Автор: Пользователь скрыл имя, 13 Сентября 2013 в 01:37, отчет по практике
Виробнича практика проводиться з метою вивчення загальних принципів функціонування організацій та установ по управлінню працею і регулювання соціально-трудових відносин, служб зайнятості; принципів організації роботи служб і підрозділів, що займаються питаннями підбору, розстановки та обліку персоналу, відділів кадрів, праці та заробітної плати, відділів управління персоналом, а також аналізу документації, що забезпечує діяльність зазначених служб. Вона дозволяє з'єднати теоретичну підготовку з практичною діяльністю на конкретних робочих місцях.
Вступ………………………………………………………………………….....3
1. Історія підприємства, розміщення, власники, статут, загальна економічна характеристика. Організаційно-правові форми суб’єктів підприємницької діяльності. Економічно-правові основи реорганізації та ліквідації
підприємства……………………………………………………………………...…4
2. Продукція, роботи, послуги, товари підприємства, його постачальники та покупці………………………………………………………………………..….14
3. Ресурси підприємства: природні, майнові, трудові…………………..….20
4. Управління підприємством та його структурними підрозділами, правила внутрішнього розпорядку, посадові інструкції. Економічно-правові основи управління суб’єктами господарювання…………………………………………22
5. Формування доходів працівників підприємства та його власників, колективний договір. Економічно-правові основи формування доходів учасників бізнесу………………………………………………………………...…29
6. Зовнішній економічний механізм підприємства: ціноутворення, система розрахунків, податкова система, фінансова та статистична звітність. Економічно-правові відношення підприємств в сфері розрахунків та податків…………………………………………………………………………...…31
7. Охорона праці та навколишнього природного середовища………………..…35
8.Індивідуальне завдання…………………………………………………………..38
Висновки……………………………………………………………………………46
Список використаної літератури…………………………………………………..48
ЗМІСТ
Вступ…………………………………………………………………
1. Історія підприємства, розміщення, власники, статут, загальна економічна характеристика. Організаційно-правові форми суб’єктів підприємницької діяльності. Економічно-правові основи реорганізації та ліквідації
підприємства……………………………………………
2. Продукція, роботи, послуги,
товари підприємства, його постачальники та покупці……………………………………………………………
3. Ресурси підприємства: природні, майнові, трудові…………………..….20
4. Управління підприємством та його структурними підрозділами, правила
внутрішнього розпорядку, посадові інструкції.
Економічно-правові основи управління
суб’єктами господарювання…………………………………………
5. Формування доходів
працівників підприємства та
його власників, колективний
6. Зовнішній економічний
механізм підприємства: ціноутворення,
система розрахунків,
7. Охорона праці та
навколишнього природного
8.Індивідуальне завдання………………
Висновки…………………………………………………………
Список використаної літератури………………………………………………….
Додатки……………………………………………………………
ВСТУП
Виробнича практика - це форма навчальних занятті в організаціях (підприємствах) різних форм власності та організаційно - правових форм.
Виробнича практика проводиться з метою вивчення загальних принципів функціонування організацій та установ по управлінню працею і регулювання соціально-трудових відносин, служб зайнятості; принципів організації роботи служб і підрозділів, що займаються питаннями підбору, розстановки та обліку персоналу, відділів кадрів, праці та заробітної плати, відділів управління персоналом, а також аналізу документації, що забезпечує діяльність зазначених служб. Вона дозволяє з'єднати теоретичну підготовку з практичною діяльністю на конкретних робочих місцях. У завдання практики входить:
Я проходила практику в ВАТ «Овруцький хлібзавод», розташованого за адресою: Україна, Житомирська область, м. Овруч, вул. Н. Репкина, 10. Практика проходила з 05.06.12 р. по 17.06.12 р. під безпосереднім керівництвом начальника відділу кадрів. За час практики я ознайомилася з діяльністю відділу кадрів, з основними документами з обліку кадрів, з професійними і посадовими обов'язками фахівців відділу, активно брала участь у господарській діяльності товариства, а також надавала допомогу фахівцям. Отримані в результаті проходження практики знання і дані представлені в звіті.
1. Історія підприємства, розміщення, власники, статут, загальна економічна характеристика. Організаційно-правові форми суб’єктів підприємницької діяльності. Економічно-правові основи реорганізації та ліквідації підприємства.
Пiдприємство "Овруцький хлiбзавод" працює з 1934 року. З 1957 р. по 1997 рiк пiдприємство входило до складу Житомирського обласного державного виробничо-торгiвельного підприємства хлiбопекарної промисловостi "Житомирхлiб". В жовтнi 1997 р. пiдприємство вийшло з об'єднання.
В червнi 1998 р. державне пiдприємство "Овруцький державний хлiбозавод" перетворено у ВАТ.
Згідно з Актом оцінки вартості цілісного майнового комплексу затвердженого заступником начальника регіонального відділення ФДМУ по Житомирській області 23 січня 1998 року статутний фонд становить 459 364 грн (чотириста п’ятдесят дев’ять тисяч триста шістдесят чотири гривні), в якому частка регіонального відділення державного майна України (державна частка) становить 459 364 гривні.
Статутний капітал Товариства на дату балансу (31.12.2011 р.) становить 459 364 грн. і поділений на 1 837 456 шт. простих іменних акцій номінальною вартістю 0,25 грн. кожна.
Таблиця 1.1
Характеристика засновників
підприємства за
статутним капіталом на 1.01.2012 року
Засновники підприємства |
Статутний капітал | |
сума, грн. |
питома вага, % | |
1 |
2 |
3 |
Юридичні особи 1.1. Фізичні особи, осіб |
х
|
х
|
|
149000 |
149000 |
3. Державна частка |
х |
х |
Разом |
149000 |
100,0 |
Відкрите акціонерне товариство „ Овруцький хлібозавод ”( далі за текстом - „ Товариство ”) створене відповідно до наказу Регіонального відділення Фонду державного майна по Житомирській області від 02 червня 1998 р. №121-ПП шляхом перетворення державного підприємства „ Овруцький державний хлібозавод ” у відкрите акціонерне товариство згідно з Законом України „ Про особливості приватизації майна в промисловому комплексі ” від 10 липня 1996 р. №290/96-ВР та Законом України „ Про господарські товариства ” від 19 вересня 1991 р. №1576-ХII .
Засновником Товариства
є держава в особі
Акціонерами Товариства є юридичні та фізичні особи, які набули право власності на акції Товариства у процесі приватизації, емісії додаткової кількості акцій, а також на вторинному ринку цінних паперів[10; c.57].
З моменту державної реєстрації Товариство є юридичною особою, має відокремлене майно, що враховується на самостійному балансі, поточний, валютний та інші рахунки в банках, печатку та кутовий штамп, а також товарний знак та інші притаманні юридичній особі реквізити.
Найменування товариства: повне – приватне акціонерне товариство „ Овруцький хлібозавод ” , скорочене – ПАТ „ Овруцький хлібозавод ”.
Діяльність Товариства здійснюється відповідно до законодавства України, а також Статуту.
Товариство відповідає за своїми зобов’язаннями власним майном, на яке по закону може бути звернене стягнення згідно чинним законодавством. Товариство не відповідає за зобов’язаннями його засновників та акціонерів, а засновники та акціонери несуть відповідальність за зобов’язаннями Товариства тільки в межах своїх вкладів до його статутного фонду, в тому числі не до внесеною їх частиною.
Місцезнаходження Товариства : Україна, Житомирська область, м. Овруч, вул. Н. Репкина, 10.
Товариство створене з метою здійснення підприємницької діяльності для отримання прибутку в інтересах акціонерів Товариства, а також його працівників.
Предметом діяльності Товариства є:
Товариством здійснюються окремі види діяльності за умови наявності документу, що надає відповідний дозвіл (ліцензії, патенту, свідоцтва тощо) на здійснення цього виду діяльності відповідно до чинного законодавства.
Товариство самостійно здійснює зовнішньоекономічну діяльність у будь-якій сфері, пов’язаній з предметом його діяльності. При здійснені зовнішньоекономічної діяльності Товариство користується повним обсягом прав суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності відповідно до чинного законодавства України[10; c.65].
Вищим органом управління Товариства є загальні збори. У загальних зборах мають право брати участь особи, що є власниками акцій на день проведення зборів, та їхні повноважні представники.
Слід відмітити, що організація бухгалтерського обліку на підприємстві є однією з першочергових і вагомих етапів створення підприємства. На даному підприємстві організацією бухгалтерського обліку займається відділ бухгалтерії. Цей відділ складається з головного бухгалтера, бухгалтера по зарплаті, бухгалтера касира, бухгалтера по ТМЦ. Робота бухгалтерії на даному підприємстві добре налагоджена, звіти подаються вчасно, нарахування заробітної плати проводиться вірно.
Головний бухгалтер ВАТ „ Овруцький хлібозавод ” Барсукова О.Б. забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності, організовує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій.
В Товаристві використовується журнально-одрерна форма бухгалтерського обліку. Бухгалтерський облік ведеться відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, зобов’язань, і господарських операцій підприємств і організацій затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 р. №291 та затверджений Мінфіном України нормативів (стандартів) бухгалтерського обліку з змінами та доповненнями.
Публічна корпорація (в українській термінології — відкрите акціонерне товариство) — це організаційно-правова форма підприємства, капітал якого утворюється об’єднанням багатьох індивідуальних капіталів через випуск та публічне розміщення акцій.
Акція — це цінний папір, що є титулом власності на частку капіталу акціонерного товариства, і вільно обертається на фондовому ринку. Акція є неподільною[8; c.302].
Майно акціонерного товариства відокремлено
від майна учасників, останні
відповідають за зобов’язаннями товариства
тільки власними акціями.
Акціонерні товариства є найпоширенішею
формою ведення великого бізнесу.
Це зумовлено перевагами акціонерної форми організації.
По-перше, простим і зрозумілим є питання про власність — акціонерне товариство виступає як різновид підприємств з колективною формою власності — держателем акцій може бути держава, інші підприємства, окремі громадяни.
По-друге, в акціонерних товариствах можливе ефективне узгодження інтересів менеджменту та акціонерів. Менеджер, маючи власний невеликий капітал, в межах акціонерного товариства може керувати колосальними коштами акціонерів, таким чином задовольняючи природне для себе тяжіння до збільшення об’єкта управління. З іншого боку, власники акцій отримують прибутки на свою власність, ризикуючи лише акціями, котрі вони завжди можуть обернути в готівку.
По-третє, хоч акціонери є власниками товариства, вони відіграють незначну роль в оперативному і тактичному управлінні корпорацією. Вони обирають, використовуючи своє право голосу, правління, яке управляє акціонерним товариством. Якщо рівень управління акціонерів не задовольняє, то вони можуть легко змінити менеджерів.
По-четверте, важливою перевагою акціонерних товариств є безперервність існування. Інші господарські товариства можуть припинити діяльність у зв’язку зі смертю чи виходом з товариства одного з партнерів. Ці обставини не впливають, однак, на існування акціонерних товариств. Акціонерне товариство існує незалежно від зміни складу акціонерів.
По-п’яте, учасники відкритого акціонерного
товариства можуть легко продавати акції
один одному та третім особам. Ця ліквідність
— ще одна приваблива риса акціонерних
товариств. І водночас, хоч акції переходять
з рук у руки, активи залишаються власністю
самої корпорації як юридичної особи.
По-шосте, випуск акцій з різноманітними
характеристиками забезпечує акціонерному
товариству незрівнянно більшу фінансову
могутність, ніж просте об’єднання капіталів
партнерствами чи закритими корпораціями,
не кажучи вже про індивідуальне підприємництво.
По-сьоме, організаційно-правова форма акціонерного товариства не обмежує можливостей використання корпорацією різноманітних організаційних форм виробництва й управління, які формуються, передусім, виходячи із завдань та цілей підприємства.
По-восьме, в акціонерних товариствах нема проблем з розподілом доходів — прибуток поділяється між державою (податок), акціонерами (дивіденд), підприємством (рефінансування).
Відповідно до ст.59 ГКУ припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом:
- реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення);
Информация о работе Звіт по практиці в ВАТ «Овруцький хлібзавод»