Звіт про проходження переддипломної практики на Миколаївській філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Атланта-Він»

 

 За результатами контролю керівник приймає рішення, які в разі потреби оформлюють у вигляді відповідних розпорядчих документів.

 

 

РОЗДІЛ 4

ПОРЯДОК ЗВЕДЕНОГО СИНТЕТИЧНОГО ОБЛІКУ ТА РІЧНОГО УЗАГАЛЬНЕННЯ ДАНИХ БУХГАЛТЕРСЬКОГО  ОБЛІКУ

НА МИКОЛАЇВСЬКОЇ ФІЛІЇ ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АТЛАНТА-ВІН»

 

 

4.1. Загальні вимоги до фінансової звітності.

Загальні вимоги до фінансової звітності викладені в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 1 (далі - П(С)БО 1), затвердженому наказом Міністерства фінансів України 31.03.99 р. № 87 [4]. Дане положення встановлює:

• мету фінансових звітів;
• їх склад;
• звітний період;

-якісні характеристики  та принципи, якими слід керуватися  під час складання фінансових  звітів.

Фінансовий результат  це приріст (чи зменшення) вартості власного капіталу підприємства, що утворюється в процесі його підприємницької діяльності за звітний період .

Фінансовим результатом  господарської діяльності підприємства є збиток або прибуток. Прибуток в основному утворюється в  результаті продажу (реалізації) готової  продукції (товарів, послуг). Крім того, підприємство може продавати (реалізовувати) інші матеріальні цінності і послуги допоміжних виробництв та господарств, а також мати доходи і збитки, що збільшують або зменшують розмір прибутку від інвестиційної діяльності .

Прибуток формується поступово протягом фінансово-господарського року. Більшу частину прибутку становить прибуток від реалізації продукції, одержаний у вигляді різниці між виручкою від реалізації і витратами на виробництво та збут. На підприємстві можливі доходи, витрати, які не пов'язані з реалізацією, але збільшують або зменшують суму прибутку або збитків, - це фінансові результати, отримані від інвестиційної та фінансової діяльності, а також результати, які пов'язані з надзвичайними подіями [5].

Поняття фінансових результатів  діяльності трактується в П(С)Б() 3 „Звіт про фінансові результати" [7] .

Прибуток — сума, на яку доходи перевищують пов'язані  з ними витрати.

Збитки - перевищення  суми витрат над сумою доходів, для  отримання яких здійснені ні виграти.

Визначення фінансового  результату полягає у визначенні чистого прибутку (збитку) звітного періоду. З цією метою в бухгалтерському обліку передбачається послідовне зіставлення доходів та витрат.

В бухгалтерському обліку чистий прибуток (збиток) формується поступово  протягом фінансово-господарського року від усіх видів звичайної та надзвичайної

діяльності.

Чистий прибуток включає  в себе:

• чистий дохід (виручку) від реалізації продукції (товарів, послуг);
• валовий прибуток;
• фінансові результати від операційної діяльності;
• фінансові результати від звичайної діяльності;
• фінансові результати від надзвичайної діяльності;
• чистий прибуток (збиток).

Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), визначається шляхом вирахування  з доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) податку на додану вартість, акцизного збору, інших зборів, знижок тощо.

Різниця між чистим доходом  і собівартістю реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) називається  валовим прибутком (збитком).

Фінансовий результат  від операційної діяльності визначається як алгебраїчна сума валового прибутку (збитку), іншого операційного доходу, адміністративних

витрат, витрат на збут та інших операційних витрат.

Фінансовий результат  від звичайної діяльності до оподаткування  визначається як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від операційної діяльності, фінансових та інших доходів, фінансових та інших витрат.

Фінансовий результат  від звичайної діяльності визначається як різниця між прибутком від  звичайної діяльності до оподаткування  та сумою податку з прибутку.

Окремо від фінансових результатів від звичайної діяльності відображаються невідшкодовані збитки та прибутки від надзвичайних подій (стихійного лиха, пожежі, техногенних  аварій тощо).

Остаточний фінансовий результат - чистий прибуток (збиток) визначається як різниця між різними видами доходів та витрат підприємства за звітний період [6].

Розмір та характер прибутків  і збитків за кожний період діяльності підприємства є найважливішими підсумковими показниками їх роботи.

Узагальнення інформації про фінансові результати підприємства від звичайної діяльності та надзвичайних подій ведеться на рахунку 79 „Фінансові результати".

Облік фінансових результатів  діяльності слід організовувати з врахуванням  субрахунків.

Аналітичний облік фінансових результатів організується за їх характером, видами діяльності, видами продукції, товарів, робіт, послуг та іншими напрямками, визначеними підприємством самостійно.

Первинними документами  при відображенні накопичення фінансових результатів різних видів діяльності та віднесення до складу нерозподіленого прибутку (збитку) є довідки та розрахунки бухгалтерії [3].

При складанні фінансових звітів порівнюються обороти по дебіту та кредиту рахунку 79 „Фінансові результати" буде більше дебетового обороту цього ж рахунку, то підприємство на суму різниці має нерозподілений прибуток поточного року. Якщо дебетовий оборот по рахунку 79 „Фінансові результати" більше кредитового обороту даного рахунку, тобто підприємство здійснило більше витрат, ніж малодоходу.

Данні по рахунку 79 відображаються»в журналі-ордері №15 та у Звіті про фінансові результати (Додаток В).

Нерозподілений прибуток - це сума чистого прибутку, нерозподіленого  у вигляді дивідендів між акціонерами  і власниками підприємств. В момент виникнення весь чистий прибуток за звітний період може бути визначений як нерозподілений.

Для обліку нерозподіленого  прибутку або непокритих збитків  передбачений рахунок 44 „Нерозподілені прибутки (непокриті збитки).

На даному рахунку  організовується облік нерозподілених прибутків чи непокритих збитків поточного та минулих років, а також використаного в поточному році прибутку.

Аналітичний облік по рахунку 44 організовується тільки по оборотах звітного року.

На рахунку доцільно враховувати наступні аналітичні позиції:

• чистий прибуток звітного періоду;
• поточні витрати, втрати, які списані як у використання прибутку в звітному періоді;
• відрахування до резервного фонду;
• дивіденди, які нараховані за минулі звітні періоди;
• дивіденди, які нараховані за звітний період (авансом).

По всіх аналітичних позиціях аналітичний облік організовується наростаючим підсумком з початку звітного періоду.

Данні по рахунку 44 „Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)" відображаються в журналі-ордері № 12 та у Звіті  про фінансові результати.

В усіх підприємствах основним узагальнюючим показником фінансових результатів господарської діяльності є прибуток. Порядок використання прибутку визначає власник (власники) підприємства або уповноважений ним орган згідно із статутом підприємства.

За рахунок прибутку, в першу чергу, по встановлених нормативах здійснюються розрахунки з бюджетом, формуються цільові фонди на підприємстві, покривається збитки минулих років.

Чистий прибуток, одержаний  підприємством як результат його господарської діяльності після  сплати податків до бюджету, а також інших платежів, спрямовується на виплату дивідендів учасникам товариства в розмірі, обумовленому зборами учасників товариства.

Сума, що залишається, згідно з установчими документами спрямовується  на формування фондів підприємства. Він використовується для покриття витрат, пов'язаних з відшкодуванням збитків та позабалансових витрат. Резервний фонд створюється шляхом щорічних відрахувань у розмірі не менше 5% чистого прибутку підприємства. Кошти фонду зараховуються на спеціальний рахунок в установі банку. Рішення про використання коштів фонду приймається керівником підприємства;

• до фонду сплати дивідендів. Розмір планової і нарахованої за рік суми грошових коштів цього фонду затверджується директором підприємства;

-до фонду соціально-культурного розвитку, який формується і використовується відповідно до рішення, затвердженого директором підприємства.

В разі потреби підприємство може формувати й. інші фонди.

Збитки, що можуть виникнути  в результаті діяльності товариства, покривається з резервного капіталу, а у разі недостатності з інших фондів, створених на підставі установчих документів.

Фінансовий результат, який призвів до збільшення власного капіталу, тобто прибуток, може залишатись на балансі нерозподіленим. Однак  частіше його розподіляють за напрямками майбутнього використання.

Розподіл прибутку між  власниками (нарахування дивідендів), виплати за облігаціями, відрахування в резервний капітал та інше використання в поточному періоді ведеться на субрахунку 443 „Прибуток, використаний у звітному періоді".

Аналітичний облік прибутку, використаному у звітному періоді організовується   за   напрямками   використання.   Первинними   документами   при відображенні інформації про використання прибутку є розрахунки та довідки бухгалтерії.

Дані по субрахунку 443 „Прибуток, використаний у звітному періоді" відображуються у Звіті про власний капітал [10] , та журналі-ордері № 12.

У відповідності із установчими документами підприємства можуть створювати фонди накопичення і споживання. Під фондами накопичення розуміють засоби, направлені на виробничій розвиток та інші аналогічні цілі. Кінцевим результатом використання цих засобів є придбання або створення нового майна підприємства.

Під фондом споживання розуміють  засоби, що направляються на матеріальне  заохочення працівників, здійснення заходів по соціальному розрахунку та інших аналогічних заходів і робіт.

Перелік і порядок  створення фондів соціального призначення регулюють установчими документам. Ці фонди можуть створюватись за рахунок відрахувань від прибутку, за рахунок цільових засновників та інших джерел.

Метою створення резервів є цільове фінансування власних  потреб підприємства. Фонди (резерви) підприємства, що утворюються за рахунок прибутку, можуть бути названими згідно з цільовим призначенням їх використання.

Основою П(С)БО 1 є Міжнародний  стандарт бухгалтерського обліку (переглянутий 1997 році) Комітету з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Фінансова звітність визначена П(С)БО 1 як бухгалтерська звітність, яка відображає фінансовий стан підприємства і результати його діяльності за звітний період. Метою такої звітності є забезпечення загальних інформаційних потреб широкого кола користувачів, які покладаються на неї як на основне джерело фінансової інформації під час прийняття економічних рішень ( див. табл.4.1.).

 

Таблиця 4.1.

Інформаційні потреби  основних користувачів фінансових звітів.

Користувачі звітності	Інформаційні потреби
інвестори, власники	Придбання, продаж та володіння цінними  паперами. Участі, у капіталі підприємства Оцінка якості управління Визначення суми дивідендів, що підлягають розподілу

 

Продовження таблиці 4.1. Інформаційні потреби основних користувачів фінансових звітів

Керівництво підприємства	Регулювання діяльності підприємств
Банки, постачальники та інші кредитори	Забезпечення зобов'язань підприємства Оцінка    здатності    підприємства    своєчасно    виконувати    свої зобов'язання
Замовники	Оцінка    здатності    підприємства    своєчасно    виконувати    свої зобов'язання
Працівники підприємства	Оцінка    здатності    підприємства    своєчасно    виконувати    свої зобов'язання.    Забезпечення    зобов'язань    підприємства    перед працівниками
()ргани               державного управління	Формування макроекономічних показників

 

За Інструкцією № 139 „Про порядок складання річної фінансової звітності" [11] підприємство має право відображати у балансі у складі розрахунків з іншими дебіторами штрафи, пені і неустойки, що визнані боржником або по яких отримані рішення суду, арбітражного суду чи іншого уповноваженого органу про їх стягнення В цьому випадку надається перевага формальним ознакам (підтвердженню боржником або органом, уповноваженим на стягнення штрафів, пені і неустойки), хоча право на отримання відповідних сум підприємство має за чинним законодавством (або безпосередньо за умовами договору поставки чи підряду) і на цій же підставі може достатньо достовірно визначити розмір майбутнього надходження грошових коштів. За П(С)БО 1 немає необхідності чекати такого підтвердження, а слід відобразити суму дебіторської заборгованості у балансі. Звичайно підприємство повинне ще оцінити ступінь платоспроможності дебітора, інші фактори, пов’язані з даною ситуацією. Обгрунтованність рішення керівництва підприємства щодо цієї суми буде оцінена аудитором.