РЕФЕРАТ 

      Пояснювальна  записка до курсової роботи:  51 с., 13 табл., 1 додаток, 13 джерел. 

      Мета  роботи – розрахунок і обґрунтування  економічної ефективності проведення технічного переозброєння підприємства. 

      Методи  дослідження – критичний аналіз проблеми на основі першоджерел, статистичні методи (порівняння, індексний), аналіз і синтез.  

      ПІДПРИЄМСТВО, ТЕХНІЧНЕ ПЕРЕОЗБРОЄННЯ, ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ, ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ПРОЕКТ, ЕФЕКТИВНІСТЬ. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

      Зміст 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

      Вступ

      Формування  національної економіки на засадах  самостійного розвитку зумовило комплекс проблем, серед яких особливе місце  належить інвестиціям в основний капітал, що відтворюють і оновлюють матеріально-технічний потенціал галузей. Водночас, в економіці України в останні роки спостерігався спад інвестиційної активності, що зумовлено рядом факторів економічного, організаційного та соціального характеру. В результаті знизалась рентабельність підприємств базових галузей промисловості, погіршився їх фінансовий стан та конкурентоспроможність.

      На  сучасному етапі розвитку економіки  загострилася необхідність вдосконалення  економічного механізму щодо здійснення інвестицій та розробки методик оцінки інвестиційних проектів на діючих підприємствах. Для них більш важливою проблемою є оцінка ефективності інвестування в реконструкцію і технічне переозброєння підприємств та їх фінансового забезпечення.

      Проблеми  інвестиційної діяльності досліджувалися в працях таких вітчизняних вчених, як: З.Н.Борисенко, І.О.Бланк, А.Ф.Гойко, М.С.Данько, З.В.Задорожний, Я.Д.Крупка, Л.А.Лахтіонова, Б.М.Литвин, А.А.Пересада, М.С.Пушкар, В.В.Сопко, В.Я.Шевчук, С.І.Шкарабан та інші. Ці ж питання розглядають і зарубіжні вчені, зокрема: В.В.Бочаров, А.Б.Ідрісов, В.В.Ковальов, В.Н.Лівшіц, І.В.Ліпсіц, А.Б.Німчинський, І.А.Ніконова, М.І.Рімер, Д.Е.Старік, У.Ф.Шарп та інші.

      Для забезпечення відтворення матеріальних необоротних активів необхідний новий економічний механізм їх оновлення, який враховував би економічні інтереси підприємств в умовах ринкових відносин. Такий механізм повинен включати в себе вирішення низки методичних питань, пов’язаних з оцінкою ефективності інвестування у діюче виробництво, а також комплекс питань з організаційно-фінансового управління реконструкцією і технічним переозброєнням діючих підприємств.  Новий механізм оновлення повинен повністю враховувати інтереси власників, орієнтувати їх на реалізацію тільки високоефективних проектів.

      Актуальною  стає розробка такої аналітичної  системи дослідження інвестицій підприємств, яка б поєднувала використання багаторічного досвіду світової економіки з урахуванням особливостей розвитку вітчизняної обліково-аналітичної  теорії та практики. Саме ці тези і забезпечують актуальність даного дослідження як з теоретичної сторони так і з практичної.

      Метою даної роботи є дослідження ефективності технічного переозброєння підприємства та аналіз методів оцінки інвестиційних  проектів, як з теоретичної сторони, так і з практичної сторони.

      Для досягнення вказаної мети необхідно  виконати наступні завдання:

      - розглянути теоретичні основи  ефективності технічного переозброєння  підприємств;

      - теоретично розглянути основні  методи оцінки інвестиційних  проектів;

      - провести розрахунки з дослідження  ефективності технічного переозброєння  підприємства та аналізу методів  оцінки інвестиційних проектів  на основі розрахункових даних.

      При написанні даної роботи використані  наступні методи: оглядовий, аналітичний, порівняльний, факторний та інші. 
 
 
 
 
 
 
 

      1. Загальна частина

      Ефективність  технічного переозброєння  підприємств та методи оцінки ефективності інвестиційних проектів

      Практична реалізація інвестиційних проектів залежить від забезпечення фінансовими  ресурсами, проблема залучення яких у діяльність конкретного підприємства залишається невирішеною. Можливість формування достатнього обсягу джерел фінансування повинна бути підкріплена ефективною господарською діяльністю, стійким фінансовим станом підприємства[3].

      Для відбору найбільш ефективних варіантів інвестицій в реконструкцію та технічне переозброєння діючих підприємств важлива роль належить економічному аналізу. Однак, ще не сформувалось чіткого уявлення щодо аналізу інвестицій як самостійного напряму дослідження в межах того чи іншого виду економічного аналізу. У процесі постановки і вирішення комплексу завдань, які відносяться до проблеми реалізації довгострокових капіталовкладень, виникає необхідність аналітичного обґрунтування одночасно фінансових та інвестиційних[1].

      Серед проблем, охоплених економічним  і фінансовим аналізом, аналіз інвестицій доцільно розглядати, як правило, на основі даних, витриманих у системі фінансового  аналізу. При цьому правомірно виділити відносно два самостійні напрями  аналізу інвестицій: аналіз довгострокових інвестицій, включаючи капітальні, та аналіз поточних фінансових вкладень. Ці напрями характеризують взаємозалежні економічні явища, об'єднані в загальному інвестиційному процесі. Водночас, подібність інформаційної бази аналізу, користувачів інформації, її видів, основних підходів до організації і методики проведення аналізу об'єднують ці напрями в рамках єдиної концепції в розумінні сутності і змісту аналізу інвестицій[2].

      Повнота і достовірність результатів  аналізу інвестицій визначаються їх інформаційним забезпеченням. Серед інформаційних джерел, що забезпечують проведення аналізу інвестування об'єктів, найважливіше місце належить обліковим даним, фінансовій та статистичній звітності. Дослідження показують, що форми статистичної та фінансової звітності, регістри фінансового обліку не в повній мірі відповідають вимогам щодо інформаційного забезпечення аналізу інвестицій в реконструкцію і технічне переозброєння. У зв'язку з цим потрібно внести відповідні зміни в структуру форми №11-ОЗ „Звіт про наявність та рух основних засобів, амортизацію (знос)", Приміток до річної фінансової звітності (форми №5), регістрів синтетичного і аналітичного обліку капітальних інвестицій.

     В умовах становлення інноваційної моделі розвитку економіки орієнтація технічного й організаційного розвитку підприємства на кінцеві результати діяльності є одним з найбільш важливих завдань управління. Впровадження інновацій можна назвати необхідною умовою розвитку виробництва, підвищення якості продукції та зростання виробничих можливостей підприємства. Тому постійне покращення якості з використанням інноваційних технологій повинно стати пріоритетним напрямом розвитку підприємств.

     Розвиток  інноваційної бази підприємства здійснюється завдяки модернізації устаткування, технічного переозброєння, реконструкції і розширення, нового будівництва; вибір конкретного напряму інноваційного розвитку підприємства проводиться на основі результатів діагностичного аналізу і оцінки техніко-організаційного рівня виробництва [5].

     Під технічним переозброєння розуміють комплекс заходів з підвищення техніко-організаційного рівня виробництва, його механізації й автоматизації, з модернізації та заміни застарілого і фізично зношеного обладнання новим, більш продуктивним [6]. Відмінна його особливість полягає в тому, що при даній формі відтворення основних виробничих фондів оновлюється лише їх активна частина. У процесі технічного переозброєння можливе часткове перелаштування побутових, складських і виробничих приміщень [3]. Залежно від масштабів оновлення активної частини основних виробничих фондів можуть бути виділені три види технічного переозброєння виробництва [3]:

     1. Мале технічне переозброєння  – модернізація діючої техніки,  заміна невеликої частини застарілого  обладнання, у виробництво впроваджується невелика кількість нового обладнання.

     2. Середнє технічне переозброєння  – механізація й автоматизація  процесу виробництва, впроваджується  прогресивне обладнання, замінюються  групи фізично і морально застарілого  обладнання.

     3. Повне технічне переозброєння – комплексне оновлення переважної частини парку обладнання, що, звичайно, зумовлюється високою фізичною і моральною зношеністю обладнання або переходом на принципово нову технологію виготовлення продукції.

     Якщо  ремонт обладнання, який дозволяє відновити його техніко-економічні характеристики, є економічно недоцільним, то виникає необхідність заміни його новим. Устаткування потребує заміни, якщо витрати, пов’язані з його ремонтом і модернізацією, знаходяться на рівні витрат на придбання, транспортування та монтаж нового [4].

     Програма  оновлення виробництва на підприємстві – це синтез певних рішень. До неї  включають всі нововведення (новації) за їх видами на всіх етапах нововведень  із зазначенням виконавців цих змін. Ця програма є комплексним процесом прийняття рішень щодо освоєння нових виробів, оновлення парку машин і обладнання, технологічних, конструкторських, організаційних, соціологічних та інших змін [7].

     Організація заходів з технічного переозброєння  повинна виходити з принципів, визначених у праці [2]. Вони згруповані за двома ознаками, як наведено в табл. 1. 
 
 
 

     Таблиця 1.1

     Класифікація  принципів організації заходів  з технічного переозброєння

     Механізм  управління процесом технічного переозброєння  можна представити в ракурсі  основних функцій управління (планування, організація, мотивація, регулювання  та контроль), окресливши для кожної з них певні завдання, як зазначається в праці [8]. Структуру такого механізму наведено в додатку А.

      Розглянемо  складові запропонованого механізму  детальніше.

      Планування. За цією функцією механізм управління процесом технічного переозброєння має, насамперед, базуватись на стратегії інноваційного оновлення виробництва, оскільки така діяльність повинна бути поступальною, взаємозалежною та взаємодоповнюючою. Мається на увазі те, що разове оновлення матеріально-технічної бази підприємства обмежує його можливості. Підприємство повинно здійснювати постійний пошук нових стратегічних можливостей, які б узгоджувались з програмою інноваційних змін і викликати ланцюгову реакцію. Тобто модифікація обладнання, виробничих ліній має відповідати НТП, супроводжуватись навчанням і підвищенням інтелектуального потенціалу основного і допоміжного персоналу підприємства.

    Технічне  переозброєння – це високовартісний  процес, тому для нього конче необхідно  заздалегідь формувати бюджет, до якого доцільно долучати як власні кошти підприємства, так і інвестиційні вкладення.

    Повертаючись до стратегії інноваційного оновлення виробництва слід врахувати і необхідність передпроектних досліджень щодо аналізу потрібного обладнання та можливості його адаптації до умов підприємства. Встановлення нового обладнання має відповідати часовим та економічним нормам.

    Доцільно  також на попередніх етапах реалізації проекту технічного переозброєння  прогнозувати перспективність запровадження  інноваційного оновлення, враховуючи при цьому стан технічного озброєння  конкурентів, відслідковувати наявність  інноваційних пропозицій обладнання та передбачати можливість появи більш досконалого.

    Організація. Підвищення техніко-економічного рівня виробництва вимагає значних капіталовкладень, при цьому фінансові, матеріальні та інші ресурси відволікаються на тривалий термін, а отже виникає проблема здійснення інвестицій в технічне переозброєння виробництва. Оцінювати такі інвестиційні проекти необхідно з позиції комплексного підходу, що передбачає врахування не тільки економічних, а й організаційних, фінансових, соціальних, екологічних та інших аспектів здійснення заходів з технічного переозброєння виробництва. При цьому доцільно визначати умови співпраці з інвесторами та укладати з ними довгострокові угоди.