Підвищення якості нормування праці водіїв автомобілів

      

     Точний  нормативний час роботи водія  на лінії (Т_л) розраховується виходячи із значення нормативної кількості їздок:

        (3.7)

      При семигодинній робочій зміні:

      

      При дев’яти робочій зміні:

      

     Конкретне нормативне змінне завдання визначається виходячи із узгодження його величини з режимами роботи пунктів навантаження і розвантаження. Так як перевезення виконуються декількома автомобілями, то:

        (3.8)

де   Т_р –  термін закінчення роботи поста розвантаження (19:10 або 19,17), год.

Т_п –  термін початку роботи поста вантаження (7:45 або 7,75 год.)

      Т_об –  тривалість обідньої перерви (Т_об приймаємо 30хв. або 0,5 год.), год.

δ  –  резерв часу, обумовлений неточністю використаних норм часу, хв./т

        (3.9)

де δ₀ – діапазон усереднення норм простою під вантаженням і розвантаженням, хв./т (для керамічних блоків приймаємо δ₀ = 1,4).

      НЗЗ в 6 їздок:

      НЗЗ в 8 їздок:

      Перевірку узгодженості величини НЗЗ з режимами роботи постів вантаження і розвантаження виконати в таблиці 3.3.

      Оскільки  для 8 їздок не виконується нерівність для НЗЗ, то зробимо розрахунки для 7 їздок:

      

      НЗЗ в 7 їздок:

      Таблиця 3.3 – Перевірка узгодженості величин  НЗЗ з режимами роботи постів вантаження і розвантаження

 

      Після перевірки узгодженості величини НЗЗ  з режимом роботи постів                      навантаження і розвантаження, складаємо  таблицю нормованих завдань (табл.3.4).

      Час виїзду із АТП для 1-го автомобіля розраховується як різниця між часом подачі під 1-ше навантаження і часом на виконання 1-го нульового пробігу:

             , (3.10)

де  Т_В1 – час виїзду 1-го автомобіля з АТП;

      Т_О1 – час на виконання першого нульового пробігу.

             , (3.11)

де  l_O1 – довжина першого нульового пробігу.

      

        

      Час відправлення від замовника розраховується:

              (3.12)

      

      Час повернення в АТП визначається:

             , (3.13)

      де  Т_О2 – час на виконання другого нульового пробігу (розраховується аналогічно першому).

      

        

      Нормативна  тривалість зміни включає час роботи на лінії, час на виконання нульових пробігів і підготовчо-заключний час:

        (3.14)

де 1,043 – коефіцієнт, що враховує підготовчо-заключний  час.

 
 

      Таблиця 3.4 – Таблиця нормованих змінних  завдань

 

      Складаючи НЗЗ, приймаємо, що подача автомобілів під перше вантаження проводиться за графіком з інтервалом, який дорівнює нормативній тривалості простою автомобіля під вантаженням.

      Нормоване завдання в тоннах і тонно-кілометрах розраховується відповідно:

             (3.15)

        (3.16)

      

        

      Отже, в цьому розділі ми розрахували  нормоване змінне завдання для автомобіля КамАЗ-5320 і з’ясували, що кількість їздок становить 6. При цьому було з’ясовано, що нормоване завдання в тоннах і тонно-кілометрах становлять відповідно 42 т і 537,6 ткм.

 

4 ОРГАНІЗАЦІЯ ОПЛАТИ ПРАЦІ І ПРЕМІЮВАННЯ ВОДІЇВ

АВТОМОБІЛІВ 

     Форми і системи оплати праці, з одного боку, з’єднують нормування праці  і тарифну систему, а з іншого боку, стимулюють досягнення нових  якісних показників. Вони встановлений визначений порядок розрахунків по кожній групі працюючих в залежності від результатів праці. За допомогою певної обраної форми підприємець або менеджер управляє інтенсивністю і якістю праці конкретною працівника або групи працівників.

      В практичній діяльності підприємства застосовуються різні форми оплати праці. У першу чергу, це залежить від того, яку ціль планується досягти. Правильно обрана система заробітної плати, що враховує особливості трудового процесу; завдання, які стоять перед конкретним працівником, його професією, кваліфікацією; особисті інтереси, є ефективним засобом і діючим мотивуючим чинником.

      У цілому класифікація форм оплати праці  подана на рис. 4.1.

      Рис. 4.1 – Форми і системи оплати праці 

     За  погодинної форми оплати праці, мірою праці виступає відпрацьований час, а заробіток працівнику нараховується згідно з його тарифною ставкою, посадовим окладом за фактично відпрацьований час.

      Погодинну форму оплати праці доцільно застосувати  за наступних умов: якщо працівник не може безпосередньо впливати на збільшення обсягів виробництва; якщо відсутні кількісні показники виробітку продукції.

      За  відрядної форми мірою праці є вироблена працівником продукція (виконаний обсяг робіт), тому його заробіток прямо залежить від кількості і якості випущеної продукції й нараховується за кожну одиницю продукції, виходячи із встановленої відрядної розцінки. Застосування відрядної форми оплати праці обумовлюється можливістю виміру обсягу виконаної роботи конкретними показниками. Це забезпечує зацікавленість працівника в підвищенні інтенсивності праці в межах робочого часу.

      Комбіновані системи оплати праці інтегрують у собі елементи погодинної і відрядної заробітної плати. Більшість комбінованих систем можна віднести до одного з наступних видів:

• система переходу від погодинної оплати праці до відрядної;
• система погодинної з відрядним приробітком;

      система середнього геометричного значення погодинної і відрядної платні (система  Барта).

      Основою безтарифних систем є паювання колективного заробітку за заздалегідь встановленими коефіцієнтами оцінювання праці різної складності.

      Таблиця 4.1 – Вихідні дані для розрахунку заробітної плати

 

      Таблиця 4.2 – Умови преміювання

 

      Заробітна плата робітника за відрядно-преміальною системою (ЗП_від.п) розраховується за формулою:

        (4.1)

де  ЗП_від –  заробіток за відрядними розцінками, грн.;

      П_в –  процент премії за виконання показників нормування;

П_п –  процент премії за кожний процент перевиконання показників нормування;

П_о –  процент перевиконання показників преміювання.

       П_о=П_нв – 100, (4.2)

де  П_нв – процент виконання норм виробітку, %.

        , (4.3)

де Т_н і Т_ф – відповідно нормативна і фактична трудомісткість праці.

         (4.4)

      Заробітна плата водіїв автомобілів за відрядною  формою нараховується за фактично виконану роботу за нормами часу і відрядними розцінками, встановленими за 1т  і  1ткм.

      ЗП_від = ЗП_т + ЗП_ткм, (4.5)

де  ЗП_т, ЗП_ткм -   заробітна плата відповідно за перевезені т і виконані ткм, грн.

      ЗП_т = S_т ^.  Q ;   (4.6) 

      ЗП_ткм = S_ткм ^. Р, (4.7)

де  S_т ,  S_ткм – відрядна розцінка за 1т і 1ткм, грн.

      Відрядні  розцінки за 1т перевезеного вантажу  і 1ткм транспортної роботи визначаються за формулами:

      S_т = Т_с ^.  Н_1т ;   (4.8)

      S_ткм = Т_с ^. Н_1ткм, (4.9)

де  Т_с  – тарифна ставка для оплати праці водія, грн.;

      Н_1т, Н_1ткм – норми часу на 1т і 1ткм, год.

      Норма часу на виконання 1-єї т. визначається наступним чином: