- скорочення стадій інвестиційного  циклу;

      - упровадження економічних методів  управління інвестиційним процесом та ін.

      Наведені  в роботі пропозиції стосуються вдосконалення  аналітичного і синтетичного обліку, фінансової та статистичної звітності, які дадуть можливість поліпшити  інформаційне забезпечення аналізу  ефективності капітальних інвестицій.

      Досліджуючи систему показників для визначення проектної ефективності інвестицій можна прийти до висновку про правомірність поєднання традиційних і нових методів оцінки економічної ефективності інвестицій. Серед традиційних методів перевага надається розрахунку недисконтованого строку окупності. Цей метод є ефективним в умовах невизначеності і ризику, коли головною проблемою є ліквідність, а не прибутковість інвестицій. Вважається, чим швидше окупиться проект, тим менш ризиковим він є. Даний метод варто застосовувати в процесі аналізу реконструкції за умов здійснення швидких технологічних перемін, при частих змінах напрямів діяльності, впровадженні нових технологій[4].

      У процесі аналізу доцільно використовувати  метод моделювання грошових потоків, пов'язаних з реалізацією проектів, що дає можливість заздалегідь передбачити вузькі місця в реалізації проекту, обґрунтувати необхідні для цього обсяги фінансування, терміни впровадження проекту, оцінити вплив на процес здійснення проекту можливих відхилень від передбачуваних умов.

      Отже, оздоровлення економіки неможливе  без активізації інвестування, пошуку надійних і стабільних джерел інвестицій у реконструкцію і технічне переозброєння  діючих підприємств і сприятливого інвестиційного клімату. В результаті таких інвестицій збільшуються обсяги виробництва, як правило, без розширення виробничих площ, знижується собівартість випуску продукції, зменшуються питомі капітальні інвестиції на одиницю приросту виробничої потужності, скорочуються терміни здійснення реконструкції та технічного переозброєння порівняно з новим будівництвом.    

      Ефективне функціонування будь-якого сучасного  підприємства в умовах конкурентного  середовища залежить від його готовності та спроможності використовувати технічні та технологічні інновації у своїй діяльності. Більшість вітчизняних підприємств потребує певних заходів з удосконалення їх виробничої структури внаслідок значного ступеня зносу основних фондів. У якості таких заходів і пропонується технічне переозброєння.

      Ефективна реалізація технічного переозброєння на сучасному етапі визначається аспектами інноваційного, інвестиційного й відтворювального процесів на підприємстві, крім того потребує якісного управління подоланню опору інноваційним змінам. 

      2.  Розрахункова частина

      2.1 Постановка задачі та вихідні дані

      Об’єктом  дослідження у курсовій роботі є  промислове підприємство, у складі якого діють виробничий цех і  кілька адміністративних підрозділів. Виробничий цех випускає кінцеву  продукцію, яку реалізують споживачеві. У роботі прийняте припущення, що виготовлена продукція повністю реалізується.

      Зважаючи  на високий попит на продукцію  підприємства та його обмежені виробничі  потужності, власниками підприємства було прийняте рішення про проведення технічного переозброєння виробничого  цеху підприємства. Інвестиційним проектом технічного переозброєння передбачається, що виробництво не зупинятиметься; нове технологічне устаткування буде встановлено на вільних виробничих площах, а старе устаткування виведене з експлуатації одразу після введення нового. Реалізація проекту (крім збільшення обсягів виробництва) дозволить підвищити якість продукції і, відповідно, ціни на неї.

      Обсяг виробництва збільшуватиметься  щороку у зв’язку зі зростаючим попитом на продукцію підприємства, а ціна кінцевої продукції, норми  витрати матеріальних і паливно-енергетичних ресурсів, їхні закупівельні ціни і чисельність персоналу зміняться лише одного разу при переході зі старого устаткування на нове.

        Термін, протягом якого відбуватиметься  зростання обсягу виробництва  – 5 років. Цей термін (зі значною мірою умовності) можна прийняти за термін (строк) реалізації проекту.

      2.2 Оцінка економічної  ефективності технічного  переозброєння підприємства

      2.2.1 Розрахунок обсягу інвестицій (капітальних вкладень)

      Реалізація  проекту технічного переозброєння цеху потребує придбання, транспортування і монтажу нового технологічного устаткування і, відповідно, інвестицій в основні фонди. Засвоєння інвестицій в основні фонди відбуватиметься протягом звітного року, який прийнято за нульовий рік реалізації проекту. Це означає, що всі необхідні роботи із заміни старого устаткування на нове будуть проведені у звітному (нульовому) році. Проектом технічного переозброєння передбачено, що нове устаткування буде введене в експлуатацію (а старе устаткування, відповідно, виведене з експлуатації) з 1 січня першого року реалізації інвестиційного проекту. Виведене з експлуатації старе устаткування буде реалізоване іншому підприємству за залишковою вартістю.

      Збільшення  обсягів виробництва, зростання  закупівельних цін на матеріальні і паливно-енергетичні ресурси, а також зміна норм витрати цих ресурсів призводять до зміни потреби в обігових коштах. Оскільки обсяги виробництва щорічно зростатимуть, відповідно зростатиме і потреба в сировині, матеріалах, напівфабрикатах, паливі та інших складових товарно-матеріальних запасів (далі – ТМЗ). Тому необхідно розрахувати обсяг інвестицій на поповнення ТМЗ у кожному році реалізації проекту. Проектом технічного переозброєння передбачено, що інвестування у поповнення ТМЗ (тобто закупівля додаткових обсягів сировини, матеріалів, напівфабрикатів тощо) починається з першого року реалізації проекту.

      Вихідна інформація для визначення обсягу капіталовкладень наведена у таблиці 2.1 та 2.2. 
 
 
 

      Таблиця 2.1 - Техніко-економічні показники роботи підприємства у звітному періоді

 

      Таблиця 2.2 - Інформація щодо проекту технічного переозброєння

 

      Обсяг капіталовкладень в основні фонди (КОФ) обчислюється так:

               , (2.1) 

     де  К_уст – вартість нового устаткування, млн. грн.;

             К_тр – витрати на транспортування устаткування, млн. грн.;

             К_м – витрати на монтаж нового устаткування, млн. грн.;

             К_дем – витрати на демонтаж старого устаткування, млн. грн.;

             Ф_з – залишкова вартість устаткування, що демонтується і надалі

                реалізується, млн. грн.

      Коф = 15+8/100*15+9/100*(15+8/100*15)+7/100*4-4 = 13,938 млн.грн. 

      Обсяг інвестицій на поповнення ТМЗ (Ктмз) визначається сумарно за складовими ТМЗ: 

               , (2.2) 

    де  К_с.м.н. – інвестиції на поповнення запасів сировини, основних

                      матеріалів, покупних напівфабрикатів, млн. грн.;

         К_д.м. – інвестиції на поповнення запасів допоміжних матеріалів,

                     млн. грн.;

         К_п –   інвестиції на поповнення запасів палива, млн. грн.;

         К_з.ч. – інвестиції на поповнення запасів запасних частин для ремонту,

                    млн. грн. 

      Обсяг інвестицій на поповнення запасів сировини, основних матеріалів, покупних напівфабрикатів  у першому році реалізації проекту  обчислюється за формулою: 

               , (2.3) 

    де  – запаси сировини, основних матеріалів, покупних

                       напівфабрикатів у звітному році, млн. грн.;

          – коефіцієнт (індекс) зміни обсягу виробництва продукції у першому

                   році реалізації проекту;

           k_н – коефіцієнт зміни норм витрати матеріальних і паливно-

                  енергетичних ресурсів; 

           k_ц – коефіцієнт зміни цін закупівлі цих ресурсів. 
 

      К¹_с.м.н. = 21,6*(((100+4)/100)*((100+2)/100)*((100+2)/100)-1) = 1,772 млн.грн.

      О¹_с.м.н = 21,6+1,772 = 23,372 млн.грн. 

      У другому та наступних роках реалізації проекту обсяг інвестицій на поповнення запасів сировини, основних матеріалів, покупних напівфабрикатів визначається так: 

                 (2.4)