішенням суду безвісно відсутнім або перебував у розшуку у випадках, передбачених законодавством.

Продовження    граничних    строків    подання    податкових    декларацій здійснюється у разі, якщо фізична особа-платник податків чи посадові особи юридичної особи-платника податків не мали можливості у встановлений термін виконати податкові обов'язки і скористатися податковими правами (причому власник такої юридичної особи має бути позбавлений можливості призначити інших посадових осіб для виконання цього обов'язку). Для продовження таких строків платник подає письмову заяву в довільній формі протягом 30 днів, наступних за днем закінчення вищевказаних обставин.

Розрізняють дві форми  податкових декларацій:

1. Майнова декларація - відомості, надані фізичною особою про перелік майна, що є в його власності (у тому числі й коштів), чи майна, яке може бути джерелом доходів, які формують об'єкти оподаткування.
2. Спеціальна декларація - відомості, що надані фізичною особою за вимогою податкового органу, складені за установленою формою, містять інформацію про джерела і розміри коштів, витрачених на придбання певного майна.

Несвоєчасне подання  податкової декларації до податкового  органу тягне за собою застосування фінансових санкцій, а саме: накладення штрафу в розмірі 10 неоподаткованих  мінімумів доходів громадян за кожне  неподання або затримку, і як доповнення до цього накладення штрафу в розмірі 10 відсотків суми податку за кожний повний або неповний місяць затримки податкової декларації, але не більше 50 відсотків суми нарахованого податку і не менше 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Окрім того, у разі неподання чи несвоєчасного подання податкової декларації платником, з першого робочого дня, наступного за граничним строком її подання, у податкового органу виникає право на податкову заставу, і податковий орган самостійно нараховує суму податку, що має бути сплачено.

Про те, що між показниками  фінансової звітності є взаємозв'язок, відомо, мабуть, кожному бухгалтеру. Для спрощення процедури Мінфін України видає (як правило, щорічно  у вигляді листів) методичні рекомендації щодо перевірки порівнянності показників форм річної фінансової звітності підприємств, де в табличній формі наводиться інформація, зміст якої фактично зводиться до формули "рядок А форми X = рядок В форми У".

Неважко здогадатися, що й  податкові декларації можна перевірити на предмет "ув'язки" показників, відсутність якої в деяких випадках буде свідчити про помилку. Тут йдеться насамперед про декларацію, про прибуток підприємства та декларацію з ПДВ як найбільш складні за змістом та принципом підрахунку відображуваних у них податкових зобов'язань.

Нема ні чітко визначеної методики, ні тим паче нормативного документа, який би встановлював взаємозв'язок між деклараціями про прибуток та про ПДВ. Однак податкові інспектори "ув'язці" показників приділяють увагу, як правило, й на етапі попередньої перевірки декларацій з ПДВ, і під час документальних перевірок. Так, у наказі ДПАУ від 01.08.98 р. №376 "Про затвердження методичних вказівок щодо організації порядку адміністрування відшкодування ПДВ" [13] окремим пунктом висвітлена потреба в об'єднаних перевірках ПДВ та податку на прибуток, подається навіть перелік "пунктів перетину" цих найголовніших декларацій платників, що працюють на загальній системі оподаткування.

Стосовно взаємозв'язку показників всередині самої декларації про прибуток він наведений у рекомендаціях щодо приймання та термінів розгляду податкових декларацій з податку на прибуток і механізму реалізації виявлених правопорушень, затверджених наказом ДПАУ від 1 1.05.99 р. №253 (зі змінами, внесеними наказами ДПАУ від 27.03.2000 р. №133, від 10:09.2001 р. №360) [14] .

Перш ніж спинитися  на особливостях звірки, нагадаємо, що в основу її покладено:

1. правило "першої події" для виникнення доходу/зобов'язань з ПДВ (пп. і 1.3.1 п. 1 1.3 ст. 1 1 Закону від 22.05.97 р. №283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" [15] та пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону від 03.04.97 р. №168/97-ВР "Про ПДВ" відповідно) [16] , а також ведення обліку за "першою подією" при визнанні валових витрат та права на податковий кредит (пп. 11.2.1 п. 1 1.2 ст. 1 1 Закону від 22.05.97 р. №283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" та пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 з урахуванням обмежень п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону від 03.04.97 р. №168/97-ВР "Про ПДВ" відповідно);
2. правило виникнення податкового кредиту з ПДВ лише за умов віднесення придбаних товарів до валових витрат (амортизації основних засобів) (пп. 7.4. п. 7.4 ст. 7 Закону №168);

3) через розбіжність звітних періодів показники податкових декларацій приводять до єдиної бази - звітного, кварталу, півріччя, 9 місяців, року. Для цього необхідно скласти декларацію з ПДВ наростаючим підсумком шляхом підбиття арифметичної суми показників декларацій за відповідні періоди (місяці, квартали);

4) показники декларацій необхідно привести до єдиного вимірника 
(більшого) - тис. грн.

Мінфін запровадив нову форму фінансової звітності №7 «Розрахунок податкових різниць за даними бухгалтерського обліку», яку повинні складати усі платники податку на прибуток, крім платників єдиного податку.

Методичні рекомендації про складання регістрів бухгалтерського обліку податкових різниць, валових доходів та валових витрат, затверджені наказом Мінфіну від 29.01.2007 р. №45 [17], встановлено порядок ведення регістрів підприємствами - платниками податку па прибуток, визначеними Законом «Про оподаткування прибутку підприємств», крім банків, страховиків, неприбуткових установ і організацій.

Методичні рекомендації розроблено на підставі норм Положення  про порядок розрахунку податкових різниць за даними бухгалтерського  обліку, ствердженого наказом Мінфіну від 29.12.2006 р. №1316 та зареєстрованого в Мінюсті 24.01.2007 р. за №60/13327 [18].

Положення визначає методологічні  засади відображення в бухгалтерському  обліку інформації про податкові  різниці для визначення валових  доходів, валових витрат, відстрочених податкових активів, зобов'язань та її розкриття.

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 6

АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО  СТАНУ ТА СТАНУ РОЗРАХУНКІВ ПІДПРИЄМСТВА З БЮДЖЕТОМ ТА ПОЗАБЮДЖЕТНИМИ ФОНДАМИ МИКОЛАЇВСЬКОЇ ФІЛІЇ ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АТЛАНТА- ВІН»

 

6.1. Аналіз майнового стану та структури капіталу МФ ТОВ «Атланта-Він»

Для дослідження складу, структури та динаміки майна МФ ТОВ «Атланта-Він» та джерел його утворення (власного капіталу та зобов’язань) складаємо порівняльний аналітичний баланс на основі даних звітності (Додаток Б) у табл.6.1.

Таблиця 6.1.

Порівняльний аналітичний  баланс МФ ТОВ «Атланта-Він»

Показники		На початок року		На кінець року			Відхилення
		тис. грн.	Питома вага, %	тис. грн.	Питома вага, %		абсолютне, тис. грн.	відносне, %	за питомою вагою
1		2	3	4	5		6	7	8
Актив
І. Необоротні активи
1.1	Нематеріальні активи	528,2	0,7	324,8		0,5	-203,4	-38,5	-0,2
1.2	Незавершене будівництво	2960,4	3,9	299,2		0.4	-2661,2	-89,9	-3,5
1.3	Основні засоби (залишкова вартість)	35794,4	47,2	43102,2		63,5	7307,8	20,4	16.3
1.4	Довгострокові фінансові інвестиції	14566,6	19,2	5049,5		7,4	-9517,1	65,3	-11,8
Усього за розділом 1		53849,6	71,0	48775,7		71,8	-5073,9	-9,4	0,8
II. Оборотні активи
	Запаси:
2.1	виробничі запаси	942,0	1,3	1013,1		1,53	71,1	7,55	0,23
2.2	товари	5686,1	7,5	7037,5		10,4	1351,4	23,8	2,9
2.3	Дебіторська заборгованість	11855,5	15,6	10039,8		14,8	-1815,7	-15,3	-0,8
2.4	Грошові кошти та їх еквіваленти	840,0	1,1	631,4		0,97	-208,6	-24,8	-0,13
Усього за розділом ІІ		19323,6	25,5	18721,8		27,7	-601,8	-3,1	2,2