Автор: Пользователь скрыл имя, 23 Декабря 2012 в 18:54, курсовая работа
Основною ціллю інвестиційної політики є забезпечення найефективніших шляхів розширення активів підприємства з позицій перспектив його розвитку і збільшення його ринкової вартості. З врахуванням цієї цілі зміст політики управління інвестиціями підприємства можна сформулювати наступним чином: інвестиційна політика представляє собою частину загальної фінансової стратегії підприємства, яка заключається у виборі і реалізації найефективніших шляхів розширення об'єму його активів для забезпечення основних напрямків його розвитку.
ВСТУП………………………………………………………………………………3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ ПІДПРИЄМСТВ
1.1. Форми здійснення фінансових інвестицій підприємств………..
1.2. Складові інвестиційної політики підприємств …………………
1.3. Фактори впливу на інвестиційну привабливість підприємств …………………………………………………………………...………...
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ, ОЦІНКА ТА УПРАВЛІННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЮ ПОЛІТИКОЮ ПІДПРИЄМСТВ
2.1. Управління інвестиційною політикою через процес формування
інвестиційної стратегії підприємств……………………………..
2.2. Методи та оцінка економічної ефективності інвестиційної діяльності підприємств……………………………………………….
2.3. Основні напрямки регулювання інвестиційної діяльності
державними органами ………..
РОЗДІЛ 3. НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ
3.1 Проблеми фінансового забезпечення інвестиційної діяльності…
3.2 Напрями покращення управління інвестиційною діяльністю
підприємства………………………………………………………...
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Гостро
назріла необхідність підвищення рівня
капіталізації вітчизняних
Як повідомляє Держкомстат України, в першому півріччі 2011 року в економіку України іноземними інвесторами вкладено 2788,2 млн. дол. США прямих інвестицій, що на 56,4% більше аналогічного періоду минулого року. У тому числі з країн ЄС надійшло 2287,0 млн. дол.(82,0% загального обсягу), з країн СНД - 84,3 млн. дол. (3,0%), з інших країн світу - 416,9 млн. дол. (15,0%). У той же час капітал нерезидентів зменшився на 447,0 млн. дол.
Інвестування здійснювалося переважно у вигляді грошових внесків, які склали 2356,9 млн. дол. (84,5% вкладеного обсягу).
Приріст іноземного акціонерного капіталу в економіці країни , з
урахуванням його переоцінки, втрат, курсової різниці і т.п., за перше півріччя 2011 року склав 2452,4 млн. дол.
У звітному періоді найбільші обсяги приросту капіталу на підприємствах промисловості в сумі 857,3 млн. дол, на будівельних підприємствах - 627,3 млн. дол., на підприємствах, які здійснюють операції з нерухомим майном, оренду, інжиніринг і надання послуг підприємцям, - 399,7 млн. дол., а також в установах фінансової діяльності - 235,6 млн. дол..
Обсяг прямих іноземних інвестицій (акціонерний капітал), зроблених в Україну, на 1 липня 2011 року становив 47205,7 млн. дол., що на 5,5% більше обсягів інвестицій на початок 2011 року і на 16,8% більше обсягу на 1 липня 2010 року, і в розрахунку на одну людину склав 1033,2 долара.
Прямі іноземні інвестиції на одну особу в різних країнах світу за 2011 рік відображено на рисунку 3.1.
Рис. 3.1 Прямі іноземні інвестиції на одну особу
Джерело : Блінов О. В. Іноземні інвестиції залишаються мрією / О. В. Блінов // Українська правда – 2011. - № 46 – С. 20.
Інвестиції надійшли зі 127 країн світу. До десятки основних країн-інвесторів, на які доводиться майже 83% загального обсягу прямих інвестицій, входять: Кіпр - 11619,6 млн. дол., Німеччина - 7365,5 млн. дол., Нідерланди - 4779,5 млн. дол., Росія - 3386,1 млн. дол., Австрія - 2855,8 млн. до.., Франція - 2384,8 млн. дол., Великобританія - 2347,6 млн. дол., Швеція - 1758,2 млн. дол., Віргинські Острови - 1524,2 млн. дол. і США - 1087,5 млн. дол. [33].
Несприятливий бізнес-клімат є основним чинником, що стримує інвестиції. Крім того, криза значно звузила внутрішні джерела для інвестицій, а міжнародні фінансові ресурси стали практично недоступними. Багато міжнародних інвесторів вимушені обережніше ставитися до ризиків країни. Зокрема, низький інвестиційний імідж України зробить країну менш привабливою для міжнародного капіталу в посткризовий період.
Отже, державна інвестиційна політика має поєднуватися і узгоджуватися з іншими напрямками державного управління. Відсутність такого поєднання та сполучуваності поглядів призведе до зниження ефективності, що виражається в недоодержанні інвестицій у необхідному обсязі, відповідно до загальнодержавних, галузевих і регіональних пріоритетів.
ВИСНОВКИ
У період світової фінансово –економічної кризи, перед Україною постала вкрай складна задача – визначення стратегії розвитку і побудови інвестиційної політики, здатної забезпечити фінансування модернізації і нарощування виробничих потужностей. Існує цілий ряд факторів, які впливають на ухвалення рішень про інвестування – політичні, соціально-економічні, екологічні, збереження навколишнього середовища, ефективність виробництва, можливість виходу вітчизняної продукції на зовнішній ринок, раціональне використання природно-ресурсного потенціалу, розвиток науково-технічного прогресу та ін. Відомо, що вищезазначені фактори є складовими сталого розвитку країни.
Важливим джерелом впливу на підприємницьку діяльність суб’єктів господарювання й економіку країни в цілому є інвестиційна політика – одна зі складових економічної політики держави. Завдяки їй держава безпосередньо впливає на темпи обсягу виробництва, на розвиток НТП, на зміну структури суспільного виробництва і вирішення багатьох соціальних проблем.
Від реалізації інвестиційної політики залежать темпи соціально-економічного зростання, збалансованість і ефективність народного господарства.
В останнє десятиліття
окрім загальної кризи в
Це відбувається через: низьку інвестиційну активність; існування непривабливого інвестиційного клімату; непослідовне реформування економіки; слабкий розвиток технічної, інституціональної і соціальної інфраструктур; відсутність кваліфікованих кадрів у сфері інвестування і менеджменту (управління інвестиційними проектами); політичну нестабільність; низький міжнародний рейтинг країни; відсутність довгострокової економічної стратегії розвитку.
Держава може впливати на інвестиційну активність за допомогою різних джерел: кредитно-фінансової і податкової політики;надання різних податкових пільг підприємствам, які вкладають інвестиції на реконструкцію і технічне переозброєння виробництва; амортизаційної політики шляхом створення сприятливих умов для залучення іноземних інвестицій, науково-технічної політики тощо.
Аналіз надходження іноземних інвестицій в країну свідчить, що на сьогодні Україна ще не створила належної бази для залучення капіталів з-за кордону. Тому найважливішими умовами залучення іноземних інвестицій є стабілізація макроекономічного середовища, а також удосконалення законів і нормативних актів. Але, водночас, дані питання не можуть бути розв'язані без загальної соціально-економічної стабільності в країні. Найістотнішою перешкодою для діяльності іноземних інвесторів в Україні є недосконалість відповідного законодавства.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Информация о работе Теоретични основи инвестицийной политики пидприэмства